Відбулася презентація нової поетичної збірки Гафії Данишек «На межі тисячоліть»

 

Слова є сині, як небесна даль,

Аж хочеться в цій сині розчиниться;

Є золоті мов скіфська пектораль,

Що душу осяває крізь століття.

Батьківщина для кожного з нас починається з теплоти рідного дому, ніжної материнської пісні та мелодії рідної мови. Незалежно від того, де ми знаходимось і які шляхи ведуть нас у житті ми завжди хоч би й подумки повертаємося до рідних місць. Але справжня любов до рідного краю можлива лише через його глибоке пізнання.

5 травня в Рахівській публічній бібліотеці відбулася презентація нової поетичної збірки «На межі тисячоліть». Авторка книги – педагог та відома поетеса Рахівщини Гафія Дмитрівна Данишек. Книга вийшла тиражем 150 примірників, складається з 40 сторінок. Видана в місті Ужгород у видавництві ФОП Ребрик Андрія Івановича. Ця книга увібрала в себе поезію різноманітної тематики. Збірка видана за сприянням в. п. Рахівського міського голови Євгена Молнара та голови Рахівської районної ради Діани Бабинець.

…Всі ми – велика родина:

Маєм Говерлу, як матір,

Мову вкраїнську єдину,

Горді зелені Карпати...

                 Гафія Данишек

Захід відбувся у творчій та приємній атмосфері, де голос поезії звучав щиро й без прикрас – як голос лобові до рідної землі.

Модератор «свята книги» бібліотекар краєзнавчого сектору Рахівської публічної бібліотеки – Миланюк Марія Юріївна.

Враженнями від книги та із словами привітань виступили перший заступник Рахівського міського голови Іван Миколайович Молдавчук, Голова Рахівської районної ради Діана Йосипівна Бабинець та перший заступник Рахівської районної державної адміністрації Турок Віктор Степанович.

Народознавча година «О, писанко ти символ України».

29 квітня до нашої бібліотеки завітали учні 6-Б класу з вчителем Рогожан Мар’яною Іванівною Рахівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 на народознавчу годину «О, писанко ти символ України». На заході діти мали можливість дізнатися більше про писанкарство, як різновид давнього українського мистецтва, яке сягає своїм корінням з часів дохристиянської культури. Історію писанкарства в Україні, легенди про походження писанки, різновиди великодніх яєць за оздобленням, символіка візерунків українських писанок та значення візерунків за кольором.

В читальній залі були представлені традиційні писанки нашого краю, сучасна писанка а також писанки зернівки. Наші майбутні читачі мали можливість переглянули відео «Історія та символи української писанки: традиція, що оживає в руках».

Гуцульське повір’я говорить: «Світ існує доти, поки живе писанка».

Його поезія – гуцульський дух (до 70-річчя від дня народження Василя Кухти)

Цими весняними днями в рамках засідання клубу за інтересами «Сучасник» бібліотекар краєзнавчого сектору Рахівської публічної бібліотеки Миланюк Марія спільно з вчителем української мови та літератури Рогожан Мар’яною Іванівною та учнями 11-А класу Рахівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 провели літературний вернісаж «Його поезія – гуцульський дух» до 70-річчя від дня народження поета та публіциста Василя Кухти.

Я з Рахова іду по лезу темних вод...

По межах віщих снів. По нитці небокраю...

Впізнаєш ти мене... І я тебе впізнаю:

З розпечених цямрин прошепочу: “Народ...

В мальовничому гірському місті Рахів 23 квітня 1956 року в робітничій сім’ї народився талановитий поет, публіцист та журналіст Василь Кухта. Перші прояви поетичної майстерності з’явились ще у шкільному віці. Свій перший вірш написав у восьмому класі «Мені пісні дарувала ненька», який був надрукований  у «Закарпатській правді» .

            Найбільший  вплив  на початкуючого  поета, як і на вибір майбутньої професії здійснила родинна бібліотека. Перші публікації  віршів Василя Васильовича з’являються на сторінках обласних газет «Молодь Закарпаття» та  «Закарпатська правда».  Після закінчення середньої школи працює в лісництві  Рахівського лісокомбінату. Згодом після служби в Радянській Армії втілює в життя  дитячу мрію – вступає на  факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. В студентські роки поезії Василя Кухти друкуються в тодішній республіканській періодиці, практичних навичок журналіст набуває в редакціях часописів Львова, Ужгорода, Києва. По закінченні  Львівського університету за призначенням  потрапляє в Ужгород – у редакцію закарпатської обласної молодіжної газети «Молодь Закарпаття».  В м. Ужгород проживає і сьогодні. Працює на посадах кореспондента, старшого кореспондента, завідувача відділу, стає одним з провідних журналістів краю, першовідкривачем нових тем.   У 1989 році в республіканському  видавництві «Карпати»  на світ з’являється перша поетична збірка Василя Кухти «Дрібка солі».  

       

У 1993 р. з’явилася  чергова збірка віршів В. Кухти  «Верхи сліпучі». За нею до читача прийшли  багато інших поетичних збірок автора.  У поезії поета філософська глибина фокусується на пошуку сенсу буття, етичних дилемах та світоглядних питаннях, місце людини у Всесвіті. Кожен твір уособлює певну соціальну або інтелектуальну концепцію, яку автор розкриває через образи.

В бібліотеці облаштована книжкова виставка «Співець Карпатського краю», на якій представлено матеріали для більш детального вивчення житєвого і творчого шляху відомого поета  Василя Кухти.

День пам'яті Чорнобильської трагедії!

 

Я самоук, несміливе дитя Підгір'я

- 145-річчя від дня народження відомої галичанки, педагогині і чудової української поетеси - казкарки Марії Підгірянки

«Вірші М. Підгірянки не можуть залишити байдужим читача, який має серце, не можуть не викликати глибоких роздумів про наше минуле, про нашу сучасність, про наше майбутнє. Марійка Підгірянка справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса”

М. Рильський

Марія Омелянівна Ленерт – справжнє ім’я Підгірянки – народилася у селі Білі Ослави, що на Івано-Франківщині 29 березня 1881 року. По батькові – німкеня, українка по матері. Сім’я була великою, коштів на навчання всім не вистачало. Тому до школи відправили тільки братів Марії, а вона вчилася вдома. В цьому їй допоміг дідусь, батько матері, який був греко-католицьким священником. Вона його дуже любила, а він їй розповідав силу-силенну казок. І про метеликів, і про бджілок, про тварин і природу. За зиму вона підросла, порозумнішала, могла читати й писати, а також рахувати до десяти. Тоді того було достатньо для вступу у початковий клас. А згодом вона отримала стипендію, що дозволило їй навчатися у середній школі для дівчаток. Вчилася легко й охоче, пам’ять у неї була дуже добра – прочитавши будь-яке оповідання, могла переказати його ледь не дослівно. Через шість років дівчина вирішила продовжувати навчання самостійно. Вчитель, побачивши її здібності, допомагав опановувати програму старших класів.

У тринадцять років були перші спроби пера. Спочатку Марійка писала польською, але читання “Кобзаря” Тараса Шевченка привернуло її до української мови. Марійчині сестри часто знаходили її вірші й зберігали їх.

У 19 років успішно склала іспити в учительській семінарії у Львові, отримала диплом на вчителювання. І з того часу протягом 40 років пропрацювала у сільських школах Закарпаття і Прикарпаття. Там в одному із сіл знайшла свою долю. У селі Рибне, де саме працювала, зустріла колегу, також педагога місцевої школи Августина Домбровського, з яким одружилася за рік по тому. По чоловікові вона стане Марія Ленерт-Домбровська. А він у майбутньому буде громадським діячем і послом Української Національної Ради – конституанти ЗУНР у 1918 році.

21 березня Всесвітній день поезії

«Поезія допомагає людині визначитись, 

побачити всі шляхи, 

зробити правильний вибір»                                                                                                                                                          Василь Кухта

Поезія... Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір.

Напередодні Всесвітнього дня поезії бібліотекар Рахівської публічної бібліотеки Миланюк Марія спільно з вчителем української мови та літератури Рогожан Мар’яною Іванівною та учнями 8-А класу Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 провели літературний вечір «Вечірній дзвін…Я слухаю його» - до Всесвітнього дня поезії. 

На вечорі було розгорнуто життєвий і творчий шлях наших талановитих земляків, які у своїй поезії передали красу і ніжність жінки, багатогранність рідної мови та любов до рідної Гуцульщини. Учні читали вірші поетів рідного краю: Василя Кухти, Олександра Масляника, Гафії Ковбаснюк, Василя Густі, Марії Кокіш-Гриник, Гафії Данишек, Василя Піпаша-Косівського та Юлії Волощук. 

Поезія – це чарівний  світ про кохання, красу природи, а також відродження сучасних подій. Цінність поезії в тому, що кожен читач знаходить тут щось своє. Вона входить в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця.

Всеукраїнський тиждень читання

 

«Завжди сучасний Шевченко»

Справжній талант краще видно на відстані часу, а творчість митця не міліє в очах нащадків, не втрачає своєї актуальності.

Тарас Григорович Шевченко — національний геній українського народу, мислитель планетарного рівня. А ще Поет, Філософ, Борець, Пророк, Син рідної землі, Кобзар, Людина з великої літери.  

Його поезія була написана понад століття  тому, але залишається актуальною і досі, адже вірші та поеми Тараса Шевченка – це джерело невичерпної мудрості, сили та віри у незалежність рідної землі. 

Буть захищеним у Мережі Інтернет

Шановні мешканці громади, за ініціативи Діа. Освіта, ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує долучитися до масштабної просвітницької кампанії. 

Більшість українських підлітків та дорослих не можуть уявити своє життя без Інтернету. Тепер це джерело знань, можливостей та спілкування, але разом із цим він несе велику небезпеку: кібергбулінг, шахрайство, вірусні атаки та витік особистих даних. Тому кожен з нас, а особливо діти повинні знати про основні правила безпеки в Інтернеті.

В Рахівській публічній бібліотеці впорядкована інформаційна зона «Кібербезпека та захист інформації», яка допоможе розібратися, що таке кібергбезпека, які є напрями й чому сьогодні так важливо знати правила захисту робочих чи особистих даних від кібергатак. А також готові для розповсюдження буклети «Кібергбезпека в мережі». Крім того рекомендуємо переглянути освітні серіали на порталі Діа. Цифрова освіта: «Основи кібергігієни» та «Експрес тест на цифрову грамотність» та ін. 

Запрошуємо підлітків та всіх бажаючих завітати в бібліотеку та переглянути інформаційну зону. Разом будуємо безпечне цифрове майбутнє!

Контакти для повідомлення про кібергзлочин!

Телефон:0800 50 51 70 

Приймальня: +380 (44) 374 3713

Канцелярія Департаменту кіберполіції: 

+380 (44) 365 3751,           

+380 (44) 365 3750

+380 (44) 365 3746

Електронна пошта: callcenter@cyberpolice.gov.ua

Поліція: 102

«Рідна мова у піснях, віршах великої Українки» - 155-річчя від дня народження Лесі Українки

 Хоч би хто напастував нас,

Хоч би хто посмів грозити – 

Дай нам силу, дай відвагу,

Рідну мову боронити.

        Дай діждатись пошанівку

        Рідного святого слова,

        Щоб цвіла на славу Божу

        Наша українська мова!

                                Юрій Шкрумеляк

Рахівська публічна бібліотека спільно з вчителем української мови та літератури Тетяною Новаківською та учнями 9-Г класу Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 підготували поетичну годину «Рідна мова у піснях, віршах великої Українки» - до 155-річчя від дня народження української поетеси Лесі Українки та до Міжнародного дня рідної мови.

«Люди, як зорі, залишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе, в душі кожного народу Леся Українка» такими словами відкрила захід Тетяна Дмитрівна.

В святково вишитих сорочках учні повели розмову про життя, творчість ювілярки та рідну мову такими словами: «Українська мова… Яка вона співуча, мелодійна, ніжна. Безсмертні твори Л. Українки, Т. Шевченка, І. Франка та Д. Павличка донесли до нас первозданну красу. У чудових піснях народу збереглися колорит, своєрідність і життєздатність рідної мови».

Микола Мушинка

 

День Героїв Небесної Сотні

 ГЕРОЇ першої перемоги у битві, що триває!

Ви мріяли про щастя, про прекрасне:

Надіялись і вірили, творили і жили,

Любили Україну, рідну землю – матір,

І справжніми дітьми її були!

20 лютого ми відзначаємо героїчну і надзвичайно болісну для всіх дату – День Героїв Небесної Сотні. Саме цей день у 2014 році став найдраматичнішим і переломним етапом Революції гідності, днем масових розстрілів мирних демонстрантів у Києві. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молодь, ті, хто лише починав жити. Вони не побоялися глянути смерті у вічі заради утвердження національної ідеї. Йшли вони під кулі не задля слави чи з особистих мотивів, а щоб вибороти гідне майбутнє своєму народові.

З нагоди 12  - річниці вшанування Героїв Небесної Сотні у бібліотеці та  актовому залі ЗЗСО №2 проведено годину – спомин «Зима, що змінила країну» та розгорнуто книжкову виставку "Розстріляні мрії", на якій представлені книги, що висвітлюють події під час Революції гідності, розповідають про мужність і героїзм її учасників. 

Народний Єпископ Іван Марґітич

 4 лютого виповнилось 105 років від дня народження Івана Антоновича Марґітича – священнослужитель, душпастир рахівських гуцулів.

Народився 4 лютого 1921 року в селі Велика Чингава (нині село Боржавське Виноградівської громади Берегівського району)

Початкову освіту Іван Марґітич здобував у рідному селі, а в 1932 році продовжив навчання у Севлюшській горожанській школі. Під час навчання в Хустській реальній гімназії долучився до Пласту. У 1941 році після закінчення Хустської гімназії вступив до Ужгородської Богословської Академії, яку закінчив у 1946 році. Під час навчання захоплювався викладами улюбленого професора Теодора Ромжі. Мріяв про навчання в Римі, та цьому перешкодили воєнні події. Під час угорської окупації в числі патріотичної української молоді богослов           І. Марґітич був ув’язнений у 1942 році і засуджений на 2 роки до в'язниці у місті Вац. Звільнений через півроку за клопотанням  єпископа О. Стойки по амністії і продовжив навчання. 

У 1946 році прийняв ієрейські свячення в целібаті з рук єпископа Теодора Ромжі та призначений помічником у місті Виноградів, а згодом переведений на богослужіння в місто Рахів. 

Через репресії комуністичної влади у 1951 році о. І. Марґітич та о. І. Роман були заарештовані та ув'язнені на 25 років позбавлення волі та відправлено до таборів ГУЛАГу в Омській області. З настанням амністії звільнений із ув'язнення у 1955 році  о. Іван Марґітич повернувся до рідного села Боржавське. Вдень працював у колгоспі, а вночі обслуговував вірників у катакомбній церкві по всьому Закарпатті, в тому числі й на Рахівщині. З того часу вже не залишав рахівських вірян аж до своєї смерті.

Він також став двигуном богослужіння українською мовою в МГКЄ від часу легалізації ГКЦ 1989 р., заснування першої української громади в м. Ужгород в Кафедральному соборі в 1993 році. Цього ж року апостольським Престолом владика Іван Марґітич був призначений Синкелом для вірників української ідентичності МГКЄ і таким чином до кінця свого життя захищав і виражав духовні інтереси переважної більшості вірників МГКЄ.

Помер 7 вересня 2003 року, похований у рідному селі Боржавське Виноградівської громади Берегівського району.

  Використана література: Масляник О., Ткач М. 300 імен Рахівщини