середа, 7 листопада 2018 р.

Слідами Гуцульської Республіки


      
Кожен, навіть невеликий народ має свою історію. Маємо її і ми, закарпатці, в тому числі гуцули Рахівщини. Однією з найяскравіших сторінок боротьби закарпатців за свою незалежність стала історія Гуцульської Республіки, що була предтечею створення Карпатської України.
  8 листопада 100 років тому мешканці с. Ясіня і навколишніх гуцульських сіл прийняли рішення про возз’єднання  Гуцульщини  з Україною (1918). 8 січня 1919 року на віче мешканців Ясіня  було проголошено  Гуцульську Республіку. З 8 листопада 1918 по червень 1919 року Ясіня було столицею Гуцульської Республіки.
7 листопада цього року, до Центральної районної бібліотеки завітало багато дорослих користувачів, юнацтва та молоді на краєзнавчий день «Гуцульська республіка – унікальна сторінка державотворення», який  був приурочений 100- річчю возз’єднання Гуцульщини з Україною та 100 річчю від проголошення Гуцульської  Республіки. У тісному й дружньому гуцульському колі  присутні спільно згадали минувшину нашого краю, вшанували тих, хто заклав підвалини для возз’єднання  Гуцульщини з Україною та проголошення самостійної й незалежної  Гуцульщини.
Під звуки трембіти ведучі бібліограф Марія Яворенко та методист Ганна Зварич розпочали масовий захід гімном Гуцульщини та розповіли про наш казковий край.
Гуцульська республіка знайшла своє гідне віддзеркалення в творах красного письменства. Образи гуцулів та їхнього краю, боротьба за власну свободу і національне самовизначення відтворені у поетичних і прозових творах Володимира Сосюри, Максима Рильського, Платона Воронька, Андрія Малишка, Дмитра Павличка, Олеся Гончара, Івана Франка, Гната Хоткевича та інших.
Активну участь у масовому заході взяли члени клубу за інтересами «Співрозмовник», який діє при бібліотеці.
 Мирон Білінкевич, активний учасник клубу за інтересами «Співрозмовник» декламував вірш Романа Юзви «Моя Гуцульщина».
Гуцульська тема яскраво розкрита у творах  наших поетів – земляків  Василя Кухти, Василя Піпаша-Косівського, Івана Волощука, Марії Кабалюк – Тисянської, Ганни Кабаль, Юрія Боршош – Кумятського, Василини  Сухомлин, Олени Марущак та ін.
Під звучання гуцульських мелодій на дримбі, у виконанні учасниць народного оркестру гуцульських народних інструментів  РБК Василини Григорчак та Юстини Годинко, проходив літературний вернісаж «Гуцульщино, рідна земле!»,  де звучали вірші: «Гуцульщино моя» Василя Скрипки, «Моя Гуцульщина» Ганни Кабаль, «Рідна Гуцульщина» Марії Кабалюк-Тисянської, «Гуцульська столиця» Василя Кухти, «Від матері я пісню перейняв» Василя Піпаша-Косівського, які декламували бібліотекар ЦРБ Кокіш-Мельник О.І., зав. бібліотекою-філією с.Богдан Тетяна Вечернюк, учні 10 класу Рахівської ЗОШ №3 І-ІІІ ст.: Бойко Марія, Бойко Олена, Бироваш Яна, Манілець Катерина та ін.
Вікторія Кудрич виконала пісню «Гуцульська мова», слова Оксани Йонаш - Тодер, на мотив пісні «Червона рута».



Цікавим був виступ історика-краєзнавця Ткача  Миколи Івановича,  який переніс присутніх в історичні події Гуцульської Республіки.
Промову Степана Клочурака 8 листопада 1918 року на всенародному віче в с. Ясіня зачитав Колачук Олександр.
На теренах Гуцульщини за мотивами її культури знято відомий фільм – «Тіні забутих предків» (1964), що став лауреатом понад ста кінофестивалів, а також інші класичні українські кінострічки: «Олекса Довбуш», «Гори димлять», «Анничка» та інші, які увіковічнили оригінальність гуцульського буття, сприяли відродженню українського духу.
      Уривок із повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» читав Білінкевич Мирон.
Нині Ясіня називають гірською столицею України. У його центрі збереглася будівля Народної Ради Гуцульської Республіки, тоді кінотеатр, а тепер готель «Едельвес».  Іменем Степана Клочурака в Ясінях названі вулиця та історико - краєзнавчий музей,  де на подвір’ї  діячеві встановлено пам’ятник, а також ЗОШ І-ІІІ ст. с. Чорна Тиса, де він народився. Ясінською долиною прокладено туристичний маршрут до 10 км. від станції Ясіня до місця у Чорній Тисі, де стояв дім Клочураків.
 Власний вірш «Гуцульщина» декламувала Ганна Попович - учасниця літературної студії «Бистрінь».
Щаслива Україна, яка має таку славну Гуцульщину, що зберегла свою історію, культуру, самобутність, як і щаслива Гуцульщина, що має вірних синів і дочок, готових віддати життя за волю.
На протязі дня демонструвався документальний фільм «Гуцульщина», відео: «Рахів – гуцульський Париж», «Коломийки про Гуцульську республіку», записані Степаном Степановичем Молдавчуком  із. с. Лазіщини, якому на сьогодні виповнилося 92 роки. 
Присутні знайомилися з книжковою виставкою «Історія Гуцульщини, як складова частина історії України».
На завершення Вікторія Кудрич - неодноразовий лауреат, всеукранських, міжнародних, обласних та районних конкурсів вокального та театрального мистецтва радувала своїм співом всіх присутніх, які щиро аплодували. На згадку здійснено світлину.

Бібліограф центральної районної бібліотеки 
Марія Яворенко



  







Немає коментарів: