Письменники - ювіляри / лютий 2024 року

 

Увага, перереєстрація!

Шановні жителі міста, користувачі Рахівської публічної бібліотеки!

Запрошуємо Вас прийти на 

перереєстрацію та огляд нових надходжень до книжкового фонду нашої бібліотеки!

Приходь! Обирай! Читай!

Соборних дзвонів гучний гомін

Карта України, 1919 рік

Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання частин України в межах однієї держави.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

22 січня  Україна відзначаємо  День Соборності - чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.   Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.  Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».

І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Проголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Так, в читальній залі Рахівської публічної бібліотеки 23 січня відбулась історично-патріотична година «Соборних дзвонів гучний гомін», в якій взяли участь учні 10-х класів Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 разом з вчителем історії  Слюсарчук Світланою Василівною.

Гомін гуцульської давнини (до 105-ї річниці проголошення Гуцульської Республіки)

 

Золота Гуцулія, Гуцульщина в Карпатах… Це етнокультурний регіон, де проживають українські верховинці-гуцули. З давніх давен Гуцульська Верховина була джерелом вільнодумства. Вона завжди дихала свободою, дихала Україною…

Про Гуцульський край і його мешканців написано чи не найбільше з усіх етнографічних районів України. Привабливістю відзначається велична краса природи до цього гірського краю, горда, волелюбна вдача його жителів, в народній пам'яті яких збереглися його стародавні традиції, колоритний одяг, самобутнє народне мистецтво.

Проте не менш цікава і його новітня історія, серед трагічних та героїчних сторінок якої, у ХХ столітті знайшлося гідне місце і державотворчим процесам.

Листопадове 1918 року повстання у Львові пробудило національну свідомість і мешканців Буковини та Закарпаття, які на багатолюдних мітингах і вічах у Чернівцях та Хусті в переважній більшості висловились за входження своїх земель до ЗУНР.

Найбільш активними були мешканці селища Ясіня Рахівського району, які 8 січня 1919 року проголосили Гуцульську республіку. Столицею республіки було селище Ясіня, а важливими опорними центрами Рахів, Великий-Бичків, Сигіт.

Степан Клочурак

Гуцульська Республіка мала сформовану державну структуру. ЇЇ вищим керівним органом стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив президент Степан Клочурак. До складу ради входило 42 члени – 38 українці, 2 німці і 3 євреї.

Виконавча влада республіки належала до секцій і підсекцій – дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та ін. Військову секцію очолив Василь Климпуш (1897-1959). У фінансовому обігу цієї країни ходили мадярські крони та українські гривні. Державний прапор – синьо-жовтий.