«Шукатиму незвідані розмаї…» (вірш "Осінь")

Попередні публікації: 

вірш "Музика"  

вірш "Ad infinitum/До Інтермеццо"

Шановні читачі нашого блогу. 

Пропонуємо вашій увазі наступний вірш Юлії в її особистій авторській рубриці 

Осінь

Прозорість днів, осінніх вечорів.

Десь яблука котилися додолу.

Ласкавий захід сонця відгорів,

Залишивши на ніч утому кволу.

 

В повітрі розчинилась метушня.

І дим клубочиться, і гріються домівки,

Ще запах яблук й мертвого тепла,

І день дограє, і скінчиться кіноплівка.

 

Натхнення в тумані заплуталось,

І туман - поміж гілля дерев.

Листя лежить холодними купами,

Осінь грає на нервах, стиснувши баре

 

листопад 2020

Коментар автора до вірша:

Осінь

Це вірш про осінні вечори. Знову ж таки -  про спокій після активних днів. (Тема спокою тягнеться крізь вірші - адже це те що всім нам потрібне, чого ми прагнемо і чого іноді так не вистачає).