Вишиванка – орнамент єдності і нерозривності поколінь

 

Щороку у третій четвер травня  відзначають Всесвітній день Вишиванки. У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном. 

Святкування Дня вишиванки вже стало традиційним для нашого краю, незважаючи на те, що вишиванка в житті гуцулів є не тільки святом один раз на рік, а повсякденною частиною буденного життя. Проте на свято, як на Великдень чи Різдво, справжній гуцул чи гуцулка одягають найкрасивішу та найбарвистішу вишиту сорочку. І не дивно, тому як кожна гуцульська вишивка є унікальним витвором мистецької душі майстрині – вишивальниці.

Щорічне свято покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. В цей день кожен українець може одягти вишиванку і вийти в ній на роботу, в школу чи садочок, або завітати до бібліотеки, де вас зустрінуть бібліотекарі-красуні в такому ж красивому вбранні.

Не секрет, що вишиванка для українців має велике значення. У скількох піснях вона оспівана! Ніхто не пам’ятає, коли виник цей вид народного мистецтва. Та можна з упевненістю сказати, що сорочка, уквітчана різнобарвними візерунками, - це не просто святковий одяг. Із давніх-давен наші пращури на вишиванках прагнули відобразити не лише велике різноманіття довколишньої флори і фауни, а й вишивали прадавні сакральні символи. Хто зна, чи мали вони вплив на того, хто їх носив, та в народі кажуть, що такі сорочки були оберегами, мали захисні містично-магічні властивості. Усе залежало від того, що на них було зображено і чи вірила людина в чудодійні властивості вишиванки.

Гуцульська вишиванка виділяється багатством, різновидністю технічного виконання.