Золота Гуцулія, Гуцульщина в Карпатах… Це етнокультурний регіон, де проживають українські верховинці-гуцули. З давніх давен Гуцульська Верховина була джерелом вільнодумства. Вона завжди дихала свободою, дихала Україною…
Про Гуцульський край
і його мешканців написано чи не найбільше з усіх етнографічних районів України.
Привабливістю відзначається велична краса природи до цього гірського краю,
горда, волелюбна вдача його жителів, в народній пам'яті яких збереглися його
стародавні традиції, колоритний одяг, самобутнє народне мистецтво.
Проте не менш цікава
і його новітня історія, серед трагічних та героїчних сторінок якої, у ХХ
столітті знайшлося гідне місце і державотворчим процесам.
Листопадове 1918 року
повстання у Львові пробудило національну свідомість і мешканців Буковини та
Закарпаття, які на багатолюдних мітингах і вічах у Чернівцях та Хусті в
переважній більшості висловились за входження своїх земель до ЗУНР.
Найбільш активними
були мешканці селища Ясіня Рахівського району, які 8 січня 1919 року
проголосили Гуцульську республіку. Столицею республіки було селище Ясіня, а
важливими опорними центрами Рахів, Великий-Бичків, Сигіт.
![]() |
Степан Клочурак |
Виконавча влада республіки належала до секцій і підсекцій – дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та ін. Військову секцію очолив Василь Климпуш (1897-1959). У фінансовому обігу цієї країни ходили мадярські крони та українські гривні. Державний прапор – синьо-жовтий.
21 січня 1919 року делегація
Гуцульської республіки взяла участь у роботі Всеукраїнського Конгресу, який відкрився у
Хусті під керівництвом Михайла і Юрія Бращайків. На конгресі були присутні
понад 400 делегатів, які були представниками понад 175 населених пунктів
Закарпаття. Представники конгресу С. Клочурак і В. Климпуш передали уряду ЗУНР
у Станіславі рішення населення краю про приєднання до України закарпатських
земель.
Створення незалежної
української держави в Закарпатті визвало занепокоєння угорського уряду, який
після невдалої дипломатичної спроби з ЗУНР вирішити на свою користь
територіальні претензії, надіслав у район Ясіня свої військові формування. На
захист територіальної цілісності молодої республіки стали новостворені гуцульські
військові загони, підтримані переважною більшістю населення краю та воїнами УГА
(Українська Галицька армія). За декілька днів, у боях за Білин, Рахів, Великий
Бичків, угорські війська були розбиті. Були визволені всі українські населені
пункти сучасної Рахівщини. Наприкінці січня 1919 року територія Гуцульської
республіки стала об'єктом нападу румунських військ.
![]() |
учасники гуцульського повстання та визвольного походу на Сегіт у січні 1918 року |
10 вересня 1919 року
за Сен-Жерменським мирним договором територія Гуцульської республіки увійшла до
складу Чехо-Словаччини. Від тоді почався новий період історії Рахівщини.
Для краян, які бажають більше дізнатися про Гуцульський край в Рахівській публічній бібліотеці є чимало літератури, яка більш детально висвітлює події листопада 1918 – червня 1919 років.
Приходь! Обирай! Читай!
Немає коментарів:
Дописати коментар