четвер, 24 листопада 2016 р.

За чисті душі, що злетіли в небо


Минуло 3 роки від того часу коли найкращі сини України, одні з перших, віддали своє життя в боротьбі за самовизначення нації. Це сталося в Києві під час Революції Гідності. Вони стали символом самовідданості для всіх українців.
Навіщо вони йшли вперед? Навіщо? Адже Їм так багато було чого втрачати! Вони пішли на смерть, тому що бути солдатами. Це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом - значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя відповідальність.
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
І вони не спали.  Вийшли і повстали, тому що вперше в історії незалежної України були прийняті закони, які як висловилася Міжнародна організація Transparency International: «знищать будь-які прояви громадської непокори в Україні, покладуть початок репресій і перетворять Україну на диктатуру".

22 листопада в читальній залі Рахівської центральної районної бібліотеки зустрілися члени клубу за інтересами «Співрозмовник», щоб в скорботі й з великою вдячністю згадати Героїв Революції Гідності.

суботу, 19 листопада 2016 р.

І редактор, і духовний побратим...

                                      

Трапляється,  Всевишній винагороджує  стрічею  з людьми, яким судилося  зіграти в нашому житті особливу роль. Роль друга, або ж, як писав незабутній Василь Симоненко, «по духу брата». Саме ним – духовним побратимом-однодумцем, старшим колегою-наставником, вірним у великому і малому, був для мене редактор-книговидавець Леонід Дмитрович Годований. 19 листопада 2016 р. йому б виповнилося б славних вісімдесят. Проте доля розпорядилася по-іншому: відійшов у вічність 28 січня ц.р. Нагадую краянам про цей сумний ювілей, щоб ще раз вклонитись світлій  пам’яті людини, яка залишила яскравий слід в історії вітчизняного книговидання, піднесла книгу, особливо туристично-краєзнавчого спрямування, на високий не лишень змістовий, але й мистецький рівень. Зрештою, про людські якості,  високий професіоналізм  Л.Д. Годованого, його особливе художнє чуття детально  йдеться в автобіографічному нарисі моєї книги «Митець з гуцульського Парижа». 

понеділок, 31 жовтня 2016 р.

Рекомендаційний список веб-сайтів європейської інформації та інформації про євроінтеграцію України


 Список основних установ ЄС та їхні веб-адреси





Європейський Союз (European Union)


Загальна інформація про ЄС.
___________________________________________________________




Рада Європейського Союзу (The Council of the European Union)


Вся інформація про Раду ЄС; актуальна інформація про головування та теми засідань.
_______________________________________________________





Європейський парламент (The European Parliament)


Актуальна інформація про склад, комітети та діяльність Європейського парламенту, що обирається громадянами-членами ЄС.
_____________________________________________________


четвер, 20 жовтня 2016 р.

Торкнутись словом до душі... (допис 2)

Авторська рубрика поетеси
 Наталії Гузнак

Бабусині руки


Буває, так туга за нею здолає.
Лиш очі закрию і бачу її.
І наче прожитих тих років немає,
Бабуся жива і обід на столі.
Всміхнеться і скаже: « Поїж же онучко.
Ось борщик з сметаною і пиріжки».
А я підведуся з стільця свого рвучко,
Її обніму, припаду до руки.
Притисну до себе ті руки трудящі,
В мозолях, у вузликах прожитих літ.
Вони найніжніші у світі, найкращі!
Бо скільки ж мене рятували від бід.
… Так щемко на серці. Бабусі немає.
Покинула нас, і пішла за межу…
Та навіть і звідти мене зберігає,
І бачить, як я по життю все біжу.



Калинова моя Україна



Калинова моя Україна!
Край пісенний, мій край чарівний!
Де від прадіда-діда родина,
Тато з мамою прихисток мій.

Рідне місто – перлина в степах.
Перший крок, перше слово, кохання.
Запах хліба, колиска в житах,
Перші сльози, і перше зізнання.

Кожен клаптик тут рідний такий,
Все з дитинства своє і знайоме.
Стежка та, що веде у світи,
І щоразу вертає до дому.

Рідний дім, моя рідна земля,
Де моя пуповина зарита.
Я дитина, я донька твоя,
І душа моя завжди відкрита.

Калинова країно моя!
Хіба краща у світі буває?
Я дитина, я донька твоя!
Моє серце для тебе співає!



вівторок, 4 жовтня 2016 р.

Вони прославили свій край: Йосип Романюк

Йосип Романюк – доктор фізико-математичних наук


Романюк Йосип Іванович народився 15.03.1952 р. в с. Костилівка на Закарпатській Гуцульщині. Його батько, Романюк Іван, працював водієм лісовозу у Великобичківському лісокомбінаті, а мама, Марія, була працівником торгівлі. Змалку любив спостерігати за зоряним небом, а як пішов до місцевої восьмирічки, то уже мріяв віднайти «місячний камінь». 
Навчаючись, проявляв здібності до точних наук, особливо з фізики і математики. У середній школі с. Ділового, крім згаданих предметів, особливо захопився  астрономією, любов до якої привив йому вчитель Антосяк Михайло Михайлович. У 1970-1975 роках навчається в Ужгородському державному університеті на кафедрі астро-фізики фізичного факультету. Після успішного закінчення вишу один рік працює вчителем фізики у Косівськополянській СШ. А далі із своїм колишнім сокурсником Юрієм Балегою їдуть на Кубань у станиця Зеленчук Карачаєво-Черкеської АР. Тут, за 17 км від станиці, на одній із вершин, знаходиться спеціальна астрономічна обсерваторія РАН, на якій вони влаштувалися на роботу, і почали проживати у науковому містечку Буково. У обсерваторії, де Йосип Іванович почав займатися науковою роботою, пройшов шлях від старшого лаборанта до ведучого наукового співробітника. 

пʼятницю, 30 вересня 2016 р.

Скарбниця всіх багатств людського духу

                       
     29 вересня 2016р. в читальній залі центральної районної бібліотеки черговий раз зібралися  бібліотекарі Рахівської централізованої бібліотечної системи з нагоди професійного свята - 
Всеукраїнського дня бібліотек.




    Найбільше диво з  див – КНИГА, в якій весь неосяжний світ, як незгасимий смолоскип  освітлює шлях людині. І завжди цей смолоскип був і є у руках бережливих, надійних бібліотекарів.
     Українська бібліотечна асоціація закликала святкувати Всеукраїнський день бібліотек 2016 року під гаслом: «Бібліотек@ - креативна, сучасна, твоя». 

Бібліотеки завжди були осередками, де зберігається  пам’ять поколінь, де надбання людства готові до того, аби їх сприймали нинішні покоління і ставали мудрішими завдяки книжкам та невичерпним джерелам, набували знань і вчилися шанувати  і примножувати культурні, наукові традиції і гуманістичні цінності.


четвер, 29 вересня 2016 р.

Бібліотек@– світ нових можливостей


Напередодні святкування  Всеукраїнського Дня бібліотек, 29 вересня  біля центральної районної бібліотеки відбувся флеш – моб 

«Я люблю свою бібліотеку!», 

приурочений Всеукраїнському Дню бібліотек, мета якого полягала у приверненні уваги до книги, бібліотеки та читання.
 Юні користувачі  разом  вигукували:  «Я люблю свою бібліотеку!» та  подарували бібліотеці книги, взявши участь у щорічній акції «Подаруй бібліотеці книгу».
Бібліотечних фахівців, які все життя зберігають диво людського творіння, скарбницю людських знань – Книгу, привітали вчителі Рахівської ЗОШ №3 № І-ІІІ ст. Козурак  Галина Петрівна та  Калинська Галина Володимирівна, які побажали творчості й натхнення,  щастя,  добробуту та любові від людей і читачів, мудрості у здійсненні планів та мрій, віри у власні сили.

Бібліограф ЦРБ Яворенко М.В. запросила всіх на День бібліографії: «Бібліографія – орієнтир в інформації»,

Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!


пʼятницю, 23 вересня 2016 р.

Флешмоби бувають різні... і бібліотечні також

    21 вересня цього року мешканці міста були приємно здивовані звуком трембіти біля пам’ятника Гуцулу в центрі міста Рахів, яка закликала всіх на флешмоб 

«Танцюй разом з нами, танцюй краще нас», 

організований центральною районною бібліотекою. Головною метою було – залучення нових читачів та реклами бібліотеки, адже розвиток інформаційного суспільства диктує нові умови у пропаганді книги та читання.

пʼятницю, 26 серпня 2016 р.

З Україною в серці живу на землі українській

 Україна -  рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.
 Володимир Симоненко писав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».
Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками перетворень, що відбуваються в нашій країні, будьмо гідними своїх предків,  бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо  себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
Досвід набутий за роки незалежності, підтверджує. що держава впевнено утверджується на міжнародній арені, наполегливо здійснює свій курс на вступ до Європейського Союзу.
     23 серпня в ЦРБ проходив День інформації «З Україною живу в серці на землі українській», присвячений Дню Державного прапора та 25-ій річниці Незалежності України. 

четвер, 18 серпня 2016 р.

На допомогу фахівцю: „Роль і місце сільської бібліотеки в організації змістовного дозвілля”


Сільська бібліотека була і залишається острівцем збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, історії свого села. Вона є територією духовності знань, помічником в освіті, професійному становленню , організації дозвілля.
16 серпня на базі бібліотеки-філії села Розтоки, методико-бібліографічним відділом Рахівської центральної районної бібліотеки, для бібліотекарів філій, був організований та проведений районний семінар за темою „Роль і місце сільської бібліотеки в організації змістовного дозвілля”. Відкрила семінар директор Рахівської ЦБС Галина Приймак.
 З консультацією „Сільська бібліотека: формуємо власний імідж” виступила методист Рахівської центральної районної бібліотеки Ганна Зварич.
Завідувачка відділом обслуговування Ірина Титор підготувала консультацію „Бібліотека як центр спілкування проведення дозвілля дорослих користувачів”. Вона наголосила, що бібліотека зараз – це єдине місце, де можна відпочити душею. „Бібліотека, як „теплий світ”, як „місце гостинності” – ось та метафора, яка має замінити пресловутий процес „обслуговування в бібліотеці”. Ці слова мали б стати девізом для кожної бібліотеки, яка хоче стати справжнім центром спілкування.

вівторок, 16 серпня 2016 р.

Книги в старовинній палітурці: Я вам не как-либо что, а что-либо как!


 Кожен, хто прочитав заголовок допису, розуміє про що йде мова. Багато хто з нас бачили фільм «За двома зайцями», знятий за комедійною п'єсою українського драматурга Михайла Старицького, яка була написана у 1883 році. Але є й такі, які полюбляють прочитати книгу, щоб порівняти що саме у фільмі збігається з оригіналом, а де є відмінності, тому цей допис саме для них.

Довідково: П'єса  «За двома зайцями» Старицького — це переробка комедії Івана Нечуя-Левицького «На Кожемяках». У ній розповідається  про цирульника Свирида Голохвостого, який намагається розбагатіти, одружившись із багатою міщанкою Пронею Сірко, і, водночас, залицяється до бідної дівчини-красуні Галі. У п’єсі порушується проблема соціальної нерівності, висміюється життя українських русифікованих міщан Києва.

Нікого не залишать байдужими вислови дійових осіб, які стали з часом відомими та ввійшли до словникового запасу багатьох із нас:

v Головне у людини не гроши, а натурально ХВорма, вченість. Потому єжелі людина вчена, так їй вже світ перегортається догори ногами, пардон, догори дибом. І тогда когда тому, одному которому, невченому будітЬ біле, то вже йому, вченому, которому, будет вже як ну рябе!
v Мерсі за компліман!
v Баришня уже лягли і просять.
v Коли чєловєк нє такий как вобщє, потому одін такой, а другий такой, і ум у нього нє для танциванія, а для устройства сєбя, для розвязкі свого сущєствованія, для свєдєнія обхождєнія, і когда такой чєловєк, єслі он вчьоний, подиміться умом своїм за хмари і там умом своім становітся — подиміться ще вище од Лаврської колокольні, і когда он с тудова глянєт вниз на людей, так вони здаються йому такі, такі махонькіє-махонькіє, всьоодно як пацюкі, пардон як кріси. ПотомуШто ето-же ЧЕЛАВЄК, а тот которий он ета тоже чєловєк нівчьоний, но і……… зачєм же, ето ж вєдь очєнь і очєнь. ДА — Да, …… но НЄТ.

пʼятницю, 12 серпня 2016 р.

Вони прославили свій край: Грегорчак Галина Василівна

Заслужена артистка України

Грегорчак  Галина Василівна народилася  6 грудня 1982 року в м. Рахів Закарпатської області другою дитиною в працьовитій сім’ї. Батько Василь Васильович Грегорчак тоді займав посаду начальника цеху заводу «Конденсатор», а мати Дося Іллівна (у дівоцтві Кабаль) була економістом цього ж підприємства. Любов до музичного мистецтва  передалася від діда Василя(по батьковій лінії), який грав на  акордеоні, бабки Марічки, яка любила співати українські народні пісні, від діда Ілька(по маминій лінії), який вигравав на скрипці. Щодо вокальних даних – це від батька, соліста хору, соліста вокально-інструментального ансамблю заводу «Конденсатор».  Все це не могло не вплинути на музичний талант майбутньої співачки.
«Перша вчителька, Волошин Анна Василівна , як перша скрипка, зіграла важливу роль у встановленні мене, як особистості», - розповідає Галинка. Особливо запала в душу нею сказана фраза:"Живіть кожен день так, ніби він останній і тоді ви будете щасливі!". З любов’ю і ніжністю вона нас навчала, виховувала , як своїх рідних дітей».
У 1990-1997 роках навчалася у міській музичній школі по класу фортепіано у викладача Петровці Корнелії Миколаївни, яка першою поринула талановиту дівчинку у світ музики. Улюбленими були  заняття у хоровому класі музичної школи, у  викладача Кобаки Івана Андрійовича, який на той час, працював регентом церковного хору Православної св. Духівської церкви де поталанило тривалий час  співати майбутній зірці.  Навчаючись у 7 класі Рахівської музичної школи, Галинка вперше як вокалістка, успішно виступила на обласному огляді-конкурсі музичних шкіл.  Члени журі були приємно вражені і порадили вступати на вокальне відділення Ужгородського музичного училища ім. Д. Задора. Готувала  талановиту ученицю до вступу,  викладач вокалу Рахівської ДМШ, Мікор Олена Василівна. Наприкінці літа її зателефонували з училища і запитали: «Дитинко, коли ти збираєшся до нас приїздити? Ми ж на тебе чекаємо!». І тоді в родині вирішили: ну, може воно того й варте. І поїхала на вступні іспити.

Вони прославили свій край: Алб Іван Васильович

Алб Іван Васильович – 
організатор і керівник фольклорно-танцювального колективу 
«Mugurul»


­         Алб І.В. народився 20 жовтня 1937 року в с. Біла Церква, що в Рахівській окрузі, за Чехословаччини. Його батько, Василь Тодорович, як сміливий і відважний плотогон, був із роду бокорашів і сплавляв дарабами ліс по річці Тисі. Мати, Марія, була із освіченого роду Ціпле і один з її дядьків, Ціпле Юрій Іванович, був директором місцевої школи, а потім – інспектором шкіл Закарпатського обласного управління освіти. Вона, крім домашньої роботи, займалася ще й вишивкою, якою сельчани прикрашали румунський національний одяг. Із звільнення краю від угорських військ радянською армією у жовтні 1944 року, малий Іванко восени 1945 року поступає в 1-ий клас Білоцерківської семирічної школи, яку в складі 12 перших випускників закінчує 1952 році. Одноразово допомагає батькам по господарству, зокрема в заготівлі сіна для годівлі худоби, в обробці нив і грядок, стеріг худобу і при цьому відпрацьовував танцювальні рухи побачених на сільських весіллях, доводячи їх до технічної досконалості. З першого вересня цього ж року йде вчитися у Солотвинську середню школу №2 і в 1955 році здобуває середню освіту. Навчаючись у названих загальноосвітніх навчальних закладах, приймав активну участь у гуртках дитячої художньої самодіяльності, і, як танцюрист й соліст неодноразово виступає на районних і обласних сценах. Потім, ставши майже дорослим, пішов працювати у сільську бібліотеку. А далі, служба в армії в м. Конотопі, де продовжив займатися в художній самодіяльності. Тут, як виконавець пісень на румунській мові, став переможцем конкурсу в Київському військовому окрузі й приймав участь у всеармійському, в Москві, де одним із його суперників був Муслім Могомаєв, у майбутньому народний артист Радянського Союзу. Після служби в армії відчув мозолі шахтаря у Донбасі, як забійник, в м. Торез.

Клуб за інтересами "Співрозмовник" - нам 1 рік!


понеділок, 8 серпня 2016 р.

Школа молодого бібліотекаря

 З 2 по 5 серпня в Рахівській центральній районній бібліотеці відбулась школа молодого бібліотекаря  - чотириденне навчання молодих бібліотекарів системи.  
Консуела Берінде (с. Б.Церква), Маряна Рещук (прис. Лопушанка), Яна Глодян (с. Коб. Поляна) та Адріана Бровчук (прис. Репегів) відвідали ряд навчальних занять в рамках «Школи молодого бібліотекаря». Своїм досвідом із молодими спеціалістами ділились досвідчені фахівці бібліотечної справи, які не один рік життя присвятили улюбленій професії.
Основною метою таких занять є вироблення практичних навичок на основі теоретичного підґрунтя, адже досвід підказує, що справжній професіонал виховується у колективі, де працюють досвідчені фахівці, готові ділитись своїм вмінням з іншими.
Навчання проводились у чотири етапи, кожен з яких був представлений окремою тематикою. Перше заняття відбулось в методико-бібліографічному відділі. З основними принципи роботи сучасного бібліотечного працівника слухачів ознайомила завідувачка відділом Єва Дідик. Також, учасники навчання дізнались про  роль наглядного оформлення бібліотеки для комфортного обслуговування користувачів, ведення регламентуючих документів, анкетування, як засіб моніторингу громадської думки та інші важливі в роботі бібліотекаря нюанси. Методист відділу розповіла слухачам школи про роботу клубів за інтересами в бібліотеці та ознайомила з методикою складання сценаріїв до просвітницьких заходів.

середу, 3 серпня 2016 р.

Торкнутись словом до душі... Увага, нова рубрика!

Шановні читачі нашого блогу та любителі поетичного слова. 
Пропонуємо Вашій увазі нову рубрику "Торкнутись словом до душі...", автором якої є Наталія Гузнак, талановита поетеса з Кіровоградщини. 
Періодично рубрика буде доповнюватись авторським словом, тому слідкуйте за новинами блогу. Сьогдні ж публікуємо допис перший:)


Авторська рубрика поетеси
 Наталії Гузнак



 Дивачка

На білий лист рядочками лягають,
Мої думки і спогади, і мрії.
Мене дивачка люди називають,
А я кажу їм про свої надії.
Співає знов окрилена душа!

А потім болем плаче на папері.
І хоч сиджу буває без гроша,
Завжди для друзів відкриваю двері.
 Той, хто кидає мені в спину осуд,
Чи без гріха самі, мені скажіть?
У серце жалять пересудів оси,
Та не зізнаюсь я, хоча й болить.
Дивачка?! Ну і що ж у цім такого!
Ніякої біди у тім не бачу .
Бо ж не роблю поганого нічого,
Як всі радію і ночами плачу.



середу, 27 липня 2016 р.

На допомогу фахівцю: "Велетень української національної культури" (до 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського)


Присвячено 150–ій річниці видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української держави, історика і організатора української науки Михайла Грушевського.
Видання містить біографію, сценарій просвітницького заходу, ескіз книжкової виставки, вікторину, 10 фактів з життя знатного українця, інші матеріали.   

Мета публікації – допомогти бібліотекарям філій організувати широку популяризацію творчості М.С.Грушевського з нагоди його ювілею.




На допомогу фахівцю: „Світоч національного відродження України” (до 160-річчя від дня народження І.Франка)

Інформаційно–методичний лист


З метою вшанування пам'яті видатного українського письменника, вченого та громадського діяча Івана Яковича Франка, популяризації його літературної, публіцистичної, наукової спадщини, зважаючи на його вагомий внесок у становлення української нації, а також з нагоди відзначення у 2016 році пам'ятних дат - 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Івана Франка – 2016 рік оголошено роком ушанування пам’яті Івана Франка (Указ Президента України №687/2015 "Про вшанування пам'яті Івана Франка у зв'язку з 160-річницею від дня народження та 100-річчям від дня смерті Івана Франка).


«Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів», – слова Великого Каменяра, які  й досі не втратили  своєї актуальності.

середу, 6 липня 2016 р.

Моя Гуцульщина - окраса України

4-го липня бібліотекарі Рахівської центральної районної бібліотеки провели  в Рахівському районному будинку культури зустріч з дітьми, які відпочивають у літньому таборі на базі «Наталі» (с. Білин). Як стало відомо, діти, що оздоровлюються на Рахівщині, родом з Тернопільщини. Вони є земляками начальника відділу культури Шепети Володимира Леонідовича, який виступив з вітальним словом і побажав дітям гарного та цікавого відпочинку, а також набратись міцного здоров'я, яке дарує природа Рахівщини.
Бібліотекарі підготували цікавий екскурс Гуцульщиною: історія, традиції та особливості побуту місцевих жителів, страви, відпочинок, цікаві факти з їхнього життя.

Вони прославили свій край: Антосяк Ганна Василівна


ЗАСЛУЖЕНИЙ ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНИ

            Антосяк Ганна Василівна народилася 17 вересня 1937 року в с.Луг Рахівської округи за Чехо-Словаччини в сім’ї робітника. Її батько, Гощук Василь, працював дорожнім майстром, а мама  Марія була домогосподаркою.
         У 1944 році поступила у 1-й клас Лужанської початкової школи, в якій, після реорганізації її в семирічку, в 1951 році закінчує сьомий клас. У цьому ж році поступає у восьмий клас Великобичківської середньої школи. З отриманням відмінного атестата зрілості у 1953 році та успішної здачі вступних іспитів, була зарахована студентом фізико-математичного факультету (відділу математики) Ужгородського державного університету, який закінчує у червні 1959 року.
         Після отримання диплому, з 15 серпня цього ж року наказом Закарпатського облвно та відповідного наказу Рахівського райвно за № 43 §3, призначена вчителем математики Рахівської середньої школи, де пропрацювала до 30 січня 1961 року. З 1-го лютого вказаного року переведена вчителем математики Діловецької СШ у зв’язку з сімейними обставинами, де працювала до 17 вересня 1994 року і з досягненням пенсійного віку звільнилася з роботи. Загальний стаж її педагогічної роботи становить 35 років.
         Антосяк Г.В. – досвідчений педагог. Творче ставлення до своєї діяльності, впровадження в практику роботи нових досягнень передового педагогічного досвіду, активних форм навчання, успішна реалізація принципу доступності шляхом послідовного здійснення диференційованого навчання, удосконалення системи контролю знань з урахуванням обов’язкових результатів навчання, організація творчої самостійної діяльності учнів – характерні риси праці вчительки.
         Її уроки були глибоко продумані, завжди цікаві, насичені та змістовні й враховували різноманітність та ефективність методичних прийомів на кожному етапі.  Щоб залучити дітей до активної розумової діяльності, викликала інтерес до вивчення математики, використовуючи елементи історизму, пізнавальні ігри, задачі  - жарти, проблемно-пошукові вікторини, змагання тощо.

вівторок, 5 липня 2016 р.

Людина з легенди (ілюстрації, відео, книги та корисні посилання)

«Зайшов раз чоловік Довбушенку, дивиться, а там плита в однім місці відтає. Підважив. Дивиться – а то є печера. Зайшов він – а там повно усякого багатства. Так роздивився він, є, шо брати на дев'ятеро коней. Набрав він грошей скільки зміг. Прийшов наступного дня з кіньми й з людьми, шукає тої комори – ого. Пропало. І сліду не було»…Це одна із легенд про скарби Довбуша. У Карпатах таких сотні. Довбушеві скелі, Довбушеві печери, Довбушеві камені, Довбушеві скарби…Як пояснити назву Рахів? Місце, де Довбуш рахував гроші.

пʼятницю, 1 липня 2016 р.

В Рахівській районній бібліотеці буде створений Пункт європейської інформації для надання інформаційно-просвітницьких послуг мешканцям місцевих громад

Рахівська центральна районна бібліотека здобула перемогу у додатковому конкурсі за проектом УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки Європейського Союзу (програма «Еразмус +»).


Українська бібліотечна асоціація стала переможцем програми Європейського Союзу «Еразмус+ (Жан Моне)» та з вересня 2015 року розпочала реалізацію проекту «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках». Проект передбачає розширення мережі центрів європейської інформації (ЦЄІ), створених на базі більшості ОУНБ, і відкриття в містах і районах по всій Україні пунктів європейської інформації (ЄІ), інформаційно-методичне забезпечення бібліотекарів щодо їх діяльності та активізацію роботи бібліотек з популяризації європейських цінностей.

вівторок, 14 червня 2016 р.

Вулична акція «Читати – це модно: книжковий пікнік»


Найтепліша та найблагодатніша пора року – це, звичайно ж, літо, яке радує нас своїми барвами, різноманітними квітами та теплими усмішками. Для бібліотекарів літо – це період цікавих акцій, розваг просто неба, читання і моря позитивних емоцій.
Так, бібліотекарі відділу обслуговування Рахівської центральної районної бібліотеки 10 червня радували жителів міста Рахів новими надходженнями книг, рекламували періодичні видання, що надходять до книгозбірні та дарували перехожим кольорові повітряні кульки, якщо вони знали відповідь на запитання «Де знаходиться бібліотека?». Ті ж, хто не знав відповіді, отримували візитівку бібліотеки з адресою та переліком послуг, які вона пропонує.

В парку ім. Т.Г.Шевченка працівники влаштували справжній книжковий пікнік. На галявині з'явилась міні-бібліотека, до якої могли прийти всі бажаючі.

пʼятницю, 3 червня 2016 р.

Курси медіаграмотності для громадян тепер доступні онлайн

Хочеш навчитись самостійно розпізнавати фейки, маніпуляції та пропаганду!?

Скористайся можливістю пройти дистанційний навчальний курс та/або онлайн гру, які тобі допоможуть в цьому.


Стань медіаграмотним! Переходь за посиланням і розпочинай навчання: http://irex.mocotms.com

Навчальна програма дистанційного курсу та онлайн гри базується на матеріалах посібника з медіаграмотності громадян, який є результатом співпраці між трьома організаціями: IREX, Академія Української преси та StopFake.

Дані продукти є результатами проекту «Програма медіаграмотності для громадян», який виконувався за підтримки глобального фонду миру та безпеки, уряду Канади (DFATD Canada).

Більше інформації про Проект тут: http://bit.ly/1WK81YS

Будьте медіаграмотними!
#Ямедіаграмотний #ДеФакти

Fb: IamMedialiterate

понеділок, 30 травня 2016 р.

Ранок на каналі «Тиса» з нашим земляком Володимиром Тимчуком

В найбільшій літературній події Закрпаття “Книга-фест-2016″ взяв участь наш земляк з смт. Ясіня,  офіцер, перекладач, письменник, науковець Володимир Тимчук.  На фестивалі Володимир презентував свою нову книгу  на тему війни «Вогнити! Вижити! Перемогти!» . Також автор поспілкувався з журналістами телепередачі "Ранок на Тисі", запис якої ми пропонуємо Вашій увазі:





Війна на українському сході викрила досі нехтувану грань в українському мистецтві, присвячену героїзмові, звитязі та злободенності війни. Володимир Тимчук відгукнувся на цей мистецький виклик поетичними творами, джерелом натхнення для яких стали знайомі та незнайомі йому захисники України, а також перекладами чи не перлин мілітарної поезії зі світової поетичної скарбниці. Також подано низку поезій близького спрямування, написаних автором до 2014 року.

середу, 25 травня 2016 р.

На допомогу фахівцю: „ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ”


24 травня методико-бібліографічним відділом Рахівської центральної районної бібліотеки, для бібліотекарів філій, був організований та проведений День професійного спілкування за темою „Організація та збереження бібліотечних фондів”. Відкрила семінар директор районної бібліотеки Галина Приймак. На семінарі виступили також Єва Дідик - завідувачка методико-бібліографічним відділом. 

Ганна Сливка – завідувачка відділом комплектування та обробки фондів підготувала для присутніх консультацію «Ведення паспортів до каталогів та картотек. Положення про каталоги та картотеки». Бібліотекарі відділу Галина Яремчук, Галина Шемота та Олена Кокіш-Мельник підготували для присутніх консультації Шлях книги від відділу комплектування та обробки літератури до свого місця на книжковій полиці”, „Бібліотечні фонди та каталоги для дітей: проблеми сьогодення (з досвіду бібліотек ЦБС), „Періодичні та продовжувані видання: класифікація, особливості обліку та видачі, списання”. Досвідом роботи з присутніми поділилася завідувачка бібліотекою-філією с. Ділове Ганна Мишуляк, яка розповіла присутнім про роботу своєї бібліотеки.

четвер, 19 травня 2016 р.

Вони прославили свій край: ВАСИЛЬ КУХТА ПРЕЗЕНТУВАВ НОВІ КНИГИ

Зліва направо: Петро Ходанич,
Василь Кухта, Йосип Борто

  16 травня ц.р. в Ужгородському прес-клубі відбулася презентація нових книг відомого письменника, журналіста Василя Кухти «Іти й не озиратися» (есе), «Страсті за голубою трояндою» (поезії). На зустріч з нашим земляком прийшли представники закарпатських медіа, влади, творчої та наукової інтелігенції, культурні, громадські діячі. У виступах модератора зустрічі  письменника, кандидата педагогічних наук, доцента Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Петра Ходанича, першого заступника голови Закарпатської обласної ради Йосипа Борто, голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василя Густі, лауреата Шевченківської премії, редактора Національного телерадіоканалу «Культура» Василя Герасим’юка (м. Київ), доктора біологічних наук, професора, заступника директора Карпатського біосферного заповідникка  Федора Гамора (м. Рахів), кандидата історичних наук, голови Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайла Делегана, кандидата філологічних наук, доцента Ужгородського національного університету Івана Сенька, художника-графіка Закарпатської філії видавництва «Знання» Миколи Дем’яна та інших йшлося про нові творчі здобутки Василя Кухти, його внесок у становлення і розвиток демократичної періодики рідного краю.

Закодовані вишиванкою від Заходу до Сходу

Святкування Дня вишиванки вже стало 
традиційним для нашого краю, незважаючи на те, що вишиванка в житті гуцулів є не тільки святом один раз на рік, а повсякденною частиною буденного життя. Проте на свято, як на Великдень чи Різдво, справжній гуцул чи гуцулка одягають найкрасивішу та найбарвистішу вишиту сорочку. І не дивно, тому як кожна гуцульська вишивка є унікальним витвором мистецької душі майстрині – вишивальниці.
Щорічне свято покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. В цей день кожен українець може одягти вишиванку і вийти в ній на роботу, в школу чи садочок, або завітати до бібліотеки, де вас зустрінуть бібліотекарі-красуні та красені в такому ж красивому вбранні.
Сьогодні наша бібліотека також розквітла червоно-чорними та жовтими барвами традиційних гуцульських вишитих сорочок.
В рамках цього Дня,  між районними бібліотеками Новопсковська та Рахова відбулась відео-зустріч, в якій взяли участь відвідувачі бібліотек та майстрині-вишивальниці, учасники районного любительського об’єднання майстрів та аматорів народної творчості «Лівша», представники органів місцевого самоврядування, завідуючі сільських будинків культури, завідувачки сільських бібліотек –філій. В он – лайн режимі були включені Новоросошанська бібліотека – філія та Білолучанська селищна бібліотека, а також працівниці сільської бібліотеки-філія с. Ділове Рахівського району, які ознайомили учасників дійства з гуцульським етнічним вбранням, що знаходиться в краєзнавчому музеї бібліотеки.