пʼятницю, 22 березня 2024 р.

Найпочеснішу гуцулку Рахівщини, - з ювілеєм!

Гуцульщина – край талантів, обдарованих людей і чарівної природи. Неповторні гірські вершини, розмаїті зелені ліси та барвисті полонини, легенди і віковічні традиції – усі вони творять унікальне середовище, додають горянам неабиякої здібності, що їх називаємо талантом від Бога. 


В рамках національного тижня читання: «Ріки незмінно течуть додому», 21 березня у Всесвітній день поезії Рахівська публічна бібліотека спільно з учнями 9-А класу та вчителем української мови та літератури Рогожан Мар'яною Іванівною Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 відзначили ювілейну дату письменниці, поетеси, краєзнавця Гафії Василівні Ковбаснюк. На вечорі поезії присутні мали можливість більш детально ознайомитись з біографією та творчою діяльністю Гафії Василівни. 

У віршованих творах вміщено різні художні жанри: поезія, проза, а також народні коштовності,- коломийки, балади, колядки, замовляння, загадки, прислів'я та повір'я гуцулів зібрані в селі Кваси. Душа Гафії Василівни сповнена гордості за мальовничий куточок Карпат.

На захід завітала дочка поетеси Олеся Олексіївна Кабаль, яка розповіла про видання мами-Гафії Василівни, в яких існує безліч різних жанрів, що вражають своєю красою та емоційністю, і прочитала свій власний вірш, який присвятила своїй найріднішій дорогій матусі. 

вівторок, 19 березня 2024 р.

В її віршах – історія народу: його щасливі і тривожні дні

 Змири гординю, приклони коліна,

Торкнись душею їхньої строки,

Чурай Маруся, Леся, горда Ліна –

Богині слова і святі жінки…

В. Ковтуненко

19 березня святкує свій день народження Ліна Костенко, - богиня поезії, що вражає щирістю вислову та емоційністю слова, майстриня філософського роздуму, яка відображає найтонші порухи людської душі.

Щиро вітаємо поетесу!



пʼятницю, 23 лютого 2024 р.

Мужність випадковою не буває

 Небесна сотня – то в серцях вогонь,

Він гаряче палав за Україну.

Від нині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Їх в мирі, Господи, прийми до себе

І шлях високий Боже, освяти.

За чисті душі, що злетіли в небо,

Небесній Сотні шана й молитви.






Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність за все, що ці Герої зробили для нас. Вони ті, хто, своїм прикладом показав, як треба відстоювати незалежність, любити Україну. Тож ми повинні по щирому вірити, що все було недаремно, що Україна була, є і  буде.  Розпочала годину–спомин, присвячену пам`яті Героїв Небесної Сотні класний керівник  9А класу Валентина Носа.

Історія і сучасність України, українського народу – це твір героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили, своє життя для добра українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. Україна – це діло героїв, які поставили добро рідного народу понад свої особисті та будь-які інші інтереси і були вірними своїй ідеї до останнього подиху.

На заході згадали всіх Героїв Майдану та  воїнів неоголошеної російсько–української війни. Бібліотекар  Оксана Федірцан ознайомила учнів з біографією Петра Гаджі, який був учасником Революції Гідності,  справжнім патріотом, борцем за справедливість та прикладом для наслідування: «Це була людина, яка за Україну, справжній українець. Добрий, чуйний, справедливий. Він і допоможе, і завжди підтримає», - так говорили про нього його товариші.
Під час заходу  транслювали відео  «Хронологія тих трагічних подій - 2014», «Коли Україна змінилася назавжди»,  «День Гідності та Свободи – 10 років потому».
Учні 9-Б та 9-В класів декламували вірші: «Майдан ридав, а сотню вже….», «Пливуть гроби по морю, як човни….», «Майдан… з Героями іде прощання…», «Мамо, не плач. Я повернусь весною…», «Лист до матері», «Ангели майдану».

Мова - це нації, спільність і час (до Міжнародного дня рідної мови)

 «Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого. 

А серце б'ється, ожива, Як їх почує!» 

(Тарас Шевченко)


Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями. 

Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово.

21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Мова – це  той  інструмент , який  єднає  націю,  народність, народ до єдиного цілого. Це великий  скарб, який треба шанувати, берегти  і  розумно  збагачувати.

22 лютого в читальній залі відбулось свято рідної мови під назвою «Мова - це нації, спільність і час», в якому взяли участь учні 9-го класу Рахівської ЗЗСО№3 під керівництвом вчителя української мови та літератури Калинської Галини Володимирівни, бібліотекаря Рахівської ЗЗСО№3 Томашук Ганни Іванівни та ведучої нашого свята Колачук Любові. Організатор заходу – працівниця Рахівської публічної бібліотеки Юришинець Наталія.

середу, 24 січня 2024 р.

Увага, перереєстрація!

Шановні жителі міста, користувачі Рахівської публічної бібліотеки!

Запрошуємо Вас прийти на 

перереєстрацію та огляд нових надходжень до книжкового фонду нашої бібліотеки!

Приходь! Обирай! Читай!

вівторок, 23 січня 2024 р.

Соборних дзвонів гучний гомін

Карта України, 1919 рік



















Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання частин України в межах однієї держави.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

22 січня  Україна відзначаємо  День Соборності - чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.   Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.  Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».

І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Проголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Так, в читальній залі Рахівської публічної бібліотеки 23 січня відбулась історично-патріотична година «Соборних дзвонів гучний гомін», в якій взяли участь учні 10-х класів Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 разом з вчителем історії  Слюсарчук Світланою Василівною.

понеділок, 8 січня 2024 р.

Гомін гуцульської давнини (до 105-ї річниці проголошення Гуцульської Республіки)

 

Золота Гуцулія, Гуцульщина в Карпатах… Це етнокультурний регіон, де проживають українські верховинці-гуцули. З давніх давен Гуцульська Верховина була джерелом вільнодумства. Вона завжди дихала свободою, дихала Україною…

Про Гуцульський край і його мешканців написано чи не найбільше з усіх етнографічних районів України. Привабливістю відзначається велична краса природи до цього гірського краю, горда, волелюбна вдача його жителів, в народній пам'яті яких збереглися його стародавні традиції, колоритний одяг, самобутнє народне мистецтво.

Проте не менш цікава і його новітня історія, серед трагічних та героїчних сторінок якої, у ХХ столітті знайшлося гідне місце і державотворчим процесам.

Листопадове 1918 року повстання у Львові пробудило національну свідомість і мешканців Буковини та Закарпаття, які на багатолюдних мітингах і вічах у Чернівцях та Хусті в переважній більшості висловились за входження своїх земель до ЗУНР.

Найбільш активними були мешканці селища Ясіня Рахівського району, які 8 січня 1919 року проголосили Гуцульську республіку. Столицею республіки було селище Ясіня, а важливими опорними центрами Рахів, Великий-Бичків, Сигіт.

Степан Клочурак
Гуцульська Республіка мала сформовану державну структуру. ЇЇ вищим керівним органом стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив президент Степан Клочурак. До складу ради входило 42 члени – 38 українці, 2 німці і 3 євреї.

Виконавча влада республіки належала до секцій і підсекцій – дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та ін. Військову секцію очолив Василь Климпуш (1897-1959). У фінансовому обігу цієї країни ходили мадярські крони та українські гривні. Державний прапор – синьо-жовтий.