Буть захищеним у Мережі Інтернет

Шановні мешканці громади, за ініціативи Діа. Освіта, ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує долучитися до масштабної просвітницької кампанії. 

Більшість українських підлітків та дорослих не можуть уявити своє життя без Інтернету. Тепер це джерело знань, можливостей та спілкування, але разом із цим він несе велику небезпеку: кібергбулінг, шахрайство, вірусні атаки та витік особистих даних. Тому кожен з нас, а особливо діти повинні знати про основні правила безпеки в Інтернеті.

В Рахівській публічній бібліотеці впорядкована інформаційна зона «Кібербезпека та захист інформації», яка допоможе розібратися, що таке кібергбезпека, які є напрями й чому сьогодні так важливо знати правила захисту робочих чи особистих даних від кібергатак. А також готові для розповсюдження буклети «Кібергбезпека в мережі». Крім того рекомендуємо переглянути освітні серіали на порталі Діа. Цифрова освіта: «Основи кібергігієни» та «Експрес тест на цифрову грамотність» та ін. 

Запрошуємо підлітків та всіх бажаючих завітати в бібліотеку та переглянути інформаційну зону. Разом будуємо безпечне цифрове майбутнє!

Контакти для повідомлення про кібергзлочин!

Телефон:0800 50 51 70 

Приймальня: +380 (44) 374 3713

Канцелярія Департаменту кіберполіції: 

+380 (44) 365 3751,           

+380 (44) 365 3750

+380 (44) 365 3746

Електронна пошта: callcenter@cyberpolice.gov.ua

Поліція: 102

«Рідна мова у піснях, віршах великої Українки» - 155-річчя від дня народження Лесі Українки

 Хоч би хто напастував нас,

Хоч би хто посмів грозити – 

Дай нам силу, дай відвагу,

Рідну мову боронити.

        Дай діждатись пошанівку

        Рідного святого слова,

        Щоб цвіла на славу Божу

        Наша українська мова!

                                Юрій Шкрумеляк

Рахівська публічна бібліотека спільно з вчителем української мови та літератури Тетяною Новаківською та учнями 9-Г класу Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 підготували поетичну годину «Рідна мова у піснях, віршах великої Українки» - до 155-річчя від дня народження української поетеси Лесі Українки та до Міжнародного дня рідної мови.

«Люди, як зорі, залишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе, в душі кожного народу Леся Українка» такими словами відкрила захід Тетяна Дмитрівна.

В святково вишитих сорочках учні повели розмову про життя, творчість ювілярки та рідну мову такими словами: «Українська мова… Яка вона співуча, мелодійна, ніжна. Безсмертні твори Л. Українки, Т. Шевченка, І. Франка та Д. Павличка донесли до нас первозданну красу. У чудових піснях народу збереглися колорит, своєрідність і життєздатність рідної мови».

Микола Мушинка

 

День Героїв Небесної Сотні

 ГЕРОЇ першої перемоги у битві, що триває!

Ви мріяли про щастя, про прекрасне:

Надіялись і вірили, творили і жили,

Любили Україну, рідну землю – матір,

І справжніми дітьми її були!

20 лютого ми відзначаємо героїчну і надзвичайно болісну для всіх дату – День Героїв Небесної Сотні. Саме цей день у 2014 році став найдраматичнішим і переломним етапом Революції гідності, днем масових розстрілів мирних демонстрантів у Києві. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молодь, ті, хто лише починав жити. Вони не побоялися глянути смерті у вічі заради утвердження національної ідеї. Йшли вони під кулі не задля слави чи з особистих мотивів, а щоб вибороти гідне майбутнє своєму народові.

З нагоди 12  - річниці вшанування Героїв Небесної Сотні у бібліотеці та  актовому залі ЗЗСО №2 проведено годину – спомин «Зима, що змінила країну» та розгорнуто книжкову виставку "Розстріляні мрії", на якій представлені книги, що висвітлюють події під час Революції гідності, розповідають про мужність і героїзм її учасників. 

Народний Єпископ Іван Марґітич

 4 лютого виповнилось 105 років від дня народження Івана Антоновича Марґітича – священнослужитель, душпастир рахівських гуцулів.

Народився 4 лютого 1921 року в селі Велика Чингава (нині село Боржавське Виноградівської громади Берегівського району)

Початкову освіту Іван Марґітич здобував у рідному селі, а в 1932 році продовжив навчання у Севлюшській горожанській школі. Під час навчання в Хустській реальній гімназії долучився до Пласту. У 1941 році після закінчення Хустської гімназії вступив до Ужгородської Богословської Академії, яку закінчив у 1946 році. Під час навчання захоплювався викладами улюбленого професора Теодора Ромжі. Мріяв про навчання в Римі, та цьому перешкодили воєнні події. Під час угорської окупації в числі патріотичної української молоді богослов           І. Марґітич був ув’язнений у 1942 році і засуджений на 2 роки до в'язниці у місті Вац. Звільнений через півроку за клопотанням  єпископа О. Стойки по амністії і продовжив навчання. 

У 1946 році прийняв ієрейські свячення в целібаті з рук єпископа Теодора Ромжі та призначений помічником у місті Виноградів, а згодом переведений на богослужіння в місто Рахів. 

Через репресії комуністичної влади у 1951 році о. І. Марґітич та о. І. Роман були заарештовані та ув'язнені на 25 років позбавлення волі та відправлено до таборів ГУЛАГу в Омській області. З настанням амністії звільнений із ув'язнення у 1955 році  о. Іван Марґітич повернувся до рідного села Боржавське. Вдень працював у колгоспі, а вночі обслуговував вірників у катакомбній церкві по всьому Закарпатті, в тому числі й на Рахівщині. З того часу вже не залишав рахівських вірян аж до своєї смерті.

Він також став двигуном богослужіння українською мовою в МГКЄ від часу легалізації ГКЦ 1989 р., заснування першої української громади в м. Ужгород в Кафедральному соборі в 1993 році. Цього ж року апостольським Престолом владика Іван Марґітич був призначений Синкелом для вірників української ідентичності МГКЄ і таким чином до кінця свого життя захищав і виражав духовні інтереси переважної більшості вірників МГКЄ.

Помер 7 вересня 2003 року, похований у рідному селі Боржавське Виноградівської громади Берегівського району.

  Використана література: Масляник О., Ткач М. 300 імен Рахівщини