Гомін гуцульської давнини (до 105-ї річниці проголошення Гуцульської Республіки)

 

Золота Гуцулія, Гуцульщина в Карпатах… Це етнокультурний регіон, де проживають українські верховинці-гуцули. З давніх давен Гуцульська Верховина була джерелом вільнодумства. Вона завжди дихала свободою, дихала Україною…

Про Гуцульський край і його мешканців написано чи не найбільше з усіх етнографічних районів України. Привабливістю відзначається велична краса природи до цього гірського краю, горда, волелюбна вдача його жителів, в народній пам'яті яких збереглися його стародавні традиції, колоритний одяг, самобутнє народне мистецтво.

Проте не менш цікава і його новітня історія, серед трагічних та героїчних сторінок якої, у ХХ столітті знайшлося гідне місце і державотворчим процесам.

Листопадове 1918 року повстання у Львові пробудило національну свідомість і мешканців Буковини та Закарпаття, які на багатолюдних мітингах і вічах у Чернівцях та Хусті в переважній більшості висловились за входження своїх земель до ЗУНР.

Найбільш активними були мешканці селища Ясіня Рахівського району, які 8 січня 1919 року проголосили Гуцульську республіку. Столицею республіки було селище Ясіня, а важливими опорними центрами Рахів, Великий-Бичків, Сигіт.

Степан Клочурак

Гуцульська Республіка мала сформовану державну структуру. ЇЇ вищим керівним органом стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив президент Степан Клочурак. До складу ради входило 42 члени – 38 українці, 2 німці і 3 євреї.

Виконавча влада республіки належала до секцій і підсекцій – дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та ін. Військову секцію очолив Василь Климпуш (1897-1959). У фінансовому обігу цієї країни ходили мадярські крони та українські гривні. Державний прапор – синьо-жовтий.

21 січня 1919 року делегація Гуцульської республіки взяла участь у роботі Всеукраїнського Конгресу, який відкрився у Хусті під керівництвом Михайла і Юрія Бращайків. На конгресі були присутні понад 400 делегатів, які були представниками понад 175 населених пунктів Закарпаття. Представники конгресу С. Клочурак і В. Климпуш передали уряду ЗУНР у Станіславі рішення населення краю про приєднання до України закарпатських земель.

Створення незалежної української держави в Закарпатті визвало занепокоєння угорського уряду, який після невдалої дипломатичної спроби з ЗУНР вирішити на свою користь територіальні претензії, надіслав у район Ясіня свої військові формування. На захист територіальної цілісності молодої республіки стали новостворені гуцульські військові загони, підтримані переважною більшістю населення краю та воїнами УГА (Українська Галицька армія). За декілька днів, у боях за Білин, Рахів, Великий Бичків, угорські війська були розбиті. Були визволені всі українські населені пункти сучасної Рахівщини. Наприкінці січня 1919 року територія Гуцульської республіки стала об'єктом нападу румунських військ.

Переважаючі сили ворога розбили українські частини біля Сигота і поступово зайняли великий Бичків, Луг. Хмелів. В інших місцевостях була відновлена угорська окупаційна влада. Офіційно своє існування Гуцульська республіка припинила на початку квітня 1919 року, хоча у деяких районах її влада проіснувала до червня 1919 року.

учасники гуцульського повстання та визвольного походу на Сегіт у січні 1918 року

10 вересня 1919 року за Сен-Жерменським мирним договором територія Гуцульської республіки увійшла до складу Чехо-Словаччини. Від тоді почався новий період історії Рахівщини.

Шановні гуцули Рахівщини, потрібно пам'ятати своє коріння, свій родовід, свою історію, адже це завжди вважалося ознакою доброго виховання людини та патріотизму.

Для краян, які бажають більше дізнатися про Гуцульський край в Рахівській публічній бібліотеці є чимало літератури, яка більш детально висвітлює події листопада 1918 – червня 1919 років.

Приходь! Обирай! Читай!