Не дай СНІДу шанс

Одне з важливих завдань суспільства – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Справедливими є слова: «Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив».

Так, що таке здоров’я?

Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.

Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово «здоров’я».

Ще в середині минулого століття ніхто б і не подумав, що колись з’явиться хвороба, здатна знищити імунітет людини. Але у 1981р. у США було зареєстровано перші випадки дивної хвороби. Вона вражала імунітет людини, яка ставала беззахисною перед будь-якою інфекцією, тому назвали цю хворобу синдромом набутого імунодефіциту, скорочено СНІД. У 1983 р. вчені відкрили її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).

   Чума, яка охопила 21-ше століття, як часто сьогодні називають СНІД, в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії.

Гордість краю в іменах; вечір творчості поетів Рахівщини

     21 листопада в читальній залі   нашої бібліотеки  зібралися поціновувачі поезії, щоб взяти участь в екскурсі по творчості поетів  Рахівщини під назвою «Гордість  краю в іменах».

  На вечір було запрошено поетів-земляків Оксану Йонаш–Тодер, Олексія  Петровича Калько, Гафію Дмитрівну Данишек,  Наталію Василівну Піпаш - дочку знаного в нашому краї, публіциста, журналіста, громадського діяча Василя Олексійовича Піпаша-Косівського.

    Розпочав вечір літературно-драматичний колектив Будинку  творчості під керівництвом Олесі  Володимирівни Волощук виставою «Вчитель року». Під музику пісні  «Моє місто» (Івана Мисинчука)  та під звуки трембіти розпочався екскурс по творчості поетів-земляків.

   Ведучі-бібліотекарі коротко  розповіли  біографію присутніх поетів, а  члени клубу за інтересами  «Поетичний розмай» (керівник Миланюк Марія)  Бироваш  Яна,  Манілець  Катерина,  Павлючок  Тетяна  прочитали  їх  вірші.

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Дакський шлях

Піший перехід і Дакський шлях пролягали через Закарпатську та Галицьку Гуцульщини

Приблизні кордони держави Дакія (82 р.)
до війни з Римом

     Про піший перехід людьми із нашого краю до Галичини вже йдеться в історичній літературі досить давно. Перший  про це згадав  закарпатський історик Михайло Лучкай. У своїй шеститомній праці «Історія  Карпатських русинів», яку написав в кінці другої половини  XVIII – в першій половині XIX сторіч, він називає перевал головного Карпатського хребта у межах Ясіня «Галицькими воротами», шлях через який пролягав давно. Як не дивно, але  й  англійський  письменник  Майкл Вінч  у  роботі «Одноденна держава: …», присвяченій Карпатській Україні, згадує, що через перевал у межах Ясіня у  XIV сторіччі проходили монголо-татари, йдучи на Мадярщину.

 Більш детально це висвітлив чеський історик Франтішек Лессек у праці «Правек  Подкарпатской Руси». На основі археологічних знахідок на території Рахівщини робить висновок, що цей шлях, від Солотвино до перевалу у межах Ясіня і далі,  функціонував на початку І тисячоліття до н.е., тобто понад  3 тисячі років тому, у період мідно-бронзового віку. Але є відомості,  що можливо цей перехід  уже діяв щонайменше  7 тис. років тому, за часів мезоліту(11-7 тис. р. назад), адже у поселенні Старуні (тепер с.Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області), що знаходиться порівняно недалеко від території сьогоднішнього Делятина, знайдено кам’яні вироби з обсидіану (однорідна вулканогенна гірська порода, чорне, темно-сіре, коричневе вулканічне скло, буває чорне з фіолетовим), родовища якого відомі у межах українських Карпат лише на Закарпатті.  Про цей же перехід також йдеться у роботах «Історія міст і сіл УРСР Закарпатська область» та «Велика боротьба» словацького історика  о. Степана Папа.

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Квасівський Метеорит

Метеорит падав у с. Кваси, що на Закарпатській Гуцульщині

   

      Про те, що в с. Кваси на Закарпатській Гуцульщині падав метеорит, я вперше почув влітку 1982 року. Це у розмові згадав колишній голова Закарпатської обласної ради професійних спілок Юрій Іванович Стенчук, який був родом із цього села. Тоді ця інформація здалася мені якимось жартом. Подумав, що Кваси і метеорит, Кваси, і космос -  щось не дуже сумісне, хоча в той час космічна тема серед людей була дуже популярна. Минуло майже 50 років. І ось, декілька днів тому, мені зателефонували директор Квасівського санаторію «Гірська Тиса» Кирпа Микола Олександрович та головний лікар цього закладу Біляк Іван Павлович, і повідомили про те, що до них приїжджає знімальна група, яка буде займатися документальним фільмом про падіння в селі метеорита, і чи я б не згодився дати інтерв’ю з цього приводу. Прийшлось погодитись. Але перед тим заглянув у мережу Інтернет і знайшов ще деяку інформацію про те падіння.

         На запит про Квасівський метеорит у Вікіпедії (Всесвітній енциклопедії) появилася інформація, що метеорит під назвою Боркут (Borkut) дійсно впав у межах села 13 жовтня 1852 року о 15 годині. Тут же наводяться координати падіння: 48⁰,9^І,00^ІІ північної широти та 24⁰,17^І,00^ІІ східної довготи і його загальна вага (точніше те, що залишилося від нього після падіння, тобто горіння в навколишній земній атмосфері) становила 7 кг. Тут же повідомлялося про те, що метеорит  Боркут знаходиться в Тюбінгенському університеті у Німеччині. Також ведучий знімальної групи, котра приїздила до Квасів, повідомив, що в одній із польських енциклопедій є дещо більше інформації про наш метеорит, ніж у Вікіпедії. Там, зокрема зазначено, що він впав десь за 50 м від річки Тиса у дворі квасівського господаря Іштвана Шедорек (можливо Стефана Сидора або Сидоряка). У Каталозі метеоритів, складений і випущений Кембріджським університетом, який відзнайшов теж у Вікіпедії працівник КБЗ Юрій Юрійович Беркела, зазначено, що цей метеорит роздроблено на кусочки різної ваги, які зберігаються в лабораторіях у різних місцях нашої Землі. Так, в уже згаданому університеті м.Тюбінген ця частка метеориту є найбільшою і важить вона 3 кг., 202 гр. є в  Національно-історичному музеї  Будапешта (Угорщина), 190 - у Національно-історичному музеї Відня (Австрія), 115 - у Гарвардському університеті (Великобританія), 74 гр.- у  Чікаго (США), 40 гр.- у  Берліні (Німеччина), 7,5 гр. - у м. Вашингтон (США), 1,7 гр. у Ватикані (м. Рим, Італія), 5 гр.- у Майнці ( Німеччина), 23,2 гр.- у Лос-Анджелесі (США), 34,2 гр.- у  Нью-Йорку (США), 23,7 у  Палатіні (штат Іллінойс, США), 9 гр.- у Бартошевітці (Німеччина), 107 - у Російській Академії Наук (м. Москва) та 3,4 грами у м. Калькутта (Індія).      

Плануєте поїздку в Київ? Відвідайте перший в Україні інноваційний музей історії, де минуле поєднується з сучасними технологіями

В Києві відкрився унікальний музей з реалістичними фігурами історичних діячів України різних епох та сфер життя, які так чи інакше сприяли становленню української нації та державності. Надсучасний музей «Становлення української нації» представляє історію нашого народу та наших пращурів у 110-ти 3D фігурах видатних українців, діорамах, мапах, картинах, починаючи від розбудови Київської Русі і до сьогодення.

Більше 100 фігур видатних українців від Княгині Ольги до сучасних видатних постатей нашої держави. Всі історичні сюжети в музеї відтворені за описами істориків і підтверджені науковими організаціями.

Зовнішній вигляд історичних постатей, їхній вік та одяг відповідають тому часу, коли відбувалась подія, показана в сюжеті, або тому періоду, коли вони були на піку своєї слави чи в період найбільшого піднесення. Тепер кожен на власні очі зможе побачити як виглядали козаки, Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Тарас Чорновіл та інші відомі реформатори української нації.

Серед відомих діячів культури, ви можете знайти такі постаті як Соломія Крушельницька,  Богдан Ступка,  Іван Миколайчук.

Є тут і сучасні діячі української культури - фігури Кузьми Скрябіна, Олега Скрипки.

Над проектом працює потужна команда - понад 50 видатних та відомих фахівців: історики, скульптори, дизайнери, ІТ-спеціалісти, громадські діячі, волонтери. Експонати кожної композиції будуть об’єднані історичним фактом або спільною ідеєю. 

Нові книги у бібліотеці!

Шановні користувачі, відвідувачі нашої бібліотеки та любителі читання. 

До книжкового фонду бібліотеки надійшли нові цікаві видання, які стануть хорошим приводом для приємно проведеного вами відпочинку. 

Будь ласка, знайомтесь:

«Де немає Бога»

Макс Кідрук

Про книгу: Доведена до відчаю українка з великою сумою грошей, яка ігнорує дзвінки від чоловіка. Росіянин-пілот, який намагається приборкати аерофобію після загибелі коханки в катастрофі рейсу MH17. Найвідоміший політик Баварії на пікові кар’єри, який ненавидить свою роботу. Гравець американської Національної футбольної ліги, життя якого розвалилося після одного невдалого розіграшу. Таємний папський кардинал, який прямує до країни, де офіційно не існує Католицької церкви… Незнайомці з різними долями. Єдине спільне для них — рейс 341, і він веде до найбільшого випробування в їхньому житті.

«Де немає Бога» — спроба збагнути, чи є всередині нас те, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога.

Видавництво Книжковий Клуб 

«Клуб Сімейного Дозвілля», 2018р.

«Кентервільський привид»
Оскар Вайльд

Про книгу: Казки Оскара Вайльда (1854—1900), за словами автора, — “етюди в прозі, для яких з метою надання романтичного звучання обрано форму фантазій”. Твори, що увійшли до збірки, запрошують читача в чарівний світ, де все — вигадка і все — правда. Письменник звертається до вічних цінностей — любові, дружби, співчуття, жертовності заради щастя ближніх. Завдяки казковій формі, поетичності оповіді, мальовничості описів, яскравій метафоричності складні філософські питання набувають проникливого, виразного звучання, викликаючи у читача почуття благоговіння перед красою життя, благородними вчинками героїв, високими пориваннями людської душі та щирий протест проти несправедливостей світу.

Видавництво Знання, 2019р.

День кар’єри у місті Рахів

14 листопада у Рахівському будинку культури відбувся профорієнтаційний масштабний захід «День кар’єри» місто Рахів – «Поринь у світ професій!».

Кар'єра — це швидке, успішне, прогресивне просування обраним професійним шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави, більш високого статусу, влади, матеріальних цінностей.

Кар'єра - це не тільки просування на роботі. Життя людини поза робочим місцем має значний вплив на кар'єру, є її частиною.

Метою заходу була профілактика безробіття серед молоді, допомога молоді у підготовці до виходу на ринок праці.

Завдання:

- формування відповідального ставлення до професійного вибору, приведення уявлень про бажану професію та прийнятну роботу у відповідність до особистих психофізіологічних якостей, професійних нахилів та здібностей, існуючого попиту та вимог роботодавців; допомога у професійному самовизначенні; інформування про онлайн ресурси для проходження профорієнтаційного тестування;

- інформування учасників заходу про можливості навчання, працевлаштування, отримання додаткових вмінь та компетенцій, відкриття власної справи за сприяння служби зайнятості;

- інформування про освітні послуги навчальних закладів, зокрема, ЦПТО ДСЗ, та професії, актуальні на ринку праці;

- мотивація до продуктивної зайнятості, отримання перспективних та актуальних професій, розвитку власного бізнесу, легального працевлаштування;

Організатор дійства - Рахівська районна філія Закарпатського ОЦЗ та співорганізатори:  Інтернет – Центр Рахівської центральної районної бібліотеки та відділ освіти, молоді та спорту Рахівської РДА.

В масштабному заході взяли участь понад 300 учнів шкіл міста Рахів, сіл Білин, Кваси, Костилівка та Розтоки.