Мова - це нації, спільність і час (до Міжнародного дня рідної мови)

 «Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого. 

А серце б'ється, ожива, Як їх почує!» 

(Тарас Шевченко)

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями. 

Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово.

21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Мова – це  той  інструмент , який  єднає  націю,  народність, народ до єдиного цілого. Це великий  скарб, який треба шанувати, берегти  і  розумно  збагачувати.

22 лютого в читальній залі відбулось свято рідної мови під назвою «Мова - це нації, спільність і час», в якому взяли участь учні 9-го класу Рахівської ЗЗСО№3 під керівництвом вчителя української мови та літератури Калинської Галини Володимирівни, бібліотекаря Рахівської ЗЗСО№3 Томашук Ганни Іванівни та ведучої нашого свята Колачук Любові. Організатор заходу – працівниця Рахівської публічної бібліотеки Юришинець Наталія.

Свято рідної мови "Розмовляй українською! Чуєш!"

 

Сьогодні в актовому залі ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 відбулось свято рідної мови під назвою «Розмовляй українською! Чуєш!», в якому взяли участь учні 9-х та 11-х класів, та вчителі-філологи Тетяна Новаківська та Андрій Пецюх, за ініціативи завідувачки відділу обслуговування Рахівської публічної бібліотеки Ірини Титор.

Ведучі Томашук Діана та Харбака Юрій, учні 9-В та 9-Г класів вели розмову про історію, неосяжну, безконечну, могутню, глибоку красу рідної мови, її щирість, радощі і печаль, скорботу і сміх… Рідна мова - це серце нації, а нація - це особистість, вона має своє обличчя, свій характер, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє.

Там, де живе рідна мова, - живе український народ! (до Міжнародного дня рідної мови)

Сьогодні святкуємо Міжнародний день рідної мови! 

 Із пуп`янка долонь

Вихоплюється слово,

Беззвучне і гучне, з роси, води й сльози.

Молись за нас, молись, Пречиста рідна Мово,

Народжена з хлібів і чистої лози.

Єдина і свята, Пречиста Діво Мово,

У полум`ї свічок прийди в пусті серця,

Навчи молитись нас блакитно й калиново,

Навчи чудових слів, яким нема кінця.

Українська мова -  коштовний і неоціненний скарб нашого народу. Багата і милозвучна наша українська мова. Нею можна передати най тонші відгуки думок і почуттів. Мова – одне із багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.. У нашій мові є багато захоплюючого і дивовижного.

Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, традиційний звичай взаємодопомоги, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник – все це родовідна пам'ять, може почасти й сумна, але в основі своїй велична і життєстверджувальна.