Чи знаєш ти, світе,
Як
сиво ридає полин,
Як
тяжко, як тужно
Моєму
народу болить?
Чорнобиль. Цю містечко знають
сьогодні знають у цілому світі. Ця проблема турбує політиків, медиків, простих
людей. Це світова трагедія.
В 130 кілометрах від Києва
розмістилося невеличке містечко Чорнобиль. Заснований ще за часів Київської
Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній
електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже
працювало чотири електроблоки цієї електростанції із запланованих шести. Але в
історію Чорнобиль увійшов назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в
історії людства техногенних катастроф.
Мета – згадати історію аварії
на Чорнобильській АЕС; поглибити знання про неї; виховувати особисту
стурбованість кожного за все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу
біду, чужий біль як свої власні.
Книги, які рекомендується
застосувати при підготовці:
·
Щербака Ю. „Чорнобиль”;
·
Яворівський В. „Марія з полином у кінці століття”;
·
„Мужність і біль Чорнобиля”;
·
Вірина Л. „Тієї весняної ночі”;
·
Газети і журнали з матеріалами про Чорнобильську
трагедію.
Форми роботи: вечори пам’яті, години скорботи,
уроки – реквієми, уроки
- лекції, бесіди, зустрічі з учасниками – ліквідаторами, уроки моралі,
книжково – ілюстративні виставки, виставки – перегляди, ін.
Спомин про ті дні не згасне у
наших серцях, імена загиблих не зітруться з людської пам’яті. Слід більш
поширено показати ту небезпеку, та страшні наслідки, які можуть загрожувати нам
при необачному ставленні до атома.
Отож для читачів раджу
провести комплекс масових заходів „Чорнобиль! Ти у моїй крові”, куди можна
включити: вечори пам’яті, години скорботи, уроки – реквієми: „Біль Чорнобиля з
роками не зникає”, „Дзвони пам’яті”, „Наш нестихаючий біль”, „Запаліть
скорботну свічку”, „Як страшний сон...”.
Для дитячої аудиторії можна організувати і
провести урок – лекцію „Мужність і біль Чорнобиля”.
Чорнобиль – це проблема не тільки України, а
світового масштабу і для того, щоб не допустити повторення цієї страшної біди,
необхідно виховувати у теперішнього підростаючого покоління розуміння всієї
відповідальності.
Із учнями – старшокласниками раджу провести науково – літературний журнал
„У казки сиве волосся”, годину спілкування „Мужність і біль Чорнобиля”,
альманах „Чорнобиль немає майбутнього”,
екологічний діалог „Під чорним крилом Чорнобиля”.
Організувати книжкові виставки
(як на масові заходи, так і постійнодіючі): „Земля тривоги нашої”, „Важкий
тягар Чорнобильського неба”, „Сльоза омиває душу”, „Чорнобиль немає сьогодні
меж”.
До яких уроків Чорнобиля ми
дійшли? Насамперед – моральні уроки трагедії. І головне тут – людський фактор.
Один із уроків – урок безвідповідальності. Ми були не готові (як морально, так
і технічно) до такої аварії, і коли вже сталася трагедія, довго подавалося все
в присмерках напівправди. Лише на десятий день Міністр охорони здоров’я
республіки просив населення зачинити кватирки.
Ще один з уроків – низький
технічний рівень підготовки працівників АЕС. Але не стільки низький технічний
рівень, скільки низький рівень відповідальності спричинив трагедію.
Урок милосердя – наступний
урок. Тисячі людей відгукнулися на біду, прийшли багатьом чорнобильцям на
допомогу.
„Природа
творила людину мільйони років. Давайте ж
поважати
цю роботу, проживемо життя гідно,
підтримуючи
все створене і протистоячи всьому
руйнівному
в житті.”
Д.Ліхачов
Немає коментарів:
Дописати коментар