пʼятниця, 22 березня 2024 р.

Найпочеснішу гуцулку Рахівщини, - з ювілеєм!

Гуцульщина – край талантів, обдарованих людей і чарівної природи. Неповторні гірські вершини, розмаїті зелені ліси та барвисті полонини, легенди і віковічні традиції – усі вони творять унікальне середовище, додають горянам неабиякої здібності, що їх називаємо талантом від Бога. 


В рамках національного тижня читання: «Ріки незмінно течуть додому», 21 березня у Всесвітній день поезії Рахівська публічна бібліотека спільно з учнями 9-А класу та вчителем української мови та літератури Рогожан Мар'яною Іванівною Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 відзначили ювілейну дату письменниці, поетеси, краєзнавця Гафії Василівні Ковбаснюк. На вечорі поезії присутні мали можливість більш детально ознайомитись з біографією та творчою діяльністю Гафії Василівни. 

У віршованих творах вміщено різні художні жанри: поезія, проза, а також народні коштовності,- коломийки, балади, колядки, замовляння, загадки, прислів'я та повір'я гуцулів зібрані в селі Кваси. Душа Гафії Василівни сповнена гордості за мальовничий куточок Карпат.

На захід завітала дочка поетеси Олеся Олексіївна Кабаль, яка розповіла про видання мами-Гафії Василівни, в яких існує безліч різних жанрів, що вражають своєю красою та емоційністю, і прочитала свій власний вірш, який присвятила своїй найріднішій дорогій матусі. 

вівторок, 19 березня 2024 р.

В її віршах – історія народу: його щасливі і тривожні дні

 Змири гординю, приклони коліна,

Торкнись душею їхньої строки,

Чурай Маруся, Леся, горда Ліна –

Богині слова і святі жінки…

В. Ковтуненко

19 березня святкує свій день народження Ліна Костенко, - богиня поезії, що вражає щирістю вислову та емоційністю слова, майстриня філософського роздуму, яка відображає найтонші порухи людської душі.

Щиро вітаємо поетесу!



пʼятниця, 23 лютого 2024 р.

Мужність випадковою не буває

 Небесна сотня – то в серцях вогонь,

Він гаряче палав за Україну.

Від нині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Їх в мирі, Господи, прийми до себе

І шлях високий Боже, освяти.

За чисті душі, що злетіли в небо,

Небесній Сотні шана й молитви.






Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність за все, що ці Герої зробили для нас. Вони ті, хто, своїм прикладом показав, як треба відстоювати незалежність, любити Україну. Тож ми повинні по щирому вірити, що все було недаремно, що Україна була, є і  буде.  Розпочала годину–спомин, присвячену пам`яті Героїв Небесної Сотні класний керівник  9А класу Валентина Носа.

Історія і сучасність України, українського народу – це твір героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили, своє життя для добра українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. Україна – це діло героїв, які поставили добро рідного народу понад свої особисті та будь-які інші інтереси і були вірними своїй ідеї до останнього подиху.

На заході згадали всіх Героїв Майдану та  воїнів неоголошеної російсько–української війни. Бібліотекар  Оксана Федірцан ознайомила учнів з біографією Петра Гаджі, який був учасником Революції Гідності,  справжнім патріотом, борцем за справедливість та прикладом для наслідування: «Це була людина, яка за Україну, справжній українець. Добрий, чуйний, справедливий. Він і допоможе, і завжди підтримає», - так говорили про нього його товариші.
Під час заходу  транслювали відео  «Хронологія тих трагічних подій - 2014», «Коли Україна змінилася назавжди»,  «День Гідності та Свободи – 10 років потому».
Учні 9-Б та 9-В класів декламували вірші: «Майдан ридав, а сотню вже….», «Пливуть гроби по морю, як човни….», «Майдан… з Героями іде прощання…», «Мамо, не плач. Я повернусь весною…», «Лист до матері», «Ангели майдану».

Мова - це нації, спільність і час (до Міжнародного дня рідної мови)

 «Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого. 

А серце б'ється, ожива, Як їх почує!» 

(Тарас Шевченко)


Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями. 

Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово.

21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Мова – це  той  інструмент , який  єднає  націю,  народність, народ до єдиного цілого. Це великий  скарб, який треба шанувати, берегти  і  розумно  збагачувати.

22 лютого в читальній залі відбулось свято рідної мови під назвою «Мова - це нації, спільність і час», в якому взяли участь учні 9-го класу Рахівської ЗЗСО№3 під керівництвом вчителя української мови та літератури Калинської Галини Володимирівни, бібліотекаря Рахівської ЗЗСО№3 Томашук Ганни Іванівни та ведучої нашого свята Колачук Любові. Організатор заходу – працівниця Рахівської публічної бібліотеки Юришинець Наталія.

середа, 24 січня 2024 р.

Увага, перереєстрація!

Шановні жителі міста, користувачі Рахівської публічної бібліотеки!

Запрошуємо Вас прийти на 

перереєстрацію та огляд нових надходжень до книжкового фонду нашої бібліотеки!

Приходь! Обирай! Читай!

вівторок, 23 січня 2024 р.

Соборних дзвонів гучний гомін

Карта України, 1919 рік



















Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання частин України в межах однієї держави.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

22 січня  Україна відзначаємо  День Соборності - чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.   Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.  Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».

І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Проголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Так, в читальній залі Рахівської публічної бібліотеки 23 січня відбулась історично-патріотична година «Соборних дзвонів гучний гомін», в якій взяли участь учні 10-х класів Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 разом з вчителем історії  Слюсарчук Світланою Василівною.

понеділок, 8 січня 2024 р.

Гомін гуцульської давнини (до 105-ї річниці проголошення Гуцульської Республіки)

 

Золота Гуцулія, Гуцульщина в Карпатах… Це етнокультурний регіон, де проживають українські верховинці-гуцули. З давніх давен Гуцульська Верховина була джерелом вільнодумства. Вона завжди дихала свободою, дихала Україною…

Про Гуцульський край і його мешканців написано чи не найбільше з усіх етнографічних районів України. Привабливістю відзначається велична краса природи до цього гірського краю, горда, волелюбна вдача його жителів, в народній пам'яті яких збереглися його стародавні традиції, колоритний одяг, самобутнє народне мистецтво.

Проте не менш цікава і його новітня історія, серед трагічних та героїчних сторінок якої, у ХХ столітті знайшлося гідне місце і державотворчим процесам.

Листопадове 1918 року повстання у Львові пробудило національну свідомість і мешканців Буковини та Закарпаття, які на багатолюдних мітингах і вічах у Чернівцях та Хусті в переважній більшості висловились за входження своїх земель до ЗУНР.

Найбільш активними були мешканці селища Ясіня Рахівського району, які 8 січня 1919 року проголосили Гуцульську республіку. Столицею республіки було селище Ясіня, а важливими опорними центрами Рахів, Великий-Бичків, Сигіт.

Степан Клочурак
Гуцульська Республіка мала сформовану державну структуру. ЇЇ вищим керівним органом стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив президент Степан Клочурак. До складу ради входило 42 члени – 38 українці, 2 німці і 3 євреї.

Виконавча влада республіки належала до секцій і підсекцій – дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та ін. Військову секцію очолив Василь Климпуш (1897-1959). У фінансовому обігу цієї країни ходили мадярські крони та українські гривні. Державний прапор – синьо-жовтий.

середа, 20 грудня 2023 р.

Нові книги у бібліотеці!

 

В передноворічні дні наша бібліотека отримала нові видання від Український інститут книги, які вже чекають на Вас!
Тож запрошуємо до бібліотеки, щоб обрати собі цікаву книгу для читання.
Станьте першим читачем нової книги!
Приходь! Обирай! Читай!







«Шукатиму незвідані розмаї…» (вірш "Осінь")

Попередні публікації: 

вірш "Музика"  

вірш "Ad infinitum/До Інтермеццо"
















Осінь

Прозорість днів, осінніх вечорів.

Десь яблука котилися додолу.

Ласкавий захід сонця відгорів,

Залишивши на ніч утому кволу.

 

В повітрі розчинилась метушня.

І дим клубочиться, і гріються домівки,

Ще запах яблук й мертвого тепла,

І день дограє, і скінчиться кіноплівка.

 

Натхнення в тумані заплуталось,

І туман - поміж гілля дерев.

Листя лежить холодними купами,

Осінь грає на нервах, стиснувши баре

вівторок, 19 грудня 2023 р.

Відзначено вікову річницю від дня народження Василя Олексійовича Піпаша-Косівського

У Рахівській публічній бібліотеці сьогодні, 19 грудня, відбувся літературно-мистецький вечір пам'яті відомого на Рахівщині та Закарпатті загалом письменника, журналіста, фольклориста, краєзнавця, громадсько-політичного діяча ВАСИЛЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ПІПАША (літературний псевдонім - Василь Піпаш-Косівський).

Організатором заходу була дочка покійного Василя Олексійовича Піпаша Наталія Василівна Піпаш та Рахівська публічна бібліотека. На вечорі були присутні представники інтелігенції громади, шкільна молодь та ті, хто його знав, з ким разом боровся за відродження України і українства у нашому краї.

Ведучою літературно-мистецького вечора була працівниця бібліотеки - Миланюк Марія Юріївна, яка коротко ознайомила присутніх з основнми віхами біографії та творчих доробків шанованої особи. 

У виступах брали участь о Василь Носа (який провів також панахиду за упокій душі покійного Василя), Богдан Манівчук, Наталія Піпаш, історик Петро Ференц. Виступаючі розповіли про значення творчої та громадсько-політичної діяльності особистості покійного ювіляра, розкрили його літературну діяльність, фольклорно-етнографічну, краєзнавчу. 

Звернуто увагу на його активність у боротьбі за державну незалежність України у кінці 80-х - 1991 році, розбудову наііональних структур: товариства української мови ім. Т. Шевченка, Всеукраїнського товариства "Просвіта", Народного Руху України. 

середа, 6 грудня 2023 р.

Подяка за дарунки

Колектив Рахівської публічної бібліотеки висловлює вдячність користувачам бібліотеки та мешканцям нашого міста за подаровані книги, які поповнили книжковий фонд бібліотеки на 154 примірники. Ми впевнені, що книги знайдуть своїх читачів та будуть їм корисними. Серед книжкових подарунків видання різних жанрів: художня література, краєзнавча, історична та книги медичного спрямування.

Ми вдячні нашим дарувальникам:

-         - авторам книг: Андрію Ребрику, Федору Гамору, Марії Кокіш-Гриник, Мирославу Дочинцю, Василю Шмигу;

-         - користувачам бібліотеки: Богдані Рогожан, Михалу Рекрутяку, Наталії Ретізник, Наталії Данча, Василю Дряшкабі, Галині Ворохті;

-         - від Карпатського Біосферного заповідника протягом року систематично надходить журнал «Зелені Карпати»;

-         - заслужений журналіст України Олександр Масляник щороку надсилає бібліотеці нові видання журналу «Ѓражда», головним редактором якого він є. А також, пан Олександр підписав для бібліотеки на цілий рік періодичне видання «Українська літературна газета»;

-         - депутат Рахівської міської ради Микола Попенко підписав для бібліотеки на цілий рік періодичне видання «Експрес Закарпаття».


У домашній бібліотеці кожного з нас є чудові, нові, але вже прочитані книги. Подаруйте їх бібліотеці. Ваш дар займе гідне місце у фонді нашої бібліотеки і буде цікавий нашим численним читачам. Книга - найкращий подарунок, а коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок!


Всім бажаємо міцного здоров’я, миру, добробуту і затишку у ваших родинах!


Дорогі наші читачі! Дякуємо всім, хто небайдужий до нашої бібліотеки! Приходьте до нас та приводьте своїх друзів і близьких!

Приходь! Обирай! Читай!

вівторок, 5 грудня 2023 р.

Кожен українець – амбасадор тижня читання!


В українських закладах освіти та бібліотеках стартував Національний тиждень читання, що цьогоріч проходить під гаслом "Бути своїми" і триватиме з 4 по 10 грудня.

Про важливість цієї акції і загалом читання книг для громадян, молоді,  учнів  говорили вчителі, бібліотекарі і учні ЗЗСО №1(8 – В, 10 – Б, 10 – В) - 5 грудня в актовій залі цього закладу.

«В Українському Інституті книги зазначили, що читання важливих книжок сприяє: єднанню українського народу, формуванню нашої  ідентичності, збереженню культурно–мовної спадщини держави».

 Розпочала захід вчитель-філолог Тетяна Новаковська, яка звернула увагу учнів на те, що читати  важливо і нехай кожен згадає твір, чи книгу, яку прочитав останнім часом: «…адже читання книг  допомагає не лише розширити словниковий запас,  але і стимулює розумову діяльність, покращує пам'ять і підвищує творчий потенціал».

 Знати українських класиків,  читати класичну українську літературу наразі дуже потрібно, бо вклад  класиків в історію, культуру, літературу України є не менш важливим, чим творчість сучасних авторів.

 «Таланти незвичайні і суперечні» саме в такому форматі було відкрито три літературні портрети. 

четвер, 30 листопада 2023 р.

Книги, що надійшли до краєзнавчого фонду бібліотеки

 «Дари карпатського лісу»

Лиситчук Василь


Про книгу: Ліс як досконала саморегулююча і самoвідновлювальна екологічна система протягом тисячоліть в процесі природного добору створив такі досконалі свої складові, як ми ще до кінця не пізнали, незважаючи на досягнення сучасних науки і технології. Кожна ланка цього біологічного комплексу виконує свою особливу роль у його безперервному функціонуванні. Крім могутніх дерев, це – чагарникова рослинність, наземний трав'яний покрив, різноманітні гриби, лісові мешканці – птахи, звірі, земноводні, плазуни, незлічена армія комах, бактерій. Сьогодні головне, користуючись безцінними дарами карпатського лісу – не порушувати гармонію природи. Цій проблематиці й присвячується пропоноване видання.

Ужгород: ІК «Красне Поле», 2021.

 

«Невичерпальність духу:

літературознавчі портрети, статті, рецензії»

Ребрик Наталія


Про книгу: У виданні зібрані літературознавчі праці Наталії Ребрик, написані в 2011-2021рр.

У полі зору авторки – дослідження літературного процесу Закарпаття упродовж останніх двох століть із урахуванням складної драматургії культурного життя закарпатського прикордоння. Більше уваги вділено першій половині минулого століття, зокрема міжвоєнному двадцятиліттю, бо  хоч і з'явилося чимало історико-літературних праць, які висвітлюють окремі постаті українських митців і громадських діячів Закарпаття, але цілісної картини літературного процесу ще не відтворено. Наталія Ребрик прагне синтетично охопити складну суспільно-літературну проблематику Закарпаття на основі досліджень попередників, багатих архівних матеріалів, щоб об’ємніше відтворити процеси національно-культурного життя ХІХ-ХХ ст.. а також простежити тяглість їх проявів сьогодення.

Ужгород: Ґражда,  2021.

 

 «…І той вогонь, що не згаса…

Маланюкознавчі студії: монографія»

Салига Тарас


Про книгу: До книги видатного майстра слова – «князя української поезії» Євгена Маланюка ввійшли літературознавчі сильветки Тараса Салиги із його попереднього дослідження «Вогнем пречистим» (Львів: Світ, 2004).  Пропоноване видання автор ґрунтовно розширив новими есе, які відкривають нам досі незнані сторінки Маланюкового творчого та  особистого життя. Дослідник простежує художню естетику образів та жанрів поезії, аналізує «Книги спостережень». Різноаспектні студії логічно поєднані між собою і творять цілісність світу письменника. Праця адресується науковцям, педагогам, студентам і взагалі широкому колу читачів.

Ужгород: Ґражда, 2013. Серія «Люби своє».