До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Рахів у лютому 1939 року свідченнями англійського очевидця

Англійський письменник і кореспондент Майк Вінч у своїй книзі-спогаді «Одноденна держава:…» писав таке:

- Між виборами (які відбулися в Карпатській Україні 12 лютого 1939 року) та першим засіданням Сойму (Парламенту Карпатської України) очікувався період затишшя. Ми вирішили втекти від виснажливої атмосфери, інтриг у Хусті та поїхати на декілька днів до Рахова, де мали б можливість ознайомитися з роботою одного з найбільших державних лісництв, в якому загалом працювало понад 75% населення (мабуть 75% від загальної кількості всіх працюючих в окрузі). (С. 195).

- Підготовка до першого засідання Парламенту була в розпалі. Група лібералів прибула до Рахова та вже накреслила плани. Засідання мало відбутися в Рахові, оскільки, з огляду на пов'язаність цього міста з повстанням в Ясіню, воно вважалося тісніше поєднаним з Українським Рухом, аніж Хуст. Оскільки іншого придатного приміщення не було, вирішили пристосувати для цієї потреби відпочинковий зал чеського готелю для туристів. (С. 216).

                                                  *  *  *

 Першого вечора в Рахові ми (разом з польським фотокореспондентом) майже нічого не побачили, крім темної вулиці, на якій будинки мали кращий вигляд, ніж у Хусті, і де все було набагато чистішим. Тут стояла велика тріумфальна арка, збудована до виборів, та гуртожиток для туристів, недавно споруджений чеським туристичним товариством, в якому ми зупинилися. Він був набагато кращим, ніж «Коруна» готель у м. Хуст. Нам дали невелику чисту кімнату на піддашші з двома білими ліжками, килимовою доріжкою та краном з водою, і цей кран був несподіваною розкішшю, - навіть не зважаючи на те, що з нього текла лише холодна вода. На першому поверсі був простий, але добрий ресторан, в якому було повно чеських службовців. Страви були чудовими, і я почав усвідомлювати, що чим довше перебував у Карпатській Україні, - тим більше мені подобалося все чеське. На верхньому поверсі була навіть ванна. Обслуга, нажаль, не була чеською, тому скористатися ванною ми не змогли. Хоча адміністратор і пообіцяв організувати нам ванну, він так і не зміг заставити покоївку кинути пару полінець у вогонь, аби підігріти воду. (С. 204).

МОСТИ ЄДНАННЯ ВІД ФЕДОРА ГАМОРА (+ електронні книги)

Одразу дві нові книжки, видані у Львові, лягли на мій письмовий стіл. 

Авторства знаного науковця-еколога, професора, доктора біологічних наук Федора Гамора. 

Перша має доволі  інтригуючи назву: 

«Україна-Румунія: мости народної дипломатії». 

Друга – «Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи». 

Обидві поповнили творчий бекграунд відомого публіциста й вченого. Це про нього стисло, але влучно, сказав професор Університету сталого розвитку з Німеччини П’єрІбіш: «Якби кожен екорегіон світу мав свого Гамора, то  ми б жили на зовсім іншій планеті!».

Звісно, мене найперш привабила книга про українсько-румунські взаємини, оскільки останні п’ять років я теж предметно співпрацюю з гуцулами Мараморощини й Союзом українців у Бухаресті.Ще донедавна народна дипломатія на рівні Мараморощини й Рахівщини мала спорадичний характер, однак зусиллями Карпатського біосферного заповідника та його тодішнього директора, а нині – заступника з наукових питань Федора Гамора набула системних обрисів і вийшла на рівень сталих і предметних взаємин.

Як зазначає автор у підзаголовку до книги, це – «Нотатки з нагоди 20-річчя участі Союзу українців Румунії та Карпатського біосферного заповідника в процесі розвитку українсько-румунської транскордонної співпраці на Мараморощині».

Особливо цінною для істориків і краєзнавців стала впорядкована і систематизована автором довідково-документальна база – майже сто сторінок! До неї увійшли Доручення Президента України, міжурядові угоди та урядові документи України та Румунії, архівні документи Закарпатської ОДА  і повітової ради повіту Марамуреш, ухвали й розпорядження Рахівських райради та райдержадміністрації, Рахівської міськради, комуни Бистрого й міста Вішеу де Сус, протоколи двостороннього українсько-румунського співробітництва в рамках європейських програм, матеріали міжнародних конференцій, семінарів, «круглих столів»  тощо.

Профікемп: Fun-Route подорожують у майбутнє

На базі Рахівської районної центральної бібліотеки відбулася презентація онлайн-тестування та професійної консультації «МОЯ ПРОФЕСІЯ: консультаційна мережа». 

Учасники команди Fun-Route перші проходять  психодіагностику та визначають свої професійні інтереси і цінності, виявляють рівень IQ та психологічну схильність до певного виду професії. Також куратори  привідали учасників команди з Всесвітнім Днем дітей.

Вибір професії стає простим і дост

МАЕСТРО КНИЖКОВОГО ДИЗАЙНУ

    В ужгородському видавництві «TIMPANI» у травні 2017 року побачила світ книга закарпатського художника-графіка, книжково-газетного дизайнера Миколи Дем’яна «Митець з гуцульського Парижа». На стрічу з читачем вона забарилася рівно на чотири роки.

     Книга  (у твердій палітурці, 280 сторінок формату 60х90/16 та 16-сторінкова кольорова вкладка) детально розповідає про 40-літній  мистецький ужинок  нашого талановитого земляка. Зокрема подано аналітичне дослідження творчої діяльності М. Дем’яна авторства заслуженого художника України, доцента кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв Надії Пономаренко, розповіді про нього відомих письменників, журналістів, колег по ремеслу, есе-спомин  Миколи Дем’яна про рідне село Богдан на закарпатській Гуцульщині. Знаковість новинки не викликає жодного сумніву: це перше видання-аналіз дизайнерського книжкового мистецтва на Закарпатті.  Воно містить понад 1000 фотозображень, репродукції 259 оформлених М. Дем’яном книг, що побачили світ у 11 видавництвах України загальним накладом понад півтора мільйона примірників, перелік усіх творчих робіт з описом дизайну, 150 авторських художніх ілюстрацій. До слова, художнє оформлення, внутрішній дизайн, художньо-технічне редагування та комп’ютерна верстка «Митця з гуцульського Парижа» — теж справа рук самого Миколи Дем’яна.     

      Книга надрукована двома невеликими тиражами − 100 та 210 прим. Перший  —  за сприяння департаменту  інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської облдержадміністрації у рамках програми, що передбачає підтримку видання творів закарпатських авторів. Другий  —  додатковий — тираж вийшов завдяки  фінансовій підтримці Миколиного армійського друга-художника із м. Броди на Львівщині  —  Федора Кусяка.

     Примітно, що «Митець з гуцульського Парижа» став переможцем у номінації «Мистецтвознавство» на книжковому ярмарку «Книга-фест-2017» (Ужгород).

     Восени 2017 р. у Закарпатській обласній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка відбулася презентація (друга за рахунком)  названого видання. 9 липня 2017 р. з «Митцем з гуцульського Парижа» першими познайомилися земляки Миколи Дем’яна  під час творчої зустрічі з автором у бібліотеці с. Богдан.

     Василь КУХТА

Свої мрії я вплету в рядки

        

Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста, як гірська вода,

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

Ю. Косинська

9 листопада по всій Україні святкують важливий у нашій історії День української мови та писемності. За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.  Традиційно в цей день Центральна районна бібліотека проводить різні заходи приурочені цій події, тож і цього року 9 листопада відбулося свято української мови та писемності «Свої мрії я вплету в рядки» в актовій залі Рахівської ЗОШ №2.

До присутніх із вступним словом звернулася  заступник директора з виховної роботи  Никоряк Надія Іванівна, яка привітала всіх зі святом та побажала приємних вражень від святкового заходу. 

Надалі ведуча бібліотекар Котлан Марія  виступила з закликом вивчати та берегти українську мову, а також розповіла  про важливість рідної мови для українського народу. 

Радіодиктант „Крила України”

Традиційно, 9 листопада, відбувся радіодиктант національної єдності до Дня писемності та мови. Цю акцію започатковано у 2000 році. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у його написанні — перевірити, чи добре знають українську мову та продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Радіодиктант – не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб.

Бібліотекарі  Рахівської ЦБС теж приєдналися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. 

„Пишемо разом” - гасло цьогорічного, вісімнадцятого за рахунком, диктанту. Воно підкреслює основну мету диктанту: єднання навколо мови. Диктант під назвою „Крила України” ми писали старанно й сумлінно, уважно прислухаючись до дикції та довжини пауз доцента Київського університету ім. Б. Грінченка Олександра Авраменка.

І ось звучить голос українського педагога, лінгвіста, радіоведучого Олександра Авраменка. Він, як завше, сам готував текст, і ніхто до останнього моменту не знав, що саме автор диктуватиме, яку тему він обрав

І диктант був змістовним і, сподіваюся, він виконає найголовнішу свою функцію, - а тут ключове слово не „диктант”, а „національна єдність”, - він об’єднає і зцементує нашу націю, нашу державу.

Слідами Гуцульської Республіки

      

Кожен, навіть невеликий народ має свою історію. Маємо її і ми, закарпатці, в тому числі гуцули Рахівщини. Однією з найяскравіших сторінок боротьби закарпатців за свою незалежність стала історія Гуцульської Республіки, що була предтечею створення Карпатської України.

  8 листопада 100 років тому мешканці с. Ясіня і навколишніх гуцульських сіл прийняли рішення про возз’єднання  Гуцульщини  з Україною (1918). 8 січня 1919 року на віче мешканців Ясіня  було проголошено  Гуцульську Республіку. З 8 листопада 1918 по червень 1919 року Ясіня було столицею Гуцульської Республіки.

7 листопада цього року, до Центральної районної бібліотеки завітало багато дорослих користувачів, юнацтва та молоді на краєзнавчий день «Гуцульська республіка – унікальна сторінка державотворення», який  був приурочений 100- річчю возз’єднання Гуцульщини з Україною та 100 річчю від проголошення Гуцульської  Республіки. У тісному й дружньому гуцульському колі  присутні спільно згадали минувшину нашого краю, вшанували тих, хто заклав підвалини для возз’єднання  Гуцульщини з Україною та проголошення самостійної й незалежної  Гуцульщини.

Запитували про екологічні проблеми (результати опитування)

Аналіз вуличних опитувань населення з екологічних проблем міста (села), де вони проживають бібліотекарами Рахівської ЦБС

В рамках обласного дослідження „Роль бібліотеки у формуванні екологічної культури населення” бібліотекарами Рахівської ЦБС проведені вуличні опитування населення з екологічних проблем міста Рахова та навколишніх сіл, де вони проживають.  Ім  було запропоновано відповісти на ряд питань.

Метою опитувань було визначити ставлення населення до екологічних проблем для більш детального з’ясування поточного стану екологічної ситуації в країні.

  На переше питання „Чи вважаєте Ви екологічні проблеми важливими для сучасної людини?”, - «Так» відповіли 60 (98 %) респондентів і «ні» 1(2%).

Наступним запитанням було „Чи задоволені Ви станом навколишнього середовища?”. Відповіли «так» - 8 (13%),  «ні» – 53 (87%).

Мешканцям було запропоновано назвати екологічні проблеми в місті (селі), де вони проживають.  Відповіді були різноманітними і озвучувалися болючі питання. Екологічними проблемами району мешканці вважають:

 - забруднення річок та масова вирубка лісів – 28 (47%);

- стихійні сміттєзвалища на берегах річок Тиса, Апшиця, Кісва та відсутність контейнерів для сміття - 17 (28%);

- спалювання листя та забруднення повітря вихлопними газами - 10 (16%); 

- незаконна ловля риби 4 (6%); не відповіли – 2 (3%).