Вишиванка – орнамент єдності і нерозривності поколінь

 

Щороку у третій четвер травня  відзначають Всесвітній день Вишиванки. У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном. 

Святкування Дня вишиванки вже стало традиційним для нашого краю, незважаючи на те, що вишиванка в житті гуцулів є не тільки святом один раз на рік, а повсякденною частиною буденного життя. Проте на свято, як на Великдень чи Різдво, справжній гуцул чи гуцулка одягають найкрасивішу та найбарвистішу вишиту сорочку. І не дивно, тому як кожна гуцульська вишивка є унікальним витвором мистецької душі майстрині – вишивальниці.

Щорічне свято покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. В цей день кожен українець може одягти вишиванку і вийти в ній на роботу, в школу чи садочок, або завітати до бібліотеки, де вас зустрінуть бібліотекарі-красуні в такому ж красивому вбранні.

Не секрет, що вишиванка для українців має велике значення. У скількох піснях вона оспівана! Ніхто не пам’ятає, коли виник цей вид народного мистецтва. Та можна з упевненістю сказати, що сорочка, уквітчана різнобарвними візерунками, - це не просто святковий одяг. Із давніх-давен наші пращури на вишиванках прагнули відобразити не лише велике різноманіття довколишньої флори і фауни, а й вишивали прадавні сакральні символи. Хто зна, чи мали вони вплив на того, хто їх носив, та в народі кажуть, що такі сорочки були оберегами, мали захисні містично-магічні властивості. Усе залежало від того, що на них було зображено і чи вірила людина в чудодійні властивості вишиванки.

Гуцульська вишиванка виділяється багатством, різновидністю технічного виконання.

Друга світова війна – без права на забуття

 Історична довідка

 до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

Страшна війна минулого століття, яка і через роки пломеніє кров’ю. Молоде покоління має знати історію українського народу та пам’ятати героїчне минуле своє країни. 

8 травня відзначаємо 80-ту річницю – до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, вшановуючи жертв найкривавішої війни в історії людства.

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року і тривала до 2 вересня 1945 року. У війні брали участь 72 держави. Воєнні дії охопили території сорока країн. До військових формувань мобілізовано 110 млн. осіб. Загальна кількість втрат становить близько 60 млн. чоловік, із них безпосередньо на фронтах загинули 27 млн. Основними причинами війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою Версальською системою, та агресивна експансіоністська політика нацистської Німеччини, Японської імперії та Італії. 

1 вересня 1939 року гітлерівські війська вторглися в Польщу. 3 вересня Велика Британія та Франція оголосили Німеччині війну. Упродовж 1939—1941 років завдяки серії успішних військових кампаній та низки дипломатичних заходів Німеччина захопила більшу частину континентальної Європи. 

Велика Вітчизняна війна розпочалася нападом Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року. До середини липня німецькі війська захопили Галичину, Волинь, Буковину. У серпні окупована правобережна Україна. 19 вересня 1941 року німецькі війська захопили Київ. 22 липня 1942 року вся територія України була тимчасово окупована і розділена: північну Буковину, Ізмаїльщину та землі між Південним Бугом і Дністром з центром в Одесі Гітлер віддав Румінії; західні області УРСР було включено в німецьке генерал-губернаторство, до якого належала і частина польських земель. Окупанти намагалися прищепити українському народові дух покірності, посіяти національну ворожнечу. Однак окупаційний режим не зламав прагнення українського народу боротися за своє визволення.