«…Наш вічний біль»
- до Дня
пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій
63.3(4Укр)616-4
Н-37
Видання інформує про
події, які висвітлюють найжорстокішу трагедію українства – Голодомор 1932 –
1933 р. р.
Представлені інформаційні
матеріали згруповано в 4 - х розділах: „Книги, які
було видано у рамках програми «Уроки історії: Голодомор 1932 - 33 р. р.», „Сценарій
вечора - пам'яті жертв голодомору «Збудуймо пам'яті негаснучий собор», „Ескіз книжкової виставки „Голодомор: чорна сповідь моєї
Вітчизни, її затамований біль”, та „Інтернет про геноцид українського народу”.
Розраховано на бібліотекарів
та читачів, які цікавляться даною темою.
Матеріали підготувала Є.Дідик
Відповідальна за випуск Г.Приймак
© Укладач, Є.Дідик,
2012
© Рахівська ЦРБ, 2012
Зміст
Передмова……………………………………….4
Розділ 1. Книги, які було видано
у
рамках програми
«Уроки історії: Голодомор
1932 - 33 р.р.» ……………………..……….……5
Розділ 2. Сценарій вечора - пам'яті
жертв голодомору «Збудуймо пам'яті
негаснучий собор» ………………………….….8
Розділ 3. Ескіз
книжкової виставки
„Голодомор: чорна сповідь моєї Вітчизни,
її затамований біль”…………………….……16
Розділ 4. Інтернет про геноцид українського народу……………………………..……...…..17
“Від голоду вмираєш не один місяць…
Смерть від голоду – немилосердна смерть”
А.
Ріплей
Голодомор
в Україні – найтяжчий злочин проти людства, спланований і реалізований
керівництвом колишнього Радянського Союзу проти українського народу. Голодомор
1932 – 1933 р.р – одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, про яку
десятиліттями замовчували. Архівні джерела (опубліковані і ті, що зберігаються
в архівах України, Росії і деяких європейських країн) – мають незаперечні
докази штучного походження голоду в Україні.
Основними причинами голоду були: суцільна
колективізація селянських господарств, антилюдяна і фіскальна політика
пограбування чи розкуркулювання українських селян, тотальні хлібозаготівлі за
принципом продрозкладки із використанням репресивних засобів, свідоме та
тривале позбавлення селян продовольчих засобів до існування, масові репресії
проти дорослого чоловічого населення українського села. Мораль, традиції,
талант народу, його віра і надії – все це було відкинуто новою реальністю як
непотріб, пережиток. Страшне попелище лежало там, де ще недавно цвів сад
духовного життя українського народу.
Від
голодомору минуло 80 років. Багато стерлося з пам’яті про ті страшні часи;
більшість документів про голодомор не потрапили в архіви, а ті що потрапили, не
всі збереглися. Тому нам слід шукати і знаходити нові документи, матеріали,
робити все для того, щоб про голодомор знали всі, щоб це більше ніколи не
повторилося.
.png)
Книги, які було видано
у рамках програми «Уроки історії: Голодомор 1932-33 р. р.» Міжнародного
благодійного фонду «Україна 3000»
·
Голодомор
на Луганщині 1932-1933 рр.: Науково - документальне видання /М.М.Старовойтов,
В.В. Михайличенко. - К.: ВД "Стилос", 2008. - 288 с., іл.
·
Стасюк
О. Геноцид українців: деформація народної культури. - К.: ВД «Стилос», 2008. -
224 с.
·
Голодомор
1932 - 1933 років в Україні: документи і матеріали /Упоряд. Р.Я.Пиріг; НАН
України. Ін-т історії України. - К.: Вид. дім «Києво - Могилянська академія»,
2007. - 1128 с.
·
Розсекречена
пам'ять: Голодомор 1932 - 1933 років в Україні в документах ГПУ - НКВД. - К.:
ВД «Стилос», 2007. - 604 с.
·
Борисенко
В.К. Свіча пам'яті: усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках. - К.:
ВД «Стилос», 2007. – 288 с.
·
Роберт
Конквест. Жнива скорботи. Радянська колективізація і Голодомор. / Пер. з англ.
Н.Волошинович, З.Корабліної, В.Новак; Літ. опрацювання А.Криштальського. -
Луцьк: ВМА «Терен», 2007. - 456 с.
·
Голод
в Україні. Вибрані статті. - Луцьк: ВМА «Терен», 2006. - 164 с.
·
«Рафаель
Лемкін: Радянський геноцид в Україні» (стаття 28 мовами) /Редактор Роман
Сербин, упорядник Олеся Стасюк. - К.: Майстерня книги, 2009. - 208 с.
·
Роберт
Конквест. Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років. /Пер. з англ. Н.Волошинович,
З.Корабліної. -Луцьк, Волинська мистецька агенція «Терен», 2009. - 880 с.
.png)
Сценарій вечора - пам'яті
жертв голодомору
«Збудуймо пам'яті
негаснучий собор»
Оформлення зали: ікона, рушник, вишитий чорно - червоними
кольорами, три свічки, шматок черствого хліба, кетяг червоної калини.
Звучить реквієм В. Моцарта
1-й ведучий: 80
років тому нам хотіли винести вирок смерті.
2-й ведучий: 80
років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони
наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний
комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом.
3-й ведучий: 80
років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації.
Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей.
Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих
здатна звільнити нас від мороку минулого.
1-й ведучий: Жила
Вкраїна. Плакала, стогнала
Проте я твердо свідчити берусь:
За всі віки безхліб'ям не загнала
Нікого в землю Україна - Русь.
Від тих часів, коли з'явилось рало,
Голодних мук не відало село.
Хай неврожай - та люди не вмирали:
З двадцятим віком лихо це прийшло.
Бібліотекар:
Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і
життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не
стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у
людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій,
свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування
почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ
страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли
настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік,
щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за
різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.
2-й ведучий: Не
нагодує Мати - Україна,
Не приголубить діточок своїх...
Яка ж бо перед Богом в нас провина?
Який ми сотворили гріх?
Чи той, що в нас поруйнували храми? -
Прийшли в наш край перевертні і хами
Чинить страшну наругу над людьми.
3-й ведучий: За
жінок, чоловіків, дітей,
За малих, дорослих і старих,
Не співала півча похоронна,
Не лунали дзвони за впокій...
Ні труни, ні хрестів, і ні тризни,
Прямо в яму, навіки віків.
Чорна сповідь моєї Вітчизни,
І її затамований гнів.
Бібліотекар: На десятиліття можна засекретити архіви.
Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести
сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписати історію на догоду
диктаторів чи ідеології. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме
правду.
1-й ведучий: Сумні події 1933 р. відтворено у листах
італійського дипломата у м. Харкові - консула
С. Граденіго до Королівської Амбасади Італії у Москві. - «На базарі
мертвих покидали, як купи шмаття, у болото з людського гною. Одна дитина ссала
молоко із грудей мертвої матері, з посірілим обличчям. Опухлих перевозять
товарним поїздом у поле і залишають їх за 50 - 60 км від міста, щоб там помирали, ніким не бачені.
Ці відомості достовірні, я отримав їх від санітарів».
2-й ведучий: Село Рудне, Київська область. «Померли у
Миколайчукових дід з бабою. Від голоду вони опухли і здавалися величезними.
Синок уже не ходив, не говорив. А дівчинка від голоду пальчики свої почала
обгризати. Побачила мати. Збожеволіла. Напоїла дітей зіллям й сама випила. До
ранку повмирали всі».
3-й ведучий: Село Пулини, Житомирщина. «До 1932 року в
селі не було майже жодної собаки чи кота. Робили спеціальні пастки для пацюків,
після дощу черв'яків збирали, з яких варили борщі чи супи, заправляли кропивою,
іноді лободою. А з чого хліб пекли, щоб ви тільки знали! Одне можу сказати, що
борошна пшениці чи жита там не було. Делікатесом вважалось, коли в спечених
паляницях була полова, яку ми старанно перетирали на жорнах. Похорони настільки
часто були, що люди звикли до них, а іноді навіть і заздрили померлим «Чим так
жити, то краще вмирати», - чулося серед людей».
Бібліотекар: Якщо ви думаєте, що ніхто не виступав проти
цих злодійських дій на місцях, то глибоко помиляєтесь. Люди виступали і писали
вождю про свої проблеми та голод в Україні.
Перегорнемо декілька листів, звернених до Сталіна.
«Шановний т. Сталін, чи є закон Радянської влади, щоб селянство сиділо
голодне, так як ми, колгоспники. Не маємо уже з 1 січня 1932 р. в своєму
колгоспі ні фунта хліба. Ми і вирішили спитати - що буде далі? Як ми можемо
будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на
голодну смерть, бо ще до врожаю 4 місяці. Питаємо: за що ми билися на фронтах:
за те, щоб сидіти годинами, щоб бачити, як вмирають діти в корчах з голоду?» -
с. Горби, Глобинський район, Дніпропетровська обл.
«Я хочу жить, но не могу, умираю с голода. У нас настоящая голодовка.
Пуд ржаной муки - 100 рублей, пуд картошки - 20 рублей, и то нигде не купить».
- с. Крихаєво, Остерський р-н.
Залишаємо ці документи без коментарів. Читайте. Аналізуйте. Думайте.
1-й ведучий: В
селі весна повзе на ліктях,
Повзе по мертвих і живих,
В долоні сонце ловлять діти,
Що дзвінко капає із стріх.
І п'ють опухлими вустами
Оту живицю молоду.
Їм жить і жить, та над полями
Знов ворон каркає біду.
2-й ведучий: Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей,
- вони виявилися найменш захищеними. Смертність дітей, за деякими підрахунками,
сягала 50 відсотків загальної кількості померлих. Діти значно швидше
захворювали внаслідок тривалого недоїдання і фізичного виснаження. Стали
пусткою сільські школи, бур'яном поросли дитячі майданчики, а відсутність
учнівсько - педагогічного колективу сягала подекуди 96 - 98% рівня попередніх
років.
3-й ведучий: О
діти, діти, Ангели невинні!
Чом ви так тяжко й страшно мовчите?
Ви вже ніколи рідній Україні своїх сердець і душ не віддасте.
Ви не розцвівши згинули дочасно,
Поклав у землю вас голодомор,
Я ж бачу, як важкий достиглий колос,
Схилився над голодними дітьми.
Бібліотекар: Голод 1932 - 33 років чорніє великою плямою
на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути - ні
матеріальних, ні тим більше людських.
Говорячи словами О.Міщенка «Мертвим нікому
довіритися, крім живих, - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей
була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу». Мільйони людей, які
загинули у 1932 - 33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у
часі і просторі. Про них пам'ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки.
Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як
реквієм, як пересторога всім сущим на
Землі.
Література:
·
Піст
від диявола. - К.: Мистецтво, 2003. -112с.
: ілюстр.
·
Смертю
смерть подолати: Голодомор в Україні 1932 - 33 /П. П. Панченко [та ін.]. - К.:
Україна, 2003. - 350с.: фотогр.
·
Шмалюк
А. М. Вкрадена правда: оповідання, новели, вірші /А. Шмалюк. - Житомир:
Полісся, 2004. - 108с.
·
Макаренко
Н. Погляд із ХХ століття: [голодомор, 1932-33 рр.] /Н. Макаренко // Молодь
України. - 2007. – 6 - 10 верес. - С. 8. - (Таємні архіви).
·
Мочалова,
Наталія. «Очима болю і вустами гніву...»: відлуння трагедії голодомору /Наталія
Мочалова //Культура і життя. - 2008. - 25 червня. - С. 3
·
Паливода,
Г. Прощай, пам'ять! /Г.Паливода //Житомирщина. - 2007. - 2 жовтня. - С. 2.
·
Філіп'єва,
В. І. Прости нас, пам'яте, прости!: [сценарій уроку] /В.І.Філіп'єва
//Позакласний час. - 2006. -№ 19-20. - С. 9 -12. -(Скорботні дати).
Ескіз книжкової виставки
„Голодомор: чорна
сповідь моєї Вітчизни
і її затамований біль”
Цитата:
«Страшне число у
нелюдській напрузі
Пропалює світи до
глибини
У тридцять три розп’ято
Іісуса
У тридцять третім на
земному крузі
Розіп'ято мільйони без
вини.»
І. Проценко
.png)
Розділи виставки:
1. Без права на забуття.
2. Трагічні сторінки голодомору в українській
літературі.
3. Голодомор 1932-1933 на Поділлі.
Інтернет про геноцид українського народу
“Голодомор”
На сайті представлено матеріали міжнародних
конференцій, присвячених голодомору 1932 – 1933 р.р. в Україні. Вміщено
інформацію про масштаби та наслідки трагедії, а також фотогалерею “Світлини”.
Мова сайту: українська.
“Фраза”
Сайт містить публікації з періодичних видань
про Голодомор в Україні .
Мова сайту: російська.
“Ukraine info”
Сайт містить відомості щодо Голодомору
1932–1933 р.р. в Україні: історичні факти, постанови Верховної Ради України,
рекомендації Парламентських слухань України, звернення Президента України, а
також архів документів, пов’язаних з Голомором в Україні.
Мова сайту: українська.
“Голодомор в Україні 1932-1933”.
Викладено контекст трагедії згідно офіційних
документів з фондів кінофотоархіву України (ЦДКФФА) ім. Г. Пшеничного.
Представлено публікації з періодичних видань та огляди інших інформаційних
джерел.
Мова сайту: українська, англійська.
“Единая Русь: Подлинная история Украины”.
Представлено статтю Ю. Федоровського “Деякі
питання історіографії “Голодомору” в електронному варіанті.
Мова сайту: українська, російська.
“Листопад”
На сайті представлено електронну версію
бібліографічного покажчика “Голодомор в Україні 1932 – 1933 р.р., який всебічно
висвітлює одну з найтрагічніших сторінок історії України.
Мова сайту: українська.
“Меморіал ім. В. Стуса”
Матеріали сайту розповідають про геноцид
українців: голодомори, репресії, депортації. Представлено документальні свідчення
постраждалих.
Мова сайту: українська.
“Уроки історії: Голодомор в Україні 1932 – 1933 р.р.”
Сайт присвячено пам’яті жертв голодомору в
Україні 1932 – 1933 р.р.
Мова сайту: українська.
“Світовий конгрес українців”
Сайт містить відомості щодо вшанування пам’яті
жертв Голодоморів в Україні у різних країнах світу.
Представлено інформацію про основні заходи,
здійснені в світі у 2003 р. На відзначення 70-ї річниці Голодомору в Україні.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар