Моя вишиванка - найкраща!

Приємним сюрпризом у Всесвітній день вишиванки  стала створена в  краєзнавчому секторі Рахівської ЦРБ фотозона, де всі бажаючі могли помилуватися чудовими вишитими сорочками та рушниками, весняними квітами.

А ще, сфотографуватися.

Фотозона, створена власноруч, стала справжньою родзинкою заходу «Вдягни вишиванку – зроби цей день яскравим», який проходив в читальній залі Рахівської ЦРБ.

Бібліотекарі-красуні хизувались власними вишиванками:

Приймак Галина Василівна - директор
Рахівської центральної районної бібліотеки

Дідик Єва Георгіївна - завідувачка
методико-бібліографічного відділу

Яворенко Марія Василівна - бібліограф

Зварич Ганна Михайлівна - методист

Титор Ірина Петрівна - завідувачка
відділу обслуговування користувачів

Федірцан Оксана Федорівна - бібліотекар

Котлан Марія Іванівна - бібліотекар

Романюк Магдалина Василівна - бібліотекар

Сливка Ганна Василівна - завідувачка ВКіОФ

Кокіш-Мельник Олена Іванівна - бібліотекар

Шемота Галина Василівна - бібліотекар

Ворохта Марія Василівна - бібліотекар

Бронтерюк Марія Володимирівна -
заступник директора по роботі з дітьми

Вони прославили свій край: Василь Кухта (біографія + ексклюзивні фото)

ВАСИЛЬ КУХТА

Поет, публіцист, член Національної спілки письменників України (1994 р.), Асоціації українських письменників (1997 р.), Національної спілки журналістів України (1985 р.).

    Кухта Василь Васильович  народився 23 квітня 1956 року в місті Рахові Закарпатської області в робітничій сім’ї. Закінчив  Рахівську середню  школу №2 (1973 р.). Під час навчання був наймолодшим учасником літстудії «Світанок» при редакції  районної газети «Зоря Рахівщини».  Найбільший  вплив  на літературні орієнтації початкуючого поета, як і на вибір майбутньої професії, здійснила родинна бібліотека, що формувалася кількома поколіннями. У ній зберігалися  недоступні  для читацького загалу книги Павла Тичини, Олекси Стороженка, Зореслава, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Марійки Підгірянки,  Андрія Ворона, річники довоєнних журналів «Пчілка»,  «Наш рідний край».  Перші публікації  віршів  припадають на 1970-і роки.  Стає учасником обласного  зльоту творчої молоді (1972 р.),   схвальні відгуки  на  доробок юного Василя Кухти  з’являються на сторінках обласних газет «Молодь Закарпаття» та  «Закарпатська правда».  Після закінчення середньої школи працює в лісництві  Рахівського лісокомбінату (1973-1974 рр.), служить в   Радянській Армії  (1974-1976 рр.). Після звільнення в запас втілює в життя  дитячу мрію – вступає на  факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1976 р.). За зошит солдатських віршів прийнятий  до університетської літстудії «Франкова кузня». В студентські роки поезії Василя Кухти друкуються в тодішній республіканській періодиці, практичних навичок журналіста набуває в редакціях часописів Львова, Ужгорода, Києва. По закінченні  Львівського університету (1981 р.) за призначенням  потрапляє в Ужгород – у редакцію закарпатської обласної молодіжної газети «Молодь Закарпаття». Працює на посадах кореспондента, старшого кореспондента, завідувача відділу, стає одним з провідних журналістів краю, першовідкривачем нових тем. Нариси, статті, інтерв’ю В. Кухти (зокрема про долі земляків – учасників  війни в Афганістані) перекладаються російською, молдавською, угорською, словацькою мовами,  друкуються на сторінках різних часописів, в тому числі за межами України. У 1989 році в республіканському  видавництві «Карпати»  на світ з’являється перша поетична збірка Василя Кухти «Дрібка солі» з передмовою маститого київського критика Анатолія Макарова. Він  акцентує на своєрідності поетичного таланту автора…