Степан Клочурак 1895 - 1980 рр. (біографія)

- до 130-річчя від дня народження видатного політичного і державного діяча Закарпаття, президента Гуцульської республіки Степана Клочурака 

       Гуцульщина - це край закарпатських українців, які з давніх давен були джерелом вільнодумства. Вони завжди дихали свободою і впевнено йшли до своєї мети - незалежної Української Держави. Події сьогодення це вияв патріотичного духу нашого народу, який жив і буде жити. 

      В самому серці Карпат народжуються видатні земляки, славні сини "Срібної Землі". У кагорту цих імен відноситься і Степан Клочурак – громадсько-політичний діяч Закарпатської України, ініціатор антиугорського повстання на Закарпатській Гуцульщині, засновник і президент Гуцульської Республіки в Ясінях у 1919 році, командир закарпатської сотні УГА, співорганізатор «Просвіти», торгових, економічних, молодіжних, військових та педагогічних спілок на Закарпатті.

Найпочеснішу гуцулку Рахівщини, - з ювілеєм!

Гуцульщина – край талантів, обдарованих людей і чарівної природи. Неповторні гірські вершини, розмаїті зелені ліси та барвисті полонини, легенди і віковічні традиції – усі вони творять унікальне середовище, додають горянам неабиякої здібності, що їх називаємо талантом від Бога. 

В рамках національного тижня читання: «Ріки незмінно течуть додому», 21 березня у Всесвітній день поезії Рахівська публічна бібліотека спільно з учнями 9-А класу та вчителем української мови та літератури Рогожан Мар'яною Іванівною Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 відзначили ювілейну дату письменниці, поетеси, краєзнавця Гафії Василівні Ковбаснюк. На вечорі поезії присутні мали можливість більш детально ознайомитись з біографією та творчою діяльністю Гафії Василівни. 

У віршованих творах вміщено різні художні жанри: поезія, проза, а також народні коштовності,- коломийки, балади, колядки, замовляння, загадки, прислів'я та повір'я гуцулів зібрані в селі Кваси. Душа Гафії Василівни сповнена гордості за мальовничий куточок Карпат.

На захід завітала дочка поетеси Олеся Олексіївна Кабаль, яка розповіла про видання мами-Гафії Василівни, в яких існує безліч різних жанрів, що вражають своєю красою та емоційністю, і прочитала свій власний вірш, який присвятила своїй найріднішій дорогій матусі. 

Профікемп / FunRoute: Засідали для обговорення питань....

Команда FunRoute провела засідання у районній бібліотеці, метою якого було обговорення організаційних питань щодо участі команди в офіційному відкритті проекту "Профікемп" у м. Свалява, Закарпаття. Адже перша зустріч з іншими командами і презентація себе, це завжди хвилююче і передбачає багато вражень. Попереду ще багато ідей, досліджень і багато-багато роботи.

Вони прославили свій край: Юрій Павлович із своїм неосяжним мистецьким гуцульським всесвітом

Хоч він народився у передгірській зоні Карпат, де люди переважно займалися землеробством, тваринництвом, виноградарством та іншими традиційними заняттями характерними для тієї місцевості, для нього не існувало вибору: ким бути і що робити? Змалку Юрій мріяв стати художником, що було не зовсім звично для селянського середовища. А коли десятилітнім учнем на шкільній виставці у Рахові побачив різьблену шкатулку роботи знаного на всю округу ясінянського майстра Михайла Тулайдана – не зміг відірвати очей від тієї краси і миттєво визріло бажання й собі творити щось подібне. Тай ще не усвідомлений ним імпульс і став його покликанням, який вперше відчув у Рахові. Не думав і не гадав тоді, що через 60 літ він повернеться сюди вже зі своїми творчими набутками, з неосяжним мистецтвом гуцульським всесвітом…

Народився Юрій Юрійович Павлович 10 травня 1942 року в с. Чинадієво Мукачівської округи за Угорщини. Після закінчення середньої школи рік працював столяром. Потім – армія. Служив на Північному Кавказі. Багато читав. До речі, цю пристрасть зберіг і до нині. Три армійські роки дали можливість чітко визначитись із вибором професії. Під час служби пише листи до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (тепер це Національна академія мистецтв), запитує про умови вступу, отримавши відповідь, почав старанно готуватися і через певний період, після демобілізації, Ю. Павлович подає документи в інститут, здає вступні іспити і стає студентом омріяного інституту. Вивчав проектування меблів й оформлення інтер’єру. Дипломну роботу виконав у техніці карбування. Багато завдячує Іраклієві Очіаурі, славетному грузинському митцеві, в якого проходив переддипломну практику.

Увага!

Зерна поезії, сіяні чистим серцем

Відродження, розквіт усього живого відбувається навесні. Все оживає, потік весни пробуджує все навколо. Це викликає у нас захоплення і незвичайні почуття. А романтичних і обдарованих людей стимулює до написання поетичних творів.

  Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії.  З цієї нагоди в актовій залі  Рахівської ЗОШ №1 І-ІІІ ст. проходив День інформації «Запрошуємо Вас у світ поетичний», організований бібліографом ЦРБ Яворенко М.В., ведуча запросила всіх присутніх помандрувати у прекрасний, зачарований світ поезії, розкрити  секрети творчого натхнення  до літератури, бажання сіяти красу серед інших, творити добро.

Поезія  не дає нашій душі зачерствіти. Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття…..  Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя, Ліна Костенко пише: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

   Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.

     Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

Відсвяткували Всесвітній день поезії

У читальній залі Рахівської районної бібліотеки відсвяткували Всесвітній день поезії, організувавши вечір

«Поезія – невичерпне джерело мудрості, чару і любові» .

Захід відкрила Запорожано Кароліна, яка розповіла історію про офіційне  прийняття Всесвітнього дня поезії, яке відзначається 21 березня з 2000 року. А в  Україні це свято відзначається на державному рівні щорічно з  2004 року. Ведучі Савляк Люба та Німчук Злата розповіли про те, як поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини.  Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття. І, мабуть, саме через поетичні рядки ми повинні вчитись бачити прекрасне у житті.  На вечорі поезії учасники заходу – Корадіні Ірина, Іванов Олександр, Запорожано Кароліна та Колачук Дмитро продекламували поетичні рядки, що містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу, що народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.

Новинки художньої літератури нашого краю

Шановні користувачі нашої бібліотеки. 

Пропонуємо Вам ознайомитись з новим надходженням художньої літератури письменників краю до краєзнавчого книжкового фонду бібліотеки. 

Щоб прочитати книжкові видання, запрошуємо Вас відвідати нашу бібліотеку!

Андрусів, В.

Вагон №13: роман / Вікторія Андрусів. – Ужгород: ТОВ «ІВА», 2015. – 328 с.

…Здавалось би, що тут особливого? Вихоплено кілька тижнів із життя пересічного провінційного містечка, розташованого на кордоні з Європою. Реальні люди, реальні події, словом, просто одна з історій…І навіть зачепивши злободенні проблеми сучасного суспільства – такі, як підліткові конфлікти, спровоковані відмінністю «у статусі», чи незахищеність певних верств населення, чудово розумієш: історія не вартувала б нічого, якби все не трапилося насправді наприкінці 2013-го…

Беркела, І.

Фіґлі з беребениці: Гуморески, словничок говірки закарпатських гуцулів / Іван Беркела. – Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня», 2015. – 108с. + 24 кольор.іл.

Герої гумористичних творів Івана Беркели – аборигени Карпат, сучасні гуцули, або їх близькі і далекі сусіди, які приїхали в незвіданий край з власними амбіціями і замірами. Що з цього стається, як перевиховують гори і чому на них неможливо дивитися звисока, де черпають гуцули свій невиправний оптимізм і хто формує їх дивовижний характер – на ці та безліч інших серйозних і не дуже запитань читач з перших сторінок «Фіґлів з бербениці» отримає веселу, дотепну, не без долі лукавства відповідь.

У книзі також вміщено словничок говірки закарпатських гуцулів. Для широкого читацького загалу.

Зимово-книжкова фотосесія 2016. Бібліотекарі запрошують!

Вишиванка єднає бібліотеки Луганська та Закарпаття!

Літературні новинки нашого краю

Шановні користувачі та любителі книги. 

Краєзнавчий фонд нашої бібліотеки поповнився новими цікавими книгами відомих письменників Закарпаття, Румунії та Словаччини з прекрасними ілюстраціями, виданнями про відомих осіб регіону, а також матеріалами, що детально розкажуть любителям історії про давні події, які відбувались в житті нашого краю. На виставці нових надходжень літератури Ви знайдете книги-альбоми, які проведуть для Вас захоплюючу подорож по визначним містам та музеям Закарпатської області, а любителі музики знайдуть видання, які познайомлять їх з видатними композиторами нашого краю та їх творами.

Гаврош, О.

Дідо-Всевідо. Книга моторошних історій [Текст] / Олександр Гаврош; худож. – оформлювач С. Фесенко. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. – 78с.

Не варто самому заходити далеко в гори, де жоден чередар отару не пасе, а ліси такі густі, що пройти ніхто не годен. Ану ж бо там щось трапиться і не виберешся з нього до настання темряви? А може, тільки так можна зустріти діда, що все відає. Він тобі не одну моторошну казку розкаже: і про мертвяків та упирів, і про чортів та босоркань, і про бісів-гультяїв та зарубаного вояка, і про яноша Кудлоша, Крікуса-Какуса та ще про багато чого. А може, й не казки це?.. Тож наберись, цімборику, духу і, коли не дуже боїшся, послухай-но…

Гаврош, О.

Легенди Срібної Русі [Текст] / Олексанжр Гаврош; іл.. Олександри Гаркуші. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2015. – 96с.: іл.

Змінилися покоління, змінився увесь світ, а високі мури середньовічних закарпатських замків і досі оберігають пам'ять про події, оповиті легендами і нерозгаданими таємницями. Письменник ніби став свідком далекої епохи, коли на тлі грізних часів люди так само любили і ненавиділи, зраджували і вмирали за свої переконання і свободу. Події, про які розповів автор, захоплюють гострим сюжетом, а напружена емоційна струна звучить до останньої сторінки книги.

Для широкого кола читачів.

Вони прославили свій край: Василь Кухта (біографія + ексклюзивні фото)

ВАСИЛЬ КУХТА

Поет, публіцист, член Національної спілки письменників України (1994 р.), Асоціації українських письменників (1997 р.), Національної спілки журналістів України (1985 р.).

    Кухта Василь Васильович  народився 23 квітня 1956 року в місті Рахові Закарпатської області в робітничій сім’ї. Закінчив  Рахівську середню  школу №2 (1973 р.). Під час навчання був наймолодшим учасником літстудії «Світанок» при редакції  районної газети «Зоря Рахівщини».  Найбільший  вплив  на літературні орієнтації початкуючого поета, як і на вибір майбутньої професії, здійснила родинна бібліотека, що формувалася кількома поколіннями. У ній зберігалися  недоступні  для читацького загалу книги Павла Тичини, Олекси Стороженка, Зореслава, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Марійки Підгірянки,  Андрія Ворона, річники довоєнних журналів «Пчілка»,  «Наш рідний край».  Перші публікації  віршів  припадають на 1970-і роки.  Стає учасником обласного  зльоту творчої молоді (1972 р.),   схвальні відгуки  на  доробок юного Василя Кухти  з’являються на сторінках обласних газет «Молодь Закарпаття» та  «Закарпатська правда».  Після закінчення середньої школи працює в лісництві  Рахівського лісокомбінату (1973-1974 рр.), служить в   Радянській Армії  (1974-1976 рр.). Після звільнення в запас втілює в життя  дитячу мрію – вступає на  факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1976 р.). За зошит солдатських віршів прийнятий  до університетської літстудії «Франкова кузня». В студентські роки поезії Василя Кухти друкуються в тодішній республіканській періодиці, практичних навичок журналіста набуває в редакціях часописів Львова, Ужгорода, Києва. По закінченні  Львівського університету (1981 р.) за призначенням  потрапляє в Ужгород – у редакцію закарпатської обласної молодіжної газети «Молодь Закарпаття». Працює на посадах кореспондента, старшого кореспондента, завідувача відділу, стає одним з провідних журналістів краю, першовідкривачем нових тем. Нариси, статті, інтерв’ю В. Кухти (зокрема про долі земляків – учасників  війни в Афганістані) перекладаються російською, молдавською, угорською, словацькою мовами,  друкуються на сторінках різних часописів, в тому числі за межами України. У 1989 році в республіканському  видавництві «Карпати»  на світ з’являється перша поетична збірка Василя Кухти «Дрібка солі» з передмовою маститого київського критика Анатолія Макарова. Він  акцентує на своєрідності поетичного таланту автора…

Урок – пам`яті «Час минув, а біль залишився»

2016-й Указом Президента оголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи

«… Третій Ангел просурмив і впала з неба велика зірка, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім`я цієї зірки – полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли  від  вод, тому що вони гіркими стали…»

Откровення Св. Іоанна Богослова

26 квітня 1986 року, тридцять років тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС.  Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль на Київщині дізнається весь світ. Так розпочала урок – пам`яті завідувачка по виховній роботі ЗОШ 1 – 3 ст. №1 -  Марія Шмиг.

Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком, коли, за Іпатієвським літописом, князь Вишгородський Ростислав, син Великого князя Київського Рюріка, рушив походом з Чорнобиля в Тарциськ. Важко сказати, чому саме Чорнобилем було назване місто. Історики думають, що це від слова „чорнобильник“, як в давнину називали полин. І так само, як той гіркий полин, доля краю не була легкою. Але минало лихоліття, приходив мир, і знову щедра земля дарувала людям свої невичерпні багатства. Вчитель історії цієї школи Олена Катеринюк разом із восьмикласниками  згадали трагічні  події  Чорнобильської катастрофи. На екрані демонструвалися слайди про жахливу подію 1986 року, про мільйони загиблих людей, про масштабне забруднення, яке спричинило радіоекологічні, медичні, а також соціально – економічні наслідки.

26 квітня – є днем пам`яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам`яті українського народу.

"Закарпатські діалоги" в Рахові

Заслужено літературним можна назвати минулий вівторок у Рахові, адже тут відбулися аж дві літературні події. Першою була зустріч з українськими письменниками у межах культурно-просвітницького проекту «Закарпатські діалоги», а другою – презентація книги про Івана Маргітича.
«Закарпатські ді­алоги» – проект, аналог якого проходив на Одещині у 2015 році, а цьогорічні діалоги з українськими письменниками відбуваються у районах нашої об­ласті з ініціативи Мініс­терства культури в Україні, відомого письменника Андрія Куркова та сприяння управління культури ОДА. У вівторок українські автори Любов Якимчук, Михайло Рошко, Євген Положій, Валентин Терлецький та Андрій Курков бесідували з рахів’янами.
Як зауважив А. Курков, він же модератор зустрічі, «літературний голод виникає не лише на Сході країни, він – повсюди». А метою зустрічей є налагодження інтелектуального діалогу та обговорення актуальних тем про людину між політикою та культурою, про любов, війну, суспільство та інше.
Розпочали з розмови про війну. Є. Положій розповів, як збирав матеріал для написання роману «Іловайськ» та підкреслив, що це – роман про любов у різних проявах: як мами до сина, сина до батька та ін. Виявляється, саме любові бракує солдатам, і саме про любов, життя та мир вони хочуть читати книги. Так авторові й відповіли, коли він у них про це запитував. На тому, що кожен повинен займатися своєю справою, зауважив закарпатець М. Рошко. Він ділився спогадами про зустріч з бійцями, а також вважає, що про війну повинні написати ті, хто зараз на передовій. Адже ні в кого не вийде написати реалістичніше за тих, хто був там.
На власному досвіді та на прикладі родини написала «Абрикоси Донбасу» Л. Якимчук.

Мова - душа моєї нації

День 19 лютого став дуже цікавим та насиченим подіями як для працівників районної бібліотеки, так і для її відвідувачів. А справа в тому, що цього дня в бібліотеці проходив День інформації «Огнистим словом збагатімось», приурочений Міжнародному Дню рідної мови (щорічно відзначається 21 лютого) та 145-річчю від дня народження Лесі Українки.  Проведення таких заходів сприяє формуванню  свідомості у молодого покоління, виховує почуття патріотизму і гордості за свою Батьківщину, а також любов до рідної землі, свого народу, до рідної мови. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Мова, слово - то найтонший різець, здатний доторкнутися до найпотаємніших куточків людського серця. І якщо цим різцем ніхто не торкався серця дитячого, якщо, образно кажучи, воно знало тільки молоток і кирку, то марно сподіватися від дитини внутрішньої духовної вихованості - того, що ми називаємо розумовою й емоційною культурою. Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури.

Сухомлинський В. О.

Слово рідної мови // Укр. мова і літ. в школі. - 1968. - 12 груд. - С. 1-10.

Лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти мети

 

    22 січня Україна відзначила чергову річницю з Дня проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. З цієї нагоди працівники центральної районної та шкільної бібліотек провели історичну-патріотичну годину «Злука УНР та ЗУНР – урок для сучасної України».

Ведучі заходу Дідик Андрій та Файбиш Вікторія розповіли про головні історичні події 1918-1919 років. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти мети, - побудови вільної демократичної держави. Українці, як жоден народ, заплатили і платять понині за своє право на волю мільйонами життів синів і дочок. Наших воїнів, що загинули на Сході України, а також Героїв Небесної Сотні присутні вшанували хвилиною мовчання.

Я стану твоїм захисником, Україно

До  Тижня права Рахівський райвійськомат спільно з  бібліотечними працівниками ЦРБ - Оксаною Федірцан, Галиною Яремчук, ЦДБ - Оленою Мойсюк, завідувачкою бібліотеки ЗОШ № 2  - Едітою  Рішко організували та провели для підлітків  бесіду-діалог "Я стану твоїм захисником, Україно".

     З вступним словом виступила бібліотекар відділу обслуговування ЦРБ Оксана Федірцан, яка сказала, що національно -  патріотичне виховання молоді  на сучасному етапі розвитку держави набуває особливого значення і є надзвичайно важливою місією. Зауважила, що набув чинності  Указ Президента України «Про заходи щодо поліпшення національно – патріотичного виховання дітей та молоді» на 2016– 2020 роки, зачитала деякі пункти.  

Допис стрітенський заключний

Сьогодні більшість із нас зробила свій вибір. Ми голосували за те, скільки кілометрів доріг у селах і містах стануть якіснішими, скільки буде відкрито дитячих садочків, за кількість громадських туалетів (і взагалі їх наявність!) та чистоту, з якою вивозять сміття, за впорядкування незаконних забудов і чимало іншого. І ми раді, що, можливо, допомогли комусь із вас визначитись.

Результат нашого проекту вийшов далеко за межі групи "Небайдужа Рахівщина" у Facebook. І хоч вживу на «стрітеннях» було не так вже й багато рахів’ян, віртуально на них побувало набагато більше.

Ми отримали багато хороших відгуків як у вигляді приватних повідомлень, так і при зустрічах в місті. Хоча спочатку і було: «не треба переливати з пустого в порожнє», та ми не «перелили», а трішки «процідили».

І не так важливо, хто за сьогоднішніми підрахунками займе посаду мера. Важливіше те, щоб він зумів отримати підтримку дійсно небайдужих жителів, виконати свої обіцянки та дати Рахову гідне майбутнє. Ваше ж завдання щоразу нагадувати йому про обіцяне і стати надійною опорою заради свого міста.
А на завершення, маленький звіт про пророблену роботу і результати‪#‎виборчі_стрітення‬.

Виборчі стрітення. #6 - Василь Бокотей

Вже шоста зустріч у рамках проекту ‪#‎виборчі_стрітення‬. Що приготував для рахів'ян у своїй програмі дій Василь Сергійович Бокотей - дивіться у шостому випуску.

_____________________
Наголошуємо: наш проект не є агітаційним, ми жодним чином не закликаємо голосувати за того чи іншого кандидата. Ми даємо змогу жителям міста почути кандидатів, відділити обіцянки від реальних планів та зробити обдуманий вибір.
Деталі та обговорення проекту:
https://www.facebook.com/groups/211380582385669/permalink/407539416103117/
Лайкайте, поширюйте, розповідайте друзям та приходьте на зустрічі. Коментуйте та давайте свої пропозиції - країна починається з вас Смайлик «smile»

Виборчі стрітення. Промо шостої зустрічі

На ‪#‎виборчі_стрітення‬ до ЦРБ прийшов ще один із кандидатів у мери - Василь Сергійович Бокотей. Дивимось промо, лайкаємо, розповідаємо друзям і вже незабаром дивимось у повній версії відео - що ж він пообіцяв рахів'янам.

І нагадуємо: у нас залишилась всього одна зустріч завтра.

____________________

Наголошуємо: наш проект не є агітаційним, ми жодним чином не закликаємо голосувати за того чи іншого кандидата. Ми даємо змогу жителям міста почути кандидатів, відділити обіцянки від реальних планів та зробити обдуманий вибір.

Деталі та обговорення проекту:

https://www.facebook.com/groups/211380582385669/permalink/407539416103117/

Коментуйте та давайте свої пропозиції - країна починається з вас!