вівторок, 22 січня 2013 р.

«Час немає влади над пам’яттю» - до Дня Соборності України




Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!

Сьогодні ми відзначаємо свято – свято нашої Батьківщини, нашої України. День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України.  Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяло покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської  народної республіки.

Саме цій знаменній події і був присвячений урок історичної правди «Час немає влади над пам’яттю» - до Дня Соборності України, який був проведений у читальній залі центральної районної бібліотеки, учасники якого стали користувачі бібліотеки, вчитель Молнар Вікторія Миколаївна та працівники бібліотеки.
Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор».
 Прологом уроку історичної правди стали слова великого українського класика Олеся Гончара: «Бережіть собори душ наших!». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його, -  означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі - є знати і пам’ятати свою історію.
Акцентувалась увага на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну. Працівник бібліотеки підготувала урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР, на якому було продекламовано патріотичні вірші,була представлена книжкова виставка «Події припорошені історією» з цієї тематики, література яка висвітлювала цю історичну подію життя України.
Завдяки технічному обладнанню, що надала програма «Бібліоміст», ми змогли продемонструвати   відео "Велика Злука"  — урочисте оголошення Універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР  22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві, 
  для поліпшеного сприйняття матеріалу на уроці історичної правди.



Можна втрати все, але мати Вітчизну!

Полечу я у сни, у родинне тепло.
На світанку роси мама двері відчинить –
І запахне бузок, бо не все одцвіло.
Бачу поле і сад, чую слово правдиве,
З тополиних доріг повертаю сюди.
Я спішу до землі, до зеленого дива,
До свого джерела, до живої води.
Тут навіки бузком охрестилася хата,
Тут не раз я горів у вогні каяття.
Можна мати усе, а Вітчизни не мати.
Україно моя, ти одна як життя.


Марія Локотош
бібліотекар читальної зали ЦРБ


Дописати коментар