пʼятниця, 23 лютого 2024 р.

Мужність випадковою не буває

 Небесна сотня – то в серцях вогонь,

Він гаряче палав за Україну.

Від нині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Їх в мирі, Господи, прийми до себе

І шлях високий Боже, освяти.

За чисті душі, що злетіли в небо,

Небесній Сотні шана й молитви.






Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність за все, що ці Герої зробили для нас. Вони ті, хто, своїм прикладом показав, як треба відстоювати незалежність, любити Україну. Тож ми повинні по щирому вірити, що все було недаремно, що Україна була, є і  буде.  Розпочала годину–спомин, присвячену пам`яті Героїв Небесної Сотні класний керівник  9А класу Валентина Носа.

Історія і сучасність України, українського народу – це твір героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили, своє життя для добра українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. Україна – це діло героїв, які поставили добро рідного народу понад свої особисті та будь-які інші інтереси і були вірними своїй ідеї до останнього подиху.

На заході згадали всіх Героїв Майдану та  воїнів неоголошеної російсько–української війни. Бібліотекар  Оксана Федірцан ознайомила учнів з біографією Петра Гаджі, який був учасником Революції Гідності,  справжнім патріотом, борцем за справедливість та прикладом для наслідування: «Це була людина, яка за Україну, справжній українець. Добрий, чуйний, справедливий. Він і допоможе, і завжди підтримає», - так говорили про нього його товариші.
Під час заходу  транслювали відео  «Хронологія тих трагічних подій - 2014», «Коли Україна змінилася назавжди»,  «День Гідності та Свободи – 10 років потому».
Учні 9-Б та 9-В класів декламували вірші: «Майдан ридав, а сотню вже….», «Пливуть гроби по морю, як човни….», «Майдан… з Героями іде прощання…», «Мамо, не плач. Я повернусь весною…», «Лист до матері», «Ангели майдану».

Мова - це нації, спільність і час (до Міжнародного дня рідної мови)

 «Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого. 

А серце б'ється, ожива, Як їх почує!» 

(Тарас Шевченко)


Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями. 

Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово.

21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Мова – це  той  інструмент , який  єднає  націю,  народність, народ до єдиного цілого. Це великий  скарб, який треба шанувати, берегти  і  розумно  збагачувати.

22 лютого в читальній залі відбулось свято рідної мови під назвою «Мова - це нації, спільність і час», в якому взяли участь учні 9-го класу Рахівської ЗЗСО№3 під керівництвом вчителя української мови та літератури Калинської Галини Володимирівни, бібліотекаря Рахівської ЗЗСО№3 Томашук Ганни Іванівни та ведучої нашого свята Колачук Любові. Організатор заходу – працівниця Рахівської публічної бібліотеки Юришинець Наталія.