Показ дописів із міткою Шукатиму незвідані розмаї. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Шукатиму незвідані розмаї. Показати всі дописи

середа, 20 грудня 2023 р.

«Шукатиму незвідані розмаї…» (вірш "Осінь")

Попередні публікації: 

вірш "Музика"  

вірш "Ad infinitum/До Інтермеццо"
















Осінь

Прозорість днів, осінніх вечорів.

Десь яблука котилися додолу.

Ласкавий захід сонця відгорів,

Залишивши на ніч утому кволу.

 

В повітрі розчинилась метушня.

І дим клубочиться, і гріються домівки,

Ще запах яблук й мертвого тепла,

І день дограє, і скінчиться кіноплівка.

 

Натхнення в тумані заплуталось,

І туман - поміж гілля дерев.

Листя лежить холодними купами,

Осінь грає на нервах, стиснувши баре

середа, 22 листопада 2023 р.

«Шукатиму незвідані розмаї…» (вірш "Ad infinitum / До Інтермеццо")

Попередні публікації: 
вірш "Музика"                                                                                               






Шановні читачі нашого блогу. 
Пропонуємо вашій увазі наступний вірш Юлії в її особистій авторській рубриці 









Ad infinitum

До Інтермеццо

 

Сонце ласкаво у щоки цілує,

мовчки гудять і шепочуть сади.

Спека показує свою натуру,

червень лишає на тілі сліди.

 

середа, 1 листопада 2023 р.

«Шукатиму незвідані розмаї…» (вірш "Музика")


 
авторська сторінка поезій 
Юлії Волощук



Шановні читачі нашого блогу та користувачі бібліотеки. З приємністю повідомляємо Вас про те, що на блозі бібліотеки відкривається нова авторська сторінка молодої поетеси з м. Рахів Юлії Волощук, яка дебютувала з власними віршами ще в липні цього року.

На цій сторінці періодично будуть розміщуватись твори Юлії, якими вона хоче поділитись з нами. Як зазначає авторка:

"Вірші я справді почала писати ще в школі, десь у  5-6 класі. І продовжую це робити зараз. 

Пишучи вірші, я намагаюся передавати емоції через словесні образи. Адже все що ми проживаємо, дуже важливо, хоча і важко, зловити словами. У віршах я стараюся відображати певний життєвий досвід, події, емоції та почуття через образи, які могли б знайти відгук в душі багатьох. Саме тому я уникаю конкретики - щоб кожен міг відчути щось своє через слова. 

Згодом, особливо після курсу літературознавства в університеті, я почала цікавитися віршовими формами та іншими технічними моментами створення віршів. І хоча це справді може допомогти "привести вірш в порядок", надмірне зосередження на формі може призупиняти процес, ставити натхнення "на паузу". Тому хоча я стараюся дотримуватися правильності форми, основним поштовхом написання залишається для мене любов до слів. Мені дуже подобається поєднувати слова, робити спроби словами зловити емоції. 

Напевно в цьому відіграло роль те, що я читала книги. Адже саме звідти я поглинала слова, щоб потім виливати їх у формі віршів. "

Юлія Волощук народилася 19 серпня 2003 року у мальовничому містечку Рахів, що на Закарпатті. У 2009 - 2020 роках навчалася в Рахівській ЗОШ І-ІІІ- ст. №1. З 2010 до 2018 роках навчалася у Рахівській дитячій музичній школі. У 2020 році вступила на факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, де і досі вивчає переклад та англійську філологію.

З дитинства любила читати книги, тому що в сім’ї завжди читали. Перші спроби писати вірші зробила ще під час навчання в школі. Знову повернулась до поезії вже в останні роки навчання, та продовжує писати і досі. Взяла участь в Всеукраїнському літературному конкурсі «Людина. Доля. Епоха», та отримала грамоту журі в номінації «Поезія».

Тож, з великою приємністю розміщуємо перший твір юного дарування, 

під назвою "Музика":


Музика - одне моє спасіння.

Ніщо ж бо так, як тиша, не болить.

В безмовності - пекуче голосіння.

У музиці ж - блаженна кожна мить.