Територія добра і милосердя: Свято «День матері»

Територія добра і милосердя: Свято «День матері»:                                   Травень – місяць квітів і свят. Одним із найдушевніших і найтепліших є День матері.               ...

«Стежина до храму душі материнської»

 Засідання клубу за інтересами „Співрозмовник”

Рахівської центральної районної бібліотеки присвячене Дню матері

Україна… Де ще є на світі така земля – квітуча, солов’їна, барвінкова,із ясними зорями і синім небом?! У якім краю почуєш такі пісні – урочисті і жартівливі, сумні і веселі,ніжно задушевні і мелодійні?! У якій стороні зустрінуть вас так гостинно – хлібом-сіллю на вишитім  рушнику, щирим словом, щедрим столом?!Чи є ще на планеті народ, такий багатий чудовими традиціями та звичаями, сповненими краси і поезії?!І яка жінка світу зрівняється з українкою – вродливою і співучою, ніжною і вірною, господинею і рукодільницею, Берегинею і Матір’ю?!

Свято матері – це свято Божої Матері, Матері-України і нашої земної Матері. Вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.

6 травня в читальній залі Рахівської центральної районної бібліотеки, в зворушливій атмосфері зустрілися члени клубу за інтересами «Співрозмовник», який діє при бібліотеці. Тема зустрічі «безмежна, вона, як Всесвіт, куди б ти не пішов, де б ти не був завжди повертаєшся до матері і словом і всім своїм єством» - сказав Володимир Волічек, член клубу. Завідувачка методико-бібліографічним відділом Єва Дідик та бібліотекар - консультант Інтернет-центру Наталія Юришинець з нотками хвилювання, любові, тривоги в голосі вкотре нагадали присутнім, що мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого.

Материнські руки… Чи вдивлялися ми в них? Можливо, що й ні. Бо нема коли. Бо вони завжди в роботі. То перуть, то шиють, то печуть нам запашні хлібини чи тістечка, то вишивають рушники, сорочки. Піснею «Два кольори» Микола Михайлюк передав всю чистоту почуттів, глибину  материнської любові до своїх дітей.

Вони прославили свій край: Василь Кухта (біографія + ексклюзивні фото)

ВАСИЛЬ КУХТА

Поет, публіцист, член Національної спілки письменників України (1994 р.), Асоціації українських письменників (1997 р.), Національної спілки журналістів України (1985 р.).

    Кухта Василь Васильович  народився 23 квітня 1956 року в місті Рахові Закарпатської області в робітничій сім’ї. Закінчив  Рахівську середню  школу №2 (1973 р.). Під час навчання був наймолодшим учасником літстудії «Світанок» при редакції  районної газети «Зоря Рахівщини».  Найбільший  вплив  на літературні орієнтації початкуючого поета, як і на вибір майбутньої професії, здійснила родинна бібліотека, що формувалася кількома поколіннями. У ній зберігалися  недоступні  для читацького загалу книги Павла Тичини, Олекси Стороженка, Зореслава, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Марійки Підгірянки,  Андрія Ворона, річники довоєнних журналів «Пчілка»,  «Наш рідний край».  Перші публікації  віршів  припадають на 1970-і роки.  Стає учасником обласного  зльоту творчої молоді (1972 р.),   схвальні відгуки  на  доробок юного Василя Кухти  з’являються на сторінках обласних газет «Молодь Закарпаття» та  «Закарпатська правда».  Після закінчення середньої школи працює в лісництві  Рахівського лісокомбінату (1973-1974 рр.), служить в   Радянській Армії  (1974-1976 рр.). Після звільнення в запас втілює в життя  дитячу мрію – вступає на  факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1976 р.). За зошит солдатських віршів прийнятий  до університетської літстудії «Франкова кузня». В студентські роки поезії Василя Кухти друкуються в тодішній республіканській періодиці, практичних навичок журналіста набуває в редакціях часописів Львова, Ужгорода, Києва. По закінченні  Львівського університету (1981 р.) за призначенням  потрапляє в Ужгород – у редакцію закарпатської обласної молодіжної газети «Молодь Закарпаття». Працює на посадах кореспондента, старшого кореспондента, завідувача відділу, стає одним з провідних журналістів краю, першовідкривачем нових тем. Нариси, статті, інтерв’ю В. Кухти (зокрема про долі земляків – учасників  війни в Афганістані) перекладаються російською, молдавською, угорською, словацькою мовами,  друкуються на сторінках різних часописів, в тому числі за межами України. У 1989 році в республіканському  видавництві «Карпати»  на світ з’являється перша поетична збірка Василя Кухти «Дрібка солі» з передмовою маститого київського критика Анатолія Макарова. Він  акцентує на своєрідності поетичного таланту автора…

На допомогу фахівцю: Методико-бібліографічні матеріали до 60-річчя від дня народження Василя Кухти

У методико-бібліографічних матеріалах висвітлюється життєвий і творчий шлях закарпатського поета і публіциста Василя Кухти, уродженця м. Рахів,  який у своїх творах досліджує глибинні пласти духовної і матеріальної культури своїх земляків, при відкриває небуденні сторінки минувшини і сучасності рідного краю.

 Вміщено сценарій літературно  вечора: «Впізнаєш ти мене… І я тебе впізнаю» - до 60 річчя від дня народження Василя Кухти.

Розраховано на бібліотечних працівників та користувачів, які цікавляться життям і творчістю письменника.

Урок – пам`яті «Час минув, а біль залишився»

2016-й Указом Президента оголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи

«… Третій Ангел просурмив і впала з неба велика зірка, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім`я цієї зірки – полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли  від  вод, тому що вони гіркими стали…»

Откровення Св. Іоанна Богослова

26 квітня 1986 року, тридцять років тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС.  Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль на Київщині дізнається весь світ. Так розпочала урок – пам`яті завідувачка по виховній роботі ЗОШ 1 – 3 ст. №1 -  Марія Шмиг.

Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком, коли, за Іпатієвським літописом, князь Вишгородський Ростислав, син Великого князя Київського Рюріка, рушив походом з Чорнобиля в Тарциськ. Важко сказати, чому саме Чорнобилем було назване місто. Історики думають, що це від слова „чорнобильник“, як в давнину називали полин. І так само, як той гіркий полин, доля краю не була легкою. Але минало лихоліття, приходив мир, і знову щедра земля дарувала людям свої невичерпні багатства. Вчитель історії цієї школи Олена Катеринюк разом із восьмикласниками  згадали трагічні  події  Чорнобильської катастрофи. На екрані демонструвалися слайди про жахливу подію 1986 року, про мільйони загиблих людей, про масштабне забруднення, яке спричинило радіоекологічні, медичні, а також соціально – економічні наслідки.

26 квітня – є днем пам`яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам`яті українського народу.

Оголошення. Вечір-портрет "Співець гуцульських душ"

„Бібліотечне краєзнавство: проблеми і перспективи розвитку”

Саме на таку тему у Рахівській районній бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників району.

Відкрила семінар директор Рахівської центральної районної бібліотеки Галина Приймак.

Завідувачем краєзнавчим сектором ЦРБ Дьордяком Михайлом була підготовлена доповідь „Сучасні проблеми та основні напрямки бібліотечного краєзнавства в умовах інформаційного суспільства” та продемонстрована мультимедійна презентація.

Фахівцями районної бібліотеки були надані методичні консультації: методистом ЦРБ Зварич Ганною «Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону»; завідувачкою відділом комплектування та обробки фондів Ганною Сливка «Краєзнавчі фонди і каталоги бібліотек-філій: збереження, облік та ведення»; заступник директора по роботі з дітьми Марія Бронтерюк підготувала та озвучила бібліотекарям філій мультимедійну презентацію, яку присутні мали змогу переглянути на екрані „Бібліотечне краєзнавство у системі формування духовності користувачів-дітей”; бібліограф Марія Яворенко „Сучасна бібліотека: традиційні та інноваційні послуги для громади”.

На допомогу фахівцю: Методико-бібліографічні матеріали "Книжкова виставка: від А до Я"

Методами масової роботи є бібліотечні заходи, які зазвичай, зорієнтовані на основні категорії користувачів кожної конкретної бібліотеки. Змусити читати неможливо. Як не можна змусити любити книгу. Розкрити чарівний світ книги, показати «секрети» яких не помічає ненавчене око, - ось завдання бібліотекаря.

                  Важливу частину бібліотечно-бібліографічного обслуговування становить виставкова діяльність. Вона являється однією з основних складових роботи з користувачами. За допомогою виставки бібліотека може інформувати про нові надходження, забезпечити ефективність використання кожної книги і, головне, розкрити фонди та привернути увагу до читання.

Дані інформаційно-методичні матеріали узагальнюють досвід і провідні напрями у виставковій діяльності бібліотечних закладів. Приділяється увага відповідним дизайнерським рішенням, методиці організації книжкових виставок, тощо.

Моя майбутня професія - необхідна суспільству

«У кожного з нас є заповітна мрія.

Щоб вона стала реальністю, потрібен план, процес, терпіння і бажання»

                         Джері Гітомер

   

 Підходить час, постає гостре і непросте питання вибору майбутньої процесії. Як зорієнтуватися серед розмаїття професій та обрати ту єдину. Як зробити правильний вибір? На ці та інші запитання центральна районна бібліотека зібрала випускників трьох шкіл №1, №2, №3 в залі районного будинку культури «Світлиця». Вже багато років поспіль організовується такий захід, де запрошуємо  спеціалістів різних галузей: в.о. військового комісара  Гаджега Василя Васильовича, начальника  РВ ДСНС  України Тушер Олександра Васильовича, спеціаліста РЦЗ  Британюк Олеся Валентинівна, фахівець музею екології гір КБЗ Кальба Наталія Петрівна, журналіст районної газети «Зоря Рахівщина» Леле Андріана Павлівна, інспектор поліції РВП Сокирлей Федір Федорович, вчитель – історик ЗОШ №3 Козурак Галина Петрівна, бібліограф районної бібліотеки Яворенко Марія Василівна.

"Закарпатські діалоги" в Рахові

Заслужено літературним можна назвати минулий вівторок у Рахові, адже тут відбулися аж дві літературні події. Першою була зустріч з українськими письменниками у межах культурно-просвітницького проекту «Закарпатські діалоги», а другою – презентація книги про Івана Маргітича.
«Закарпатські ді­алоги» – проект, аналог якого проходив на Одещині у 2015 році, а цьогорічні діалоги з українськими письменниками відбуваються у районах нашої об­ласті з ініціативи Мініс­терства культури в Україні, відомого письменника Андрія Куркова та сприяння управління культури ОДА. У вівторок українські автори Любов Якимчук, Михайло Рошко, Євген Положій, Валентин Терлецький та Андрій Курков бесідували з рахів’янами.
Як зауважив А. Курков, він же модератор зустрічі, «літературний голод виникає не лише на Сході країни, він – повсюди». А метою зустрічей є налагодження інтелектуального діалогу та обговорення актуальних тем про людину між політикою та культурою, про любов, війну, суспільство та інше.
Розпочали з розмови про війну. Є. Положій розповів, як збирав матеріал для написання роману «Іловайськ» та підкреслив, що це – роман про любов у різних проявах: як мами до сина, сина до батька та ін. Виявляється, саме любові бракує солдатам, і саме про любов, життя та мир вони хочуть читати книги. Так авторові й відповіли, коли він у них про це запитував. На тому, що кожен повинен займатися своєю справою, зауважив закарпатець М. Рошко. Він ділився спогадами про зустріч з бійцями, а також вважає, що про війну повинні написати ті, хто зараз на передовій. Адже ні в кого не вийде написати реалістичніше за тих, хто був там.
На власному досвіді та на прикладі родини написала «Абрикоси Донбасу» Л. Якимчук.

“Народний владика Іван Маргітич”. У Рахові презентовано книгу про греко-католицького єпископа.

“Народний владика Іван Маргітич”.

Така назва презентованої 4 квітня 2016 року книги з матеріалами науково-практичної конференції “10 років без владики Івана Маргітича: на перехресті віків”(Рахів — Ужгород, 5-6 вересня 2013р.), Матеріали конференцій за редакцією О. Масляника, останнім упорядковані і видані за підтримки о. В.Носи, рахівських газдів-доброчинців.
Презентації книги будуть продовжені в Ужгороді, Львові…В книзі вміщено наукові розвідки, спогади і повідомлення учасників конференцій, що стосуються збереження пам`яті про народного єпископа Івана Маргітича.
Організатори провели презентацію в приміщенні греко-католицької фари в м. Рахів, де зупинявся, деякий час мешкав, працював Іван Маргітич, тут зберігся дух народного владики, відкрито музей. Даний захід проходив на високому духовному рівні — це значна подія в громадському та релігійному житті району, області.

Небуденний подарунок бібліотеці та її читачам!

Доброго дня шановні наші читачі. Нещодавно книжковий фонд бібліотеки поповнився новими сучасними виданнями, які будуть цікаві користувачу з найрізноманітнішим смаком. Серед нових видань є книги, які описують сучасні події на сході України, переможці та номінанти Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова», книги із серії «Ретророман», що заснована у 2015 році, художньо-документальний роман, що став лауреатом Нобелівської премії 2015 року а також романи, що стануть до вподоби як юному, так і дорослому читачу. Кожна книга варта Вашої уваги, тож давайте більш детально з ними ознайомимось:

Лис, В.

Країна гіркої ніжності [Текст]: роман / Володимир Лис. – Х.: Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. – 368 с.

Три покоління однієї родини, три жіночі долі, три щемливі історії, з яких складається вже історія власної країни в жорсткому й несентиментальному ХХ столітті. Даздраперма, дочка радянського чиновника, у 30-ті роки пройшла крізь пекло дитбудинку для дітей ворогів народу, а згодом опинилася у вирі повстанської боротьби на Волині… Її донька Віталія, витончена естетка та прихильниця поезії, понесе свій хрест – кохання до кримінального авторитета та боротьбу із власною пристрастю. І навіть молодша, онука Олеся, не уникне випробувань, коли разом із Майданом до її життя ввірвуться кохання та зрада…Кожна з цих жінок проживає власне життя сповна – із його болем і радістю, гіркою ніжністю та любов'ю, від якої, мов напнута струна, тремтить душа…

Алексієвич, С.

Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього [Текст]:  роман / Світлана Алексієвич; переклад і післямова Оксани Забужко. – К.: КОМОРА, 2016. – 288с.

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами «маленьких людей» про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та само селами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.

Переклад на українську та післямова Оксани Забужко.

Отак би усі!

Сучасні інформаційні технології ще не скоро витіснять з полиць її величність Книгу, яка залишається одним із основних джерел нових і давніх знань. Сьогодні документні ресурси бібліотек є чи не єдиним загальнодоступним безкоштовним джерелом інформаційного забезпечення. Від того, як сформовані ці ресурси, чи поповнюються вони новими виданнями, залежить якість виконання бібліотеками своїх основних обов'язків – задоволення запитів читачів.

Рахівщина славна людьми, яким не байдужа доля бібліотек, для яких доброчинність стала невід'ємною складовою життя. Цими днями наш краянин, давній приятель Рахівської центральної районної бібліотеки – редактор і видавець, письменник Олександр Масляник – вже вкотре привіз зі Львова і подарував книги та журнали для бібліотек гірського краю. Серед подарованих видань – художня, суспільно-політична, краєзнавча література.

Вартісними для бібліотек стануть чотиритомник «Пастирські послання» митрополита Андрея Шептицького, книга «Народний єпископ Іван Маргітич» та збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Гуцульщина в гомоні віків: історія і культура».

В. ПЕТЬОВКА ПОДБАВ ПРО ПОПОВНЕННЯ КНИЖКОВОГО ФОНДУ БІБЛІОТЕК РАЙОНУ

29 березня бібліотеки Рахівщини поповнилися 1292-ма книгами від народного депутата України Василя Петьовки на загальну суму 82 тис. 756 грн. 40 коп. Кожній книгозбірні дісталося по 34 примірники. Всі книги написані українською, деякі з них нещодавно видані та перекладені.

Тепер у біб­ліотечних стінах оселилася: анти­утопія Оруела, наукова фантастика Кіза та ро­ман-хронологія подій Нобе­лівської лауреатки С. Аліксієвич. Є й книга року-2014 за версією Бі-Бі-Сі С. Андрухович та класика у вигляді нових тритомників Е-М.Ремарка. Щодо українських сучасників, то арсенал бібліотек поповнили: В.Лис, А.Кокотюха, Ю.Виничук, Л.Дашвар, А.Курков, А. Скрябін та інші автори. Читачі матимуть змогу ознайомитися з такими цікавими творами, як «Іловайськ» Є. Положія, «Аеропорт» С. Лойко, «Маруся» В. Шкляра. Знаково, що згадана благодійна акція відбулася напередодні проведення у райцентрі у рамках «Закарпатських діалогів» зустрічі з ві­домими пи­сь­менниками А. Курковим, Є. Положієм, М. Дочинцем.

"Закарпатські діалоги" в Рахові