середа, 18 березня 2015 р.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 8

 Продовження публікації, початок див. блог від 7, 21, 30 квітня14, 24 травня 2013 р., 27 лютого, 6 березня  2015 р.


ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ
Від художньо-технічного оформлення
до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,
заслужений художник України,
доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту


Працюючи в “Карпатах”, окрім конструювання книги, Микола набув і досвід її ілюстрування. Про перші спроби — дитячу книжку “Чому в зайця не болять зуби” та збірник новел “Срібна пряжка” мовилося раніше.
У трьох збірниках казок та переказів карпатського фольклору, які вийшли в серії “Бібліотека “Карпати”, — “Правда і кривда” (1981), “Ходили опришки” (1983), “Зачаровані казкою” (1984) — він заявив про себе як художній редактор, шрифтовик та художник-ілюстратор. Структура серії включала:
— оправу № 5, на корінці якої розміщені набірний заголовок та марка серії, а сюжетний рисунок разом з набірним заголовком на першій та ілюстративна кінцівка на четвертій сторінці закомпоновані у видовжені прямокутники, облямовані масивними подвійними рамками;
— сюжетний форзац у дві фарби;
— розгорнутий титул з двох частин — сюжетного фронтиспісу зліва та простого набірного титулу справа;
— ілюстративні шмуцтитули з набірними або рукописними заголовками;
— сторінкові або півсторінкові сюжетні ілюстрації, завужені від смуги набору.
Малюнки для оправи та ілюстрацій виконав авторською технікою — туш, перо, акварельна підкладка для фону.













Робота над ілюстраціями була серйозним випробуванням, і Микола поставився до нього з усією відповідальністю. Художник так описує: “Передусім читав, робив необхідні позначки, щоб у подальшому на їх основі розробити композицію розділів, ілюстрацій та й самих сюжетів. Склавши свій сценарій книги, починав збирати необхідний зображальний ряд матеріальної культури того часу: замальовував архітектуру, елементи побуту, характерний одяг, обладунки, типажі персонажів для майбутніх ілюстрацій. Замальовки виконував у музеях та з відповідних за темою ілюстративних видань. І найголовніше — щоб взятися за виконання ілюстрацій потрібно було мати “слухняну руку”, а для цього мені доводилося протягом місяця-півтора щоденно робити начерки. У видавництві малював колег по роботі, а вдома виконував десятки начерків з екрана телевізора. Коли вже рука “слухалася”, тільки тоді приступав до ілюстрацій”. Працюючи над збірниками серії, експериментує з графічними техніками, пробує додавати рукописні заголовки у шмуцтитули та ілюстрації, підкладає різноманітні акварельні кольорові фони під графічні зображення на оправах та форзацах. У цих пошуках були свої знахідки і свої невдачі, як і належить художнику-початківцю...
Фольклорні збірники давно чекала громадськість, вони отримали схвальні відгуки читачів та преси. Роботу початківця-ілюстратора помітили, підтримали позитивними відгуками в обласних та республіканських газетах. Прізвище художника з’явилося у республіканській фаховій пресі.




ЗМІ СТВЕРДЖУЮТЬ...

  “Його великий світ
“Приємне враження від праці художника М.М. Дем’яна.
В книзі “Зачаровані казкою“ він має свої заслуги, аби антологія вражала. Портрет П.В. Лінтура, створений Дем’яном, позначений м’якістю, я сказав би
глибинною проникливістю у світ фольклориста.“
Іван ЧЕНДЕЙ
“Закарпатська правда“, 3 березня 1985 р.


“У СЕРІЯХ І БЕЗ…“
“Гармонійно доповнюють тексти казок, переказів та пісень ілюстрації до книг “Правда і кривда“, “Ходили опришки“  та “Чарівна торба“  (художник М. Дем’ян).“
Іван СЕНЬКО
“Закарпатська правда“, 25 жовтня 1988 р.

“МУДРІСТЬ НЕПОВТОРНОГО ОПОВІДАЧА“
“Любовно виконані художником М.М. Дем’яном ілюстрації до книги “Чарівна торба“  суттєво посилюють ідейно-образне звучання творів. На малюнках виразно зафіксовано деталі верховинського побуту і піднесену романтичність відповідних сюжетів.“
І. ХЛАНТА, кандидат філологічних наук
“Закарпатська правда“, 28 жовтня 1988 р.

“ІЛЮСТРАЦІЇ МИКОЛИ ДЕМ’ЯНА“
“Про майстерність М. М. Дем’яна як ілюстратора торік писав “Журналіст України“ (1989, № 11). Пропонуємо ілюстрації М. Дем’яна до казок Василя Холода із Монастирця Хустського району, Ганни Васько із Заріччя на Іршавщині, Хоми Плешинця із Горінчева на Хустщині і Василя Феєра із села Широке Виноградівського району. Твори із репертуару цих казкарів надруковано в книзі “Зачаровані казкою“. Так само чарівне і реальне гармонійно поєднуються і в інших його малюнках до цієї й інших книжок з народними казками Карпат.“
К. ЛЕЧИНСЬКИЙ
“Закарпатська правда“, 29 липня 1990 р.


“ЩО ЧОЛОВІК ПО СОБІ ЛИШИТЬ?“
“Книжка “Чарівна торба“ приваблює добре продуманою композицією, ілюстраціями (художник М. Дем’ян).
Лідія ДУНАЄВСЬКА, доцент Київського національного
університету  імені Т.Г. Шевченка
“Друг читача“, 10 листопада 1988 р.



“ЗАКАРПАТСЬКІ ХУДОЖНИКИ: ТРАДИЦІЇ, ВТРАТИ, НАДІЇ“
“…До свого 40-річного ювілею закарпатські художники підготували виставку, що складалася з ретроспективної частини і творів, спеціально підготовлених для неї…
Імена В. Скакандія, Н. Кирилової, П. Гуліна, Н. Пономаренко, молодих М. Дем’яна*, М. Фрідмана дають сподівання й надії на дальший прогрес закарпатської станкової графіки та книжкової ілюстрації.“
Олександр ФЕДОРУК, дійсний член Академії мистецтв України,
 
професор, доктор мистецтвознавства, головний редактор журналу
“Образотворче мистецтво“
Образотврче мистецтво,  № 4, 1987 р.
*Йдеться про виставлені 12 ілюстрацій
до книги “Зачаровані казкою“, 1984 р. Папір, туш, перо, 9х9 cм.



“КРАВЕЦЬ КНИЖКОВИХ ШАТ“
...Вершиною його ілюстрування, як на мене, є образи опришків. Адже це настільки близький матеріал для гуцула, що тут він не міг схибити. “
Олександр ГАВРОШ, письменник, журналіст
 «Старий Замок» № 13 (1099), 5—11 квітня 2012 р.



“Для розуму і серця“
“Теплого слова заслуговує й оформлення книжки В. Комендара “Барвінок для майбутнього“, майстерно виконане М.М. Дем’яном. Кожний малюнок, кожна розгорнута символічна композиція неповторно доповнює, філософськи поглиблює і оздоблює зміст текстів, неначе вдала вишивка, оспівана в піснях про українську сорочку.“

Юрій ШИП
“Закарпатська правда“, 2 грудня 1987 р.


“ТРАВА КРІЗЬ АСФАЛЬТ“
“Але був би я дуже необ’єктивним, коли б нічого не сказав про Миколу Дем’яна, — справжнього співавтора “Книги любви“ Людмили Кудрявської, художнє оформлення якого та ж поезія тільки в кольорах, лініях, графічних тонкощах.“
Петро СКУНЦЬ
“Срібна Земля“, 20 квітня 2002 р.



























Робота над наступним збірником казок та притч “Чарівна торба” (1984), виявилася більш вдалою. Рукописні шрифти у композиціях першої та четвертої сторінки оправи, фронтиспісу, титулу, шмуцтитулів органічно поєднані своїм накресленням та композиційно ув’язуються з графікою ілюстрацій, виконаних у змішаній техніці (туш, перо, олівець, підкладка фактури льняної тканини).
Кожна ілюстрація складається з двох різних за розміром частин. На більшій частині зображена основна подія, а на меншій — її сюжетний підсумок. Любовно виконані ілюстрації суттєво посилюють ідейно-образне звучання творів. На малюнках зафіксовано деталі верховинського побуту і романтичність відповідних сюжетів. Працюючи над книгою, автор вперше застосовує на шмуцтитулах, як він сам називає, “рухому композицію”: на кожному з розділів шрифтовий заголовок змінює своє розташування, утворюючи траєкторію хвилі. Візуально такий прийом є своєрідним композиційним наповненням “чарівної торби”. Подібна побудова внутрішньої динаміки книжкового блоку знайде своє продовження майже через десятиліття у наступних виданнях майстра.















(Продовження фрагментів науково-аналітичного дослідження творчості
Надії Пономаренко «ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ. Від художньо-технічного оформлення
 до книжкового дизайну»
у наступній подачі.
)



Дописати коментар