А чи знаєте Ви, що сьогодні, 5 серпня, - ЮВІЛЕЙ?!!!

Олександр Масляник - славний гуцул Рахівщини, 

Почесний громадянин Рахова, відзначає 65-річчя

Колектив бібліотекарів щиро вітає неймовірно талановиту особистість, письменника, редактора, публіциста, видавця, знаного на всю Україну та далеко за її межами.

Творчі зустрічі з паном Олександром неодноразово проходили в стінах нашої бібліотеки.

Маємо за честь вітати його сьогодні та сподіваємось на подальшу співпрацю.

У святковому відео також розміщено вітання від поетеси з Квасів Гафії Ковбаснюк.

НЕЛЕГКА СПРАВА – ДУМАТИ В СТОВПЧИК…

  

У Львові побачила світ нова книга вже знаної та популярної в усій Гуцульщині гумористки Оксани Йо­наш-Тодер «Думаю в стовпчик…». Направду вагомий творчий доробок – 434 сторінки, 223  гуцульські вірші, гуморесок та переспівів (усього в бекґраунді поетки – 290 творів).

Збірка розвеселить і розрадить будь-кого, оскільки вщерть виповнена іскрометним гумором, влучними метафорами. Першу поетичну збірку авторки «З Оксанчиної тайстрини» читачі зустріли прихильно. Без сумніву, ве­ликий інтерес викличе і нова збірка талановитої поетеси з присілку Вільховатого неподалік Рахова. Тим паче, що знаний сміхотворець з Бистрого (Румунія) Дмитро Коренюк назвав Оксану найкращою гумористкою Закарпатської Гуцульщини.

Знайшлися добрі люди, які посприяли виходу у світ нової книги. Авторка щиро вдячна за фінан­сову допомогу давньому  шанувальнику її поезії  Мирону Білінкевичу – керівнику гуртка «Культура мовлення та спілкування» Рахівського ра­йонного будинку дитячої та юнацької твор­чості, який дану доброчинність присвятив світлій пам’яті своєї мамки – Білінкевич (Молдавчук) Марії Якубівни, правнучки ста­рого Ивана Молдавчука із «Завороженого світу» Михайла Ломацького.  «На щастя, на радість, на добро, на чудовий настрій!», –- каже пан Мирон усім читачам. Також посприяв виходу книги письменник, редактор і видавець Олександр Масляник.

Хто вона, ця весела і дотепна жінка, вірші якої читають з великих сцен і в затишних залах бібліотек? Знайомтесь!

У Рахові презентували журнал «ГУЦУЛЬЩИНА І ПОКУТТЯ»

 Просторе приміщення Рахівської центральної районної бібліотеки було переповнене – тут зібрались рахів’яни на презентацію першого числа журналу «:Гуцульщина і Покуття», що його заснував і видав Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського.

Присутні тепло вітали творчий колектив музейників.

Модератор зустрічі, головний редактор журналу «Гуцульщина і Покуття»  Олександр Масляник розповів про ідею заснування часопису, поділився найближчими творчими планами і закликав рахів’ян до співпраці.

Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук відзначила особливості нового музейного видання, розповіла про Музей і подарувала бібліотеці альбом «Скарби».

ЧЕРВОНІ КОНІ ПАВЛА РОМАНЮКА

  У Рахівській районній центральній бібліотеці відбулась презентація збірки поезії знаного українського поета з Румунії Павла Романюка «Червоні коні серця». Це перша видана в Україні  книга неймовірно обдарованого автора (Львів, 2019).

Модератор зустрічі, письменник, журналіст, редактор і видавець  Олександр Масляник розповів про творчий шлях відомого поета, прозаїка і перекладача з Мараморощини. 

Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук поділилася своїми враженнями від прочитаних текстів.


Отже, знайомтесь:

 Павло РОМАНЮК – поет, прозаїк, перекладач, редактор, краєзнавець, музикант і громадський діяч, член Національ­них Спілок письменників України (1994) та Румунії (1990).

16 ЖОВТНЯ – ДВІ ЗНАКОВІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ У БІБЛІОТЕЦІ

16 жовтня у Рахові відбудуться одночасно дві знакові презентації: перша – нового журналу «Гуцульщина і Покуття», друга – збірки поезії знаного українського поета з Румунії Павла Романюка «Червоні коні серця».

До нас приїдуть наукові і творчі працівники Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського (засновник журналу). До слова, у першому числі надруковано матеріали чотирьох авторів з Рахівщини.

Приїде з сусідньої Мараморощини (село Рона де Сус – Верхня Рівна) і Павло Романюк – поет, прозаїк, перекладач, редактор, краєзнавець і громадський діяч, член Національних Спілок письменників України та Румунії.

Буде можливість придбати журнал і книгу з автографом.

Приходьте, буде цікаво!

Чекаємо вас 16 жовтня о 14.00 у центральній районній бібліотеці.

Марія Яворенко

МОСТИ ЄДНАННЯ ВІД ФЕДОРА ГАМОРА (+ електронні книги)

Одразу дві нові книжки, видані у Львові, лягли на мій письмовий стіл. 

Авторства знаного науковця-еколога, професора, доктора біологічних наук Федора Гамора. 

Перша має доволі  інтригуючи назву: 

«Україна-Румунія: мости народної дипломатії». 

Друга – «Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи». 

Обидві поповнили творчий бекграунд відомого публіциста й вченого. Це про нього стисло, але влучно, сказав професор Університету сталого розвитку з Німеччини П’єрІбіш: «Якби кожен екорегіон світу мав свого Гамора, то  ми б жили на зовсім іншій планеті!».

Звісно, мене найперш привабила книга про українсько-румунські взаємини, оскільки останні п’ять років я теж предметно співпрацюю з гуцулами Мараморощини й Союзом українців у Бухаресті.Ще донедавна народна дипломатія на рівні Мараморощини й Рахівщини мала спорадичний характер, однак зусиллями Карпатського біосферного заповідника та його тодішнього директора, а нині – заступника з наукових питань Федора Гамора набула системних обрисів і вийшла на рівень сталих і предметних взаємин.

Як зазначає автор у підзаголовку до книги, це – «Нотатки з нагоди 20-річчя участі Союзу українців Румунії та Карпатського біосферного заповідника в процесі розвитку українсько-румунської транскордонної співпраці на Мараморощині».

Особливо цінною для істориків і краєзнавців стала впорядкована і систематизована автором довідково-документальна база – майже сто сторінок! До неї увійшли Доручення Президента України, міжурядові угоди та урядові документи України та Румунії, архівні документи Закарпатської ОДА  і повітової ради повіту Марамуреш, ухвали й розпорядження Рахівських райради та райдержадміністрації, Рахівської міськради, комуни Бистрого й міста Вішеу де Сус, протоколи двостороннього українсько-румунського співробітництва в рамках європейських програм, матеріали міжнародних конференцій, семінарів, «круглих столів»  тощо.

Треба бути нарешті розумним, і не допустити миті «Х», як на Донбасі

 26 липня у центральній районній книгозбірні, відбулася презентація книги про велику політику довкола маленького краю – «Закарпаття під прицілом». Презентували новоспечену публіцистичну збірку, видану у Львівському видавництві «Растр - 7», автор Олександр Гаврош та видавець Олександр Масляник.

Презентація новодруку в нашому місті є вже третьою після Львова і Ужгорода та перед м. Яремче. Ідея зібрання більше сімдесяти статей, виданих у різних Закарпатських виданнях впродовж 22-ох років, прийшла Олександру Гаврошу разом із запитаннями друзів, коли вони зможуть цілісно прочитати його матеріали про політичні процеси, які відбуваються в краї.

Назва книги «Закарпаття під прицілом» є символічною, адже найзахідніша область – одна з можливих  гарячих точок країни, де протягом чверть століть ведеться прихована, а то й відкрита боротьба за участі кількох держав задля послаблення українства. Автор показує очевидні, але комусь невидимі нитки – паралелі Закарпаття з Донбасом, де застосовувалися такі методи і впливи, які зараз наявні на нашій Срібній землі. Гібридні та інформаційні війни, неорусинство, розхитування україноцентризму і політика окремих країн – це те, про що пише Гаврош, бо як журналіст він не може мовчати.

Запрошуємо на презентацію

Вони прославили свій край: ВИСОКА ВІДЗНАКА КРАЯНИНУ

Напередодні дня Конституції указом Президента України за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Володимиру Юрійовичу ЗВОНАРУ присвоєно почесне звання "Заслужений працівник промисловості  України".

У Львові він – незаперечний авторитет серед директорів-промисловців і поважний ґазда   у суспільно-культурному товаристві «Гуцульщина»

Народився 28 вересня 1955 року в  Ясіні у звичайній гуцульській працьовитій ґаздівській  сім’ї. Мати Гафія (з роду Тулайданів) і батько Юрій виховали, вивчили синів Володимира і Юрія, які в дитинстві випасали вівці й корову у високогірному урочищі Лопушанка під  Говерлою і Петросом.

“Народний владика Іван Маргітич”. У Рахові презентовано книгу про греко-католицького єпископа.

“Народний владика Іван Маргітич”.

Така назва презентованої 4 квітня 2016 року книги з матеріалами науково-практичної конференції “10 років без владики Івана Маргітича: на перехресті віків”(Рахів — Ужгород, 5-6 вересня 2013р.), Матеріали конференцій за редакцією О. Масляника, останнім упорядковані і видані за підтримки о. В.Носи, рахівських газдів-доброчинців.
Презентації книги будуть продовжені в Ужгороді, Львові…В книзі вміщено наукові розвідки, спогади і повідомлення учасників конференцій, що стосуються збереження пам`яті про народного єпископа Івана Маргітича.
Організатори провели презентацію в приміщенні греко-католицької фари в м. Рахів, де зупинявся, деякий час мешкав, працював Іван Маргітич, тут зберігся дух народного владики, відкрито музей. Даний захід проходив на високому духовному рівні — це значна подія в громадському та релігійному житті району, області.

Отак би усі!

Сучасні інформаційні технології ще не скоро витіснять з полиць її величність Книгу, яка залишається одним із основних джерел нових і давніх знань. Сьогодні документні ресурси бібліотек є чи не єдиним загальнодоступним безкоштовним джерелом інформаційного забезпечення. Від того, як сформовані ці ресурси, чи поповнюються вони новими виданнями, залежить якість виконання бібліотеками своїх основних обов'язків – задоволення запитів читачів.

Рахівщина славна людьми, яким не байдужа доля бібліотек, для яких доброчинність стала невід'ємною складовою життя. Цими днями наш краянин, давній приятель Рахівської центральної районної бібліотеки – редактор і видавець, письменник Олександр Масляник – вже вкотре привіз зі Львова і подарував книги та журнали для бібліотек гірського краю. Серед подарованих видань – художня, суспільно-політична, краєзнавча література.

Вартісними для бібліотек стануть чотиритомник «Пастирські послання» митрополита Андрея Шептицького, книга «Народний єпископ Іван Маргітич» та збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Гуцульщина в гомоні віків: історія і культура».

Пісня серед літа. Презентація книги "Художники Закарпатської Гуцульщини"

Стигле літо ходить ґрунями-горами довкола Рахова, буяє травами, п’янить чебрецем і м’ятою. Ця пишна пора з диво-цвітом принесла Божі свята Петра і Павла. Співпало, що цього дня відбулася презентація книжки-альбому „Художники Закарпатської Гуцульщини”, яку видали рахів’яни підприємець-меценат Юрій Бендак та заслужений журналіст України, Почесний громадянин Рахова Олександр Масляник. Це було не свято, а пісня цим надзвичайно талановитим митцям чарівного краю.

Файні гуцули у файній бібліотеці!!! Презентація книги "Гуцульщина у Львові" Олександра Масляника

Гуцулія – це коштовний смарагд у розкішній короні України

                                                                                   (О. Масляник)

Там, де гори-Чорногори, зелені Карпати,

                                     живуть сини України – гуцули завзяті.

       Де Черемош, Прут і Тиса – вода студененька,

Пригортає Гуцульщину Україна – ненька.

( Із Гімну Гуцульщини)

Вони прославили свій край: "Гуцульщина у Львові" від Олександра Масляника

12 липня 2013 року о 12°° год. к.ч. в читальній залі Рахівської центральної районної бібліотеки відбудеться презентація книги „Гуцульщина у Львові”, редактором якої є заслужений журналіст України, лауреат премії ім. В.Чорновола,  уродженець м. Рахова  Олександр Масляник.

Це книга, як незбагненна гуцульська душа. У світ широкий пішла унікальна 250-сторінкова книжка з 475-ти світлинами – «Гуцульшина у Львові», яку творили 135 авторів. Це оповідь не лише про товариство «Гуцульщина» у столиці Галичини, а пристрасна сага про великий і багатий талантами  материк високої духовної і матеріальної культури, що йменується в Україні Гуцулією – батьківщиною Довбушевого роду.  Не може не радувати те, що упорядники не замкнулися на окремо взятому товаристві, а зуміли відтворити широчінь і глибину гуцульської душі. Адже, справді. Гуцульський субетнос превносить у духовну скарбницю українців ні з чим незрівнянний, дужий і величний голос трембітарів Карпат!...

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати цю подію!