„Загадкова Європа” – вебтурне до Дня Європи в Україні

      Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи.  

Для українців  – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура.

Напередодні свята, 14 травня,  фахівці Рахівської публічної бібліотеки Рахівської міської ради спільно з фахівцями Рахівської районної філії Закарпатського ОЦЗ провели  засідання клубу Блогерів. Така довгоочікувана зустріч відбулася вперше цього року і емоції переповнювали всіх учасників засідання.

Під час засідання учасники заходу знайомились з такими поняттями як ЄС, Рада Європи, декларація Шумана, устрій Європейського Союзу.

Весело провести час і дізнатись багато нового допомогли дві вікторини, які значно розширили коло знань учасників про Європу. Юні європейці також продемонстрували свою ерудованість і хороші знання географії.

Не обійшлось і без бліц-турніру, в ході якого Блогери  показали свою обізнаність історією, культурою та географією України. Також здійснили гастрономічну подорож до Італії, та дізнались більше про культуру найромантичнішої країни Європи – Франції.

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Як Угорщина напала на Радянський Союз і Рахівщина (оновлено)

 

Все далі віддаляється від нас закінчення війни у Європі, яка була складовою частиною Другої світової війни. Припинилися вбивства і каліцтва людей, які спричинили нацисти Німеччини та її союзники і їх злочинні дії засудив Нюрнберський міжнародний трибунал. Здавалося б, що все вияснено та досліджено і на цьому поставлено крапку. Але, як виявляється, не все так просто, адже і по сьогодні дослідниками встановлюються все нові і нові факти цієї найбільшої трагедії в історії людства на нашій планеті під назвою Земля, в ході якої загинуло близько 60 млн. людей. І ось таким незвіданим фактом є вступ Угорщини у ту війну своїм нападом на тодішній Радянський Союз.

Не маючи змоги висунути до СРСР територіальні претензії, 26 червня 1941 р., очевидно, угорські військові літаки бомбардували міста Кошіце, Мукачеве та містечко Рахів, під час чого немовби загинуло 30 осіб і 285 отримали поранення. Як після війни розповідали старожили, що в Рахові тоді загинула корова і двоє чи троє ягнят (на щастя отари людських овець були вже на полонинах) і декілька чоловік було поранено, адже бомби впали тільки десь на околиці. А деякі очевидці цієї події казали, що тоді над Раховом кружляв лише один літак. На відламках авіаційних бомб урядова комісія немовби віднайшла тавро Путиловського заводу з м. Ленінград на підставі чого було зроблено висновок, що вони радянського виробництва. Цього ж дня на засіданні Ради міністрів було прийнято рішення про оголошення війни Радянському Союзу. 27 червня 1941 р. угорський прем’єр Л. Бартоші оголосив про це рішення уряду на засіданні Національних Зборів (парламенту Угорщини), як би обминаючи регента королівського престолу адмірала Хорті, хоча очевидно, що без його згоди таке рішення прийняти було абсолютно неможливо, за що він потім поплатився, адже потрапив в угорську тюрму після державного перевороту т. зв. »чорних мадярів», який очолив міністр внутрішніх справ Угорщини Салаші, на війні загинув його син, а дружини теж не стало. Вже вранці 27 червня 1941 року, лише на 6-й день нападу нацистів на СРСР, 8-ий та 9-ий авіаційні полки, немовби у відповідь, завдали удару по Лавочному, Коломиї та Надвірній. В той же день підрозділи 8-ї угорської прикордонної бригади атакували радянські прикордонні військові частини, що охороняли кордон в межах  Татарського і Яблуницького перевалів, які знаходяться в межах Ясіня. 28 червня 1941 року з боями розпочалося сухопутне вторгнення угорських військ від Ужоцького до Яблуницького перевалів, тобто через весь головний Карпатський хребет, а також і через  Чорногірський масив, який здійснювали 8-ма прикордонна бригада та 1-ша гірська стрілецька бригада в напрямку на Коломию і Станіславів. 1-го липня 1941 р. до них приєднався мобільний корпус в складі двох механізованих бригад та однієї кавалерійської. Потім прибула сформована окрема армійська «Карпатська група» загальною чисельністю 93 тис вояків і офіцерів, значна частина, якщо не половина, пройшла й проїхала через територію Рахівщини, яка тоді не мала статусу округу і входила у склад Марамороської адміністративної одиниці-експозитури з головним центром в м. Хуст, й до кінця 1941 р. воювала проти радянських військ. З часом на фронт було відправлено цілі угорські армії.

         Але чому тодішнє угорське керівництво так не поспішало із вступом у війну проти СРСР? Мабуть тому, що в деяких історичних джерелах йдеться про сусідське проживання  русичів з уграми протягом ХІІІ-ІХ століть, які тоді перебували між Волгою і Уральськими горами, де і по сьогодні в Росії проживають їх далекі сородичі. Крім того князі Владимиро-Суздалдьського князівства, а потім й Московського. певний період на своїх гербах, прикріплених до їх шапок, носили окремі  угорські символи.  Тому  для оправдання потрібні вагомі аргументи і вони, на їх думку, віднайшли, але не без нацистської Німеччини. 

    Однак за свою участь у війні Німеччини проти Радянського Союзу тодішнє угорське керівництво неодноразово вимагало від гітлерівців значні території Галичини, більш ніж очевидно, мова могла йти про північну і східну частини сьогоднішніх Карпат з їх лісами і рослинністю, корисними копалинами та фауною. А це значні частини теперішніх Верховинського, Надвірнянського із м. Яремче,  Богородчанського, Долинського, Рожнятівського районів Івано-Франківської та Стрийського, Дрогобицького, Сколівського й Турківського районів Львівської областей, мотивуючи це тим, що сусідство зі слов’янами буде для них небезпечне. А так як угорці у березні 1939 року окупували Карпатську Україну, яку 22 червня 1940 року анексували, включаючи і південні схили Карпат, то вони претендували на всі сьогоднішні Українські Карпати. На це, теж неодноразово, отримували від гітлерівського керівництва відповіді, що їм не слід цього боятися бо самі там будуть, тобто, як уже відомо з історії, вони не збиралися відновлювати в Україні державність.  

Але тут виникає декілька запитань. Так, звідки в угорців були бомби радянського виробництва? Можливо, якщо і були, то їм підкинуло літаком німецьке військове керівництво, адже йшов уже п’ятий день їх війни проти Радянського Союзу і всі польові аеродроми поблизу кордону із виведеними з ладу літаками та складами з бомбами вже були в їх «руках». У той же день, тобто 26 червня 1941 р., відбулося бомбардування літаками міст, була створена угорська урядова слідча комісія, яка тут же встановила, що то були бомби радянської вироби, і це її члени зробили за сотні кілометрів від місця падіння бомб? Чому ніхто із сучасників тодішньої події у Рахові не побачили на крилах літаків червоні зірки, які прилетіли із північного-заходу, а не з боку головного Карпатського хребта, тобто з боку угорсько-радянського кордону? Очевидно тиск на угорське керівництво з боку німецьких нацистів з приводу негайного вступу Угорщини у війну про СРСР був настільки сильним, що це було зроблено так, як було зроблено. І останнє. Чи ще охороняли радянські прикордонники кордон у межах Яблуницького і Татарського перевалів на шостий день війни? Відповідь може бути позитивною, бо прикордонники могли не отримати наказ про відхід із-за виведення ліній зв’язку та й чи був виданий такий наказ й тим більше, що до тих пір там  ніхто не наступав? А про те, що вони обороняли свій рубіж, як кажуть військові, до останнього подиху, частково свідчать оповіді старожилів з обох боків Яблуницького перевалу   про одного прикордонника. Він у бою втратив обидві ступні ніг від розриву снаряда, але пересилюючи страшний біль і перетягнувши кінцівки ременями із своїх пояса і портупеї щоб не стекти кров’ю, точніше те, що залишилося від них, йому вдалося відповзти у безпечне місце, де через певний час його непритомного  знайшли старенькі й одинокі місцеві жителі. А так як вони жили високо в горах, майже під самим перевалом, що був далеко від села, то їм вдалося непомітно його перенести до своєї хатини, оголосивши, що то  нарешті повернувся їх син, але став калікою, бо підірвався на міні, яких тоді було чимало. Обробивши рани розпеченим майже до білого кольору на вогні ножем і перев’язавши їх (ґазда знався у цій справі, бо приймав участь у Першій світовій війні і був знаним вівчарем, де йому так  доводилося рятувати людей та худобу від загибелі) , господарям хати вдалося привести його до тями, а часом і підлікувати та підгодувати. Так минуло більше трьох років. А у вересні - жовтні 1944 року, із звільненням Галичини від нацистів, радянським бійцям на головній шосейній дорозі, з обох боків оточеній хвойним лісом, віддавала честь людина стоячи на саморобних протезах, час від часу прикладаючи руку до своєї голови   прикритій кашкетом (фуражкою) зеленого кольору, кольору тодішніх прикордонників. Про цю подію восени 1977 року розповів в м. Миргороді автору цього повідомлення, що вчив там дітей музики, колишній старший сержант 768 полку 138 стрілецької дивізії, бійці якої визволяли Рахівщину, Гіренко Анатолій Олександрович, свідком якої був і який після війни викладав дітям географію у Миргородській середній школі № 1 імені Панаса Мирного. Про цей факт у 50-х роках ХХ сторіччя також розповідали старожили с. Лазещина, що на Закарпатській Гуцульщині, яке розташоване у підніжжі Яблуницького перевалу в межах якого і відбувся бій 28 червня 1941 року між наступаючим угорським військом та радянськими прикордонниками .

Ткач Микола – історик, краєзнавець

Література

1.    Носовскский Г.В., Фоменко А.Т. Империя. Москва, 2004.

2.    Поп І., Поп Д. Підкарпатська Русь в часи Другої світової війни (1939-1945). Інтер видання.

3.    Поп  Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород. 2004.

4.    Спогади очевидців і сучасників.                 

 

 

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Євген Савойський – генералісимус Австрії бував на Рахівщині

 

                                                                                 

 У 80-х роках ХVІІ сторіччя відбулася чергова турецько-австрійська війна, яку австрійці називали Великою Турецькою. У цій війні активну участь прийняв Євген Савойський (1663-1736 рр.) -  принц герцогства Савоя франко-італійського походження, який з часом дослужився до генералісимуса Австрії та Священної Римської імперії.

         Він зростав при дворі французького короля Людовіка ХІV, який заявив, що той годиться хіба що у священики. У знак незгоди з такою оцінкою стосовно себе той їде до Австрії, де проситься на військову службу у імператора Леопольда І, пообіцявши служити йому вірою і правдою. У свої 20 років, як командир полку, хоробро захищав Відень, який турки протягом більше двох місяців тримали в облозі (з 14.07 по 21. 09. 1683 р.). У 22 роки отримав звання генерал-майора. Протягом 1684-1688 років приймав активну участь у звільненні від турецьких військ Угорщину, в ході чого сутички відбувалися і на Мараморощині, в склад якої входила територія Рахівської округи. І як наслідок у 1690 році історичне Закарпаття відійшло до  Австрійської імперії. У 90-х роках, уже в званні фельдмаршала, на чолі австрійської армії захищає від турок соляні родовища Північної Трансільванії, в тому числі й солекопальні закарпатської Солотвини.

 Десь у тих роках, крім відвідання Солотвини, він неодноразово приймав участь у полюванні на кіз та інших диких звірів в урочищі Кузій (Козій, Кізій), що тепер знаходиться на правобережжі між селами Луг і Ділове. Там, зі своєю охороною в супроводі тодішнього жупана Мараморощини із його почтом, ночував у салаші. Йому ця місцина з її незайманими хвойними і буковими пралісами, в тому числі й реліктовими,  непролазними хащами, стрімкою течією повноводної річки, буркотливими потічками та наявністю всілякої дичини, так сподобалися, що він висловив жаль з привиду відсутності там возової дороги, яка тоді була тільки пішою.

Нові книги у бібліотеці

 

Шановні користувачі, читачі нашої бібліотеки. Публікуємо виставку нових книг. які надійшли до книжкового фонду бібліотеки.

 Частина 2/абонемент.

Усі книги різні за жанрами та тематикою, але всі однаково цікаві, тому кожен наш читач знайде щось для себе!

«Озброєні»

Террі  Пратчетт

 Про книгу: Нічна сторожа знову переживає не найкращі часи. Капітан Ваймз планує одружитися і повернутися до цивільного життя, тож Сторожі потрібен новий очільник, якому доведеться працювати з дуже різношерстою компанією новобранців. Тим часом нащадок збіднілого аристократичного роду Едвард де Гибль ностальгує за королівською владою в Анк-Морпорку і будує плани повернення законного короля. У місті з’являються жертви таємничих убивств, скоєних невідомою зброєю. Ваймз втратив колишній запал до роботи, тому до справи береться енергійний капрал Морква з загоном новобранців.

Видавництво Старого Лева, 2020р.

 

 

«Поштова лихоманка»

Террі  Пратчетт

 Про книгу: «Поштова лихоманка» — це 33-й роман серії «Дискосвіт» Террі Пратчетта та перший роман циклу про Мокра фон Губперука. Засуджений до страти шахрай і пройдисвіт Мокр фон Губперук отримує шанс на нове життя (якщо, звісно, державну роботу можна назвати життям) і повинен взятися за відновлення анк-морпоркської пошти. Його обов’язкам генерального поштмейстера не видно кінця-краю, приміщення пошти по стелю завалене старими листами і притрушене голубиним послідом, а крім того, це ще й дуже небезпечна посада, адже за останні кілька тижнів четверо його попередників пішли з життя за нез’ясованих обставин. І все це на фоні успіху монополіста зі зв’язку — семафорної компанії «Великий шлях». Сам того не сподіваючись, Губперук застосовує свій авантюрний талант на благо людей (а також ґолемів, ґномів та інших жителів Дискосвіту), відроджує традиції надсилання листів та відчуває на собі силу слів, які прагнуть бути прочитані.

Видавництво Старого Лева, 2020р.

 

«Легенда про Сіґурда і Ґудрун»

Дж. Р. Р. Толкін

 Про книгу: Сповнена драматичного напруження Толкінова версія величної нордичної легенди вперше постає перед українським читачем. Перед нами дві споріднені пісні, витворені на основі ретельного вивчення стародавньої поетичної традиції Ісландії та Норвегії при максимально точному збереженні віршових форм, що дає змогу передати концентровану енергетику старовинних пісень. У "Пісні про Вольсунгів" ідеться про родовід звитяжного Сігурда, вбивці дракона Фафніра, чиїм проклятим скарбом герой заволодів; про пробудження валькірії Брюнгільд; про прихід героя до двору вельможних володарів Ніфлунгів (Нібелунгів); про зародження великого кохання, - але і про велику ненависть, яку викликала до життя чаклунка, матір Ніфлунгів, і яка спричинила затяту боротьбу і трагічну розв'язку для Сігурда та Брюнгільд, гуннара Ніфлунга та його сестри гудрун. А "Пісня про гудрун" розповідає про подальшу долю героїні після загибелі Сігурда, про її шлюб із могутнім Атлі, правителем гунів (історичним Аттілою), про вбивство за його наказом братів-Ніфлунгів і про страхітливу сестрину помсту.

Видавництво Астролябія, 2020р.

 

Година – спомин «Мрії, які обірвались…» Земляки наші рахівчани - Герої Небесної Сотні та OOC!

 Герої такі не вмирають,

Вони будуть вічно живі.

Героїв завжди пам`ятають

На небі й на рідній землі!

 

Бібліотекарі ЦРБ для дорослих поіменно вшанували пам'ять рахівчан - Героїв Небесної Сотні та ООС!

Оксана Федірцан  нагадала  про трагічні  події, що відбулися 18-21 лютого 2014 року, а також розповіла про події, що відбуваються в зоні  ООС.

Герої Небесної Сотні  та воїни, що загинули під час бойових дій в зоні Операції Об`єднаних Сил на Донбасі, полягли за честь, за волю, за право бути українцями і за свою Батьківщину і ми в неоплатному боргу перед ними.

 

Серед Героїв Небесної сотні та ООС були наші земляки Петро Гаджа, Олексій Калинюк, Василь Мартинюк,  Федір Липчак, Тимофій Гейніш, Марфіч Михайло і Ворохта Іван, Михайло Покидчук.

Нові книги у бібліотеці!

 

Шановні користувачі, читачі нашої бібліотеки. Публікуємо виставку нових книг. які надійшли до книжкового фонду бібліотеки.

 Частина 1/абонемент.

Усі книги різні за жанрами та тематикою, але всі однаково цікаві, тому кожен наш читач знайде щось для себе!

«Скіфська Одіссея»

Ліна Костенко

Про книгу: Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» – молодий Грек з Ольвії – два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром-Борисфеном у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. А це був і час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня – реальна й міфічна – стихія творення України на стику західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина середземноморської культури. Ця поема набуває особливої гостроти сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону зненависті й мілітаризму. Культурологічні аспекти поеми коментуються в Енциклопедії «Скіфської одіссеї». Книжку оформлено офортами художника і майстра скіфсько-грецького ленд-арту Володимира Бахтова.

Для широкого читацького загалу.

Видавництво Либідь, 2020 р.

 

«Лазарус»

Світлана Тараторіна

 

Про книгу: 1913 рік. У Києві вільно сусідять люди й нечисть — упирі, чорти, перевертні, лісовики, польовики й водяники. Століттями підтримується відносний лад. Люди керують Імперією, нечисть чекає на повернення свого легендарного царя — Змія. Але одного дня все змінюється. В очереті біля Труханового острова, де здавна мешкають людиноподібні, знаходять приймака водяників з розпоротим животом. Доктор-змієголовець непохитний: загиблий — людина. Щоб розкрити таємницю і завадити новій війні між людьми й нечистю, залучають досвідченого слідчого Олександра Петровича Тюрина, який опинився у Києві проїздом. Але чи зможе він побороти власних демонів і побачити те, у що довгі роки відмовлявся вірити?..

Видавнича група КМ-Букс, 2018 р.

 

Нашому суспільству бракує чесності. Аналіз відповідей Всеукраїнського соціологічного дослідження «Покоління центеніалів: цінності та орієнтири»

 

 Опитування проводилось в бібліотеці через роздруковану форму анкети (1 відповідь) та за допомогою Google-форми, розміщеної на блозі бібліотеки (9 відповідей).

В ході анкетування опитано 10 респондентів, з них 5 навчаються в університеті, 3 навчаються в школі, 1 у декретній відпустці, 1 респондент працюючий.

Опитані зазначили цінності, які є для них важливими:

- життя – 5 зазначень;

- сім’я- 7 зазначень;

- матеріально-фінансова забезпеченість (квартира, машина тощо) – 5 зазначень;

- професійні заняття мистецтвом, спортом тощо – 1 зазначення;

- свобода та незалежність особистості – 7 зазначень;

Ваш варіант – освіта і саморозвиток – 1 зазначення.

 

Опитані визначили пріоритети власних життєвих цінностей за шкалою від 1 до 5:

	1	2	3	4	5
життя;	4				6
сім’я, родина;	2	1			7
кар’єра;	1	2	1	4	2
рівність і свобода;	1		1	5	2
реалізація власного потенціалу	1	2	1	1	6

*В таблиці вказані кількість респондентів, що відповіли на запитання

 

Діагностика обдарованості учнівської молоді

 

До уваги практичних психологів, педагогів та спеціалістів курсів з підвищення кваліфікації педагогічних працівників

 

Фахівці Інституту обдарованої дитини НАПН України в 2018 році опублікували серію наукових праць, які будуть корисними для фахівців освіти в роботі з обдарованою молоддю. Видання знаходяться у книжковому фонді читальної зали нашої бібліотеки.

 

 

«Практичний інтелект учнівської молоді: діагностика обдарованості»

Володимир Тименко, Станіслав Довгий, Марина Мельник, Тетяна Тригуб, Микола Кузьмінець

 

Про книгу: У монографії здійснено аналіз сутності обдарованості у вітчизняному та закордонному наукознавствах, виокремлено нові концепції взаємодії інтелекту і творчості. Обґрунтовано практичний інтелект з урахуванням праць Л. Виготського, Р. Штернберга та інших видатних психологів. Актуалізовано традиційні методи діагностики і показано значення проектної творчості учнівської молоді для виявлення практичного інтелекту. Сформульовано концептуальні засади діагностики практичного інтелекту учнів і студентів у контексті українського наукознавства.

Монографія призначена для практичних психологів, педагогів закладів загальної, вищої та післядипломної освіти, коучів, менеджерів, підприємців – усіх, хто цікавиться рівнем розвитку власного практичного інтелекту.

 

 

«Методи і моделі управління розвитком академічної обдарованості»

Володимир Камишин, Олексій Рева

Про книгу: Монографія призначена розв’язанню актуальних питань управління розвитком академічної обдарованості тих, хто навчається, з огляду на кваліметричні показники закономірностей прийняття рішень учасниками навчально-виховного процесу в умовах впливу ризику, стохастичного і нестохастичного характеру.

Обґрунтовано методологію та досліджено закономірності вияву основних навчальних домінант як головних чинників мотивації на досягнення успіху / запобігання невдач, а також рівнів домагань як основних системоутворювальних чинників тих, хто навчається, що найкращим чином характеризують адекватність їх самооцінки. Запропоновано низку субмоделей здійснення кваліметрії в процесі розвитку академічної обдарованості старшокласників та оцінено їх ефективність.

Монографія може бути корисною для науково-педагогічних працівників, аспірантів, докторантів, фахівців, які займаються управлінням освітньою діяльністю, а також може бути корисною для методичного забезпечення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчальних закладів.

 

«Психологічна діагностика інтелектуальної обдарованих старшокласників»

Наталія Бєльська, Марина Мельник, Наталія Поліхун, Катерина Постова

 

Про книгу: у методичному посібнику представлено результати теоретико-емпіричного вивчення проблеми психологічної діагностики інтелектуально обдарованих старшокласників. Обґрунтовано теоретико-методичні засади діагностики обдарованості старшокласників, схильних до дослідницької діяльності. Розкрито зміст і структуру психодіагностичного обстеження. Представлено результати експериментального дослідження особистісних особливостей інтелектуально обдарованих старшокласників.

Методичний посібник адресовано науковим працівникам, аспірантам, викладачам психолого-педагогічних дисциплін, а також працівникам освітніх закладів, які працюють з обдарованими дітьми й учнівською молоддю.