Майбутнє починається в сучасній бібліотеці

Сучасний світ вступив у нове століття – століття інформації, нових наукових знань, нових інформаційних технологій.

Результати акції "Подаруй бібліотеці книгу" (2011)

Микола Мушинка

Протягом року в центральній районній бібліотеці проходила акція "Подаруй бібліотеці книгу", на яку відгукнулося багато любителів книги, меценатів та користувачів.

Василь Кухта

Сьогодні нам півроку!!!!

 Сьогодні виповнилося рівно 6 місяців 

з дня відкриття Інтернет-Центру 

Рахівської центральної районної бібліотеки

День святого Валентина. Традиції святкування в країнах світу

14 лютого прийнято відзначати День святого Валентина — свято на честь усіх закоханих. У цей день закохані дарують один одному валентинки — спеціальні листівки у вигляді серця, з побажаннями та зізнаннями в коханні. Історія виникнення цього свята оповита таємницею, адже точних відомостей про те, ким же насправді був святий Валентин досі немає.

"Письменник , байкар українського колориту"

 - так називається літературний вечір, присвячений до 200 - річчя від дня народження Євгена Павловича Гребінки. Провели його в читальному залі центральної районної бібліотеки працівниці ЦРБ спільно з бібліотекарем Едітою Яківною Рішко та філологом Надією Іванівною Никоряк в присутності учнів 5 та 10 класів ЗОШ №2.

Євген Гребінка

(1812 — 1848)

Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім'ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині.

На допомогу фахівцю: Інструктивно – методичний лист «Письменник та байкар українського колориту» - до 200 – річчя з дня народження байкаря Є.П.Гребінки

"Знаю, що правду пишу..."

Так говорив про свою творчість поет - байкар, белетрист, прозаїк, видавець і громадський діяч Євген Гребінка. У лютому 2012 року виповниться  200 років від дня його народження.

     Про відзначення цієї дати на державному рівні йдеться у постанові Верховної Ради України.  

На допомогу фахівцю: ПЛАНУВАННЯ ТА ЗВІТНІСТЬ СІЛЬСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

Планування є складовою менеджменту бібліотеки, завдяки чому бібліотекар може комплексно осмислити діяльність книгозбірні, визначити позитивні та негативні тенденції в її роботі, послідовно вирішуючи складні завдання, що стоять перед бібліотекою, зокрема: формування інформаційного ресурсу, бібліотечно - бібліографічне обслуговування.

Як свідчить досвід, плануючи роботу, працівники бібліотек припускаються ряду помилок. Наприклад, деякі з них не враховують окремих (досить важливих) показників роботи, планують основні бібліотечні процеси хаотично, не групуючи їх за напрямами роботи.

 Річний план конкретизує завдання стратегічного плану і визначає обсяг роботи бібліотеки на поточний календарний рік, а також показники, яких повинна досягти бібліотека до кінця року. Річний план обов'язковий для бібліотек.

Ще один раз подумаймо!

Вони прославили свій край. Марія Кабалюк - Тисянська.

 Гірською квіткою називають Марію Миколаївну Кабалюк, самобутню поетесу закарпатської Гуцульщини, що ввійшла в українську літературу під псевдонімом Марусі Тисянської.

Марія  Кабалюк-Тисянська - педагог, поетеса. Авторка збірок   « Гірські квіти», «Дзвеніть співаночки», «Гуцульщина». Дружила з вчителями Верхньоводянської школи  Зінчук Марією Юріївною та Павлюк Оленою Василівною  та присвятила їм вірш «Доброта».

         Народилася у селі Кваси  на Рахівщині в жовтні 1911 року.

Допоможімо сьогодні ми, бо не знаємо, що чекає нас завтра...!

Вони прославили свій край. Гуцульські душі (відомі люди Рахівщини)

Вітаємо бібліотекарів!!!

Шановні володарі книжок та книжних полиць, покровителі каталогів та картотек, заручники періодичних видань, газет та журналів!

Сьогодні наше професійне свято – 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. Вітаємо Вас від всієї душі та бажаємо ніколи не подати духом, завжди бути бадьорими та усміхненими і на життєві негаразди дивитись крізь пальці. Нехай все в Вас буде добре!

Сьогодні ми святкуємо зародження нової Бібліотечно - Інтернетної сім’ї

 

Ми зустрічали гостей гуцульськими  мелодіями

 ...

13 вересня 2011 року в центральній районній бібліотеці м.Рахова та бібліотеках району - Білин, Костилівка, Ділове відбулись урочисті церемонії з нагоди відкриття  Центрів вільного доступу до Інтернету та початку надання нових сервісів в рамках конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» програми «Бібліоміст». 

Рахів запрошує на “Гуцульську бриндзю”!

 4 вересня в славетному місті Рахові, що на Закарпатті відбудеться ХІІ-й районний фестиваль  

“Гуцульська бриндзя”.

Програма свята:

8.00-12.00 – розгортання експозицій виставок фестивалю – ярмарку, вул. Буркут, амфітеатр “Буркут”

11.30-12.15 – хід святкової колони від площі міста до амфітеатру “Буркут”.

12.15-12.55 – урочисте відкриття фестивалю-ярмарку “Гуцульська бринзя”; запалення полонинської ватри.

12.55-14.00 – огляд експозицій виставок населених пунктів; конкурси на кращих: трембітаря, сопілкаря, коломийкаря; змагання по приготуванню гуцульських страв.

14.00-17.00 – гала-концерт фестивалю.

17.00-23.00 –концертно-розважальна програма, масові гуляння.

Фестиваль є візитівкою  Рахівського району і однією з найяскравіших сторінок культурно-мистецького життя Закарпаття. Вже більше десяти років він демонструє кращі здобутки та традиції Гуцульщини: культуру, побут, ремесло та знану гостинність

Фестиваль-ярмарок „Гуцульська бринза” започатковано в 1999 році. Це свято повноправно входить у наше життя, як традиційний щорічний підсумок відродження і розвитку на Рахівщині тваринництва і вівчарства зокрема. Ніхто не може уявити собі Карпатські гори без шовковистих зелених полонин з отарами, без мелодій сумовитих трембіт, співучих сопілок без мужніх, загартованих негодами і недоступними гірськими стежками вівчарів.

Тому сьогодні для нас вівчарство, - це не лише одна із традиційних і найбільш оптимальних у високогірних умовах галузей сільського господарства, але й складова самобутньої історії, етнографії і культури Рахівщини. Їх відродженню і розвитку сприяє  наш фестиваль, який проводиться з ініціативи і за матеріальної підтримки районних держадміністрацій, ради, міської, селищних, сільських територіальних самоврядних громад.

Найпершим оберегом на кожній полонині для вівчарів і отар споконвіків є полонинська ватра. Після того, як запалає полонинська ватра на фестивалі „Гуцульська бринза”, відбувається огляд виставок-експозицій, які традиційно готують територіальні громади населених пунктів району.

Цікавою є й низка конкурсів, під час яких свою творчість демонструють коломийкарі, трембітарі та сопілкарі. Закінчується свято масовим гулянням.