Син Гуцулії Синьоокої

Василь  Олексійович   Піпаш (літературні псевдоніми: Василь Піпаш – Косівський, П. Васинчук, Олесь  Березник, Березенко,  Вапіко) народився 17 грудня 1922 року в с. Косівська Поляна , що на Закарпатській Гуцульщині.
   Початкову освіту здобув у рідному селі, а далі навчався в горожанській гімназії  о. Василіан у Великому Бичкові. Тут він вступає до «Пласту», який як і «Просвіта» відіграли важливу роль у становленні світогляду молодого хлопця.
   Ще в юнацькі роки почав  Василь Олексійович захоплюватись збиранням фольклорних та етнографічних матеріалів рідного краю. Юнак і сам почав писати вірші та оповідання.
 

 У 1962 році та 1964 роках у видавництві « Карпати» було надруковано збірку «Трембіта», в яку ввійшли коломийки, записані у різних селах дорогої його серцю  Рахівщини .  До речі, без згоди автора ця збірка була перевидана  і в Канаді.
Зписані й літературно- опрацьовані Піпашем - Косівським коломийки друкувались також у книжці «Коломийки» (1969), у збірниках «Пісні Карпат» (1972), «Співанки-хроніки» (1972), «Від пиття – нема життя» (1987); народні пісні – у збірнику « Наймитські та заробітчанські пісні»(1975), легенди – в книжках «Легенди Карпат» і « Ходили опришки», а народні жарти  вміщено в книжках «Сміховинки»та « Добридень, сусіде».
 

 В 1992 році в книзі « Яворова сопілка» була вміщена добірка його  віршів про волю і красу синьоокої Гуцулії.

   Стараннями Василя Олексійовича в 1993 році виданий альманах   «Гуцуліє, рідна земле», до якого ввійшли твори літераторів Рахівщини 20-30-х років ХХ ст. та членів літературного об’єднання «Світанок». Він упорядкував це видання й написав вступні статті до творів кожного автора.
  Величезним  є творчий доробок  В. Піпаша – Косівського за десятиліття журналістської творчості. Він був також одним  з керівників  районного літературного об’єднання «Світанок», був у перших рядах відродження «Просвіти» у нашому краї, очолював Рахівське районне об’єднання Всеукраїнського товариства « Просвіта». Був активним  членом  Руху України з 1989 року, а згодом і головою міського осередку НРУ.

    В день народження  поета, (17 грудня) на засіданні клубу за інтересами «Краяни», що  працює при  краєзнавчому секторі  Рахівської ЦРБ,  було вшановано   сина синьоокої Гуцулії. Його серед нас немає, але  пам’ять  про нього  живе і житиме в наших серцях.

 Використана література:
1. Гуцуліє, рідна земле. Літературна Рахівщина. Альманах. – Ужгород :
Госпрозрахунковий редакційно- видавничий відділ  Закарпатського обласного управління по пресі, 1993.-140 с.,з іл.
2 Василь Піпаш – Косівський . Заспів з полонин.Поезії.  -  Ужгород: 1998 . -71с. 
3 Письменники Срібної Землі. До 60-річчя Закарпатської організації Національної спілки письменників України / Упорядник П.М. Ходанич.- Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня»,2006.-672 с.
4 Трембіта. Коломийки Рахівщини. / Записав і упорядкував Василь Піпаш – Косівський. Друге видання. – Ужгород6 Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво,1964.