4 вересня в славетному місті Рахові, що на Закарпатті відбудеться ХІІ-й районний фестиваль
“Гуцульська бриндзя”.
Програма свята:
8.00-12.00 – розгортання експозицій виставок фестивалю – ярмарку, вул. Буркут, амфітеатр “Буркут”
11.30-12.15 – хід святкової колони від площі міста до амфітеатру “Буркут”.
12.15-12.55 – урочисте відкриття фестивалю-ярмарку “Гуцульська бринзя”; запалення полонинської ватри.
12.55-14.00 – огляд експозицій виставок населених пунктів; конкурси на кращих: трембітаря, сопілкаря, коломийкаря; змагання по приготуванню гуцульських страв.
14.00-17.00 – гала-концерт фестивалю.
17.00-23.00 –концертно-розважальна програма, масові гуляння.
Фестиваль є візитівкою Рахівського району і однією з найяскравіших сторінок культурно-мистецького життя Закарпаття. Вже більше десяти років він демонструє кращі здобутки та традиції Гуцульщини: культуру, побут, ремесло та знану гостинність
Фестиваль-ярмарок „Гуцульська бринза” започатковано в 1999 році. Це свято повноправно входить у наше життя, як традиційний щорічний підсумок відродження і розвитку на Рахівщині тваринництва і вівчарства зокрема. Ніхто не може уявити собі Карпатські гори без шовковистих зелених полонин з отарами, без мелодій сумовитих трембіт, співучих сопілок без мужніх, загартованих негодами і недоступними гірськими стежками вівчарів.
Тому сьогодні для нас вівчарство, - це не лише одна із традиційних і найбільш оптимальних у високогірних умовах галузей сільського господарства, але й складова самобутньої історії, етнографії і культури Рахівщини. Їх відродженню і розвитку сприяє наш фестиваль, який проводиться з ініціативи і за матеріальної підтримки районних держадміністрацій, ради, міської, селищних, сільських територіальних самоврядних громад.
Найпершим оберегом на кожній полонині для вівчарів і отар споконвіків є полонинська ватра. Після того, як запалає полонинська ватра на фестивалі „Гуцульська бринза”, відбувається огляд виставок-експозицій, які традиційно готують територіальні громади населених пунктів району.
Цікавою є й низка конкурсів, під час яких свою творчість демонструють коломийкарі, трембітарі та сопілкарі. Закінчується свято масовим гулянням.