четвер, 23 серпня 2012 р.

На допомогу фахівцю: Традиційні та інноваційні форми роботи бібліотек, що обслуговують дітей.


Масова робота В сучасній професійній літературі зустрічається цілий ряд визначень масової роботи бібліотеки:
·        сукупність методів, форм, прийомів усного, наочного, аудіовізуального і комп’ютерного просування літератури в системі бібліотечного обслуговування.
·        система реалізації культурно – дозвіллевої діяльності бібліотек засобами бібліотечних заходів 
Масова робота має свою мету, завдання, теорію і методику. Методами масової роботи є бібліотечні заходи, необхідної для навчання, дозвілля і розвитку.
Захопити дитину читанням – завдання не просте. Масова робота – один з шляхів бібліотеки досягнення цієї мети. Новітні дослідження доводять: читання книжок сьогодні не є дуже популярним заняттям.


 Уже при першій зустрічі дитини потрібно її здивувати, зацікавити книгою, усіма доступними засобами, якими володіє бібліотека. На любому масовому заході, який проводиться бібліотекою, головним героєм повинна бути книга, тільки  тоді будуть і читачі, а не глядачі і учасники. Відкривають для себе бібліотеку учні - шестирічки знайомством з бібліотекою під час екскурсії. Проводити екскурсію краще не з цілим класом, а групами (половина класу), тому, що всі будуть бачити і чути, а бібліотекарю легше відчути, що зацікавило дитину. Потрібно їм розповісти тільки основні правила поводження в бібліотеці, показати книги і тут таки дати їм подивитися, погортати. Показати саму велику і саму маленьку книгу, товсту і тонку книги, з малюнками і без малюнків і наголосити, що в книзі головний зміст, а не зовнішній вигляд, обов’язково включити ігрові елементи - «Чарівна скринька» з речами, які належать літературним героям. Це наочно і зрозуміло. Запитання повинні бути легкі і прості, оскільки це ще не конкурс а своєрідна ігрова хвилинка, щоб був «ліс» рук і відповіді хором. І лише в кінці задати складні запитання, щоб заінтригувати і тут же показати книги, в яких можна знайти відповіді.
Одним із головних масових комплексних заходів по залученню дітей – першокласників до бібліотеки це Посвята в читачі. Обов’язковими героями свята є: Королева Книга, Лікар Айболить. Королева Книга вручає дітям формуляри з якими вони підходять до бібліотекаря щоб записали їх в бібліотеку. Лікар Айболить розповідає про правила поводження з книгами, щоб вони не захворіли про це особливо повторювати  дітям, особливо на першому етапі становлення читача. В залежності від сценарію, можуть бути і інші літературні герої. Добре сприймають діти  протилежних героїв за принципом правильно – не правильно. Незнайко і Знайко, Буратіно і Мальвіна.
Немало важливу роль відіграють книжкові виставки. Це широко розповсюджена оперативна форма роботи. Виставки бувають тематичні, жанрові, присвячені конкретному виду літератури, творчості одного письменника. «У країні цікавих уроків», виставка – загадка, виставка – іграшка, виставка – діалог. Для формування у підростаючого покоління щоденної потреби спілкування з книгою бібліотекарі повинні застосовувати різні методи індивідуальної і масової роботи, традиційні та інноваційні форми роботи. Але треба не забувати, що нове — це добре забуте давнє. Допомогти читачу у формуванні і розвитку його інтересу сприяє використаний з досвіду роботи прийом: «Книга для тебе» — серед новинок, або раніше виданої літератури потрібно відібрати  найбільш доцільну книгу, зберігати її потрібно на спеціально оформлених столах, і під час зустрічі з читачем повідомляти, що книгу відкладено спеціально для нього; «Книга сюрприз» — це рекомендація прочитати незаслужено забуті книги або такі, що заслуговують особливої уваги. В повсякденній роботі бібліотекарі повинні застосовувати методи групової та індивідуальної бесіди. Розповсюдженими є рекомендаційні бесіди, бесіди про прочитане індивідуальні консультації біля книжкових виставок і полиць відкритого доступу. Найбільш розповсюдженою формою індивідуальної бесіди є запитання «Про щоб ти хотів читати?». До традиційних методів роботи з книгою відноситься бібліографічний огляд літератури. Найбільш популярним є бібліографічний огляд нових надходжень. Більш складними є тематичні, жанрові бібліографічні огляди, хоча ці огляди рідко використовуються в практиці бібліотек, але викликають інтерес у відвідувачів. Такі огляди присвячені певному жанру літератури і можуть бути організовані як цикл заходів:
·        Правдива країна Фантазія (фантастика)
·        З багатьма невідомими (детектив)
·        Чарівна країна казок (казки)
·        Мій край, моя земля (література краєзнавчої тематики)
·        Віхи історії (історична тематика).
  Серед наочних форм популяризації документів найважливіше місце посідає книжкова виставка — традиційна форма роботи бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес читача.
Технологія проведення бібліографічного огляду загальновідома: вступ (Серед розмаїття видів книжкових виставок популярними стають міні-виставки. Це зумовлено чіткою адресною спрямованістю, компактністю, акцентуванням уваги до автора, жанру, тематики. Наприклад, міні - виставки однієї книги (журналу, статті). Для оформлення такої виставки потрібно взяти книгу чи статтю, яка користується підвищеним читацьким попитом, і пропонували до неї допоміжні матеріали (книги, фотографії, ілюстрації, статті з періодичних видань, тематика, читацька адреса, період, за який відібрана література), характеристика книг, що увійшли в огляд і резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених документів, дає змогу читачам розвинути свій інтерес до теми, відсилаючи їх до періодичниїх видань, розділів систематичного каталогу, адресам Інтернет – ресурсів та ін.
Хорошою рекламою читання та книг є така форма як бенефіс читача. В перекладі з французької «бенефіс» - означає користь, а ще – «театральна вистава на честь одного актора». В бібліотечній практиці бенефіс читача – це захід на честь одного читача – лідера читання. Адже найкраща реклама читання – це самі читачі. Захід може відбуватися у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар задає питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки. Слухачі також задають питання. Другий варіант – лідер читання самостійно розповідає про себе і свої читацькі уподобання іншим читачам.
Залишаються популярними в бібліотеках традиційні дискусійні методи масової роботи: обговорення, конференції, диспути, літературні суди. Обговорення прочитаних книг у голос це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Цей захід може проходити спільно з авторами книг, критиками, представниками редакцій журналів, видавництв. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою. А ще – толерантному відношенню до опонентів. Підготовка обговорення літературного твору триває 2 - 3 місяця, під час якого бібліотекар забезпечує аудиторію достатньою кількістю примірників книг, яка планується до обговорення, визначає проблемні питання. Реклама заходу передбачає оформлення виставки однієї книги, повідомляється дата проведення та пропонується при читанні книги подумати над орієнтовними питаннями. На обговорення запрошується не більше 15 - 20 дітей. Бібліотекар веде розмову з читачами про книгу, уникаючи власних оцінок з позиції дорослої людини. Якщо є необхідність, в кінці заходу бібліотекар корегує невірні вислови читачів, дає колективну оцінку книзі. Обговорення книг практикуються в літературних вітальнях, клубах за інтересами, класах. Обговорення книги практикується як самостійний захід або проводиться після голосних читок, на читацьких конференціях, диспутах. Найбільш складна форма обговорення – читацька конференція. Ця форма роботи стала використовуватись в публічних бібліотеках наприкінці 20-х років ХХ століття, довгий час була досить популярною в радянських бібліотеках. В 90-ті роки масштаби проведення читацьких конференцій скорочуються, хоча форма їх проведення зберігається і до наших днів. Зазвичай читацька конференція присвячується будь - якій темі або окремому твору. Інколи читацька конференція не відрізняється за формою проведення від обговорення. Однак, крім загальних рис (попереднє вивчення твору, його критичне осмислення, підготовка до виступу, наявність ведучого), конференція має специфічні риси. В ній може бути більша кількість учасників. У виступах учасників повинен прозвучати аналіз критичних матеріалів, а не лише виклад власних думок. Це дуже складний метод, він потребує професійних знань, вміння викласти свої думки. Тим, хто хоче опанувати цей метод, пропонуємо звернутися до професійної літератури. В наші дні до методу читацької конференції «приєдналися» обговорення на сторінках Інтернет – видань, у форумах і блогах. Це цікава перспектива для бібліотек, в яких є Інтернет. Після перегляду кінофільмів діти питають в бібліотеках книгу, по якій був знятий фільм. Щоб задовільнити читацький інтерес до книг, за якими зроблено екранізацію, можна організувати виставку однієї книги, або виставку книг автора, за творами якого знято фільм. І провести в бібліотеці читацько - глядацьку конференцію, під час якої обговорюється не лише проблематика літературного твору, а й переваги (або недоліки) екранізованого або театралізованого втілення.
Диспут – як метод популяризації літератури передбачає зіткнення різних, протилежних точок зору на одну тему або проблему, що піднімається в художньому творі. Мета диспуту – пошук найбільш вірної оцінки висвітлених в книзі ідей, думок. Читачі під час участі в диспуті вчаться не лише вміло висловлювати свої думки, погляди, але й аргументовано їх захищати, література сценарії і рекомендації для проведення диспутів зустрічаються на сторінках професійної періодики.
Літературний суд – вид літературної гри, обговорення героїв книги, літературне розслідування, організоване у вигляді театралізованого судового засідання. Літературні суди з`явилися в практиці роботи бібліотек на початку ХХ століття. В 60-ті роки минулого століття, коли почалося пожвавлення масової роботи, літературні суди почали проводитися взамін читацьких конференцій. Театралізований характер цієї форми передбачає відповідне оформлення приміщення, підготовку учасників заходу – представників «захисту», «звинувачення», «суду». Літературний суд, як і інші активні форми масової роботи, сприяє глибокому сприйняттю прочитаного.
В бібліотечній практиці з`явився ще один метод – презентація прочитаних книг. «Почитай, не пожалкуєш!» - таку назву може носити подібна презентація. Презентацію прочитаних книг можна практикувати до Всесвітнього Дня книги (23 квітня). Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати учням, що читання пов’язане не тільки зі школою, навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора, організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури;  Ерудит-конкурс «Чарівний світ казок». Бібліотекар пропонує дітям казкову квітку, на кожній пелюстці якої загадки з українських народних казок. Діти відривають пелюстку, і мають відгадати загадку, назвати казку. Велику кількість літературних ігор бібліотекарі проводять, взявши за основу телевізійні конкурси: «Розумники, розумниці», «Найрозумніший», «Зоряний час», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?» та ін. Бібліотечна гра як творчість Ефективними технологіями масової роботи є ігрові форми: літературний аукціон, калейдоскоп, подорож, лото, лабіринт, вікторина, турнір тощо. Літературні ігри активізують читання, стимулюють їх звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення. Для найменших читачів в бібліотеці ще може бути гра «Знавці казок». Читачам пропонується пригадати, наприклад, казки, в яких літературний герой, імя, якого починається з певної літери («К» - «Колобок», «Кіт у чоботях», «Котигорошко»). Або назвати казку за поясненням. Наприклад, одним із завдань може бути таке: цей будинок ніхто не будував, жити в ньому мали  право лише 5 братів, але в скрутну хвилину вмістилося майже все лісове царство. (Рукавичка).
 
До Міжнародного року астрономії, року екології, для учнів 3-4 класів День інформації «Дитина і Всесвіт» (з досвіду роботи дитячої бібліотеки ім. Т.Шевченка м. Київ).
                                      
Ми – господарі нашої природи,
і вона для нас комора
сонця з великим скарбом життя.
Замало просто оберігати ці скарби,
їх треба відкривати й показувати.
Риба потребує чистої води –
оберігатимемо наші водойми.
В лісах, степах, горах різні цінні тварини
- оберігатимемо ліси, гори, степи.
Рибі – вода, птахові – повітря, звірам – ліс, гори.
А людині потрібна Батьківщина.
І оберігати природу –
означає оберігати Батьківщину.
М.М.Пришвін

Книжкова виставка «Світ на долоні»,
цитатою до якої стали рядки поезії А.Качана:
Вгорі над нами засвітилася
Зоря яскрава в небесах,
Чумацьким Шляхом прокотилася
І приземлилась у степах.
 Розділи виставки:
«Вікно у дивовижний Всесвіт»
«Вони підкорили космос»        та
«Із року в рік навколо Сонця, Мов корабель, пливе Земля. Ми – юнги, юні охоронці, Матроси цього корабля. Ставай на вахту разом з нами…» (А.Качан). (галузевий розділ 22.4 астрономія,26,28,39.6).

                Вікторина: «Три! Два! Один! Пуск!»
1.     Як називається велике скупчення зірок? (галактика)
2.     В якій галактиці знаходиться наша Сонячна система? (Молочний або Чумацький шлях)
3.     Скільки планет нараховує наша Сонячна система? (9)
4.     Назвіть планети Сонячної системи? (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Плутон, Сатурн, Уран, Нептун, Юпітер)
5.     Який колір мають найгарячіші зірки? (білий або синій)
6.     Який колір мають найхолодніші зірки? (червоний)
7.     Як називають фігури, що утворюються зірками? (сузір’я)
8.     За допомогою якого приладу можна спостерігати за зорями? (телескоп)
9.     Як називаються люди, які літають у космос? (астронавти)
10. Як називаються люди, що досліджують зорі? (астрономи)
11. Хто з людей першим полетів у космос? (Юрій Гагарін)
12. Коли Юрій Гагарін здійснив свій перший політ? (12 квітня 1961 року)
13. Хто з книжкових героїв здійснив мандрівку на Місяць? (казкові чоловічки з повісті М.Носова «Незнайко на Місяці)
14. Якою планетою подорожували кіт Гарбузик та його хазяйка? (пурпуровою – з книжки Л.Ворониної «Таємниця Пурпурової планети).
15. Хто був першим українським космонавтом? (Леонід Каденюк)
16. Як називається книга про подорож дівчинки Даринки та домовичка  Карла? (Планета – пастка, або Чому мовчать зелені чоловічки)
17. Хто з героїв Марини та Сергія Дяченків був викрадений інопланетянами? (Гордійчик, Андрійчик, їхні дідусь, песик Хвостик та коза Ізабелла з книги «Летючий капелюх»)

Завдання до обговорення під час
бесіди – діалогу «Вода – це життя»

1.     «Я в річці. Я іржава. Я порізала ступню маленької дівчинки, коли вона купалася. Що я?» (відкрита, викинута в річку бляшанка)
2.     «Я дуже хвора. Мені не вистачає кисню для дихання. Мені більше не подобається плавати у цьому озері. Хто я?» (черепаха)
3.     «Я мокра. У мене поганий запах. Мій колір зовсім непривабливий. Щодня завод викидає в мене свої відходи. Що я?» (забруднена річка)
4.     «Я мокра. Я потрібна всім живим істотам. Усі рослини, тварини і люди помруть без мене. Що я?» ( чиста вода)
5.     Чого з перерахованого не має бути у чистій воді: пластмасовий стаканчик; жива риба; бляшанки; жаби; папір; зламана вудочка; водяна змія; личинки комах; автомобільна шина; водяні рослини; стара гумова іграшка; молюски; черепаха; зламані гілки дерев?

При підготовці до цього завдання заздалегідь намалюйте озеро на папері, а окремо – те, що там знаходиться, і те, чого там немає бути, та виріжте ці предмети. Також намалюйте кошик для сміття. Запропонуйте дітям «заселити» озеро «правильними» малюнками, а «неправильні» викинути у кошик для сміття. Малюнки можна прикріпити шпильками або скотчем.


Калейдоскоп літературних казок – зацікавить читачів молодшого шкільного віку. Під час підготовки заходу діти читають літературні казки, а на заході дивляться театралізовані уривки, відгадують автора, назву казки.. Одна з характерних рис сучасної масової роботи — це використання популярних у читачів форм роботи, значення яких полягає в сприянні неформальному спілкуванню, цікавому проведенні вільного часу і взагалі, інтелектуальному розвиткові підлітка. Можна назвати особливості, властиві саме таким формам роботи з читачами дітьми, як: новизна в назвах масових форм; обов’язкова наявність діалогу бібліотекаря з читачем, або читачів між собою; наявність елементів дискусій як в усних, так і наочних формах популяризації літератури; наявність ігрових моментів, завдань; наявність елементів театралізації і музичного оформлення; наявність зворотного зв’язку бібліотекаря і читача в ході заходу і після його завершення. Під час літніх канікул рекомендую підготувати та провести такі заходи як: екологічну екскурсію «Ті, що лишилися в морі», ерудит конкурс «Перевір свої знання», інформаційний коктейль «З історії походження грошей», літературно - поетичний конкурс «Щедрий вечір, добрий вечір», заочну подорож «Мандруємо разом Європою», експрес-інформацію «Нові надходження», бліц - вікторину «Живі барометри», бесіду - роздум «Чи можна стати бізнесменом у 12 років?», година міркування над книгою «Рідкісні і зникаючі тварини», конкурс читацьких симпатій «Книга року», літературно - історична подорож. Наприклад, «Велика і свята ти, мати Україно», «Цікаве з минулого». У ході проведення заходу підлітки включаються в пошукову роботу, зустрічаються з цікавими людьми, знайомляться з історією своєї землі. Поширеним методом масової роботи є літературні подорожі по книгах. Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому підводяться підсумки. Алгоритм проведення літературної гри – подорожі включає етапи: вибір теми, розробка маршруту «подорожі» по сторінках книг, підбір літератури; робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників і т. ін.
Гарним результатом роботи стане пошук змістовних інновацій, що доповнюють традиційні й утворюють нові форми роботи. Запровадження інноваційних форм популяризації літератури надасть можливість всебічного і нетрадиційного розкриття книжкових багатств, дозволить користувачам виявити і поповнити свої пізнання в різних галузях знань, розкрити творчий потенціал учасників масових заходів тощо. Термін «інновація» активно почав використовуватись не так давно, хоча дане поняття було введено в науковий обіг ще в 30-і роки минулого сторіччя австрійським економістом І. Шумпетером. Слово «innovation» у перекладі з англійської – «нововведення», «новаторство» розуміють як: використання нововведень у вигляді нових технологій, послуг, форм організації виробництва і праці, обслуговування та управління. За Бібліотечною енциклопедією «інновація» означає «оригінальна ідея», що виходить за межі існуючих канонів, традиційних форм, методик або «проект, який відображає новий підхід до змісту та організації бібліотечного обслуговування, технологій чи управління бібліотекою». Певний спосіб в оформленні ілюстративної виставки, чи нову для бібліотеки організаційну форму. Упровадження інновацій має бути диференційованим, адже те, що добре в одній бібліотеці, може не підійти іншій через різні причини.  Інноваційні форми роботи: інсценована екскурсія бібліотекою, театральні вистави, вернісаж дитячих робіт, презентації поетичних і прозових творів. Командно літературна гра «Кросс - знайка», сутність якої полягає у прочитанні командами окремих художніх творів, складання кросвордів про прочитане і розгадування кросвордів один одного на фінальному етапі турніру. Казкове лото, літературна мозаїка, валеологічні хвилинки, гра - загадка, інтелектуальна ігротека, літературно-музична гра-загадка «Забавлянка з лісової галявини», поетична година, хвилинки - веселинки, різноманітні подорожі, салон професій «Твоя майбутня справа», літературний диліжанс «Книга – твій найкращий друг», новорічний карнавал «Мереживо зимових фарб», година творчого дозвілля «Цікаве хобі», мистецький вернісаж «Пізнаємо світ», поетичний дебют «Мій перший вірш». Виставка – панорама «Чорнобиль у спогадах та фотознімках», виставка - хроніка «Гортаючи календар ХХ сторіччя», виставка – галерея «Шевченко – художник», виставка – портрет «Письменник століть», виставка – персоналія «Письменники – ювіляри та їхні твори».
Напевно, сьогодні не знайдеш людину. Яка б не знала, або не чула слово «тренінг». Тренінг, це не тільки активний пізнавальний процес і своєрідний синтез навчальної та ігрової діяльності, що проходить в умовах моделювання різних ігрових ситуацій, це й метод навчання і форма розвитку здібностей та розкриття творчих можливостей його учасників. Структура тренінгу аналогічна ігровій програмі і передбачає чергування різних видів діяльності(приклад: навчальні вправи змінюються ігровими розминками, головна мета тренінгу навити дітей активному спілкуванню. Вмінню висловлювати власну думку. Аргументовано відстоювати свою точку зору, знаходячи компромісне рішення. Вчити їх ефективно використовувати набуті під час тренінгу знання і інформацію в реальному житті. Тематика тренінгу: «ВІЛ/СНІД: захисти себе сам», «Нікотин та нікотоманія: чому це небезпечно?», «Алкоголізм – подорож у безодню», «Не стань живим товаром!» (работоргівля). Ефективність полягає в тому, що бібліотекар знайомлячи дітей з новими, цікавими фактами, надає їм можливість спілкуватися і обмінюватись інформацією. Сюжетно – рольова гра «Про шкідливість куріння», де діти грають ролі: Історика який розповідає про історію тютюну, як він потрапив до Європи. Стоматолог попереджає, що від тютюну псуються зуби, Хімік - аналітик розповідає про речовини які містить тютюн, Психолог радить, як боротися з шкідливістю паління, Класний керівник підводить підсумки  в кінці гри вправа «мікрофон» у якій діти повинні закінчити фразу «Я бажаю вам…». Тренінгові заняття – найефективніша форма роботи з підлітками. Для успішного проведення тренінгу існують правила. При його підготовці, насамперед потрібно обрати тему, чітко та ясно сформулювати мету і визначити ерудовану та динамічну людину на роль тренера. Реально спрогнозувати та прорахувати план проведення, підібрати матеріал різноманітний та цікавий, створити зручний робочий простір. Де немає зайвих предметів. Які б  відгороджували учасників один від одного. Доцільно також провести репетицію, щоб не допустити помилок під час тренінгу.
Віртуальний простір як…місце проведення просвітницьких заходів. Віртуальні екскурсії – за допомогою активного впровадження бібліотеками комп’ютерних технологій, користувачі бібліотек мають змогу знайомитись з художніми шедеврами, здійснювати захоплюючі віртуальні подорожі по кращих музеях, найбільших бібліотеках світу. В бібліотеках, де є доступ до Інтернету, дітям цікаво буде здійснити віртуальні мандрівки на сайти Діда Мороза і Санта Клауса, Гаррі Поттера, улюблених письменників, казкових героїв. Ця форма поєднує можливості Інтернету і книги, адже віртуальні екскурсії проводяться в поєднанні з традиційними методами – бібліографічним оглядом, вікториною, літературною грою. Діти із задоволенням здійснять віртуальну подорож в Діснейленд, де подивляться мультфільм Уолта Діснея, а «повернувшись» в реальний світ, ознайомляться з його книжками. На сайтах дитячих бібліотек України можна знайти приклади віртуальних екскурсій по бібліотеці, рідному місту, вікторини в режимі on-line.
Зупинитись хочу на одному з захоплюючих творчо – інноваційних процесів – створення електронних презентацій. Користуватися при цьому потрібно безліччю різноманітних бібліотечних документів, а не лише інформацією з Інтернету. У бібліотеках електронні презентації є популярними серед користувачів усіх вікових категорій. Але вважаю за потрібне наголосити, що такі заходи виконують роль презентацій не як таких, а набувають бібліотечної форми. Це значить, що при проведенні будь – якого бібліотечного заходу, зазначається його назва, форма, далі акцентується, що це електронна презентація. Отже, можна сказати, що це свого роду електронна версія бібліотечної форми того чи іншого заходу. До створення таких бібліотечних продуктів (навіть. Якщо у бібліотеці відсутнє комп’ютерне обладнання) залучайте своїх користувачів, волонтерів, які знаються на комп’ютерній техніці, яким буде цікаво й корисно. Деякі із названих видів роботи з книгою не мають сталої методики, народженні фантазією, бажанням бібліотекаря стимулювати самостійний вибір книги читачем, викликати у дитини бажання читати, здобувати знання за допомогою використання новітніх технологій. Бажаю вам не зупинятися на досягнутому, поповнювати скарбничку форм  і методів роботи з книгою, поєднуючи традиційні та інноваційні методи.
                                       


Використані джерела:
    Селезньова, Ж. Тренінгові заняття – найефективніша форма роботи з підлітками [Текст] /Жанна Селезньова //Світ дитячих бібліотек. – 2011.  – №2 . С. 14 – 15.

    Спіжова, С. День інформації «Дитина і Всесвіт» [Текст] : Досвід  роботи /Світлана Спіжова //Світ дитячих бібліотек . – 2009. – №3 . – С.15 – 16.










Дописати коментар