пʼятниця, 26 квітня 2019 р.

Робоча зустріч з батьками



Сьогодні на базі Інтернет-центру Рахівської центральної районної бібліотеки відбулась робоча зустріч батьків учасників команди Fun-Route з кураторами проекту "Профікемп". В ході зустрічі обговорено ряд питань щодо організації подальшої роботи. Дуже приємно, що батьки беруть активну участь у житті проекту. Дякуємо, що Ви з нами!



Знайомство з навчальним закладом: МІЖНАРОДНИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АКАДЕМІКА СТЕПАНА ДЕМ'ЯНЧУКА

26 квітня на базі Інтернет-центру Рахівської центральної районної бібліотеки за сприяння Наталії Волошин - начальника відділу активної підтримки безробітних Рахівської районної філіії Закарпатського обласного центру зайнятості, відбулось знайомство з  умовами вступу та навчання в Міжнародному  економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука. 
Участьу заході взяли учасники команди Fun-Route (Міжрегіональний інноваційний проект із профорієнтації учнівської молоді "Профікемп") та молодь ЗОШ І-ІІІ ст. №3, а також вчителі навчального закладу.



У МЕГУ успішно функціонують 9 факультетів (економічний; факультет здоров’я, фізичної культури і спорту; історико-філологічний; кібернетики; журналістики; педагогічний; юридичний; природничо-географічний; європейська освіта) з широким вибором престижних спеціальностей, які забезпечують успішне працевлаштування.

середа, 24 квітня 2019 р.

Fun-Route зустрілись з головою міста Рахів


Fun-Route діляться враженнями про участь у обласному фіналі міжрегіонального інноваційного профорієнтаційного проекту "Профікемп". На базі Рахівської міської ради відбулася робоча зустріч профікемпівців, кураторів та директора Рахівської районної філії Закарпатського ОЦЗ Ярославом Тулайданом з головою міста Рахів -  Віктором Медвідьом. 

Обговорювали ідеї та пропозиції в межах реалізації проекту, формували уявлення про бажані результати. Попереду ще багато ресурсів для реалізації роботи на практиці.  Наразі спробували себе в ролі гідів-екскурсоводів.
Робота кипить! Ідей безліч! Профікемп - це мегапроект, який надав можливість школярам розкрити свої особисті якості та здібності. Молодь Рахівщини, майбутнє, яке формується на наших очах!



Увага, нова книга!


 Шановні користувачі і відвідувачі нашої бібліотеки. Ващій увазі пропонується добірка нових видань, які надійшли до  книжкового фонду бібліотеки. 
Запрошуємо Вас ознайомитись з книжковими новинками та відвідати нас і обрати для себе нове чтиво! :) 


Дракула
Стокер Брем

Про книгу: Поклавши в основу своєї оповіді легенди різних народів світу, оповивши їх атмосферою вікторіанської Англії, Брем Стокер (1847-1912) у романі «Дракула» створює власний міф, що згодом дасть початок усім сучасним творам про романтизованих вампірів. Книга написана у формі щоденникових нотаток, газетних статей та листів, тож пропонує читачеві одночасно кілька поглядів на ситуацію, а інтимність, з якою герої діляться своїми почуттями й переживаннями, нікого не зможе залишити байдужим.
Видавництво: Знання, 2018. 
Серія «English library».




Буремний перевал
Бронте Емілі

Про книгу: «Буремний перевал» - єдиний роман відомої англійської письменниці Емілі Бронте (1818-1848), написаний нею у віці 29 років, що назавжди увійшов у скарбницю світової літератури, був неодноразово екранізований і включений мало не до всіх списків кращих та рекомендованих книг. Історія життя та кохання Хіткліффа і Кетрін – сильних духом, емоційних особистостей, здатних до рішучих вчинків, полонить і вражає шквалом пристрастей. Однак на розтривоженого буремними подіями читача чекають незабутні враження та щасливий кінець.
Видавництво: Знання, 2018. 
Серія «English library».


пʼятниця, 19 квітня 2019 р.

Вони прославили свій край: Стенчук Юрій Іванович – голова Закарпатської обласної ради профспілок



    Юрій Іванович Стенчук народився 01.05.1925 року в с. Кваси Рахівського округу за Чехословаччини у селянській сім`ї в якій було троє дітей. Стенчуки (від поняття стинатия) проживали досить високо, в гористому урочищі Папацьинки. Там була земельна ділянка, що її викорчували їхні предки. А у Квасах цей, тепер великий рід, починався десь у кінці XVII  - на початку  XVII століття. Тоді із Жаб`я  (тепер смт. Верховина Івано-Франківської області) через Чорногірський масив у квасівську уголовину перейшли брат із сестрою. Вони втікали від переслідування поляками, адже були козацького роду, а козаки чимало завдали їм клопоту, що привело в  решті-решт Річ Посполиту до занепаду.
 Спочатку вони наймитували, а потім створили свої сім`ї. Батько, Іван, як на той час, був досить грамотною людиною, напевно в юнацькі роки за Австро-Угорщини відвідував школу з угорською мовою навчання, бо з русинською (українською) мовою тоді шкіл на Рахівщині не було. І крім занять домашнім господарством обирався одним із перших представником у раді при бирові, а їх було 12 (щось подібне до сьогоднішніх депутатів, яких тоді називали валасманами), який відстоював інтереси русинів-українців у Квасах. За Чехословаччини був керуючим філією одного  із тодішніх банків. За радянський час працював у колгоспі, рятуючи землю свої предків від повного усуспільнення (адже колгоспникам приділяли тоді 0,25 га землі), щоб тримати корівку і декілька дробу овець. Мама, Марія (в дівоцтві Молдавчук), займалася домогосподарством  і вихованням дітей.
    Юрко ріс здібним і допитливим хлопчиком. Спочатку навчався у місцевій державній народній восьмирічній школі з русинською (українською) мовою навчання, де одним із предметів була чеська мова, а потім у Рахівській горожанській школі, де, уже за Угорщини, вивчав і угорську мову. Із визволенням села 14 жовтня 1944 року від  угорців, за свідченням старожилів, був учасником бойових дій, хоча ні в яких збройних сутичках не приймав участь, адже  радянською владою був включений у резерв кадрів.
   З лютого 1946 року працює секретарем Квасівської  сільської ради.

четвер, 18 квітня 2019 р.

Імідж бібліотеки як фактор її розвитку


16 квітня, на базі Рахівської центральної районної бібліотеки відбувся районного семінар бібліотечних працівників на тему: Імідж бібліотеки як фактор її розвитку”.
Імідж бібліотеки, як і людини або організації, установи, підприємства, формується постійно протягом усього періоду її діяльності, розвитку. Імідж бібліотеки – це її образ в очах користувачів, людей, громадськості, включає як форму, так і зміст діяльності бібліотеки як соціальної системи суспільства. Імідж або постійно вдосконалюється, зростає, або, навпаки, погіршується, падає. Цьому сприяють колектив бібліотеки, її керівники,  повсякденне, цілеспрямоване, творче самовдосконалення всіх і кожного задля спільної справи.
Відкрила семінар директор Рахівської централізованої бібліотечної системи Приймак Галина Василівна.
Завідувачка методико-бібюліографічним відділом Є. Г. Дідик зробила аналіз рекламної діяльності бібліотек ЦБС протягом останнього періоду за назвою "Рекламна діяльність бібліотеки".

пʼятниця, 12 квітня 2019 р.

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Ясінянське весільи в Карпатській Україні



         Майкл Вінч – англійський кореспондент і письменник, під час першого перебування в Ясіню у січні 1939 року, побував на гуцульському весіллі, яке відбулося за 8 кілометрів від центру села, очевидно на тодішньому присілку Лазещина. Те, що йому вдалося побачити і почути, ним описано у книзі про Карпатську Україну «Одноденна держава»:..


      


   «В останній день мого перебування в Ясіню (місцевий житель) Іван
(Попадюк) повів мене на сільське весілля. Ми прибули о дев’ятій годині ранку, щоб виявити, що гості вже танцюють, -  і провели там цілий день. Може видатися, що це довго, та навіть за цей час ми й близько не побачили торжество від початку і до кінця, оскільки коли селянин одружується, це триває принаймні два дні і дві ночі; якщо ж він багатий, - то три дні і три ночі!
         З початку нас запросили до дому нареченого. Молодші гості якраз починали танцювати в сінях, а в той час старші були зайняті розмовами за столом у вітальні. Усі були у своїх звичних яскравих повсякденних яскравих строях. Мене посадили за столом поруч із чоловіком , який працював колись на австро-угорській залізниці в Галичині і, відповідно, знав польську. Ми розмовляли про географію та сільське господарство. Він приблизно знав, де знаходиться Німеччина та Росія, але про Англію він навряд чи коли-небудь чув: і якщо люди там не вирощують кукурудзу, то як вони примудряються жити?

четвер, 11 квітня 2019 р.

Вони прославили свій край: Поп’юк Андрій Андрійович – старший інструктор Ясінянської турбази «Едельвейс»



         Андрій Поп’юк народився 08.12.1940 року в с. Ясіня у багатодітній сім’ї за Угорщини. Батько, Андрій, в основному працював на лісорозробках, а мама Марія (в дівоцтві Попович), займалася домашнім господарством та вихованням дітей, яких в сім’ї було восьмеро. Змалку малий Андрій допомагав батькам по господарству, зокрема, доглядав на високогір’ї за домашньою худобою, що сприяло вироблення у нього любові до Карпатських полонин та вершин, а це вплинуло у майбутньому на вибір його професії. 1 вересня 1948 року почав вчитися у Ясінянській семирічці, а потім навчався у селищній середній школі робітничої молоді, яку закінчив у 1958 році. У цей же період уже працював сільським поштарем, а потім будівельником у Ясінянському лісокомбінаті. З 1959 по 1962 рік проходів строкову службу в армії, а після демобілізації влаштувався інструктором гірськолижного і пішохідного туризму на Ясінянській турбазі, де пропрацював до пенсійного віку. Із закінченням Львівського інституту фізкультури у 1968 році, де вчився заочно, був призначений старшим інструктором турбази.
         За період роботи старанно відносився до своїх обов’язків, адже супроводжувати групи туристів під час їх походів на найвищі вершини Українських Карпат, а саме: на Говерлу, Петрос, Поп-Іван Чорногірський, Близниць та інші й автобусом по Закарпаттю, а вони не були просто прогулянками, адже як інструктор відповідав за здоров’я і життя людей, в чому також допомагала служба порятунку. Він та його підлеглі справлялися з цим завданням належним чином. А щоб ще раз нагадати про небезпеку, яка чатувала туристів під час походу, їм пропонувалося знайти свій камінь і покласти на досить високу купу каміння під час підйому в гору, яка нагадувала їм про загиблих туристів під сніговими лавинами 1959 і 1961 років.

Скадовськ чекає Fun-Route на своїй землі!



























Ну ось і все. Це вже кінець. Від цієї думки стає дуже сумно, адже «Fun-Route» - це сім'я, яку не хочеться залишати…Тому ми продовжуємо роботу і збираємося до Скадовська!!!


Так,  команда переможець обласного масового профорієнтаційного заходу «Туристичний ПрофіКемп» у Закарпатській області рахівчани «Fun-Route». 


Хочеться висловити слова вдячності всім, хто брав активну участь у такій нелегкій справі: Закарпатській обласній службі зайнятості: директору Юрію Фущичу та його заступнику  Ользі Сівач, фахівцям відділу профорієнтації обласного центру зайнятості. Державна служба зайнятості є ініціатором з проведення проекту «ПрофіКемп», який має на меті  популяризувати туризм на Закарпатті, зорієнтувати молодь на актуальні професії в сфері туризму для життя і праці на рідній землі!


З боку Рахівської районної центральної бібліотеки  куратору Наталії Юришинець. Бібліотека неодноразово була базою наших засідань, де ми досліджували спадок своїх предків, вивчали історичні події минулого, репетирували та просто мали нагоду обговорювати спільні ідеї для подальшого їх втілення. Наталія Василівна добре знає, які друковані видання та інтернет-джерела містять історичні дані про Рахівщину.


Також ми вдячні фахівцям відділу освіти, молоді а спорту Рахівської райдержадміністрації: Оксані Севч -начальнику відділу,  Наталії Ворохті заступнику начальника та куратору Антону Візаверу. Він, як географ та туризмознавець цілеспрямовано вів нас до перемоги шляхом  стрімкими підйомами в гори за незабутніми краєвидами Карпат, спортивними орієнтуваннями та уроками з географії.


Щиро вдячні Рахівській міській раді та особисто меру нашого міста Віктору Медвідю, працівникам апарату міської ради: секретарю ради Дмитру Брехлічуку, головному спеціалісту з міжнародної співпраці Вікторії Губко за щиру моральну та фінансову підтримку, яка стала для нас сильною опорою в досягненні мети, а також юрисконсульту міськради Наталії Слосарчук-Череміській, яка від імені міськради вболівала за нашу команду в Мукачеві під час виступу.
А ще, не можемо обійти увагою знаного туризмознавця Закарпаття Федора Шандора, який провів майстер-клас з екскурсії містом.  

Ну і звісно членам журі від Департаментів економіки та торгівлі освіти і науки ОДА, від дитячої обласної бібліотеки та УЖНУ за оцінений наш труд. Дякуємо!
Висловлюємо подяку фахівцям Рахівської районної філії Закарпатського ОЦЗ та особисто директору Ярославу Тулайдану, який втілював наші їдеї в життя. Куратору Наталії Волошин, яка орієнтувала та мотивувала на перемогу шляхом пізнання професій та вірою у власні сили.
А також всім небайдужим активним мешканцям району. Це спільна перемога! Адже без вашої підтримки, шановні батьки, вчителі, класні керівники, друзі та однокласники, роботодавці та фахівці органів влади, ми б не стояли на сцені з сертифікатом. Який нам вручила Тетяна Трохименко - представник державної служби зайнятості (Центрального апарату).


Історичний момент події, а саме перемоги рахівчан «Fun-Route» у фіналі обласного масового профорієнтаційного заходу «Туристичний ПрофіКемп»  відбувся на базі  центру дитячої та юнацької творчості міста Мукачево. Організаторами впровадження даного проекту на Закарпатті виступили обласний центр зайнятості, Департамент освіти і науки обласної держадміністрації та обласна бібліотека для дітей та юнацтва. Його учасниками окрім нас стали команди з міста Мукачево – «MunkachBand», Свалявського району – «SolyvaMandru»  та Перечинського району «Feketa’s children». Команди-учасниці протягом року досліджували та вивчали історію  свого краю та у фіналі змагалися у чотирьох номінаціях: «Кращий туристичний маршрут», «Кращий гід-екскурсовод», «Оригінальна сувенірна продукція» та «PR-кампанія проекту».


Хочеться зауважити, що всі учасники змагалися достойно. Ми дякуємо за розуміння та повагу один до одного.  Любов і шана вихована в нас ще з прадідівського духу, тому ми щиро дякуємо всім учасникам за достойне прийняття нашої перемоги.  Особливої уваги заслуговує виступ капітана команди «Feketa’s children» Надії Скубенич в ролі гіда-екскурсовода, який вразив всіх присутніх у залі своєю харизмою та вмінням тримати аудиторію. Команда «MunkachBand» показали вміння професійно працювати у сфері акторського ремесла. «SolyvaMandru» вміло показали любов до рідного краю, яким вони щиро пишаються.
Добро завжди перемагає. Знаймо, що сім’я, родина, віра і молитва, любов і шана до рідного краю – виховуються змалку. Скадовськ, чекай гуцулів на своїй землі!