пʼятниця, 7 грудня 2018 р.

"Зазирнути в минуле" - вечорниці в бібліотеці


Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом століть і освячені віками. Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
Наше багатство – це народні традиції та обряди. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.
Давніше, років 50 тому, люди ще дотримувались старанно звичаїв і традицій, різні прикмети певних днів запам'ятовували, щоб краще жити. Тому ми зазираємо в минуле та пригадуємо все те корисне і цікаве, бо наші предки були мудрими, а цю народну мудрість ми маємо повернути назад для нас, вивчити, запам'ятати  та жити з нею. Всі обрядові свята люди зустрічали з радістю, щирістю, в святковому вбранні.
День великомучениці Катерини  - це свято дівочої долі. Напередодні цього свята 6 грудня відбулися вечорниці  у бібліотеці «Зазирнути в минуле», учасниками яких були члени клубу за інтересами «Поетичний розмай» та команда FunRoute, яка діє за міжрегіональним інноваційним проектом з профорієнтації учнівської молоді «Профікемп».
На вечорниці до нас завітала Оксана Йонаш-Тодер – знана на Рахівщині та за її межами поетеса-сатирик, яка пише гуморески про гуцульське життя та побут, та прочитала нам власний поетичний твір «Вечорниці».

Ведучі вечора Миланюк Марія та Юришинець Наталія розповіли присутнім про традиції різноманітних свят. Не всі знають, що за першим осіннім святом Семена, парубки могли засилати старостів до коханої дівчини, свататись.
Наступне осіннє свято Покрови Божої Матері, яке ми відзначаємо 14 жовтня, рівно через місяць від Семена. В цей день дівчата просили у Пресвятої Богородиці: «Свята Покрівонько, покрий мою голову хустиною, або хоч рядниною, аби з доброю дитиною».
День великомучениці Катерини. Це свято дівочої  долі. Напередодні цього свята парубки постили, щоб Бог послав їм добру жінку. В самий же день свята, 7 грудня, дівчата ворожать і закликають долю.
Серед осінньо-зимових свят виділяється, мабуть, найцікавіше - день Андрія Первозванного, чи, як його ще називають у народі, Калита. Свято припадає на 13 грудня і є логічним продовженням молодіжних гулянь,  коли дівчата ворожили - шукали собі пару для майбутнього подружнього життя.
Під час вечорниць молодь маємо чудову нагоду погратися в ігри, в які грали наші дідусі та бабусі, а також поринути в минуле нашого народу, пов'язане з традиціями.
Дівочі та парубоцькі розваги розпочались  з розваги, в  якій потрібно було проспівати народну або сучасну українську пісню, - до тексту яких входять чоловічі та жіночі імена.
По між розвагами прозвучала гумореска Івана Беркели «Фотбол у центрі Європи», яку прочитав Іванов Олександр, та вірші відомих письменників Рахівщини В. Піпаша-Косівчького «Мій Рахів», читала  Біроваш Яна, В. Сухомлин «Були у нас вечорниці», читала Манілець Катерина.
Наступна розвага «Збери літери», учасники отримали по дві літери, за допомогою  яких збирали слова, на поставлені запитання. «Музична» четверта  розвага, в якій приймали участь три команди. Кожній команді було роздано картки на яких  слова написані в хаотичному порядку, потрібно було відгадати назву композиції та відновити рядки з пісні. Найактивнішою командою виявилась третя команда, які не тільки відновлювали рядки з пісні, а ще й заспівували уривок з музичної композиції.
Гумореску Оксани Йонаш-Тодер «Піду з тайстринов» прочитала Ольга Бойко. Учасниця клубу за інтересами «Поетичний розмай» Вішован Світлана виконала українську пісню яка увійшла в ТОП 10  (десятку) найпопулярніших пісень світу KAZKA -  «Плакала». 
Ну, які ж вечорниці без ворожінь, дівчата одна по перед одної  ставили чоботи і хто перший перед порогом стане, та і перша вийде заміж.  В українців існує давня традиція  на Старий новий рік готувати вареники з сюрпризами. Це могли бути  як і їстівні речі, так і не їстівні. Усі присутні мали можливість вибрати вареник. в якому був схований предмет, який показував яким буде ваш наступний Новий рік. Наша українська пісня не перестає вражати та дивувати своєю мелодійністю. Наступну сучасну українську композицію «Лови момент»  виконала Намняк Марина.
Після музичної композиції була розвага «Обмін ролями», в цій грі хлопці традиційно займаються справами жіночої сфери, а жінки займаються справами, які притаманні чоловікам.  Дівчатам роздавали по 8 предметів чоловічого вжитку, а хлопцям роздавали по 8 предмети з жіночого побуту користування. Рахунок такого конкурсу  хлопці – 6, а дівчат – 7, - дівчата перемогли. Наступна гра, яка була не менш цікавою «Відгадай назву пісні». Учасникам потрібно було показати пісню, яка лунала у навушниках, а іншим відгадати її. 
Після співучих та рухливих розваг ґаздині веселих вечорниць запросили усіх присутні до щедро накритого столу.
Після вечорниць учасники мали можливість поспілкуватись з поетесою Оксаною Йонаш-Тодер, познайомитись з професією «поет» та отримати відповіді на питання, які їх цікавили.  На згадку про гарну зустріч, поетеса подарувала власну книжку з віршами-гуморесками «З Оксанчиної тайстрини» членам клубу «Поетичний розмай» та команді FunRoute, за що їй велике спасибі.


Міцний наш рід, жива в ньому пам'ять про минуле.  Тож бережім цю прекрасну, багату скарбницю: в ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло майбутнього.

























Немає коментарів: