понеділок, 30 травня 2016 р.

Ранок на каналі «Тиса» з нашим земляком Володимиром Тимчуком

В найбільшій літературній події Закрпаття “Книга-фест-2016″ взяв участь наш земляк з смт. Ясіня,  офіцер, перекладач, письменник, науковець Володимир Тимчук.  На фестивалі Володимир презентував свою нову книгу  на тему війни «Вогнити! Вижити! Перемогти!» . Також автор поспілкувався з журналістами телепередачі "Ранок на Тисі", запис якої ми пропонуємо Вашій увазі:





Війна на українському сході викрила досі нехтувану грань в українському мистецтві, присвячену героїзмові, звитязі та злободенності війни. Володимир Тимчук відгукнувся на цей мистецький виклик поетичними творами, джерелом натхнення для яких стали знайомі та незнайомі йому захисники України, а також перекладами чи не перлин мілітарної поезії зі світової поетичної скарбниці. Також подано низку поезій близького спрямування, написаних автором до 2014 року.

середу, 25 травня 2016 р.

На допомогу фахівцю: „ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ”


24 травня методико-бібліографічним відділом Рахівської центральної районної бібліотеки, для бібліотекарів філій, був організований та проведений День професійного спілкування за темою „Організація та збереження бібліотечних фондів”. Відкрила семінар директор районної бібліотеки Галина Приймак. На семінарі виступили також Єва Дідик - завідувачка методико-бібліографічним відділом. 

Ганна Сливка – завідувачка відділом комплектування та обробки фондів підготувала для присутніх консультацію «Ведення паспортів до каталогів та картотек. Положення про каталоги та картотеки». Бібліотекарі відділу Галина Яремчук, Галина Шемота та Олена Кокіш-Мельник підготували для присутніх консультації Шлях книги від відділу комплектування та обробки літератури до свого місця на книжковій полиці”, „Бібліотечні фонди та каталоги для дітей: проблеми сьогодення (з досвіду бібліотек ЦБС), „Періодичні та продовжувані видання: класифікація, особливості обліку та видачі, списання”. Досвідом роботи з присутніми поділилася завідувачка бібліотекою-філією с. Ділове Ганна Мишуляк, яка розповіла присутнім про роботу своєї бібліотеки.

четвер, 19 травня 2016 р.

Вони прославили свій край: ВАСИЛЬ КУХТА ПРЕЗЕНТУВАВ НОВІ КНИГИ

Зліва направо: Петро Ходанич,
Василь Кухта, Йосип Борто

  16 травня ц.р. в Ужгородському прес-клубі відбулася презентація нових книг відомого письменника, журналіста Василя Кухти «Іти й не озиратися» (есе), «Страсті за голубою трояндою» (поезії). На зустріч з нашим земляком прийшли представники закарпатських медіа, влади, творчої та наукової інтелігенції, культурні, громадські діячі. У виступах модератора зустрічі  письменника, кандидата педагогічних наук, доцента Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Петра Ходанича, першого заступника голови Закарпатської обласної ради Йосипа Борто, голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василя Густі, лауреата Шевченківської премії, редактора Національного телерадіоканалу «Культура» Василя Герасим’юка (м. Київ), доктора біологічних наук, професора, заступника директора Карпатського біосферного заповідникка  Федора Гамора (м. Рахів), кандидата історичних наук, голови Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайла Делегана, кандидата філологічних наук, доцента Ужгородського національного університету Івана Сенька, художника-графіка Закарпатської філії видавництва «Знання» Миколи Дем’яна та інших йшлося про нові творчі здобутки Василя Кухти, його внесок у становлення і розвиток демократичної періодики рідного краю.

Закодовані вишиванкою від Заходу до Сходу

Святкування Дня вишиванки вже стало 
традиційним для нашого краю, незважаючи на те, що вишиванка в житті гуцулів є не тільки святом один раз на рік, а повсякденною частиною буденного життя. Проте на свято, як на Великдень чи Різдво, справжній гуцул чи гуцулка одягають найкрасивішу та найбарвистішу вишиту сорочку. І не дивно, тому як кожна гуцульська вишивка є унікальним витвором мистецької душі майстрині – вишивальниці.
Щорічне свято покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. В цей день кожен українець може одягти вишиванку і вийти в ній на роботу, в школу чи садочок, або завітати до бібліотеки, де вас зустрінуть бібліотекарі-красуні та красені в такому ж красивому вбранні.
Сьогодні наша бібліотека також розквітла червоно-чорними та жовтими барвами традиційних гуцульських вишитих сорочок.
В рамках цього Дня,  між районними бібліотеками Новопсковська та Рахова відбулась відео-зустріч, в якій взяли участь відвідувачі бібліотек та майстрині-вишивальниці, учасники районного любительського об’єднання майстрів та аматорів народної творчості «Лівша», представники органів місцевого самоврядування, завідуючі сільських будинків культури, завідувачки сільських бібліотек –філій. В он – лайн режимі були включені Новоросошанська бібліотека – філія та Білолучанська селищна бібліотека, а також працівниці сільської бібліотеки-філія с. Ділове Рахівського району, які ознайомили учасників дійства з гуцульським етнічним вбранням, що знаходиться в краєзнавчому музеї бібліотеки.

понеділок, 16 травня 2016 р.

Літературні новинки нашого краю

Шановні користувачі та любителі книги. 

Краєзнавчий фонд нашої бібліотеки поповнився новими цікавими книгами відомих письменників Закарпаття, Румунії та Словаччини з прекрасними ілюстраціями, виданнями про відомих осіб регіону, а також матеріалами, що детально розкажуть любителям історії про давні події, які відбувались в житті нашого краю. На виставці нових надходжень літератури Ви знайдете книги-альбоми, які проведуть для Вас захоплюючу подорож по визначним містам та музеям Закарпатської області, а любителі музики знайдуть видання, які познайомлять їх з видатними композиторами нашого краю та їх творами.

Гаврош, О.
Дідо-Всевідо. Книга моторошних історій [Текст] / Олександр Гаврош; худож. – оформлювач С. Фесенко. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. – 78с.
Не варто самому заходити далеко в гори, де жоден чередар отару не пасе, а ліси такі густі, що пройти ніхто не годен. Ану ж бо там щось трапиться і не виберешся з нього до настання темряви? А може, тільки так можна зустріти діда, що все відає. Він тобі не одну моторошну казку розкаже: і про мертвяків та упирів, і про чортів та босоркань, і про бісів-гультяїв та зарубаного вояка, і про яноша Кудлоша, Крікуса-Какуса та ще про багато чого. А може, й не казки це?.. Тож наберись, цімборику, духу і, коли не дуже боїшся, послухай-но…


Гаврош, О.
Легенди Срібної Русі [Текст] / Олексанжр Гаврош; іл.. Олександри Гаркуші. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2015. – 96с.: іл.
Змінилися покоління, змінився увесь світ, а високі мури середньовічних закарпатських замків і досі оберігають пам'ять про події, оповиті легендами і нерозгаданими таємницями. Письменник ніби став свідком далекої епохи, коли на тлі грізних часів люди так само любили і ненавиділи, зраджували і вмирали за свої переконання і свободу. Події, про які розповів автор, захоплюють гострим сюжетом, а напружена емоційна струна звучить до останньої сторінки книги.
Для широкого кола читачів.



Територія добра і милосердя: Свято «День матері»

Територія добра і милосердя: Свято «День матері»:                                   Травень – місяць квітів і свят. Одним із найдушевніших і найтепліших є День матері.               ...

пʼятницю, 13 травня 2016 р.

«Стежина до храму душі материнської»

 Засідання клубу за інтересами „Співрозмовник”
Рахівської центральної районної бібліотеки присвячене Дню матері

Україна… Де ще є на світі така земля – квітуча, солов’їна, барвінкова,із ясними зорями і синім небом?! У якім краю почуєш такі пісні – урочисті і жартівливі, сумні і веселі,ніжно задушевні і мелодійні?! У якій стороні зустрінуть вас так гостинно – хлібом-сіллю на вишитім  рушнику, щирим словом, щедрим столом?!Чи є ще на планеті народ, такий багатий чудовими традиціями та звичаями, сповненими краси і поезії?!І яка жінка світу зрівняється з українкою – вродливою і співучою, ніжною і вірною, господинею і рукодільницею, Берегинею і Матір’ю?!
Свято матері – це свято Божої Матері, Матері-України і нашої земної Матері. Вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.
6 травня в читальній залі Рахівської центральної районної бібліотеки, в зворушливій атмосфері зустрілися члени клубу за інтересами «Співрозмовник», який діє при бібліотеці. Тема зустрічі «безмежна, вона, як Всесвіт, куди б ти не пішов, де б ти не був завжди повертаєшся до матері і словом і всім своїм єством» - сказав Володимир Волічек, член клубу. Завідувачка методико-бібліографічним відділом Єва Дідик та бібліотекар - консультант Інтернет-центру Наталія Юришинець з нотками хвилювання, любові, тривоги в голосі вкотре нагадали присутнім, що мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого.
Материнські руки… Чи вдивлялися ми в них? Можливо, що й ні. Бо нема коли. Бо вони завжди в роботі. То перуть, то шиють, то печуть нам запашні хлібини чи тістечка, то вишивають рушники, сорочки. Піснею «Два кольори» Микола Михайлюк передав всю чистоту почуттів, глибину  материнської любові до своїх дітей.

неділю, 8 травня 2016 р.

Вони прославили свій край: Василь Кухта (біографія + ексклюзивні фото)

ВАСИЛЬ КУХТА

Поет, публіцист, член Національної спілки письменників України (1994 р.), Асоціації українських письменників (1997 р.), Національної спілки журналістів України (1985 р.).
    Кухта Василь Васильович  народився 23 квітня 1956 року в місті Рахові Закарпатської області в робітничій сім’ї. Закінчив  Рахівську середню  школу №2 (1973 р.). Під час навчання був наймолодшим учасником літстудії «Світанок» при редакції  районної газети «Зоря Рахівщини».  Найбільший  вплив  на літературні орієнтації початкуючого поета, як і на вибір майбутньої професії, здійснила родинна бібліотека, що формувалася кількома поколіннями. У ній зберігалися  недоступні  для читацького загалу книги Павла Тичини, Олекси Стороженка, Зореслава, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Марійки Підгірянки,  Андрія Ворона, річники довоєнних журналів «Пчілка»,  «Наш рідний край».  Перші публікації  віршів  припадають на 1970-і роки.  Стає учасником обласного  зльоту творчої молоді (1972 р.),   схвальні відгуки  на  доробок юного Василя Кухти  з’являються на сторінках обласних газет «Молодь Закарпаття» та  «Закарпатська правда».  Після закінчення середньої школи працює в лісництві  Рахівського лісокомбінату (1973-1974 рр.), служить в   Радянській Армії  (1974-1976 рр.). Після звільнення в запас втілює в життя  дитячу мрію – вступає на  факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1976 р.). За зошит солдатських віршів прийнятий  до університетської літстудії «Франкова кузня». В студентські роки поезії Василя Кухти друкуються в тодішній республіканській періодиці, практичних навичок журналіста набуває в редакціях часописів Львова, Ужгорода, Києва. По закінченні  Львівського університету (1981 р.) за призначенням  потрапляє в Ужгород – у редакцію закарпатської обласної молодіжної газети «Молодь Закарпаття». Працює на посадах кореспондента, старшого кореспондента, завідувача відділу, стає одним з провідних журналістів краю, першовідкривачем нових тем. Нариси, статті, інтерв’ю В. Кухти (зокрема про долі земляків – учасників  війни в Афганістані) перекладаються російською, молдавською, угорською, словацькою мовами,  друкуються на сторінках різних часописів, в тому числі за межами України. У 1989 році в республіканському  видавництві «Карпати»  на світ з’являється перша поетична збірка Василя Кухти «Дрібка солі» з передмовою маститого київського критика Анатолія Макарова. Він  акцентує на своєрідності поетичного таланту автора…

четвер, 5 травня 2016 р.

На допомогу фахівцю: Методико-бібліографічні матеріали до 60-річчя від дня народження Василя Кухти

У методико-бібліографічних матеріалах висвітлюється життєвий і творчий шлях закарпатського поета і публіциста Василя Кухти, уродженця м. Рахів,  який у своїх творах досліджує глибинні пласти духовної і матеріальної культури своїх земляків, при відкриває небуденні сторінки минувшини і сучасності рідного краю.
 Вміщено сценарій літературно  вечора: «Впізнаєш ти мене… І я тебе впізнаю» - до 60 річчя від дня народження Василя Кухти.

Розраховано на бібліотечних працівників та користувачів, які цікавляться життям і творчістю письменника.