історичний портрет «Наш земляк» - до 100-річчя від дня народження Івана Івановича Жеґуца

26 червня 2023 року в Рахівській публічній бібліотеці відбувся історичний портрет «Наш земляк» - до 100 – річчя від дня народження Івана Івановича Жеґуца, ученого, просвітянина, громадсько-політичного і культурного діяча, який проживаючи за кордоном досліджував села рідної Гуцульщини.

Народився Іван Жеґуц 26 червня 1923 року у гуцульському селі Берлибаш (нині - Костилівка) Рахівського округу. Народну школу закінчив у рідному селі. По її закінченні вчився в Рахівській горожанській школі. Наприкінці 30 років Іван Жеґуц виїхав у Прагу, вчився в Українській реальній гімназії у Модржанах під Прагою.

З початку 60 – х років Іван Жеґуц – науковий працівник Мюнхенського університету та викладач Українського Вільного університету, де студіював історію, філологію, географію і соціологію. 

1962 р. захистив наукову роботу й отримав ступінь доктора. 

У червні 1992 році уперше після більш як 50-річної розлуки, приїхав у рідний край, відвідав своїх сестер і брата, земляків на Рахівщині.

З багатогранної діяльності Івана Жеґуца слід виділити збір і написання ним етносоціологічної студії про села рідної Гуцульщини. У своїх нарисах він талановито і правдиво змальовував життя, суспільні відносини і побут земляків, формування світогляду і національної свідомості дітей і підлітків, образи незабутніх сільських учителів 30-х рр. ХХ ст.  

Відійшов у вічність  в червні 2020 року. Похований у Мюнхені.  

На зустрічі були присутні: племінниця – Гріджак Марина Михайлівна, історик, кандидат історичних наук; журналіст, головний спеціаліст Рахівського відділу освіти, культури молоді та спорту Рахівської міської ради – Ференц Петро Петрович; староста села Костилівка  - Романюк Іван Іванович; рахів`янин та людина, яка особисто була знайома з Іваном Жегуцом -  Михайлюк Микола Васильович, читачі бібліотеки та односельчани. 

Добре знана на Рахівщині та за її межами поетеса-сатирик Оксана Йонаш-Тодер написала вірш «Добре знати про свій край» - присв`ячений – 100 – річчю від дня народження Івана Жеґуца.

В читальній залі оформлена книжкова виставка «Краянин закинутий в чужий край».

Добре знати про сві край,

Де ти всьо знайоме.

Але добре ще би знати

Про людей відомих.

Про людей, які туй жили,

Стали знамениті.

Й про одну таку людину

Треба говорити.

В Берлибаши, в Костилівці,

Нині йи 100 годів,

Як Іван Жегуц відомий

Наш земляк си родив.

Ходив в школу берлибаську,

Добре ю закінчив,

Після того в горожанці

В Рахові си вівчив.

Він поїхав заграницю,

В гімназії вчивси.

Аж у Чехії під Прагов

Іван опинивси.

У Німеччину Івана

Война відогнала,

Яка вже вітак з годами

Ріднов хатов стала.

На чужині всьо непросто,

І тьижка дорога.

Але мав велику поміч

Від Господа Бога.

Вчивси в Мюнхені Жегуц

В університеті.

Секретарем, в філософськім,

Робив факультеті.

Ступінь доктора дістав.

Вікладав науки.

Вченим він з годами став.

Знают то й правнуки.

Через 50 лиш годів

В Берлибаш вернувси.

Рідних ввидів, братів, сестрів,

Файно там набувси.

Про Гуцульщину писав

Велику роботу.

Земляків ще залучав,

Шо мали охоту.

І з Канади, Амеріки,

Австралії тоже,

Земляки му помагали

Писати похоже.

Про тото, як в селі жили

В книжках розказав він.

Як гуцули говорили

Словник написав він.

Книжки відав нам на памньить.

Лишив добрий спадок.

Аби кождий ним гордивси

Жегуців нащадок.

На Николи він дарив

Подарунки в школі

Наш земляк – Іван Жегуц -

Вчений та історик.

Він у Ужгород послав

Гроші немаленькі

Аби пам’ятник поклали

Тарасу Шевченку.

Вмер в Німеччині. І там

Йвана поховали.

Але памньить в нашім краї

Й нині не пропала.

Оксана Йонаш-тодер