Їх залишив по собі класик сучасного українського
гумору, справді народний улюбленець Павло Глазовий.
31 серпня в читальній залі Рахівської ЦРБ
зібрались шанувальники творчості сатирика, гумориста, байкаря, заслуженого
діяча мистецтв, лауреата премій ім. Остапа Вишні, П. Сагайдачного, І.
Нечуй-Левицького, Н. Забіли – Павла Прокоповича Глазового.
З нагоди 90
річчя від дня народження сатирика, шанувальникам гумору був представлений вечір
сатири «Дотепна мудрість українського поета».
Розповідь про життя і творчість П.Глазового
перепліталася низками сатиричних мініатюр, кожна з яких спрямована проти
конкретних виявів суспільного лиха.
Запитав сусід сусіда
У сучасному селі:
- А чого то твій кабанчик
Шкандиба на костилі?
Той сказав: - З харчами туго
Уривається терпець.
Я у нього задню ногу
Відрубав на холодець.
Скарби живої мови, перлини народної мудрості,
гарячі думки про майбутнє, про які веде мову П.Глазовий у своїх творах, влучно
передав Мирон білінкевич, який читав гуморески автора.
-
Підшукав
собі я куме,
До душі роботу.
Відпрацюю понеділок,
Середу й суботу,
А чотири дня у мене
Вільні від роботи.
Став я більше виявляти
До дітей турботи.
-
Як же
саме виявляєш?
-
Дуже
просто, брате, -
Зараз четверо у мене,
Скоро буде п’яте.
Доповненням вечора стала книжкова виставка
«Дотепна мудрість українського поета». Присутні були ознайомлені з книжковими
виданнями, які є в книжковому фонді бібліотеки.
На закінчення прозвучав вірш автора, яким
закінчується двотомник «Велика сміхологія»:
Коли у мене на могилі,
Чудесний виросте будяк,
Хотів би я, щоб друзі милі
Про мене згадували так:
Ти пам»ятаєш Глазового?
Невже забув? Це ж той Павло,
Який життя прожив для того,
Щоб людям весело було.
Зварич Ганна
Немає коментарів:
Дописати коментар