Шановні читачі нашого блогу та користувачі бібліотеки. З приємністю повідомляємо Вас про те, що на блозі бібліотеки відкривається нова авторська сторінка молодої поетеси з м. Рахів Юлії Волощук, яка дебютувала з власними віршами ще в липні цього року.
На цій сторінці періодично будуть розміщуватись твори Юлії, якими вона хоче поділитись з нами. Як зазначає авторка:
"Вірші я справді почала писати ще в школі, десь у 5-6 класі. І продовжую це робити зараз.
Пишучи вірші, я намагаюся передавати емоції через словесні образи. Адже все що ми проживаємо, дуже важливо, хоча і важко, зловити словами. У віршах я стараюся відображати певний життєвий досвід, події, емоції та почуття через образи, які могли б знайти відгук в душі багатьох. Саме тому я уникаю конкретики - щоб кожен міг відчути щось своє через слова.
Згодом, особливо після курсу літературознавства в університеті, я почала цікавитися віршовими формами та іншими технічними моментами створення віршів. І хоча це справді може допомогти "привести вірш в порядок", надмірне зосередження на формі може призупиняти процес, ставити натхнення "на паузу". Тому хоча я стараюся дотримуватися правильності форми, основним поштовхом написання залишається для мене любов до слів. Мені дуже подобається поєднувати слова, робити спроби словами зловити емоції.
Напевно в цьому відіграло роль те, що я читала книги. Адже саме звідти я поглинала слова, щоб потім виливати їх у формі віршів. "
Юлія Волощук народилася 19 серпня 2003 року у мальовничому містечку Рахів, що на Закарпатті. У 2009 - 2020 роках навчалася в Рахівській ЗОШ І-ІІІ- ст. №1. З 2010 до 2018 роках навчалася у Рахівській дитячій музичній школі. У 2020 році вступила на факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, де і досі вивчає переклад та англійську філологію.
З дитинства любила читати книги, тому що в сім’ї завжди читали. Перші спроби писати вірші зробила ще під час навчання в школі. Знову повернулась до поезії вже в останні роки навчання, та продовжує писати і досі. Взяла участь в Всеукраїнському літературному конкурсі «Людина. Доля. Епоха», та отримала грамоту журі в номінації «Поезія».
Тож, з великою приємністю розміщуємо перший твір юного дарування,
під назвою "Музика":
Музика - одне моє спасіння.
Ніщо ж бо так, як тиша, не болить.
В безмовності - пекуче голосіння.
У музиці ж - блаженна кожна мить.
Шумить мовчання гірше аніж крики,
Коли ж його розбавить кілька нот,
Ще мить - і всі думки уже безликі
А серце рветься до ясних висот.
І пара лиш акордів несміливих.
Все впевненіш кидається у світ.
Звільнюся від думок своїх зрадливих,
І ллється музика, неначе вишні цвіт.
І я мовчу, мовчить усе навколо,
Фортепіано буде за мене говорить,
Шептать ноктюрни тихо, загадково,
Аж поки музика одвічна догорить.
Травень, 2020
"Вірш написаний у травні 2020 року. Це був 3 місяць пандемії та карантину. В той період здавалося, що життя поставлено на паузу. Нас всіх вибило з колії, зі звичного ритму життя.
Я, як і, думаю, багато інших людей, шукала певного "сховку", сховку від думок.
Для
себе я знайшла такий сховок у музиці".
Просимо підтримати Юлію хорошими коментарями та відгуками, вподобайками як на блозі біліотеки, так і в соціальних мережах.
Творчий шлях завжди тернистий, але ми бажаємо Юліїї прямих доріг до успіху, хай думки течуть повноводною рікою по повсякденності і доносять світові таїнство краси звичайних слів!
Знаходь натхнення в самому простому і нехитрому і отримуй неймовірне задоволення від власних робіт!
Немає коментарів:
Дописати коментар