Творчість кожного художника – то нерозривна сполука особистого таланту,
його духовного світу, почуттів і
сподівань передати на полотні вищу духовну суть навколишнього світу, свого
оточення. При чому з граничною контрастністю вимальовується й людське єство
художника-творця, цілеспрямованість його душі та внутрішніх переживань.
11 червня в Парафіяльному будинку римо-католицької громади відбулася
екскурсія, присвячена ювілейній даті
90-річчя від Дня народження талановитого художника Закарпатської Гуцульщини Івана
Доробана. В приміщенні розміщено понад 30 полотен художника.
Екскурсію провела Тетяна Олексіївна
Хангал-Діян, людина, яка була змушена покинути свій рідний Харків та переїхати
до Рахова через військові події в Україні. Татяна Олесіївна за освітою архітектор, але
також вона полюбляє у вільний час малювати, тому приїхавши до міста одразу відвідала
нашу місцеву бібліотеку для дорослих та вибрала літературу з мистецтва. Таким
чином, до її рук потрапила книга Івана Доробана «Художник Карпат». Це видання
змусило подивитись на природу наших вершин по іншому та закохатися в неї. На
полотнах художника ми можемо споглядати чарівність плаїв покритих ковдрою
ароматних квітів, обривистих берегів красуні річки Тиси, повноводних бурхливих
і дзвінких потоків. Любов до природи – основна тема творчості Івана Доробана.
Він має свій неповторний, яскраво виражений художній авторський стиль. Його
твори не можливо сплутати з роботами інших художників.
В ході заходу Миланюк Марія – бібліотекар Рахівської публічної бібліотеки
ознайомила учнів угорськомовних класів Рахівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 з
біографічними даними про художника.
Його часто запитували: «Що ти забув у горах, на полонинах, біля джерел
потоків? Чому не влаштуєшся в якійсь європейській столиці?». Відповідь Івана Васильовича
була, такою:
«А мені інколи щиро жаль людей, які
не в змозі відчути казкову красу, свіже повітря. Я цим жив і живу. Це моє щастя
і радість. Я не можу загубити Малу Швейцарію, Гуцульський Париж. Щоб творити – потрібно
любити. Любити свій край, де народився; треба любити квіти, ліси і кожен
листочок дерева; треба любити пташку, що співає на зорі. А найголовніше –
потрібно вміти у всьому знаходити радість. Таке філософське бачення любові до
природи, яка і пояснює мою творчість».