середу, 18 грудня 2019 р.

Вони прославили свій край: Йосип Тур – заслужений тренер України з гірськолижного спорту, 18-тиразовий чемпіон України



Йосип Тур – заслужений тренер України з гірськолижного спорту, 
18-тиразовий чемпіон України


Й.С. Тур народився 14.03.1936 р. у с. Кваси Рахівського округу, за Чехословаччини. Його батько, Тур Станіслав, із сім’єю приїхав сюди на початку 30-х років ХХ ст. з Турянської долини нашого краю як спеціаліст залізничної дороги, на якій він і працював. Мама, Марія, була домогосподаркою і займалася домашнім господарством та вихованням трьох синів. Змалку Йосип полюбляв взимку возитися та санчатах, а потім і на лижах, тим більше, що засніжені навколишні схили пагорбів і гір Квасів сприяли цьому. У сім неповних років, за Угорщини, батьки, що почали жити в Рахові, віддали його в перший клас Рахівськї народної школи, але з проходом через Карпати лінії фронту періоду Другої світової війни навчання припинилося. У вересні 1945 року продовжив навчання вже у Рахівській середній школі, яку успішно закінчив у 1954 році, особливо з фізичної культури, у яку входила й лижня підготовка. Свою трудову діяльність розпочинає кочегаром паротяга вузькоколійної залізниці Рахівського лісокомбінату, по якій вивозили зрубаний ліс із Богданської долини. 
Але бажання займатися спортом зробило свою справу і у 1955 – 1959 роках навчається у Львівському державному інститут фізичної культури. А далі, з 1959 р. по 1986 р., працює тренером переважно з гірськолижного спорту у різних спортивних товариствах. Особливих успіхів він досягнув, коли протягом 17 років займав посаду директора Рахівської гірськолижної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи спортивного товариства «Авангард». Як результат своєї з колективом тренерів діяльності очолювана ним освітня установа була школою олімпійського резерву, що їй було присвоєно.  У 70-х роках ХХ ст. Рахівська СДЮШОР входила до п’ятірки кращих  серед гірськолижних шкіл в СРСР. Тому особливо дбав у цей період про зміцнення її матеріально-технічної бази на г. Менчіль, що на околиці Рахова та на г. Борщевиця у межах с. Богдан. 
Наслідком цього було те, що 5 його вихованців Горват Йосип, Тур Наталія, Грапенюк Петро, Порукаєва Олена, Тушер Тіберій, стали майстрами з гірськолижного спорту, 53 – кандидатами у майстри спорту, а 120 - отримали І розряд, за що йому з часом було присвоєно високе звання «Заслужений тренер України».

Різдвяна майстерня-2019!


вівторок, 17 грудня 2019 р.

Як жили найдавніші люди Рахівщини? Чи бігали мамонти по крутих гірських схилах? Читайте в новому дослідженні відомого історика-краєзнавця Миколи Івановича Ткача!


Поява людей на території Рахівщини у давні часи

На початку палеоліту (давньої кам’яної доби, від 3 млрд. років тому) рельєф історичного Закарпаття зазнав значних змін. Відбулося повне зникнення давнього морського басейну в Центральній Європі і його залишків, в тому числі й Солотвинської заглибини і формування вулканічної гряди. У процесі вивержень вулканів, магма яких поступово застигала, в досить багатьох місцинах починала витікати вода з підземних джерел. Вона прокладала собі дорогу по схилах до низу, зливаючись з іншими потічками, перетворюючись у потоки - притоки, досить часто повноводними і бурхливими. Зливаючись з іншими собі подібними, такі гірські водні артерії з часом вимивали ґрунти, роздроблювали і скачували каміння, утворювали на схилах різноманітні за формою заглибини, іноді з водоспадами, таким чином змінювали схили гір, що відбувається і до нашого часу. А досягнувши низини вони утворили річку, яку тепер називають Тисою (від деревини тис ягідний), що несе свої води до Дунаю  уже мільйони років і у давньоримських джерелах вона відома під назвами Tissus, Tisia, Pathissus. Давні даки і болгари ще називали її Чистою

Найбільш давні гірські породи знайдено на Марамороському (Рахівському) масиві, вік яких нараховує 550-520 млн. років, але найдавніші з них виникли біля 1,2 млрд. р. тому. Хоча льодовик не доходив до головного хребта Карпат, клімат у верхів’ї Тиси в той час мав характер арктичної тундри, з її рослинним і тваринним світом. Гребені Карпат, зокрема в масиві Гуцульських Альп, покривалися малими льодовиками, сліди яких і сьогодні залишилися на Чорногірському і Свидовецькому масивах та деяких інших місцях у вигляді до 30 високогірних озер, найбільшими з яких є Бребенескульське (5,9 га) і Несамовите (3,9 га). Сліди руху льодовиків помітні і в нижній частині, у вузьких долинах гірських річок і потоків, особливо у своєрідних гірських заглибинах Богданської та Ясінянської невеликих замкнутих долинах, оточених звисаючими схилами гірських хребтів, яких є досить багато. Ці заглибини у ХVIII XX ст. використовували для будівництва водозбірень (гатей, запруд), де накопичувалася вода для сплаву лісу. Але розширення земної кори на території нашого краю з часом змінилося її стисканням, що розпочалося 23 млн. років тому і продовжується до нинішнього часу. Цей процес викликаний зближенням двох плит – Паннонської і Євроазійської, що зумовило підняття регіону Карпат.

Тренінг-гра "Світ дитини, захищений правом"



Всеукраїнський тиждень права на Рахівщині закінчився цікавою подією для  учнів 11-х та 7-х класів, представників команди  «Fun-Route» та учасників клубу за інтересами «Блогери».

Тренінг-гру 13 грудня проведено на базі Інтернет-Центу Рахівської ЦРБ. Засідали школярі в очікуванні отримати нові знання, навики, позитивні враження та нові знайомства.


Метою засідання було формування правового світогляду та правової культури підлітків, ознайомлення з основними положеннями Конвенції ООН "Про права дитини", бажанням викликати правову свідомість та інтерес до правових знань, зокрема і у сфері трудового законодавства.

Відкрила захід Наталія Юришинець, бібліотекар Інтернетентру районної бібліотеки, ознайомивши учнів з темою та правилами заходу.

Надалі начальник відділу активної підтримки безробітних Рахівської районної філії Закарпатського ОЦЗ Наталія Волошин розпочала знайомство учасників шляхом презентації методу асоціації самих себе із словами, які починаються на першу літеру власного імені.

четвер, 5 грудня 2019 р.

НЕЛЕГКА СПРАВА – ДУМАТИ В СТОВПЧИК…


  
У Львові побачила світ нова книга вже знаної та популярної в усій Гуцульщині гумористки Оксани Йо­наш-Тодер «Думаю в стовпчик…». Направду вагомий творчий доробок – 434 сторінки, 223  гуцульські вірші, гуморесок та переспівів (усього в бекґраунді поетки – 290 творів).
Збірка розвеселить і розрадить будь-кого, оскільки вщерть виповнена іскрометним гумором, влучними метафорами. Першу поетичну збірку авторки «З Оксанчиної тайстрини» читачі зустріли прихильно. Без сумніву, ве­ликий інтерес викличе і нова збірка талановитої поетеси з присілку Вільховатого неподалік Рахова. Тим паче, що знаний сміхотворець з Бистрого (Румунія) Дмитро Коренюк назвав Оксану найкращою гумористкою Закарпатської Гуцульщини.
Знайшлися добрі люди, які посприяли виходу у світ нової книги. Авторка щиро вдячна за фінан­сову допомогу давньому  шанувальнику її поезії  Мирону Білінкевичу – керівнику гуртка «Культура мовлення та спілкування» Рахівського ра­йонного будинку дитячої та юнацької твор­чості, який дану доброчинність присвятив світлій пам’яті своєї мамки – Білінкевич (Молдавчук) Марії Якубівни, правнучки ста­рого Ивана Молдавчука із «Завороженого світу» Михайла Ломацького.  «На щастя, на радість, на добро, на чудовий настрій!», –- каже пан Мирон усім читачам. Також посприяв виходу книги письменник, редактор і видавець Олександр Масляник.
Хто вона, ця весела і дотепна жінка, вірші якої читають з великих сцен і в затишних залах бібліотек? Знайомтесь!

середу, 4 грудня 2019 р.

21 листопада – День Гідності та Свободи


Герой – це людина, яка знає, 
що є блага, дорожчі за життя;
 людина, яка присвятила своє життя служінню державі, 
себе одну – служінню багатьом.
 Г. Лессінг

«Україна  єдина країна! Суверенна і вільна держава». Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція  2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - такими словами розпочала  захід  завуч з виховної роботи  ЗОШ 1 -2 ст. №1 Марія Шмиг.

В актовому залі цієї школи проведено годину – спомин «Події, що змінили долю України»
Авторка цих рядків бібліотекар ЦРБ для дорослих  підготувала тематичну виставку «Україна – територія гідності і свободи» . Виставка складалася з трьох розділів: «Україно! Ім`я твоє несем, неначе скарб», «Герої, що вічність відійшли…», «Солоний Хрещатик».

До організації заходу були залучені 8 – В клас ЗОШ №1, вчитель Любов Капчук ,завідувачка бібліотекою Марія Ворохта. 
Учні декламували вірші “Мамо, чи це вже весна?”, ”Зима, що нас змінила”, ”Герої не вмирають”, ”Діти за мир, за єдину Україну”.

пʼятницю, 29 листопада 2019 р.

Не дай СНІДу шанс



Одне з важливих завдань суспільства – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Справедливими є слова: «Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив».

Так, що таке здоров’я?

Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово «здоров’я».
Ще в середині минулого століття ніхто б і не подумав, що колись з’явиться хвороба, здатна знищити імунітет людини. Але у 1981р. у США було зареєстровано перші випадки дивної хвороби. Вона вражала імунітет людини, яка ставала беззахисною перед будь-якою інфекцією, тому назвали цю хворобу синдромом набутого імунодефіциту, скорочено СНІД. У 1983 р. вчені відкрили її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).
   Чума, яка охопила 21-ше століття, як часто сьогодні називають СНІД, в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії.

пʼятницю, 22 листопада 2019 р.

Гордість краю в іменах; вечір творчості поетів Рахівщини


     21 листопада в читальній залі   нашої бібліотеки  зібралися поціновувачі поезії, щоб взяти участь в екскурсі по творчості поетів  Рахівщини під назвою «Гордість  краю в іменах».
  На вечір було запрошено поетів-земляків Оксану Йонаш–Тодер, Олексія  Петровича Калько, Гафію Дмитрівну Данишек,  Наталію Василівну Піпаш - дочку знаного в нашому краї, публіциста, журналіста, громадського діяча Василя Олексійовича Піпаша-Косівського.

    Розпочав вечір літературно-драматичний колектив Будинку  творчості під керівництвом Олесі  Володимирівни Волощук виставою «Вчитель року». Під музику пісні  «Моє місто» (Івана Мисинчука)  та під звуки трембіти розпочався екскурс по творчості поетів-земляків.
   Ведучі-бібліотекарі коротко  розповіли  біографію присутніх поетів, а  члени клубу за інтересами  «Поетичний розмай» (керівник Миланюк Марія)  Бироваш  Яна,  Манілець  Катерина,  Павлючок  Тетяна  прочитали  їх  вірші.

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Дакський шлях


Піший перехід і Дакський шлях пролягали через Закарпатську та Галицьку Гуцульщини

Приблизні кордони держави Дакія (82 р.)
до війни з Римом
     Про піший перехід людьми із нашого краю до Галичини вже йдеться в історичній літературі досить давно. Перший  про це згадав  закарпатський історик Михайло Лучкай. У своїй шеститомній праці «Історія  Карпатських русинів», яку написав в кінці другої половини  XVIII – в першій половині XIX сторіч, він називає перевал головного Карпатського хребта у межах Ясіня «Галицькими воротами», шлях через який пролягав давно. Як не дивно, але  й  англійський  письменник  Майкл Вінч  у  роботі «Одноденна держава: …», присвяченій Карпатській Україні, згадує, що через перевал у межах Ясіня у  XIV сторіччі проходили монголо-татари, йдучи на Мадярщину.
 Більш детально це висвітлив чеський історик Франтішек Лессек у праці «Правек  Подкарпатской Руси». На основі археологічних знахідок на території Рахівщини робить висновок, що цей шлях, від Солотвино до перевалу у межах Ясіня і далі,  функціонував на початку І тисячоліття до н.е., тобто понад  3 тисячі років тому, у період мідно-бронзового віку. Але є відомості,  що можливо цей перехід  уже діяв щонайменше  7 тис. років тому, за часів мезоліту(11-7 тис. р. назад), адже у поселенні Старуні (тепер с.Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області), що знаходиться порівняно недалеко від території сьогоднішнього Делятина, знайдено кам’яні вироби з обсидіану (однорідна вулканогенна гірська порода, чорне, темно-сіре, коричневе вулканічне скло, буває чорне з фіолетовим), родовища якого відомі у межах українських Карпат лише на Закарпатті.  Про цей же перехід також йдеться у роботах «Історія міст і сіл УРСР Закарпатська область» та «Велика боротьба» словацького історика  о. Степана Папа.

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Квасівський Метеорит


Метеорит падав у с. Кваси, що на Закарпатській Гуцульщині


   
      Про те, що в с. Кваси на Закарпатській Гуцульщині падав метеорит, я вперше почув влітку 1982 року. Це у розмові згадав колишній голова Закарпатської обласної ради професійних спілок Юрій Іванович Стенчук, який був родом із цього села. Тоді ця інформація здалася мені якимось жартом. Подумав, що Кваси і метеорит, Кваси, і космос -  щось не дуже сумісне, хоча в той час космічна тема серед людей була дуже популярна. Минуло майже 50 років. І ось, декілька днів тому, мені зателефонували директор Квасівського санаторію «Гірська Тиса» Кирпа Микола Олександрович та головний лікар цього закладу Біляк Іван Павлович, і повідомили про те, що до них приїжджає знімальна група, яка буде займатися документальним фільмом про падіння в селі метеорита, і чи я б не згодився дати інтерв’ю з цього приводу. Прийшлось погодитись. Але перед тим заглянув у мережу Інтернет і знайшов ще деяку інформацію про те падіння.

         На запит про Квасівський метеорит у Вікіпедії (Всесвітній енциклопедії) появилася інформація, що метеорит під назвою Боркут (Borkut) дійсно впав у межах села 13 жовтня 1852 року о 15 годині. Тут же наводяться координати падіння: 480,9І,00ІІ північної широти та 240,17І,00ІІ східної довготи і його загальна вага (точніше те, що залишилося від нього після падіння, тобто горіння в навколишній земній атмосфері) становила 7 кг. Тут же повідомлялося про те, що метеорит  Боркут знаходиться в Тюбінгенському університеті у Німеччині. Також ведучий знімальної групи, котра приїздила до Квасів, повідомив, що в одній із польських енциклопедій є дещо більше інформації про наш метеорит, ніж у Вікіпедії. Там, зокрема зазначено, що він впав десь за 50 м від річки Тиса у дворі квасівського господаря Іштвана Шедорек (можливо Стефана Сидора або Сидоряка). У Каталозі метеоритів, складений і випущений Кембріджським університетом, який відзнайшов теж у Вікіпедії працівник КБЗ Юрій Юрійович Беркела, зазначено, що цей метеорит роздроблено на кусочки різної ваги, які зберігаються в лабораторіях у різних місцях нашої Землі. Так, в уже згаданому університеті м.Тюбінген ця частка метеориту є найбільшою і важить вона 3 кг., 202 гр. є в  Національно-історичному музеї  Будапешта (Угорщина), 190 - у Національно-історичному музеї Відня (Австрія), 115 - у Гарвардському університеті (Великобританія), 74 гр.- у  Чікаго (США), 40 гр.- у  Берліні (Німеччина), 7,5 гр. - у м. Вашингтон (США), 1,7 гр. у Ватикані (м. Рим, Італія), 5 гр.- у Майнці ( Німеччина), 23,2 гр.- у Лос-Анджелесі (США), 34,2 гр.- у  Нью-Йорку (США), 23,7 у  Палатіні (штат Іллінойс, США), 9 гр.- у Бартошевітці (Німеччина), 107 - у Російській Академії Наук (м. Москва) та 3,4 грами у м. Калькутта (Індія).      

Плануєте поїздку в Київ? Відвідайте перший в Україні інноваційний музей історії, де минуле поєднується з сучасними технологіями



В Києві відкрився унікальний музей з реалістичними фігурами історичних діячів України різних епох та сфер життя, які так чи інакше сприяли становленню української нації та державності. Надсучасний музей «Становлення української нації» представляє історію нашого народу та наших пращурів у 110-ти 3D фігурах видатних українців, діорамах, мапах, картинах, починаючи від розбудови Київської Русі і до сьогодення.



Більше 100 фігур видатних українців від Княгині Ольги до сучасних видатних постатей нашої держави. Всі історичні сюжети в музеї відтворені за описами істориків і підтверджені науковими організаціями.



Зовнішній вигляд історичних постатей, їхній вік та одяг відповідають тому часу, коли відбувалась подія, показана в сюжеті, або тому періоду, коли вони були на піку своєї слави чи в період найбільшого піднесення. Тепер кожен на власні очі зможе побачити як виглядали козаки, Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Тарас Чорновіл та інші відомі реформатори української нації.




Серед відомих діячів культури, ви можете знайти такі постаті як Соломія Крушельницька,  Богдан Ступка,  Іван Миколайчук.


Є тут і сучасні діячі української культури - фігури Кузьми Скрябіна, Олега Скрипки.


Над проектом працює потужна команда - понад 50 видатних та відомих фахівців: історики, скульптори, дизайнери, ІТ-спеціалісти, громадські діячі, волонтери. Експонати кожної композиції будуть об’єднані історичним фактом або спільною ідеєю. 

середу, 20 листопада 2019 р.

Нові книги у бібліотеці!



Шановні користувачі, відвідувачі нашої бібліотеки та любителі читання. 

До книжкового фонду бібліотеки надійшли нові цікаві видання, які стануть хорошим приводом для приємно проведеного вами відпочинку. 

Будь ласка, знайомтесь:






«Де немає Бога»
Макс Кідрук


Про книгу: Доведена до відчаю українка з великою сумою грошей, яка ігнорує дзвінки від чоловіка. Росіянин-пілот, який намагається приборкати аерофобію після загибелі коханки в катастрофі рейсу MH17. Найвідоміший політик Баварії на пікові кар’єри, який ненавидить свою роботу. Гравець американської Національної футбольної ліги, життя якого розвалилося після одного невдалого розіграшу. Таємний папський кардинал, який прямує до країни, де офіційно не існує Католицької церкви… Незнайомці з різними долями. Єдине спільне для них — рейс 341, і він веде до найбільшого випробування в їхньому житті.
«Де немає Бога» — спроба збагнути, чи є всередині нас те, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога.
Видавництво Книжковий Клуб 
«Клуб Сімейного Дозвілля», 2018р.





«Кентервільський привид»
Оскар Вайльд


Про книгу: Казки Оскара Вайльда (1854—1900), за словами автора, — “етюди в прозі, для яких з метою надання романтичного звучання обрано форму фантазій”. Твори, що увійшли до збірки, запрошують читача в чарівний світ, де все — вигадка і все — правда. Письменник звертається до вічних цінностей — любові, дружби, співчуття, жертовності заради щастя ближніх. Завдяки казковій формі, поетичності оповіді, мальовничості описів, яскравій метафоричності складні філософські питання набувають проникливого, виразного звучання, викликаючи у читача почуття благоговіння перед красою життя, благородними вчинками героїв, високими пориваннями людської душі та щирий протест проти несправедливостей світу.
Видавництво Знання, 2019р.


пʼятницю, 15 листопада 2019 р.

День кар’єри у місті Рахів




14 листопада у Рахівському будинку культури відбувся профорієнтаційний масштабний захід «День кар’єри» місто Рахів – «Поринь у світ професій!».
Кар'єра — це швидке, успішне, прогресивне просування обраним професійним шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави, більш високого статусу, влади, матеріальних цінностей.
Кар'єра - це не тільки просування на роботі. Життя людини поза робочим місцем має значний вплив на кар'єру, є її частиною.
Метою заходу була профілактика безробіття серед молоді, допомога молоді у підготовці до виходу на ринок праці.
Завдання:
- формування відповідального ставлення до професійного вибору, приведення уявлень про бажану професію та прийнятну роботу у відповідність до особистих психофізіологічних якостей, професійних нахилів та здібностей, існуючого попиту та вимог роботодавців; допомога у професійному самовизначенні; інформування про онлайн ресурси для проходження профорієнтаційного тестування;
- інформування учасників заходу про можливості навчання, працевлаштування, отримання додаткових вмінь та компетенцій, відкриття власної справи за сприяння служби зайнятості;
- інформування про освітні послуги навчальних закладів, зокрема, ЦПТО ДСЗ, та професії, актуальні на ринку праці;
- мотивація до продуктивної зайнятості, отримання перспективних та актуальних професій, розвитку власного бізнесу, легального працевлаштування;

Організатор дійства - Рахівська районна філія Закарпатського ОЦЗ та співорганізатори:  Інтернет – Центр Рахівської центральної районної бібліотеки та відділ освіти, молоді та спорту Рахівської РДА.
В масштабному заході взяли участь понад 300 учнів шкіл міста Рахів, сіл Білин, Кваси, Костилівка та Розтоки.
 

четвер, 31 жовтня 2019 р.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВОВИХ ЗНАНЬ -2019



 Мораль і Право, Право і Закон –

Рушійні сили для життя людини,
А їх знання надасть нам вірний тон
У розвиток держави  – України


 У ЦРБ для дорослих проведено цикл заходів в рамках Всеукраїнського Тижня правових знань «Служіння праву –це служіння справедливості». Тематика днів правових знань сприяє підвищенню рівня правової культури підлітків та учнів, інформованості молоді про їхні конституційні права та обов’язки, можливості їх реалізації та змісту.

17 жовтня  в читальну залу ЦРБ були запрошені учні  - старшокласники ЗОШ 1 – 3 ст. № 2 на правовий всеобуч «Вчинок та його відлуння». Бібліотекар відділу обслуговування Оксана Федірцан  провела бесіду з формування правомірної поведінки підлітків, розповіла про права, вчинки, озвучила відео – сюжет про неповнолітніх злочинців.

Бібліотекар Марія Котлан  розповіла про Конвенцію ООН «Про права дитини», історію створення Декларації прав людини.

середу, 30 жовтня 2019 р.

У Рахові презентували журнал «ГУЦУЛЬЩИНА І ПОКУТТЯ»




 Просторе приміщення Рахівської центральної районної бібліотеки було переповнене – тут зібрались рахів’яни на презентацію першого числа журналу «:Гуцульщина і Покуття», що його заснував і видав Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського.
Присутні тепло вітали творчий колектив музейників.

Модератор зустрічі, головний редактор журналу «Гуцульщина і Покуття»  Олександр Масляник розповів про ідею заснування часопису, поділився найближчими творчими планами і закликав рахів’ян до співпраці.

Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук відзначила особливості нового музейного видання, розповіла про Музей і подарувала бібліотеці альбом «Скарби».

ЧЕРВОНІ КОНІ ПАВЛА РОМАНЮКА



  У Рахівській районній центральній бібліотеці відбулась презентація збірки поезії знаного українського поета з Румунії Павла Романюка «Червоні коні серця». Це перша видана в Україні  книга неймовірно обдарованого автора (Львів, 2019).









Модератор зустрічі, письменник, журналіст, редактор і видавець  Олександр Масляник розповів про творчий шлях відомого поета, прозаїка і перекладача з Мараморощини. 

Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук поділилася своїми враженнями від прочитаних текстів.



Отже, знайомтесь:


 Павло РОМАНЮК – поет, прозаїк, перекладач, редактор, краєзнавець, музикант і громадський діяч, член Національ­них Спілок письменників України (1994) та Румунії (1990).