середа, 18 грудня 2019 р.

Вони прославили свій край: Йосип Тур – заслужений тренер України з гірськолижного спорту, 18-тиразовий чемпіон України



Йосип Тур – заслужений тренер України з гірськолижного спорту, 
18-тиразовий чемпіон України


Й.С. Тур народився 14.03.1936 р. у с. Кваси Рахівського округу, за Чехословаччини. Його батько, Тур Станіслав, із сім’єю приїхав сюди на початку 30-х років ХХ ст. з Турянської долини нашого краю як спеціаліст залізничної дороги, на якій він і працював. Мама, Марія, була домогосподаркою і займалася домашнім господарством та вихованням трьох синів. Змалку Йосип полюбляв взимку возитися та санчатах, а потім і на лижах, тим більше, що засніжені навколишні схили пагорбів і гір Квасів сприяли цьому. У сім неповних років, за Угорщини, батьки, що почали жити в Рахові, віддали його в перший клас Рахівськї народної школи, але з проходом через Карпати лінії фронту періоду Другої світової війни навчання припинилося. У вересні 1945 року продовжив навчання вже у Рахівській середній школі, яку успішно закінчив у 1954 році, особливо з фізичної культури, у яку входила й лижня підготовка. Свою трудову діяльність розпочинає кочегаром паротяга вузькоколійної залізниці Рахівського лісокомбінату, по якій вивозили зрубаний ліс із Богданської долини. 
Але бажання займатися спортом зробило свою справу і у 1955 – 1959 роках навчається у Львівському державному інститут фізичної культури. А далі, з 1959 р. по 1986 р., працює тренером переважно з гірськолижного спорту у різних спортивних товариствах. Особливих успіхів він досягнув, коли протягом 17 років займав посаду директора Рахівської гірськолижної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи спортивного товариства «Авангард». Як результат своєї з колективом тренерів діяльності очолювана ним освітня установа була школою олімпійського резерву, що їй було присвоєно.  У 70-х роках ХХ ст. Рахівська СДЮШОР входила до п’ятірки кращих  серед гірськолижних шкіл в СРСР. Тому особливо дбав у цей період про зміцнення її матеріально-технічної бази на г. Менчіль, що на околиці Рахова та на г. Борщевиця у межах с. Богдан. 
Наслідком цього було те, що 5 його вихованців Горват Йосип, Тур Наталія, Грапенюк Петро, Порукаєва Олена, Тушер Тіберій, стали майстрами з гірськолижного спорту, 53 – кандидатами у майстри спорту, а 120 - отримали І розряд, за що йому з часом було присвоєно високе звання «Заслужений тренер України».

Різдвяна майстерня-2019!


вівторок, 17 грудня 2019 р.

Як жили найдавніші люди Рахівщини? Чи бігали мамонти по крутих гірських схилах? Читайте в новому дослідженні відомого історика-краєзнавця Миколи Івановича Ткача!


Поява людей на території Рахівщини у давні часи

На початку палеоліту (давньої кам’яної доби, від 3 млрд. років тому) рельєф історичного Закарпаття зазнав значних змін. Відбулося повне зникнення давнього морського басейну в Центральній Європі і його залишків, в тому числі й Солотвинської заглибини і формування вулканічної гряди. У процесі вивержень вулканів, магма яких поступово застигала, в досить багатьох місцинах починала витікати вода з підземних джерел. Вона прокладала собі дорогу по схилах до низу, зливаючись з іншими потічками, перетворюючись у потоки - притоки, досить часто повноводними і бурхливими. Зливаючись з іншими собі подібними, такі гірські водні артерії з часом вимивали ґрунти, роздроблювали і скачували каміння, утворювали на схилах різноманітні за формою заглибини, іноді з водоспадами, таким чином змінювали схили гір, що відбувається і до нашого часу. А досягнувши низини вони утворили річку, яку тепер називають Тисою (від деревини тис ягідний), що несе свої води до Дунаю  уже мільйони років і у давньоримських джерелах вона відома під назвами Tissus, Tisia, Pathissus. Давні даки і болгари ще називали її Чистою

Найбільш давні гірські породи знайдено на Марамороському (Рахівському) масиві, вік яких нараховує 550-520 млн. років, але найдавніші з них виникли біля 1,2 млрд. р. тому. Хоча льодовик не доходив до головного хребта Карпат, клімат у верхів’ї Тиси в той час мав характер арктичної тундри, з її рослинним і тваринним світом. Гребені Карпат, зокрема в масиві Гуцульських Альп, покривалися малими льодовиками, сліди яких і сьогодні залишилися на Чорногірському і Свидовецькому масивах та деяких інших місцях у вигляді до 30 високогірних озер, найбільшими з яких є Бребенескульське (5,9 га) і Несамовите (3,9 га). Сліди руху льодовиків помітні і в нижній частині, у вузьких долинах гірських річок і потоків, особливо у своєрідних гірських заглибинах Богданської та Ясінянської невеликих замкнутих долинах, оточених звисаючими схилами гірських хребтів, яких є досить багато. Ці заглибини у ХVIII XX ст. використовували для будівництва водозбірень (гатей, запруд), де накопичувалася вода для сплаву лісу. Але розширення земної кори на території нашого краю з часом змінилося її стисканням, що розпочалося 23 млн. років тому і продовжується до нинішнього часу. Цей процес викликаний зближенням двох плит – Паннонської і Євроазійської, що зумовило підняття регіону Карпат.

Тренінг-гра "Світ дитини, захищений правом"



Всеукраїнський тиждень права на Рахівщині закінчився цікавою подією для  учнів 11-х та 7-х класів, представників команди  «Fun-Route» та учасників клубу за інтересами «Блогери».

Тренінг-гру 13 грудня проведено на базі Інтернет-Центу Рахівської ЦРБ. Засідали школярі в очікуванні отримати нові знання, навики, позитивні враження та нові знайомства.


Метою засідання було формування правового світогляду та правової культури підлітків, ознайомлення з основними положеннями Конвенції ООН "Про права дитини", бажанням викликати правову свідомість та інтерес до правових знань, зокрема і у сфері трудового законодавства.

Відкрила захід Наталія Юришинець, бібліотекар Інтернетентру районної бібліотеки, ознайомивши учнів з темою та правилами заходу.

Надалі начальник відділу активної підтримки безробітних Рахівської районної філії Закарпатського ОЦЗ Наталія Волошин розпочала знайомство учасників шляхом презентації методу асоціації самих себе із словами, які починаються на першу літеру власного імені.

четвер, 5 грудня 2019 р.

НЕЛЕГКА СПРАВА – ДУМАТИ В СТОВПЧИК…


  
У Львові побачила світ нова книга вже знаної та популярної в усій Гуцульщині гумористки Оксани Йо­наш-Тодер «Думаю в стовпчик…». Направду вагомий творчий доробок – 434 сторінки, 223  гуцульські вірші, гуморесок та переспівів (усього в бекґраунді поетки – 290 творів).
Збірка розвеселить і розрадить будь-кого, оскільки вщерть виповнена іскрометним гумором, влучними метафорами. Першу поетичну збірку авторки «З Оксанчиної тайстрини» читачі зустріли прихильно. Без сумніву, ве­ликий інтерес викличе і нова збірка талановитої поетеси з присілку Вільховатого неподалік Рахова. Тим паче, що знаний сміхотворець з Бистрого (Румунія) Дмитро Коренюк назвав Оксану найкращою гумористкою Закарпатської Гуцульщини.
Знайшлися добрі люди, які посприяли виходу у світ нової книги. Авторка щиро вдячна за фінан­сову допомогу давньому  шанувальнику її поезії  Мирону Білінкевичу – керівнику гуртка «Культура мовлення та спілкування» Рахівського ра­йонного будинку дитячої та юнацької твор­чості, який дану доброчинність присвятив світлій пам’яті своєї мамки – Білінкевич (Молдавчук) Марії Якубівни, правнучки ста­рого Ивана Молдавчука із «Завороженого світу» Михайла Ломацького.  «На щастя, на радість, на добро, на чудовий настрій!», –- каже пан Мирон усім читачам. Також посприяв виходу книги письменник, редактор і видавець Олександр Масляник.
Хто вона, ця весела і дотепна жінка, вірші якої читають з великих сцен і в затишних залах бібліотек? Знайомтесь!

середа, 4 грудня 2019 р.

21 листопада – День Гідності та Свободи


Герой – це людина, яка знає, 
що є блага, дорожчі за життя;
 людина, яка присвятила своє життя служінню державі, 
себе одну – служінню багатьом.
 Г. Лессінг

«Україна  єдина країна! Суверенна і вільна держава». Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція  2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - такими словами розпочала  захід  завуч з виховної роботи  ЗОШ 1 -2 ст. №1 Марія Шмиг.

В актовому залі цієї школи проведено годину – спомин «Події, що змінили долю України»
Авторка цих рядків бібліотекар ЦРБ для дорослих  підготувала тематичну виставку «Україна – територія гідності і свободи» . Виставка складалася з трьох розділів: «Україно! Ім`я твоє несем, неначе скарб», «Герої, що вічність відійшли…», «Солоний Хрещатик».

До організації заходу були залучені 8 – В клас ЗОШ №1, вчитель Любов Капчук ,завідувачка бібліотекою Марія Ворохта. 
Учні декламували вірші “Мамо, чи це вже весна?”, ”Зима, що нас змінила”, ”Герої не вмирають”, ”Діти за мир, за єдину Україну”.