П’ята частина закінчилася
автобіографічним нарисом. Продовжуємо публікацію фрагментами
науково-аналітичного дослідження творчості
Надії
Пономаренко «ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ. Від
художньо-технічного оформлення до книжкового дизайну».
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЧЕСНОТИ,
«ТВЕРДИЙ» ГУЦУЛЬСЬКИЙ ХАРАКТЕР
ТА ВІРНІСТЬ МИСТЕЦЬКОМУ ОБОВ’ЯЗКУ
Є люди,
без яких сьогодні важко уявити культурне
середовище Закарпаття, України. Їх не так вже й багато, незважаючи на широку
репрезентативність творчих професій.
Ужгородський художник-графік Микола Дем’ян, уродженець с. Богдан Рахівського
району, займає тут власне, цілком осібне місце.
Його окремішність вимірюється насамперед фаховою приналежністю, її, скажемо так,
стратегічною особливістю. І за освітою (закінчив свого часу Український
поліграфічний інститут ім. Івана Федорова у Львові, нині Українська академія
друкарства), і за покликанням пан Микола – художник книги. Здавалося б, що тут
особливого? Сьогоднішня прагматична доба живе зовсім іншими цінностями.
Молодшим генераціям українців важко уявити, що до книжкових крамниць ще
двадцять років тому вишиковувалися довжелезні черги. Нині ж, за словами мого
творчого побратима, поета, прозаїка, літературного критика з Тернополя Петра
Сороки, перебуваємо «на похороні книги». Чому так сталося? Відповідь однозначна: війна… Жорстока війна, яка ніколи
(навіть з настанням Незалежності) не припинялася супроти України. Викрадення українського
інформаційного простору – найхарактерніша її ознака, від якої потерпаємо
особливо сьогодні…