День Конституції України- свято для України

 

Святкується щорічно з 28 червня 1996 року на честь прийняття Конституції. Конституція увійшла в спільне життя як головний оберіг державності, демократії і особистості України. Основний Закон, що гарантує права та свободи, наблизив Україну до країн з розвинутою демократією та остаточно утвердив незалежність нової європейської держави.

Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства.

Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.

25 червня з нагоди 25 – ї річниці прийняття Конституції України в читальній залі  Рахівської публічної бібліотеки, оформлена книжкова виставка «Символ відродження» - до Дня Конституції України. На книжковій виставці представлена література, з якої можна дізнатися більше про цю визначну подію з історії нашої держави.

Сьогодні свято на моїй Вкраїні,

І ми про нього можем написати вільно,

Свобода слова і права людини-наш закон,

Із чим вітаємо Вас шановні читачі щиро!

Життя в єдності з творчістю (до 100-річчя з дня народження Ю.Ю. Керекеша)

 

Юрій      Юрійович    Керекеш   народився 26 червня 1921  року в с. В. Лучки поблизу м. Мукачева.

  У 1926 р.  сім'я  Юрія Юрійовича виїздить на заробітки до Америки. Через 15 років, після того як батько підірвав здоров'я на вугільних шахтах    Пенсильванії,   сім'я повернулася додому.

У 1944 р. Юрій закінчує медичний факультет      Будапештського    університету.  Але лікарем з незалежних від нього причин не став.

         У цей же час починає писати вірші, стає редактором газети «Закарпатська правда».  Мав літературний псевдонім — Ю. Барвінок. Згодом працює директором кінотеатру у рідному селі. За виступи проти примусової   колективізації позбувся роботи.

        Але водночас знаходить у собі сили і заочно закінчує українську філологію в     Ужгородському університеті.     Починає учителювати.

        У роки «перебудови»  та особливо після відновлення незалежності України у     1991 р.  активно включається у громадське життя.    Активно діє в Товаристві української мови ім. Т. Г. Шевченка та згодом — у    «Просвіті», довгими роками був відповідальним секретарем цих організацій.

       Юрій    Керекеш — член    «Пласту».    У 1997 р. обраний головою єдиного на Закарпатті  Ужгородського осередку      уладу   пластунів-сеньйорів.                        З нагоди 75-ліття Пласту на Закарпатті очолив організаційний комітет, який провів міжнародну науково-практичну конференцію.

        Літературну діяльність розпочав наприкінці 1939 р.    Вірші публікував у газетах   «Русская   правда» (1940),   «Русское слово» (1940, 1942), «Карпаторусский  голос»   (1941),   в  журналі «Літературна неділя» (1942, 1943)  під   псевдонімами   Г. Лазурин,   Ю. Барвінок   та   Керекеш-Барвінок,   у збірнику   Мукачівської літературної школи   «Живая струя»   (1940)   та збірнику   «Перед сходом» (1943).    Добірка віршів,   написаних у 1940-1943 рр.,   увійшла    пізніше   до збірника    «Віщий вогонь» (1974),   ще   три  вірші – до антології   «Поети Закарпаття» (1965) року.

        Юнацькі поетичні спроби Ю. Керекеша   особливого успіху не мали,      проте справжнім покликанням письменника була проза.

      

Коли робота як свято

 

Для бібліотекарів Рахівського району 10 червня був дуже насиченим днем. По-перше, в Рахівській публічній бібліотеці відбувся семінар „Основні напрями довідково-бібліографічної та інформаційної роботи: теорія і практика”, а по-друге всі бібліотекарі мали змогу взяти участь у презентації книг Марії Кокіш-Гриник „Магія Білої Тиси” та „Зачарована горянка”.

Бібліотекарі прослухали виступи:

завідувачки методико-бібліографічним відділом Єви Дідик - „Бібліотека – інформаційний центр розвитку громади в умовах ОТГ”, 

бібліографа Марії Яворенко - „Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування бібліотек в умовах децентралізації”,

заступника директора по роботі з дітьми Марії Бронтерюк - „Довідково-бібліографічне обслуговування читачів-дітей”,

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Там, де Чорна Тиса Білу доганяє

 ОНОВЛЕНО

Там, де Чорна Тиса Білу доганяє і, звідти тече ріка Тиса по території Рахівщини

         Разом з нашими горами 23 млн. років тому назад, так само як і вони, поступово, почала утворюватися й річка Тиса (на лат. Tissa, Patissus), якій   старогрецький історик Пліній (23-79 рр.) теж дав майже одинаку з римлянами  назву  Патіс (Patis). Виходячи з цих античних термінів можна зробити висновок, що ця назва, очевидно, походить від реліктових дерев під назвою Тис, які вижили тут під час холодів останнього льодовикового періоду, що відбувалося приблизно 46-12 тисяч років тому назад, а в 11 тисячолітті рослинний і тваринний світ поступово ставав таким як тепер і рік почав ділитися на чотири природні цикли. Ці дерева росли навколо нашої головної водної артерії  щонайменше 2 тисячі років,  тобто з часу згадки її Плінієм.

         І як же вона виникла? Можемо лише припустити, що в окремих місцях утворених вулканами гір, в тому числі й з-під магматичних вершин, з підземних джерел починала  витікати вода, утворюючи маленькі  потічки (поточинки), що текли до низу. Протікаючи певну віддаль вздовж  вимитих ними заглибинах, вони поступово почали з’єднуватися у поточини більш наповнені водою, поки в тих чи інших місцях вони не зливалися в повноводні потоки. Їх місцеві люди стали називати «зворами» (в однині просто «звір»), від гулу під час їх течії, що нагадувало їм ричання хижих тварин, зокрема, можливо ведмедів чи вовків, адже ця велика вода разом з ґрунтом скачувала вниз й  каміння, особливо, під час затяжних дощів, що нагадувало селеві зсуви і, все це клекотіло немов  якесь ревіння. 

"За рідне слово!". Частина 1. Полеміка з русофілами. Мукачево, 1937 р. (книга он-лайн)

 

Найщиріші вітання з ЮВІЛЕЄМ!

Працівники Рахівської публічної бібліотеки щиро вітають  з ювілейним днем народження

 Володимира Шепету  

заслуженого працівника культури України, 

завідувача сектору культури, молоді і спорту 

Рахівської міської ради

„Загадкова Європа” – вебтурне до Дня Європи в Україні

      Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи.  

Для українців  – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура.

Напередодні свята, 14 травня,  фахівці Рахівської публічної бібліотеки Рахівської міської ради спільно з фахівцями Рахівської районної філії Закарпатського ОЦЗ провели  засідання клубу Блогерів. Така довгоочікувана зустріч відбулася вперше цього року і емоції переповнювали всіх учасників засідання.

Під час засідання учасники заходу знайомились з такими поняттями як ЄС, Рада Європи, декларація Шумана, устрій Європейського Союзу.

Весело провести час і дізнатись багато нового допомогли дві вікторини, які значно розширили коло знань учасників про Європу. Юні європейці також продемонстрували свою ерудованість і хороші знання географії.

Не обійшлось і без бліц-турніру, в ході якого Блогери  показали свою обізнаність історією, культурою та географією України. Також здійснили гастрономічну подорож до Італії, та дізнались більше про культуру найромантичнішої країни Європи – Франції.

А ви любите книжки?

 

Всеукраїнський тиждень дитячого та юнацького читання  - 2021

 

«Люди перестають мислити, 

коли перестають читати» 

Дені Дідро

Справді, мислення неможливе без отримання нової якісної інформації, що спонукає людину до аналізу, роздумів, мислення в широкому розумінні, впливає на світогляд людини, на сприйняття дійсності та власного місця в ній. Однак чи багато ми читаємо?

Нині, в століття новітніх технологій, чимало моїх знайомих стверджують, що читають багато, проте здебільшого використовують не класичні, паперові носії, а електронні, чи то онлайн – версії книжок.

Проте для справжніх поціновувачів читання віртуальні тексти навряд чи замінять насолоду від живого читання друкованих видань.

Щороку, навесні до бібліотек України приходить традиційне і довгоочікуване свято – Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. 

Зазвичай кожен день Тижня читання має свою тематику, традиційне  відкриття та закриття; чимало запрошених гостей відвідують бібліотеку в ці дні: поети, письменники, громадські діячі, члени клубів за інтересами ЦРБ.

 В центрі заходів Тижня – книга та її читач. Для бібліотекарів це свято є чудовою нагодою для популяризації серед дітей та підлітків читання і власне, бібліотеки.

Книги в старовинній палітурці: Я вам не как-либо что, а что-либо как!

 Кожен, хто прочитав заголовок допису, розуміє про що йде мова. Багато хто з нас бачили фільм «За двома зайцями», знятий за комедійною п'єсою українського драматурга Михайла Старицького, яка була написана у 1883 році. Але є й такі, які полюбляють прочитати книгу, щоб порівняти що саме у фільмі збігається з оригіналом, а де є відмінності, тому цей допис саме для них.

Довідково: П'єса  «За двома зайцями» Старицького — це переробка комедії Івана Нечуя-Левицького «На Кожемяках». У ній розповідається  про цирульника Свирида Голохвостого, який намагається розбагатіти, одружившись із багатою міщанкою Пронею Сірко, і, водночас, залицяється до бідної дівчини-красуні Галі. У п’єсі порушується проблема соціальної нерівності, висміюється життя українських русифікованих міщан Києва.

Нікого не залишать байдужими вислови дійових осіб, які стали з часом відомими та ввійшли до словникового запасу багатьох із нас:

v Головне у людини не гроши, а натурально ХВорма, вченість. Потому єжелі людина вчена, так їй вже світ перегортається догори ногами, пардон, догори дибом. І тогда когда тому, одному которому, невченому будітЬ біле, то вже йому, вченому, которому, будет вже як ну рябе!

v Мерсі за компліман!

v Баришня уже лягли і просять.

v Коли чєловєк нє такий как вобщє, потому одін такой, а другий такой, і ум у нього нє для танциванія, а для устройства сєбя, для розвязкі свого сущєствованія, для свєдєнія обхождєнія, і когда такой чєловєк, єслі он вчьоний, подиміться умом своїм за хмари і там умом своім становітся — подиміться ще вище од Лаврської колокольні, і когда он с тудова глянєт вниз на людей, так вони здаються йому такі, такі махонькіє-махонькіє, всьоодно як пацюкі, пардон як кріси. ПотомуШто ето-же ЧЕЛАВЄК, а тот которий он ета тоже чєловєк нівчьоний, но і……… зачєм же, ето ж вєдь очєнь і очєнь. ДА — Да, …… но НЄТ.

Клуб за інтересами "Співрозмовник" - нам 1 рік!

Людина з легенди (ілюстрації, відео, книги та корисні посилання)

«Зайшов раз чоловік Довбушенку, дивиться, а там плита в однім місці відтає. Підважив. Дивиться – а то є печера. Зайшов він – а там повно усякого багатства. Так роздивився він, є, шо брати на дев'ятеро коней. Набрав він грошей скільки зміг. Прийшов наступного дня з кіньми й з людьми, шукає тої комори – ого. Пропало. І сліду не було»…Це одна із легенд про скарби Довбуша. У Карпатах таких сотні. Довбушеві скелі, Довбушеві печери, Довбушеві камені, Довбушеві скарби…Як пояснити назву Рахів? Місце, де Довбуш рахував гроші.

На допомогу фахівцю: „ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ”

24 травня методико-бібліографічним відділом Рахівської центральної районної бібліотеки, для бібліотекарів філій, був організований та проведений День професійного спілкування за темою „Організація та збереження бібліотечних фондів”. Відкрила семінар директор районної бібліотеки Галина Приймак. На семінарі виступили також Єва Дідик - завідувачка методико-бібліографічним відділом. 

Ганна Сливка – завідувачка відділом комплектування та обробки фондів підготувала для присутніх консультацію «Ведення паспортів до каталогів та картотек. Положення про каталоги та картотеки». Бібліотекарі відділу Галина Яремчук, Галина Шемота та Олена Кокіш-Мельник підготували для присутніх консультації „Шлях книги від відділу комплектування та обробки літератури до свого місця на книжковій полиці”, „Бібліотечні фонди та каталоги для дітей: проблеми сьогодення (з досвіду бібліотек ЦБС), „Періодичні та продовжувані видання: класифікація, особливості обліку та видачі, списання”. Досвідом роботи з присутніми поділилася завідувачка бібліотекою-філією с. Ділове Ганна Мишуляк, яка розповіла присутнім про роботу своєї бібліотеки.

Літературні новинки нашого краю

Шановні користувачі та любителі книги. 

Краєзнавчий фонд нашої бібліотеки поповнився новими цікавими книгами відомих письменників Закарпаття, Румунії та Словаччини з прекрасними ілюстраціями, виданнями про відомих осіб регіону, а також матеріалами, що детально розкажуть любителям історії про давні події, які відбувались в житті нашого краю. На виставці нових надходжень літератури Ви знайдете книги-альбоми, які проведуть для Вас захоплюючу подорож по визначним містам та музеям Закарпатської області, а любителі музики знайдуть видання, які познайомлять їх з видатними композиторами нашого краю та їх творами.

Гаврош, О.

Дідо-Всевідо. Книга моторошних історій [Текст] / Олександр Гаврош; худож. – оформлювач С. Фесенко. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. – 78с.

Не варто самому заходити далеко в гори, де жоден чередар отару не пасе, а ліси такі густі, що пройти ніхто не годен. Ану ж бо там щось трапиться і не виберешся з нього до настання темряви? А може, тільки так можна зустріти діда, що все відає. Він тобі не одну моторошну казку розкаже: і про мертвяків та упирів, і про чортів та босоркань, і про бісів-гультяїв та зарубаного вояка, і про яноша Кудлоша, Крікуса-Какуса та ще про багато чого. А може, й не казки це?.. Тож наберись, цімборику, духу і, коли не дуже боїшся, послухай-но…

Гаврош, О.

Легенди Срібної Русі [Текст] / Олексанжр Гаврош; іл.. Олександри Гаркуші. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2015. – 96с.: іл.

Змінилися покоління, змінився увесь світ, а високі мури середньовічних закарпатських замків і досі оберігають пам'ять про події, оповиті легендами і нерозгаданими таємницями. Письменник ніби став свідком далекої епохи, коли на тлі грізних часів люди так само любили і ненавиділи, зраджували і вмирали за свої переконання і свободу. Події, про які розповів автор, захоплюють гострим сюжетом, а напружена емоційна струна звучить до останньої сторінки книги.

Для широкого кола читачів.

Вони прославили свій край: Василь Кухта (біографія + ексклюзивні фото)

ВАСИЛЬ КУХТА

Поет, публіцист, член Національної спілки письменників України (1994 р.), Асоціації українських письменників (1997 р.), Національної спілки журналістів України (1985 р.).

    Кухта Василь Васильович  народився 23 квітня 1956 року в місті Рахові Закарпатської області в робітничій сім’ї. Закінчив  Рахівську середню  школу №2 (1973 р.). Під час навчання був наймолодшим учасником літстудії «Світанок» при редакції  районної газети «Зоря Рахівщини».  Найбільший  вплив  на літературні орієнтації початкуючого поета, як і на вибір майбутньої професії, здійснила родинна бібліотека, що формувалася кількома поколіннями. У ній зберігалися  недоступні  для читацького загалу книги Павла Тичини, Олекси Стороженка, Зореслава, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Марійки Підгірянки,  Андрія Ворона, річники довоєнних журналів «Пчілка»,  «Наш рідний край».  Перші публікації  віршів  припадають на 1970-і роки.  Стає учасником обласного  зльоту творчої молоді (1972 р.),   схвальні відгуки  на  доробок юного Василя Кухти  з’являються на сторінках обласних газет «Молодь Закарпаття» та  «Закарпатська правда».  Після закінчення середньої школи працює в лісництві  Рахівського лісокомбінату (1973-1974 рр.), служить в   Радянській Армії  (1974-1976 рр.). Після звільнення в запас втілює в життя  дитячу мрію – вступає на  факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1976 р.). За зошит солдатських віршів прийнятий  до університетської літстудії «Франкова кузня». В студентські роки поезії Василя Кухти друкуються в тодішній республіканській періодиці, практичних навичок журналіста набуває в редакціях часописів Львова, Ужгорода, Києва. По закінченні  Львівського університету (1981 р.) за призначенням  потрапляє в Ужгород – у редакцію закарпатської обласної молодіжної газети «Молодь Закарпаття». Працює на посадах кореспондента, старшого кореспондента, завідувача відділу, стає одним з провідних журналістів краю, першовідкривачем нових тем. Нариси, статті, інтерв’ю В. Кухти (зокрема про долі земляків – учасників  війни в Афганістані) перекладаються російською, молдавською, угорською, словацькою мовами,  друкуються на сторінках різних часописів, в тому числі за межами України. У 1989 році в республіканському  видавництві «Карпати»  на світ з’являється перша поетична збірка Василя Кухти «Дрібка солі» з передмовою маститого київського критика Анатолія Макарова. Він  акцентує на своєрідності поетичного таланту автора…

На допомогу фахівцю: Методико-бібліографічні матеріали до 60-річчя від дня народження Василя Кухти

У методико-бібліографічних матеріалах висвітлюється життєвий і творчий шлях закарпатського поета і публіциста Василя Кухти, уродженця м. Рахів,  який у своїх творах досліджує глибинні пласти духовної і матеріальної культури своїх земляків, при відкриває небуденні сторінки минувшини і сучасності рідного краю.

 Вміщено сценарій літературно  вечора: «Впізнаєш ти мене… І я тебе впізнаю» - до 60 річчя від дня народження Василя Кухти.

Розраховано на бібліотечних працівників та користувачів, які цікавляться життям і творчістю письменника.

„Бібліотечне краєзнавство: проблеми і перспективи розвитку”

Саме на таку тему у Рахівській районній бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників району.

Відкрила семінар директор Рахівської центральної районної бібліотеки Галина Приймак.

Завідувачем краєзнавчим сектором ЦРБ Дьордяком Михайлом була підготовлена доповідь „Сучасні проблеми та основні напрямки бібліотечного краєзнавства в умовах інформаційного суспільства” та продемонстрована мультимедійна презентація.

Фахівцями районної бібліотеки були надані методичні консультації: методистом ЦРБ Зварич Ганною «Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону»; завідувачкою відділом комплектування та обробки фондів Ганною Сливка «Краєзнавчі фонди і каталоги бібліотек-філій: збереження, облік та ведення»; заступник директора по роботі з дітьми Марія Бронтерюк підготувала та озвучила бібліотекарям філій мультимедійну презентацію, яку присутні мали змогу переглянути на екрані „Бібліотечне краєзнавство у системі формування духовності користувачів-дітей”; бібліограф Марія Яворенко „Сучасна бібліотека: традиційні та інноваційні послуги для громади”.

Вони прославили свій край: Поет і публіцист ВАСИЛЬ КУХТА в медіапросторі (відео)

    

  Кожен з нас, читачів, по-різному відкриває «свого» письменника. Хтось – випадково придбавши книгу, хтось – зацікавившись  думкою про неї  з-під пера літературного критика.  Особисто для мене, тележурналіста з багатолітнім досвідом, багато важать публічні виступи авторів облюбованих  книг, особливо, якщо їх живе слово звучить з телевізійного  екрана чи в радіоефірі. Адже почути  «з перших вуст» творчі  таємниці й одкровення, заглибитись у стихію словотворення і цікаво, і повчально.  Сподіваюся, земляків Василя КУХТИ, ужгородського письменника, почесного громадянина міста Рахова, заслуженого гуцула України (звання, що присуджується Всеукраїнським об’єднанням «Гуцульщина»),   зацікавлять запропоновані мною записи  теле- і радіопередач за його безпосередньої участі.
Поет-новатор, творець інтелектуальної поезії  й  водночас  блискучий публіцист  В. Кухта   ділиться з глядачами телеканалу «Тиса-1» (програма «Ранок на Тисі»,  24 червня 2015р.) та слухачами Закарпатського радіо (програма «На Часі», 14 січня 2015р.) думками про наболіле й пережите, розмірковує про роль майстра слова в сучасному  суперечливому світі,  розкодовує гуцульські містерії, зокрема походження  прадавніх традицій,  гірських топонімів чи, скажімо, метафори  «гуцульський Париж»… Проникливо, в  характерному  виконанні автора звучать  вірші, суголосні сучасній добі!

Запрошуємо на свято

Шановні члени клубу за інтересами та всі бажаючі! 

Гостинно запрошуємо Вас на урочисте засідання з нагоди святкування 

Дня Захисника України, 

яке відбудеться 11 жовтня 2015 року.

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Стоянці первісних людей на Рахівщині понад 100 тис. років

Микола Ткач - історик

У видавництві «Гражда», що в Ужгороді, в цьому році видрукувано книгу «Велика боротьба», презентація якої недавно відбулася у декількох населених пунктах нашого району. Її написав о. Степан Пап, який народився у с. Березове Хустського району і після страшних поневірянь у мадярських тюрмах протягом Другої світової війни, опинився в Чехословаччині. Працівники репарації йому відмовили у поверненні в Україну.

На с.32 названої праці, де йдеться про Рахів і Рахівщину, як кажуть, чорним по білому, написано таке: «У Білій Церкві відкрито стоянку часів раннього палеоліту (100-40 тис. років тому)». Мова тут піде, як читач напевно уже здогадався, про стоянку первісних людей раннього кам’яного віку на території нашого району.

І перш ніж щось написати про цю стоянку, нам з головою с. Біла Церква Юрієм Беріндє, істориком за фахом, довелося побувати на тому місці де вона було розташована. Разом з нами були два доктори історичних  наук із Прикарпатського НУ, які також підтвердили, що тут дійсно була стоянка давніх людей.

На допомогу фахівцю: Історична довідка до 120-річчя від дня народження Степана Клочурака

 

  „Дякую за кожний новий ранок” 

78.32(4Укр-4Зак)

Д-99

Видання інформує про життєвий шлях громадсько-політичного діяча, журналіста, президента Гуцульської республіки, уродженця Рахівщини Клочурака Степана Степановича.

Розраховано на бібліотекарів та читачів, які цікавляться даною темою.

 Зміст

1. Життєпис
2. Гуцульський зрив
3. Твори, де Степан Клочурак виступає персонажем (образом для нього)
4. Література

1. Народився Степан Степанович Клочурак 27 лютого 1895 р. у с. Чорна Тиса Рахівського району в багатодітній селянській родині. У 1901 р. пішов до сільської народної школи. 1905-го року батько записав його до 4 класу угорської католицької початкової школи в Ужгороді для вивчення угорської мови. Через рік юнак вступив до Ужгородської угорської гімназії, а 1910-го перевівся до класичної гімназії м. Мараморош-Сиґета, яку успішно закінчив 1914 р. У 1915 р. його призвали до австро-угорської армії і відправили на російський фронт. Там йому надано офіцерського звання підпоручика. Після поранення тривалий час лікувався, а в 1917 р. опинився на румунському фронті. Звідти у 1918 р., коли розпалася Австро-Угорщина, С. Кочурака перевели до Праги.