"Закарпатські діалоги" в Рахові

Заслужено літературним можна назвати минулий вівторок у Рахові, адже тут відбулися аж дві літературні події. Першою була зустріч з українськими письменниками у межах культурно-просвітницького проекту «Закарпатські діалоги», а другою – презентація книги про Івана Маргітича.
«Закарпатські ді­алоги» – проект, аналог якого проходив на Одещині у 2015 році, а цьогорічні діалоги з українськими письменниками відбуваються у районах нашої об­ласті з ініціативи Мініс­терства культури в Україні, відомого письменника Андрія Куркова та сприяння управління культури ОДА. У вівторок українські автори Любов Якимчук, Михайло Рошко, Євген Положій, Валентин Терлецький та Андрій Курков бесідували з рахів’янами.
Як зауважив А. Курков, він же модератор зустрічі, «літературний голод виникає не лише на Сході країни, він – повсюди». А метою зустрічей є налагодження інтелектуального діалогу та обговорення актуальних тем про людину між політикою та культурою, про любов, війну, суспільство та інше.
Розпочали з розмови про війну. Є. Положій розповів, як збирав матеріал для написання роману «Іловайськ» та підкреслив, що це – роман про любов у різних проявах: як мами до сина, сина до батька та ін. Виявляється, саме любові бракує солдатам, і саме про любов, життя та мир вони хочуть читати книги. Так авторові й відповіли, коли він у них про це запитував. На тому, що кожен повинен займатися своєю справою, зауважив закарпатець М. Рошко. Він ділився спогадами про зустріч з бійцями, а також вважає, що про війну повинні написати ті, хто зараз на передовій. Адже ні в кого не вийде написати реалістичніше за тих, хто був там.
На власному досвіді та на прикладі родини написала «Абрикоси Донбасу» Л. Якимчук.
Будучи родом з Луганщини, розповіла, як батьки та родина тікали від війни, як неприємно, коли їх називають переселенцями, а вони ж бігли не з власної волі, а від снарядів. Про запах війни, який витає у прифронтовому Запоріжжі, а також про те, що там народився, розповів В. Терлецький. Він згадував дитинство та юність, і повідав, що, на відміну від друзів, свого часу врятувався від поганої долі музикою. Про це – одна з його книг, яка, за словами автора, тепер рятує життя читачам перехідного періоду. Говорили автори і про відповідальність за те, що говориш. А п. Любов мову ненависті, що зараз активно розпалюють у людей, а ті нею говорять, порівняла з тим самим, що «взяти автомат та стріляти у натовп». Зачепили також мовне питання та відповідали на запитання присутніх.
«Закарпатські діалоги» про­й­­­шли у душевній літературній атмосфері. Любов Якимчук прочитала поезії та прозові твори, Михайло Рошко – дещо гумористичну рецензію на один з романів Мирослава Дочинця, а Валентин Терлецький заспівав кілька власних пісень. Всі залишилися задоволеними та сповненими емоцій від посиденьок, адже, літературний голод – все ж повсюди.

Андріана Леле
Зоря Рахівщини