Поетичні читання до 150-річчя від дня народження Лесі Українки

 

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

                              Л.Українка

 Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем живе в душі нашого народу Леся Українка, день народження якої ми відзначаємо 25 лютого.

Тож, з нагоди святкування 150-річчя від дня народження Лесі Українки Рахівська ЦРБ 23 лютого на центральній площі м. Рахова організувала поетичні читання «Рушник творчості Лесі Українки», в ході якого шанувальники творчості Лесі Українки декламували найкращі її вірші: «До тебе, Україно, наша бездольная мати», « Скрізь плач, і стогін, і ридання», «На роковини», «Вечірня година», уривки з «Лісової пісні», «Хто вам сказав, що я слабка», «Contra spem spero!», «Мріє, не зрадь!», «Стояла я і слухала весну», «Останні квітки».

В кінці всім охочим розповсюджено буклети «Поетеса зламу століть» про цікаві факти з життя і творчості Лесі Українки. 

Адже творчість поетеси давно вийшла з українських берегів. ЇЇ лірика, поеми, п’єси, перекладені на десятки мов народів світу, мовби заново розквітають та йдуть до наших друзів на всі континенти.

Кожному з нас ніби добре відоме ім’я поетеси, якій судилося стати в один ряд зі кращими письменниками українського народу Тарасом Шевченком та Іваном Франком. От лише чим більше знайомишся з біографією і творчістю Лесі, тим краще розумієш, як мало нам про неї відомо.

Леся була щедро обдарована від природи. Крім виняткових здібностей поетичних та таланту до вивчення мов, почувалась вона вільно себе і в стихії музики.

Свято рідної мови

 

21 лютого, з допомогою програми Zoom, в читальній залі Рахівської ЦРБ відбувся он-лайн захід «Наша мова – пісня, і в словах любов» - до Міжнародного Дня рідної мови, до якого мали змогу долучитися користувачі нашої бібліотеки. Організатор Котлан Марія озвучила історичну довідку історії свята, також продемонструвала відео «Легенда про українську мову», презентацію «Рідна мова – духовний скарб нації». У піднесеному настрої глядачі переглянули гумореску Павла Глазового «Кухлик», під легкі звуки музики звучали вірші про нашу українську рідну мову у виконанні Ольги Йонаш, -  Дмитра Павличка «Як би я втратив очі, Україно» та Адріани Котлан, яка декламувала Максима Рильського «Мужай прекрасна наша мово».

«Знаймо наших». До 130-річчя з дня народження Василя Івановича Климпуша та 80-річчя з дня народження Ореста Дмитровича Климпуша

 

   Ми,   жителі   Рахівщини,   повинні знати  історію  свого краю. Пишатися знаменитими людьми  минулого часу, а також не забувати про те, що серед нас  живуть люди, які  мають право на повагу.

  Сьогодні ми  прослідкуємо історію   двох особистостей, які є з однієї   родини, але різниця між днями народження - 50  років. 

Климпуш Василь Іванович народився 1891 року в с. Ясіня в родині заможних селян. Ходив до народної школи, де навчали угорською мовою. Разом із братами Дмитром та Іваном служив в австро-угорській армії в період Першої світової війни, воював на різних фронтах.

У 1918 році Василь був активним  учасником Ясінянської Гуцульської Республіки, підприємцем деревного промислу, одним із організаторів читальні «Просвіта», засновником кооперативу «Гуцульський кооперативний союз», спортивного товариства «Січ», брав активну участь в історичному русі відродження Карпатської України.

Климпуш Василь Іванович Василь 12 лютого 1939 р. був обраний депутатом сойму Карпатської України і став зв’язковим уряду з Гуцульщиною,  брав участь у засіданні Сойму 15 березня 1939 р.

З визволенням Закарпаття 1944 року всі брати були арештовані на 8 років кожен. Побували вони в карагандинських та іркутських виправно-трудових таборах, звільнені були лише в 1955 році. Василь Іванович помер в 1965 році.

Про Василя Клипшуша та його братів  Івана та Дмитра написано в книгах «300 імен Рахівщини», «Рахівщини славні імена» та « Ясіня у гомоні століть».

14 лютого  цього року відзначав 80 – ти річний ювілей Орест Дмитрович Клипмуш  - український політик, інженер, дипломат, син Дмитра Климпуша – команданта Карпатської Січі.

Година – спомин «Мрії, які обірвались…» Земляки наші рахівчани - Герої Небесної Сотні та OOC!

 Герої такі не вмирають,

Вони будуть вічно живі.

Героїв завжди пам`ятають

На небі й на рідній землі!

 

Бібліотекарі ЦРБ для дорослих поіменно вшанували пам'ять рахівчан - Героїв Небесної Сотні та ООС!

Оксана Федірцан  нагадала  про трагічні  події, що відбулися 18-21 лютого 2014 року, а також розповіла про події, що відбуваються в зоні  ООС.

Герої Небесної Сотні  та воїни, що загинули під час бойових дій в зоні Операції Об`єднаних Сил на Донбасі, полягли за честь, за волю, за право бути українцями і за свою Батьківщину і ми в неоплатному боргу перед ними.

 

Серед Героїв Небесної сотні та ООС були наші земляки Петро Гаджа, Олексій Калинюк, Василь Мартинюк,  Федір Липчак, Тимофій Гейніш, Марфіч Михайло і Ворохта Іван, Михайло Покидчук.

Нові книги у бібліотеці!

 

Шановні користувачі, читачі нашої бібліотеки. Публікуємо виставку нових книг. які надійшли до книжкового фонду бібліотеки.

 Частина 1/абонемент.

Усі книги різні за жанрами та тематикою, але всі однаково цікаві, тому кожен наш читач знайде щось для себе!

«Скіфська Одіссея»

Ліна Костенко

Про книгу: Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» – молодий Грек з Ольвії – два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром-Борисфеном у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. А це був і час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня – реальна й міфічна – стихія творення України на стику західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина середземноморської культури. Ця поема набуває особливої гостроти сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону зненависті й мілітаризму. Культурологічні аспекти поеми коментуються в Енциклопедії «Скіфської одіссеї». Книжку оформлено офортами художника і майстра скіфсько-грецького ленд-арту Володимира Бахтова.

Для широкого читацького загалу.

Видавництво Либідь, 2020 р.

 

«Лазарус»

Світлана Тараторіна

 

Про книгу: 1913 рік. У Києві вільно сусідять люди й нечисть — упирі, чорти, перевертні, лісовики, польовики й водяники. Століттями підтримується відносний лад. Люди керують Імперією, нечисть чекає на повернення свого легендарного царя — Змія. Але одного дня все змінюється. В очереті біля Труханового острова, де здавна мешкають людиноподібні, знаходять приймака водяників з розпоротим животом. Доктор-змієголовець непохитний: загиблий — людина. Щоб розкрити таємницю і завадити новій війні між людьми й нечистю, залучають досвідченого слідчого Олександра Петровича Тюрина, який опинився у Києві проїздом. Але чи зможе він побороти власних демонів і побачити те, у що довгі роки відмовлявся вірити?..

Видавнича група КМ-Букс, 2018 р.