вівторок, 24 липня 2018 р.

Вони прославили свій край: Лемак Михайло Михайлович – перший начальник Рахівської районної електромережі


   Михайло Лемак  народився 3 жовтня 1920 року у с. Затисівка  Севлюського округу Угочанськоко комітату за Чехословаччини. Батько, Михайло і мати Варвара, дуже хотіли «віддати сина в науку», але для цього потрібні гроші, яких у простій селянській сім`ї нізвідки було взяти. Тому на початку 30-х років ХХст. старший М. Лемак їде до Америки заробити кошти для оплати  здобуття сином освіти. Повернувшись додому, він віддає сина Михайла, після його навчання в народній державній школі, до Севлюшської (тепер Виноградово) горожанки, а далі до гімназії. У 1940 році, за Угорщини, починає навчатися у місцевій промисловій школі. Під час Другої світової війни, з 1943р. по 1945р., був мобілізований до мадярської армії, де служив у будівельній військовій частині. Але на початку 1945р. йому вдалося втекти із війська додому і, після ретельної перевірки каральними органами Радянського Союзу, з 1 вересня цього ж року продовжує навчання у Виноградівському політтехнікумі, реорганізованому на базі колишньої промислової школи.

    Після закінчення технікуму у 1946р. його направляють начальником електростанція у Великий Березний, а у 1950р. переведений начальником електростанції у Рахові. Та електростанція, яка знаходилася біля сьогоднішнього підвісного мосту й гаражів, була примітивною, адже працювала на дровах і генератор приводився в рух за допомогою тиску пари з парового котла. Тільки десь у середині 50-х років тут був встановлений дизельний двигун.
    Згодом, під керівництвом Михайла Михайловича, з проведенням у 1959-1960рр. високовольтної лінії електропередачі (ЛЕП), у Рахові (біля картонної фабрики), у Великому Бичкові та Ясіню було встановлено розподільні підстанції (35/10 кВ), за допомогою яких з часом були електрифіковані майже всі населені пункти Рахівщини. З проведенням ЛЕП – 110 кВ (більш потужної), яка діє і по сьогодні, було встановлено велику розподільну підстанцію 110/35/10 кВ(навпроти Лазів), яка діє і в наш час. У той же період з ініціативи М. М. Лемака було побудовано адміністративний будинок Рахівської РЕМ. З виходом на пенсію він ще 16 років пропрацював на рідному підприємстві.
      Разом з жінкою, Євфимією Михайлівною, яка всі трудові роки працювала у райлікарні, виростили двох дітей. Дочка Наталія працювала вчителькою музики, а син Михайло, так як і батько, довго трудився у Рахівській РЕМ. У них виросло троє внуків, один з яких, Ганущин Олександр Олександрович, сьогодні є очільником Львівської обласної ради.
   Особливих нагород він не мав, крім грамот і медаль ветерана праці УРСР і СРСР, адже під час війни, як уже відомо, служив в угорській армії, хоч у боях не приймав участь і весь час перебував у тилу.  Однак, рішенням Рахівського міськвиконкому №109 від 30.08.2000 року йому присвоєно звання «Почесний громадян міста».
     Помер 13 грудня 2005 року. Похований у Рахові.
                                                    
Микола Ткач 
історик, краєзнавець
      

Дописати коментар