середа, 11 квітня 2012 р.

На допомогу фахівцю: „БІЛЬ ОБЕРНЕНИЙ У СЛОВО” до річниці Чорнобильської трагедії (інструктивно – методичний лист)


Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить?

         Чорнобиль. Цю містечко знають сьогодні знають у цілому світі. Ця проблема турбує політиків, медиків, простих людей. Це світова трагедія.
         В 130 кілометрах від Києва розмістилося невеличке містечко Чорнобиль. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало чотири електроблоки цієї електростанції із запланованих шести. Але в історію Чорнобиль увійшов назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф.
         Мета – згадати історію аварії на Чорнобильській АЕС; поглибити знання про неї; виховувати особисту стурбованість кожного за все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як свої власні.

         Книги, які рекомендується застосувати при підготовці:
·        Щербака Ю. „Чорнобиль”;
·        Яворівський В. „Марія з полином у кінці століття”;
·        „Мужність і біль Чорнобиля”;
·        Вірина Л. „Тієї весняної ночі”;
·        Газети і журнали з матеріалами про Чорнобильську трагедію.
Форми роботи: вечори пам’яті, години скорботи, уроки – реквієми, уроки
- лекції, бесіди, зустрічі з учасниками – ліквідаторами, уроки моралі, книжково – ілюстративні виставки, виставки – перегляди, ін.
         Спомин про ті дні не згасне у наших серцях, імена загиблих не зітруться з людської пам’яті. Слід більш поширено показати ту небезпеку, та страшні наслідки, які можуть загрожувати нам при необачному ставленні до атома.
         Отож для читачів раджу провести комплекс масових заходів „Чорнобиль! Ти у моїй крові”, куди можна включити: вечори пам’яті, години скорботи, уроки – реквієми: „Біль Чорнобиля з роками не зникає”, „Дзвони пам’яті”, „Наш нестихаючий біль”, „Запаліть скорботну свічку”, „Як страшний сон...”.
Для дитячої аудиторії можна організувати і провести урок – лекцію „Мужність і біль Чорнобиля”.
Чорнобиль – це проблема не тільки України, а світового масштабу і для того, щоб не допустити повторення цієї страшної біди, необхідно виховувати у теперішнього підростаючого покоління розуміння всієї відповідальності.
Із учнями – старшокласниками раджу провести науково – літературний журнал „У казки сиве волосся”, годину спілкування „Мужність і біль Чорнобиля”, альманах  „Чорнобиль немає майбутнього”, екологічний діалог „Під чорним крилом Чорнобиля”.
         Організувати книжкові виставки (як на масові заходи, так і постійнодіючі): „Земля тривоги нашої”, „Важкий тягар Чорнобильського неба”, „Сльоза омиває душу”, „Чорнобиль немає сьогодні меж”.
         До яких уроків Чорнобиля ми дійшли? Насамперед – моральні уроки трагедії. І головне тут – людський фактор. Один із уроків – урок безвідповідальності. Ми були не готові (як морально, так і технічно) до такої аварії, і коли вже сталася трагедія, довго подавалося все в присмерках напівправди. Лише на десятий день Міністр охорони здоров’я республіки просив населення зачинити кватирки.
         Ще один з уроків – низький технічний рівень підготовки працівників АЕС. Але не стільки низький технічний рівень, скільки низький рівень відповідальності спричинив трагедію.
         Урок милосердя – наступний урок. Тисячі людей відгукнулися на біду, прийшли багатьом чорнобильцям на допомогу.


                                      „Природа творила людину мільйони років. Давайте ж
                                      поважати цю роботу, проживемо життя гідно,
                                      підтримуючи все створене і протистоячи всьому
                                      руйнівному в житті.”
                                                                           Д.Ліхачов


Дописати коментар