З приємністю хочу повідомити всіх жителів Рахова та району про те, що пункт збору відпрацьованих елементів живлення відкрито! Всі бажаючі можуть доєднатися до Всеукраїнського еко-руху по збереженню навколишнього середовища, принести відпрацьовані батарейки у бібліотеку для подальшої їх передачі на утилізацію. В майбутньому плануємо обладнати подібні куточки у всіх бібліотеках району.
Вважаючи на коментарі в мережі Інтернет, з приводу відкриття такого пукту, хочу відмітити наступне:
- батарейки НЕ будуть відправлятись за кордон для збагачення олігархів. Вони будуть передаватись у м. Львів до "перевалочного" пункту для подальшої їх утилізації;
- дехто запитує "а що нам за то буде?". На це хотілось би відповісти так:
1) бібліотека доєдналась до еко-руху задля збереження природи і на волонтерській основі, а не для власного збагачення. Діяльність пункту збору відпрацьованих батарейок (збір, зберігання та відправка до перевалочних пунктів) буде забезпечуватись виключно власним коштом бібліотекарів. Навіть не знаю, скільки дорогоцінних металів міститься в одній пальчиковій батарейці, скільки вони вартують і скільки тон того добра треба назбирати, щоб мати з того хоч щось, але прийом сировини на переробний завод "Аргентум" безоплатний.
2) на скільки шкідливі батарейки і чому їх не можна викидати у смітник, ви можете прочитати в інформаційних буклетах в пункті збору, який розміщений в Інтернет-Центрі бібліотеки.
4) коли викидаєте батарейки у смітник, що категорично заборонено, ви не думаєте в той момент, яку вигоду будете з того мати, бо вона просто неможлива. То може варто нам всім задуматись про дещо важливіше, ніж вигода?
А тепер, чому ж ми вирішили зайнятись цією "не бібілотечною" справою:
Батарейка
– це зручне джерело електричної енергії.
Сьогодні майже усе, від наручних годинників та мобільних
телефонів до ноутбуків і машин, працює на батарейках. Все, що живиться
електрикою та не має зовнішнього джерела живлення, потребує батарейки. Проте,
якими б зручними вони не були з погляду на мобільність, вони не можуть
працювати вічно. Навіть акумулятори, потенційно довговічніші, теж мають певний
період експлуатації.
Небезпека.
Елементи живлення містять такі небезпечні метали та сполуки
як літій, цинк, магній, марганець та інші хімічні елементи. Викидати
використану батарейку у сміття небезпечно, зберігати вдома теж. Викинута у
відро для сміття батарейка потрапляє на звалище, де в процесі корозії або в
результаті горіння виділяє шкідливі речовини. Далі токсини разом з водою та
їжею потрапляють нам на стіл. Отруйні елементи мають властивість накопичуватися
в організмі, тому навіть у невеликих кількостях можуть викликати генетичні
зміни і онкологічні захворювання.
Свинець – вражає нирки, печінку та нервову систему, кісткові
тканини, викликає загибель клітин крові.
Кадмій
– шкодить легеням, ниркам, печінці, щитовій залозі.
Ртуть – вражає нервову систему, печінку, нирки, шлунково-кишковий
тракт, дихальні шляхи.
Нікель і цинк
– найбільш часто пошкоджують підшлункову залозу, кишечник, печінку, головний
мозок.
Луги – пропалюють слизові
оболонки та шкіру.
Для прикладу, одна маленька пальчикова батарейка здатна
забруднити близько 400л води або 20 квадратних метрів ґрунту. У лісовій зоні –
це територія «проживання» трьох дерев, пари кротів, одного їжака, або декількох
тисяч черв'яків.
Маркування.
На корпусі кожної батарейки стоїть знак у вигляді
перекресленого сміттєвого контейнера. Він означає, що цей продукт вимагає
спеціальної утилізації. Будь – яка не утилізована батарейка становить серйозну
загрозу для навколишнього середовища. Час розкладання кожного елемента живлення
досягає 100 років!
Що
робити?
Що ж ми можемо зробити, щоб запобігти шкоді, яку завдають
відпрацьовані елементи живлення?
-
Знизити
споживання батарейок, замінивши їх багаторазовими акумуляторами.
-
Здавати
батарейки в пункти прийому для утилізації.
Утилізація – єдиний шлях ліквідації згубного впливу
батарейок на навколишнє середовище. Основна цінність використання відпрацьованих батарейок у тому, що вони
можуть стати джерелом цінних ресурсів, кольорових металів та мінералів. Під час
переробки таких відходів, отримують хімічні сполуки, які можна знову
використовувати у промисловості. Після переробки батарейки, з її компонентів
отримують сухі розподілені хімічні елементи і сортовані відходи з упаковки
(картон і пластик).
Що отримують після переробки?
Давайте
подивимось, що можна «видобути» з батарейок та акумуляторів, а пізніше використати
в інших галузях.
Пластик. В
основному його отримують з оболонок і контейнерів акумуляторів. Про пластик
багато розповідати не потрібно – з нього отримують новий пластик, який можна
використати в тому числі й для нових елементів живлення.
Свинець.
Свинцеві частини переплавляються й у вигляді сировини відправляються виробникам
все тих же елементів живлення для повторного використання. Крім того, свинець
використовується в радіології, машинобудівному виробництві, радіо- та
авіапромисловості.
Сірчана кислота. Використовують два способи переробки кислоти
акумуляторів. У першому з них її нейтралізують і очищують, в результаті чого
виходить звичайна вода. У другому, її обробляють і перетворюють на сульфат
натрію, який використовується в наших пральних порошках, скло- і текстильній
промисловості. Ще сірчану кислоту використовують для виробництва добрив, в
металургії для виявлення мікротріщин, у нафтопереробній промисловості, у
фарбах, пластмасах, медикаментах і, звичайно, у нових батарейках.
Ртуть.
Її використовують у медицині (термометри та кварцеві лампи), спеціальних фарбах
для підводних поверхонь морських кораблів, лампах денного світла, барометрах,
хімічній промисловості, рідкокристалічних моніторах і в багато інших областях і
предметах. Звісно, в нові ртутні батарейки її теж додають.
Лужні,
цинкові, нікель-кадмієві, нікель-металогідридні і літій-іонні батареї
переробляються повністю. З них отримують цинк, кадмій, марганець, сталь, а
також папір і пластик. Зрозуміло, що їх теж можна повторно використовувати у
різних галузях.
Літієві
батарейки. При їх переробці шляхом нейтралізації відновлюють чорні і кольорові
метали, які відправляються в металургійну промисловість, вуглець, металевий
літій і карбонат літію, що пізніше використовується для створення технічної
фольги.
Тобто,
якщо переробляти всі батарейки, то можна істотно економити на сировині для
нових елементів живлення, або навіть для інших галузей. Хіба це не варто нашої
уваги?
Поради споживачам.
- Рекомендується
віддати перевагу такій техніці, яка не потребує використання батарейок, а
працює від мережі, альтернативних джерел енергії або ручного заводу.
- Варто
купляти акумулятори, які можна перезаряджати.
- Користуватись
батарейками з позначками «без кадмію», «без ртуті».
- Забороняється
викидати батарейки у відро чи бак для сміття! Їх потрібно складати у спеціально
відведені місця для подальшої утилізації. Якщо немає можливості віднести
батарейки до пункту збору, рекомендується їх тримати у пластиковій закритій
тарі й бажано не вдома, до кращих часів.
- Пошук
однодумців допоможе захистити планету та підвищити відповідальність за зібрані
елементи живлення. До того ж з'явиться гарна можливість вивезти батарейки на
утилізацію.
Більше інформації за посиланнями:
Наша адреса:
Інтернет-Центр
Рахівська центральна районна бібліотека
вул. Героїв АТО, 5
м. Рахів
тел. (031 32) 2-29-02
e-mail: rakhiv.crb@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар