середа, 1 листопада 2023 р.

«Шукатиму незвідані розмаї…» (вірш "Музика")


 
авторська сторінка поезій 
Юлії Волощук



Шановні читачі нашого блогу та користувачі бібліотеки. З приємністю повідомляємо Вас про те, що на блозі бібліотеки відкривається нова авторська сторінка молодої поетеси з м. Рахів Юлії Волощук, яка дебютувала з власними віршами ще в липні цього року.

На цій сторінці періодично будуть розміщуватись твори Юлії, якими вона хоче поділитись з нами. Як зазначає авторка:

"Вірші я справді почала писати ще в школі, десь у  5-6 класі. І продовжую це робити зараз. 

Пишучи вірші, я намагаюся передавати емоції через словесні образи. Адже все що ми проживаємо, дуже важливо, хоча і важко, зловити словами. У віршах я стараюся відображати певний життєвий досвід, події, емоції та почуття через образи, які могли б знайти відгук в душі багатьох. Саме тому я уникаю конкретики - щоб кожен міг відчути щось своє через слова. 

Згодом, особливо після курсу літературознавства в університеті, я почала цікавитися віршовими формами та іншими технічними моментами створення віршів. І хоча це справді може допомогти "привести вірш в порядок", надмірне зосередження на формі може призупиняти процес, ставити натхнення "на паузу". Тому хоча я стараюся дотримуватися правильності форми, основним поштовхом написання залишається для мене любов до слів. Мені дуже подобається поєднувати слова, робити спроби словами зловити емоції. 

Напевно в цьому відіграло роль те, що я читала книги. Адже саме звідти я поглинала слова, щоб потім виливати їх у формі віршів. "

Юлія Волощук народилася 19 серпня 2003 року у мальовничому містечку Рахів, що на Закарпатті. У 2009 - 2020 роках навчалася в Рахівській ЗОШ І-ІІІ- ст. №1. З 2010 до 2018 роках навчалася у Рахівській дитячій музичній школі. У 2020 році вступила на факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, де і досі вивчає переклад та англійську філологію.

З дитинства любила читати книги, тому що в сім’ї завжди читали. Перші спроби писати вірші зробила ще під час навчання в школі. Знову повернулась до поезії вже в останні роки навчання, та продовжує писати і досі. Взяла участь в Всеукраїнському літературному конкурсі «Людина. Доля. Епоха», та отримала грамоту журі в номінації «Поезія».

Тож, з великою приємністю розміщуємо перший твір юного дарування, 

під назвою "Музика":


Музика - одне моє спасіння.

Ніщо ж бо так, як тиша, не болить.

В безмовності - пекуче голосіння.

У музиці ж - блаженна кожна мить.


Шумить мовчання гірше аніж крики,

Коли ж його розбавить кілька нот,

Ще мить - і всі думки уже безликі

А серце рветься до ясних висот.


І пара лиш акордів несміливих.

Все впевненіш кидається у світ.

Звільнюся від думок своїх зрадливих,

І ллється музика, неначе вишні цвіт.


І я мовчу, мовчить усе навколо,

Фортепіано буде за мене говорить,

Шептать ноктюрни тихо, загадково,

Аж поки музика одвічна догорить.

Травень, 2020 

"Вірш написаний у травні 2020 року. Це був 3 місяць пандемії та карантину. В той період здавалося, що життя поставлено на паузу. Нас всіх вибило з колії, зі звичного ритму життя.  

Я, як і, думаю, багато інших людей, шукала певного "сховку", сховку від думок. 

Для себе я знайшла такий сховок у музиці".


Просимо підтримати Юлію хорошими коментарями та відгуками, вподобайками як на блозі біліотеки, так і в соціальних мережах.

Творчий шлях завжди тернистий, але ми бажаємо Юліїї  прямих доріг до успіху, хай думки течуть повноводною рікою по повсякденності і доносять світові таїнство краси звичайних слів! 

Знаходь натхнення в самому простому і нехитрому і отримуй неймовірне задоволення від власних робіт! 


Немає коментарів: