пʼятниця, 20 травня 2022 р.

Усний журнал «Велети українського слова»

 


Цими весняними днями відзначаємо - 100 - років від дня народження Івана Чендея та 80-років від дня народження Петра Скунця — лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Своєю творчістю вони суттєво збагатили духовну скарбницю України, а для нинішніх і прийдешніх поколінь залишили життєдайну спадщину — свої твори. Велети українського слова, як справжні майстри пера прийшли у світ, аби навічно вписати в анали мистецтва тепло чудових навколишніх краєвидів та тепло людських душ. У своїх творах уміли будувати цілі життєві долі, переплітати історії персонажів, тонко описувати їхній характер та переживання. У їхніх творах звучали історія та сучасність та найкраще представлена самобутність Закарпаття.

 

В Рахівській публічній бібліотеці, був проведений усний журнал «Велети українського слова». В журналі було перегорнуте життя і творчість Івана Чендея та Петра Скунця - поетів, прозаїків, публіцистів та перекладачів із Закарпаття.

Ми не лукавили ні трохи,

Пройшли по світу без вини,

Бо ми лише сини епохи…

Якщо сини… якщо сини…


Ведучі Савуляк Галина, Миланюк Марія – бібліотекарі Рахівської ПБ, які розповіли прожиття і творчість письменників. 

В ході усного журналу звучали уривки з роману «Птахи полишають гнізда» - Штефура Меліса, учениця 9–Б класу та уривок з повісті «Іван» - Ківер Катерина, учениця 9-В класу Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. №1. 

Вірш Петра Скунця «Іванові Чендею» декламувала Гречка Оксана, учениця 9–Б класу Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. 

Декламували вірші «Сейсмічна зона» -  Павлова Владислава, учениця 10-Б  Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 та «Вірш іздалеку» - Волошин Софія учениця 9- Б класу Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ст. №1.

 


Також ведучі звернули увагу, що цими весняними днями виповнилось 80 років від дня народження Любові Юліївні Дмитришин–Часто (уродженки с. Крушильницький, Львівської області), яка працювала у міській, районній газеті та обласній газеті «Закарпатська правда», в м. Ужгороді. Авторка книжок, які виданні в місті Ужгород. Вірш Людмили Дмитришин «Як приїду до краю» прочитала Ластовичак Марія учениця 9–Б класу Рахівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів.

А для більш допитливих, у нашій бібліотеці облаштована книжкова виставка «Колись вони були на світі Травнем» з нагоди відзначення поетів – ювілярів. Усі бажаючі мали можливість підійти та ознайомитись більш детально з творчістю митців із Закарпаття.

 

 Перша сторінка усного журналу. Життя і творчість Івана Чендея.

Твори нашого славного земляка Івана Чендея, ніби візитна карта Закарпаття. Саме за його романами, повістями та новелами український читач складає собі уявлення про край, про його чарівні краєвиди і характери людей. Перші літературні спроби належать до часів навчання у Хустській гімназії, де інтенсивно працював літературний гурток під керівництвом відомого вченого – фольклориста Петра Лінтура. А найпершим літературним вченим була народна творчість – казка, легенда, пісня – коломийка.

Пішовши у широкий світ через сільську народну школу, Хустську гімназію, журналістські курси у Харкові, Ужгородський університет, Вищі літературні курси у Москві, ненаситне читання художньої і фахової літератури, спрагло поринав у набутки світової культури дедалі міцніше, мов Антей, тримаючись рідного ґрунту. Змалечку засвоїв лише чесний труд тримає людину й людство на сім світі, творить і суспільний поступ.

Визнання мистецьких заслуг Івана Чендея стало присвоєння йому звання лауреата престижних літературних премій ім. Андрія Головка, Володимира Винниченка та Національної премії ім. Тараса Шевченка.

У листопаді 2005 року серце видатного майстра слова зупинилося. Та продовжують жити його твори, що несуть у майбутнє багатогранний образ нашого краю минулого століття.

А в літературі України він став постаттю, без якої неможливо уявити собі літературний процес останніх десятиліть 20 століття. Його література і людська доля переконливо доводить, що тільки опираючись на народні корені, на глибоке знання життя народу, на моральні цінності, набуті у віках, можна творити художні образи високої життєвої правди.

Про творчість Івана Чендея написано багато. Та найповніше і найточніше сказав про цього митця його молодший побратим по перу – поет Петро Скунць.

 

Друга сторінка усного журналу. Життя і творчість Петра Скунця

Петру Скунцю належить поважне місце серед письменників Закарпаття 20 століття. Він постав провідним поетом регіону й України як митець-шістдесятник і понад чотири десятиліття припадає до джерела Кастальського. Протягом доби «Двох хрестів»  творчість Петра Скунця стала символом мужності і чесної громадської позиції, і відвертості, і аналітичного сприйняття подій, і раціонального мислення. У час тоталітаризму чимало люду звіряли свої думки не з «лінією партії», а саме поезію Петра Скунця, пізнаючи границі епох, процеси розп'яття та сейсмічно зонне життя…

Петро Скунць справді індивідуальна та самобутня особистість. Він ніколи не «грав чужих ролей», не підлаштовувався навіть під тих, кого любив на усю повноту свого серця. Він завжди виконував власну роль-роль Петра Скунця – у житті й творчості. Зайти в Скунцевий світ не складно, трудніше зрозуміти. Помер 30 квітня 2007 року в Ужгороді. Похований на цвинтарі Кальварія.










 

Немає коментарів: