Літературно-мистецький конкурс «Сильні духом IN-UA»

ГО "КРАЄЗНАВЧО-КУЛЬТУРНЕ ТОВАРИСТВО «Д.І.Я» в рамках цьогорічного проєкту для дітей та підлітків «Успіх усупереч», з 5 липня до 15 серпня проводить літературно-мистецький конкурс для дітей та молоді до 19 років «Сильні духом IN-UA». 

Творчі роботи юних літераторів увійдуть до збірки «Сильні духом». Книга-каталог дитячої творчості буде створена у декількох форматах задля її широкого поширення: видана лімітованим виданням, як e-Book з текстовими, а також діджиталізованими аудіо- та відеоматеріалами, а також у форматі аудіокниги. 

Проєкт передбачає одночасно пошук і промоцію талановитих юних особистостей, у тому числі серед дітей та молоді з інвалідністю та/або постраждалих від війни, а також використання процесу творчості для психологічної допомоги українським дітям, підліткам та молоді, які перебувають під час війни у складному емоційному стані.

Почесне місце у когорті українських талантів

13 червня відзначаємо 150-річчя від Дня народження українського письменника, громадського діяча 

Марка Черемшини

Самобутній талант Марка Черемшини розкрився в його літературній творчості. Вона не вийшла за межі малої прози – оповідання, новели, образка, ескізи, - в якій він став вправним майстром. Він досконало знав життя селян, їх побут, працю, звичаї, мрії і сподівання.

Пропонуємо Вам ознайомитись з біографією Марка Черемшини більш детально:

Простий-непростий син Карпат

 

Творчість кожного художника – то нерозривна сполука особистого таланту, його духовного світу, почуттів  і сподівань передати на полотні вищу духовну суть навколишнього світу, свого оточення. При чому з граничною контрастністю вимальовується й людське єство художника-творця, цілеспрямованість його душі та внутрішніх переживань.

11 червня в Парафіяльному будинку римо-католицької громади відбулася екскурсія,  присвячена ювілейній даті 90-річчя від Дня народження талановитого художника Закарпатської Гуцульщини Івана Доробана. В приміщенні розміщено понад 30 полотен художника.

Екскурсію  провела Тетяна Олексіївна Хангал-Діян, людина, яка була змушена покинути свій рідний Харків та переїхати до Рахова через військові події в Україні.  Татяна Олесіївна за освітою архітектор, але також вона полюбляє у вільний час малювати, тому приїхавши до міста одразу відвідала нашу місцеву бібліотеку для дорослих та вибрала літературу з мистецтва. Таким чином, до її рук потрапила книга Івана Доробана «Художник Карпат». Це видання змусило подивитись на природу наших вершин по іншому та закохатися в неї. На полотнах художника ми можемо споглядати чарівність плаїв покритих ковдрою ароматних квітів, обривистих берегів красуні річки Тиси, повноводних бурхливих і дзвінких потоків. Любов до природи – основна тема творчості Івана Доробана. Він має свій неповторний, яскраво виражений художній авторський стиль. Його твори не можливо сплутати з роботами інших художників.

В ході заходу Миланюк Марія – бібліотекар Рахівської публічної бібліотеки ознайомила учнів угорськомовних класів Рахівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 з біографічними даними про художника.

Його часто запитували: «Що ти забув у горах, на полонинах, біля джерел потоків? Чому не влаштуєшся в якійсь європейській столиці?». Відповідь Івана Васильовича була, такою:

 «А мені інколи щиро жаль людей, які не в змозі відчути казкову красу, свіже повітря. Я цим жив і живу. Це моє щастя і радість. Я не можу загубити Малу Швейцарію, Гуцульський Париж. Щоб творити – потрібно любити. Любити свій край, де народився; треба любити квіти, ліси і кожен листочок дерева; треба любити пташку, що співає на зорі. А найголовніше – потрібно вміти у всьому знаходити радість. Таке філософське бачення любові до природи, яка і пояснює мою творчість».

Екскурсії продовжуються

 

Сьогодні до нас завітали вихованці відпочинкового табору при Рахівському ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 у супроводі вихователів та бібліотекара школи.

Учні 1-6 класів ознайомились з відділами книгозбірні, різноманітною літературою книжкового фонду, правилами читання книг та відвідування бібліотеки.

 

Екскурсія до бібліотеки

 

Сьогодні (04.06.2024р.) до нашої бібліотеки на екскурсію завітали майбутні активні користувачі, учні 6-х класів ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 міста Рахів з вчителями Пецюх Марією Миколаївною та Капчук Любов Миколаївною.

Учні були приємно вражені багатим вибором сучасної літератури у книжковому фонді бібліотеки. Задавали багато запитань, які свідчать про цікавість дітей до книг та читання.

Хоча сучасних дітей все більше захоплює Інтернет та ѓаджети, ми повинні ще з дитинства виховувати в дітях любов до читання, бережне ставлення до книг, розвивати художній смак при виборі літератури. Саме в цьому покликана допомогти дітям наша бібліотека.

 

Нові книги - чудовий подарунок від Івана Поповича

Минулого тижня наша бібліотека отримала чудовий подарунок - одразу три книги від нашого земляка, письменника з Великого Бичкова Івана Поповича.

Він називає себе письменником – початківцем, хоча в творчому доробку автора вже понад 250 робіт у стилі «фентезі». Спільним для всіх творів є те, що події відбуваються в межах нашого мальовничого Закарпаття.

Русалки, перевертні, лісові дівчата, мольфари – ці міфічні мешканці потойбічного світу, які стали героями книжок письменника.

«Русалка Карпатська. Двадцять п'ять історій» - серія з 25 оповідань, написана як данина міфічній істоті Русалці, котра при особистій зустрічі багато років тому не втопила автора книги в глибокій воді кар'єру. Ми живемо у звичному для нас ритмі й не здогадуємося, що поруч мешкають дивні, химерні, чудернацькі істоти. І не завжди зустріч з ними закінчується добре… Автор знайомить читача з містичним світом русалок, де правда тісно переплітається з вигадкою, та розповідає дивовижні історії взаємодії людей з жительками водойм. Отож, повне занурення під водне плесо…

Серед подарованих книг чи не перший на Закарпатті мальопис (комікс) у жанрі фентезі «Дід Піхто, або Гості, які постукали знизу». У коміксі йдеться про сім'ю з Києва, в якій зростає двійко дітей – 15-річний хлопець та 13-річна дівчинка. Вони активно грають у комп'ютерні ігри. Щоб відірвати нащадків від комп'ютера, батьки вирішили вивезти їх у зимові Карпати, а саме на гору Драгобрат Рахівського району. Герої їдуть на гору Близниця, де потрапляють у туман. Однак вони поїхали не в тому напрямку, куди потрібно, тому всіх засипала снігом лавина. Їх відкопує столітній солдат, котрий живе у секретному військовому бункері. Далі починається фентезійна частина, яка веде героїв у міфічну історію.

Книга «Кицька на ім'я Мицька» розповідає нам про маленьку допитливу кицьку з Ужгорода, яка випадково потрапляє в захопливі, але не завжди безпечні пригоди. Та завдяки кмітливості й допомозі нових друзів їй вдається здолати всі неприємності й щасливо повернутися до мами. Книга дебютувала в м. Ужгород 31 січня цього року в рамках акції «Дитячий письменник за прилавком».

"Тепер дописую книгу в жанрі бойового фентезі. І щоб переключитися на інший жанр, я вирішив написати дитячу книгу. Мене надихнуло те, що саме на весні моя кішка народила кошеня. І уявна історія крутилася в мене в голові, але не було початку і кінця. Якось я вигадав, записав. Поговорив із видавцем. Я міг зробити книгу, щоб не було конкретного міста. Але коли я її вигадував, то так уявляв, ніби ходив по Ужгороду", — розповів письменник. Історія про кицьку Мицьку орієнтована на читачів дошкільного та молодшого шкільного віку.

Іван почав писати ще студентом. П’ять років тому захопився фентезі і зосередився на цьому жанрі.

Презентація книги поетеси Марії Кокіш-Гриник «Нескорені Лицарі Срібної Землі»

 

«…Вклонюся щиро до землі солдату,

В молитві Богу підніму долоні…»

 

 Сьогодні в читальній залі Рахівської публічної бібліотеки відбулась презентація нової книги народної поетеси Марії Кокіш-Гриник «Нескорені Лицарі Срібної Землі». В книгу та в історію сучасної України вписано поезії, присвячені Воїнам-Героям, про яких ми маємо пам'ятати вічно, згадувати їх з покоління в покоління, адже вони добровільно віддали своє життя за мир, за незалежність нашої держави, - це Герої Рахівщини, які загинули з 2014 по 2024 рік.

В книзі 411 сторінок. Сторінок Горя, Жалю, Болі, Суму… В ній вміщено 25 світлин з присвяченими віршами пам'яті воїнам Рахівської ТГ, 13 - Великобичківської ТГ, 23 – Ясінянської ТГ, 17 – Богданської ТГ. Кожен рядок цієї книги є доказ того, що ми ніколи не повинні забути тих, хто віддав своє життя за нас, за мир і волю України. Віршовані рядки цієї книги безрадісні, правдиві, безутішні, сумні. Авторка передає той складний багатий емоційний стан, який народжує справжню поезію.

У заході взяли участь учні ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 з вчителем-філологом Новаківською Тетяною Дмитрівною: Котелюк Юліана, Мірошник Ксенія, Тутміна Антоніна, Харбака Юрій, Бартків Богдана, Тодікаш Марк. Учасники декламували вірші-присвяти кожному загиблому Герою: «Ми повинні знати», «Війна», «Ворогу», «Наша земля», «Спасибі, Воїне, тобі», «Спасибі за все», «Журавлі».

Найпочеснішу гуцулку Рахівщини, - з ювілеєм!

Гуцульщина – край талантів, обдарованих людей і чарівної природи. Неповторні гірські вершини, розмаїті зелені ліси та барвисті полонини, легенди і віковічні традиції – усі вони творять унікальне середовище, додають горянам неабиякої здібності, що їх називаємо талантом від Бога. 

В рамках національного тижня читання: «Ріки незмінно течуть додому», 21 березня у Всесвітній день поезії Рахівська публічна бібліотека спільно з учнями 9-А класу та вчителем української мови та літератури Рогожан Мар'яною Іванівною Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 відзначили ювілейну дату письменниці, поетеси, краєзнавця Гафії Василівні Ковбаснюк. На вечорі поезії присутні мали можливість більш детально ознайомитись з біографією та творчою діяльністю Гафії Василівни. 

У віршованих творах вміщено різні художні жанри: поезія, проза, а також народні коштовності,- коломийки, балади, колядки, замовляння, загадки, прислів'я та повір'я гуцулів зібрані в селі Кваси. Душа Гафії Василівни сповнена гордості за мальовничий куточок Карпат.

На захід завітала дочка поетеси Олеся Олексіївна Кабаль, яка розповіла про видання мами-Гафії Василівни, в яких існує безліч різних жанрів, що вражають своєю красою та емоційністю, і прочитала свій власний вірш, який присвятила своїй найріднішій дорогій матусі. 

В її віршах – історія народу: його щасливі і тривожні дні

 Змири гординю, приклони коліна,

Торкнись душею їхньої строки,

Чурай Маруся, Леся, горда Ліна –

Богині слова і святі жінки…

В. Ковтуненко

19 березня святкує свій день народження Ліна Костенко, - богиня поезії, що вражає щирістю вислову та емоційністю слова, майстриня філософського роздуму, яка відображає найтонші порухи людської душі.

Щиро вітаємо поетесу!

Мужність випадковою не буває

 Небесна сотня – то в серцях вогонь,

Він гаряче палав за Україну.

Від нині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Їх в мирі, Господи, прийми до себе

І шлях високий Боже, освяти.

За чисті душі, що злетіли в небо,

Небесній Сотні шана й молитви.

Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність за все, що ці Герої зробили для нас. Вони ті, хто, своїм прикладом показав, як треба відстоювати незалежність, любити Україну. Тож ми повинні по щирому вірити, що все було недаремно, що Україна була, є і  буде.  Розпочала годину–спомин, присвячену пам`яті Героїв Небесної Сотні класний керівник  9А класу Валентина Носа.

Історія і сучасність України, українського народу – це твір героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили, своє життя для добра українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. Україна – це діло героїв, які поставили добро рідного народу понад свої особисті та будь-які інші інтереси і були вірними своїй ідеї до останнього подиху.

На заході згадали всіх Героїв Майдану та  воїнів неоголошеної російсько–української війни. Бібліотекар  Оксана Федірцан ознайомила учнів з біографією Петра Гаджі, який був учасником Революції Гідності,  справжнім патріотом, борцем за справедливість та прикладом для наслідування: «Це була людина, яка за Україну, справжній українець. Добрий, чуйний, справедливий. Він і допоможе, і завжди підтримає», - так говорили про нього його товариші.

Під час заходу  транслювали відео  «Хронологія тих трагічних подій - 2014», «Коли Україна змінилася назавжди»,  «День Гідності та Свободи – 10 років потому».

Учні 9-Б та 9-В класів декламували вірші: «Майдан ридав, а сотню вже….», «Пливуть гроби по морю, як човни….», «Майдан… з Героями іде прощання…», «Мамо, не плач. Я повернусь весною…», «Лист до матері», «Ангели майдану».

Мова - це нації, спільність і час (до Міжнародного дня рідної мови)

 «Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого. 

А серце б'ється, ожива, Як їх почує!» 

(Тарас Шевченко)

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями. 

Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово.

21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Мова – це  той  інструмент , який  єднає  націю,  народність, народ до єдиного цілого. Це великий  скарб, який треба шанувати, берегти  і  розумно  збагачувати.

22 лютого в читальній залі відбулось свято рідної мови під назвою «Мова - це нації, спільність і час», в якому взяли участь учні 9-го класу Рахівської ЗЗСО№3 під керівництвом вчителя української мови та літератури Калинської Галини Володимирівни, бібліотекаря Рахівської ЗЗСО№3 Томашук Ганни Іванівни та ведучої нашого свята Колачук Любові. Організатор заходу – працівниця Рахівської публічної бібліотеки Юришинець Наталія.

Письменники - ювіляри / лютий 2024 року

 

Увага, перереєстрація!

Шановні жителі міста, користувачі Рахівської публічної бібліотеки!

Запрошуємо Вас прийти на 

перереєстрацію та огляд нових надходжень до книжкового фонду нашої бібліотеки!

Приходь! Обирай! Читай!

Соборних дзвонів гучний гомін

Карта України, 1919 рік

Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання частин України в межах однієї держави.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

22 січня  Україна відзначаємо  День Соборності - чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.   Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.  Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».

І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Проголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Так, в читальній залі Рахівської публічної бібліотеки 23 січня відбулась історично-патріотична година «Соборних дзвонів гучний гомін», в якій взяли участь учні 10-х класів Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 разом з вчителем історії  Слюсарчук Світланою Василівною.

Гомін гуцульської давнини (до 105-ї річниці проголошення Гуцульської Республіки)

 

Золота Гуцулія, Гуцульщина в Карпатах… Це етнокультурний регіон, де проживають українські верховинці-гуцули. З давніх давен Гуцульська Верховина була джерелом вільнодумства. Вона завжди дихала свободою, дихала Україною…

Про Гуцульський край і його мешканців написано чи не найбільше з усіх етнографічних районів України. Привабливістю відзначається велична краса природи до цього гірського краю, горда, волелюбна вдача його жителів, в народній пам'яті яких збереглися його стародавні традиції, колоритний одяг, самобутнє народне мистецтво.

Проте не менш цікава і його новітня історія, серед трагічних та героїчних сторінок якої, у ХХ столітті знайшлося гідне місце і державотворчим процесам.

Листопадове 1918 року повстання у Львові пробудило національну свідомість і мешканців Буковини та Закарпаття, які на багатолюдних мітингах і вічах у Чернівцях та Хусті в переважній більшості висловились за входження своїх земель до ЗУНР.

Найбільш активними були мешканці селища Ясіня Рахівського району, які 8 січня 1919 року проголосили Гуцульську республіку. Столицею республіки було селище Ясіня, а важливими опорними центрами Рахів, Великий-Бичків, Сигіт.

Степан Клочурак

Гуцульська Республіка мала сформовану державну структуру. ЇЇ вищим керівним органом стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив президент Степан Клочурак. До складу ради входило 42 члени – 38 українці, 2 німці і 3 євреї.

Виконавча влада республіки належала до секцій і підсекцій – дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та ін. Військову секцію очолив Василь Климпуш (1897-1959). У фінансовому обігу цієї країни ходили мадярські крони та українські гривні. Державний прапор – синьо-жовтий.