пʼятниця, 15 березня 2019 р.

Відзначили 80 –ту річницю проголошення Карпатської України


"І все ж перед Богом схиляю я коліна
 за те, що Вкраїна Карпатська була,
         що є на планеті Карпатська Вкраїна, -
любім її, браття, вона ще мала.
 Любім не за гроші й за сині волошки,
            а просто за те, що вона у нас є…
       Стоїть наодинці із Богом Волошин,
       І Бог до Вкраїни обличчям стає"…

             Петро Скунць
 «Карпатська Вкраїна»

  "За Українську державу ці впали,
  нам іти їх слідами."

                  Іван Ірлявський- Рошко


„Хто не знає свого минулого, той не достойний свого майбутнього.  Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не достойний поваги” - так говорив великий український  поет Максим  Рильський.      

14 березня в читальній залі ЦРБ проходив краєзнавчий день «За Карпатську Україну, за її волю», приурочений 80 річчю проголошення Карпатської України та 145- річчю від дня народження Президента Карпатської України Августина Волошина.

Під голос трембіти  двоє ведучих у національних костюмах бібліограф Яворенко М. та зав краєзнавчим сектором Кучеренко О. запросили всіх на просвітницький захід, приурочений незгасній і незгасимій пам’яті щасливих і трагічних днів Вознесіння національного духу подвижника і народного провідника Карпатської України о. Августина Волошина, довічній славі творців і оборонців Карпатської України, трагічно полеглим, усопшим і сущим патріотам України. Розпочався захід  Гімном України, який виконували всі.
       
              Душу й тіло ми положим
            За нашу свободу.
            І покажем, що ми браття
            Козацького роду.

80 років тому на священній притисянській долині ці слова зринали з уст юних захисників Карпатської України. Кожного року березневі дні нагадують нам про славу та трагедію Карпатської України навесні далекого 1939 року…Щороку 15 березня ми схиляємо голови перед подвигом синів і дочок України, які полягли у кривавій битві на Красному полі. В основному це була студентська молодь, котра стала бронею проти  до зубів озброєного ворога на захист щойно народженої держави. Збагрянілі хвилі Тиси несли у світ славу про патріотів. Трагізм подій  не тільки в тому, що потекло багато української крові у тюрмах, таборах, а було знищено інтелігенцію краю.  Із сльозами на очах, всі присутні виконували пісню «Чи чули сте милі браття» (Понад Хустом).

Закарпаття — земля Української держави, але шлях до об'єднання всіх українців був довгим і тернистим. I хоч Карпатська Україна проіснувала не довго, вона продемонструвала прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність, до жертв заради досягнення цієї світлої мети.

Цікаво проходила презентація «Карпатська Україна – важливий етап розвитку українського визвольного руху, приклад прагнення українців до розбудови власної державності навіть у несприятливих зовнішньополітичних умовах», яку провела вчитель-історик ЗОШ № 3 І-ІІІ ст. Козурак Г.П.

Активну участь у літературному  вернісажі «Біль обернена у слово» взяли  юнаки та дівчата Сорич І, Кабаль Н.,Брана О.,Піцура  М., Вайнагій Г. , які читали  вірші приурочені цій події.
Прес-конференцію «Мислитель і борець за національну ідею» провели  Слюсарчук М.,Федащук Л.,Малеш А. Під звуки трембіти пройшов флеш-моб «Перший Президент» автор О. Мускур, який провели  Жигуц М.,Шутко М., Полянська М., Котелюк І., Підмалівська А., Бендак А.

Любити Батьківщину — це означає не просто мовчки милуватися її багатствами та красою. Щоб стати справжнім громадянином своєї країни, треба вивчати її історію, знати й любити рідну мову, з повагою ставитися до державних символів країни, дотримуватися її законів.

Літературну композицію «Україно, ти моя  молитва» декламував Мирон Білінкевич, член клубу за інтересами «Співрозмовник» ЦРБ.

Сьогодні на нашу землю прийшло нове лихо – біль утрат  у зоні АТО. Знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми твердо віримо в це». 
Десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих – патріотів нашої держави знаходяться на передовій в зоні АТО, захищаючи неньку Україну, утверджують її потом і кров’ю, позначені могилами та руїнами на Сході.
Ведучі закликали  всіх згадати Героїв - наших земляків, які поклали свої голови за наше майбутнє - це Олексій Калинюк, Василь Мартинюк, Михайло Марфич,Федір Липчак та ін. Захисник Майдану – Петро Гаджа. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до    сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах, цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість і,найдорожче життя , було запалено священний вогонь – частинку вічності, який передавали з рук в руки. Особливо зворушливо звучала  пісня «Пливе кача», у жалобі  всі схилили голови і кожен торкався священного вогню, а світло свічки було даниною тим, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті. Царство Небесне Героям!
            Вшанували пам’ять всіх, хто загинув у боротьбі за створення своєї незалежної держави, та світлій пам’яті  оборонців Карпатської України була приурочена хвилина  мовчання та згадали  їх у молитві.

Всі присутні мали змогу переглянути виставку – перегляд літератури   «За  Карпатську Україну, за її волю!» та послухати бібліографічний огляд «Велич і трагедія Карпатської України».
  Протягом краєзнавчого дня на екрані демонструвалися відеоролики,  слайди   «Портрети діячів Карпатської України», «Трагедія Карпатської України» (1939), «Карпатська Україна 1938-1939 р.р. Історична мандрівка», «1939: Героїчна історія Карпатської України. Історична правда», звучали пісні «Повіяв вітер степовий». «Ой, у лузі червона калина» та ін.
На згадку здійснено світлину та організовано солодкий стіл. 






Немає коментарів: