Минуло 3 роки від того часу коли
найкращі сини України, одні з перших, віддали своє життя в боротьбі за
самовизначення нації. Це сталося в Києві під час Революції Гідності. Вони стали
символом самовідданості для всіх українців.
Навіщо вони йшли вперед? Навіщо?
Адже Їм так багато було чого втрачати! Вони пішли на смерть, тому що бути
солдатами. Це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці.
Бути солдатом - значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності
за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на
тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя
відповідальність.
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
І вони не спали. Вийшли і повстали, тому що вперше в історії
незалежної України були прийняті закони, які як висловилася Міжнародна організація
Transparency International: «знищать будь-які прояви громадської непокори в
Україні, покладуть початок репресій і перетворять Україну на диктатуру".
22 листопада в читальній залі Рахівської центральної
районної бібліотеки зустрілися члени клубу за інтересами «Співрозмовник», щоб в
скорботі й з великою вдячністю згадати Героїв Революції Гідності.
