ОНОВЛЕНО
Там,
де Чорна Тиса Білу доганяє і,
звідти тече ріка Тиса по території Рахівщини
Разом з нашими горами 23 млн.
років тому назад, так само як і вони, поступово, почала утворюватися й річка
Тиса (на лат. Tissa, Patissus), якій
старогрецький історик Пліній (23-79 рр.) теж дав майже одинаку з
римлянами назву Патіс (Patis).
Виходячи з цих античних термінів можна зробити висновок, що ця назва, очевидно,
походить від реліктових дерев під назвою Тис, які вижили тут під час холодів
останнього льодовикового періоду, що відбувалося приблизно 46-12 тисяч років
тому назад, а в 11 тисячолітті рослинний і тваринний світ поступово ставав
таким як тепер і рік почав ділитися на чотири природні цикли. Ці дерева росли
навколо нашої головної водної артерії
щонайменше 2 тисячі років, тобто
з часу згадки її Плінієм.
І як же вона виникла? Можемо лише припустити, що в окремих місцях утворених вулканами гір, в тому числі й з-під магматичних вершин, з підземних джерел починала витікати вода, утворюючи маленькі потічки (поточинки), що текли до низу. Протікаючи певну віддаль вздовж вимитих ними заглибинах, вони поступово почали з’єднуватися у поточини більш наповнені водою, поки в тих чи інших місцях вони не зливалися в повноводні потоки. Їх місцеві люди стали називати «зворами» (в однині просто «звір»), від гулу під час їх течії, що нагадувало їм ричання хижих тварин, зокрема, можливо ведмедів чи вовків, адже ця велика вода разом з ґрунтом скачувала вниз й каміння, особливо, під час затяжних дощів, що нагадувало селеві зсуви і, все це клекотіло немов якесь ревіння.
