Одразу дві нові книжки,
видані у Львові, лягли на мій письмовий стіл.
Авторства знаного
науковця-еколога, професора, доктора біологічних наук Федора Гамора.
Перша має
доволі інтригуючи назву:
«Україна-Румунія: мости народної дипломатії».
Друга – «Еталон європейських
лісових екосистем та природоохоронної справи».
Обидві поповнили творчий
бекграунд відомого публіциста й вченого. Це про нього стисло, але влучно,
сказав професор Університету сталого розвитку з Німеччини П’єрІбіш: «Якби кожен
екорегіон світу мав свого Гамора, то ми
б жили на зовсім іншій планеті!».
Звісно, мене найперш
привабила книга про українсько-румунські взаємини, оскільки останні п’ять років
я теж предметно співпрацюю з гуцулами Мараморощини й Союзом українців у
Бухаресті.Ще донедавна народна дипломатія на рівні Мараморощини й Рахівщини
мала спорадичний характер, однак зусиллями Карпатського біосферного заповідника
та його тодішнього директора, а нині – заступника з наукових питань Федора
Гамора набула системних обрисів і вийшла на рівень сталих і предметних взаємин.
Як зазначає автор у
підзаголовку до книги, це – «Нотатки з нагоди 20-річчя участі Союзу українців
Румунії та Карпатського біосферного заповідника в процесі розвитку
українсько-румунської транскордонної співпраці на Мараморощині».
Особливо цінною для
істориків і краєзнавців стала впорядкована і систематизована автором
довідково-документальна база – майже сто сторінок! До неї увійшли Доручення
Президента України, міжурядові угоди та урядові документи України та Румунії,
архівні документи Закарпатської ОДА і
повітової ради повіту Марамуреш, ухвали й розпорядження Рахівських райради та
райдержадміністрації, Рахівської міськради, комуни Бистрого й міста Вішеу де
Сус, протоколи двостороннього українсько-румунського співробітництва в рамках
європейських програм, матеріали міжнародних конференцій, семінарів, «круглих
столів» тощо.
Чи буде відновлено міст
через Тису (Ділове-Валя-Вішеулуй (Вишівська Долина) і рух пасажирських потягів
через Рахів до Румунії? Цій проблематиці присвячено окремий розділ книги. Федір
Гамор як один з ініціаторів відкриття залізничного сполучення Рахів-Київ аргументовано доводить, що цей маршрут варто
продовжити до Трансильванії, Будапешта, Братислави, Відня і Праги. Утопія? Не
кажіть! Ще кілька років тому багато хто сумнівався у доцільності залізничного
рейсу Рахів-Київ і недавно відкритих сполучень Рахів-Харків і Рахів-Одеса.
Тільки не Гамор! Що маємо нині? Популярні маршрути, пристойно заповнені вагони,
дефіцит квитків на Київ! Як
перфекціоніст Федір Дмитрович не зупиняється й жваво обґрунтовує нову ідею:
запустити рейси через Рахів до
Клужа-Напоки й Ужгорода, відновити в Діловому міст через Тису до Румунії (був
підірваний німцями у 1944-му році).
А велодрезини до
Євросоюзу? Не вірите? Почитайте книгу, аргументацію автора і зрозумієте, що все
можливе тоді, коли люди об’єднуються не для чвар і з’ясування стосунків, а для
діяння та творчої праці.
Не оминув автор і
наболілих екологічних проблем, б’є у дзвони, здіймає тривогу: розробка
поліметалевих руд на українській частині Мараморощини може призвести до
екологічної катастрофи у вірхів’ях
басейну Тиси!
Книга не обтяжена
нудним науково-схоластичним стилем, читається легко, бо є науково-популярним
виданням. Містить потужний пласт документалістики.
Своєю новою 364-сторінковою книгою член Національної спілки журналістів і
Заслужений природоохоронець України, академік Федір Гамор укотре довів, що є
одним з найпродуктивніших авторів не лише Рахівщини, але й Закарпаття та нашої країни.
Він не тільки пише про мости єднання, він сам діяльно розбудовує їх!
Респект автору!
Олександр МАСЛЯНИК,
Заслужений журналіст
України
Немає коментарів:
Дописати коментар