Тренінг «Практична медіаграмотність»

27-28 березня цього року двоє бібліотекарів нашої ЦРБ взяли участь у дводенному тренінгу «Практична медіаграмотність» у Львові, який організував МБФ «Академія української преси» (АУП)  за підтримки програми «Бібліоміст».  Під час тренінгу учасникам були  запропоновані моделі практичної медіаосвіти та медіаграмотності, які можуть бути імплементовані у діяльність їх бібліотечних закладів.

Тренінг проходив в цікавих форматах: діалоги, дискусії, робота в групах, практичні завдання. Присутнім було представлено багато цікавих презентацій, підготовлених високо кваліфікованими лекторами:

Усний журнал до Міжнародного дня поезії

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія - це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

  Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі - так називався усний журнал, який був проведений в центральній районній бібліотеці 20 березня., присвячений Міжнародному дню поезії .

  Що таке поезія? Молитва. Звернення до Бога і людей. Це - любові невимовне світло, Що до Тебе крізь цю ніч веде.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 8

 Продовження публікації, початок див. блог від 7, 21, 30 квітня, 14, 24 травня 2013 р., 27 лютого, 6 березня  2015 р.

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Працюючи в “Карпатах”, окрім конструювання книги, Микола набув і досвід її ілюстрування. Про перші спроби — дитячу книжку “Чому в зайця не болять зуби” та збірник новел “Срібна пряжка” мовилося раніше.

У трьох збірниках казок та переказів карпатського фольклору, які вийшли в серії “Бібліотека “Карпати”, — “Правда і кривда” (1981), “Ходили опришки” (1983), “Зачаровані казкою” (1984) — він заявив про себе як художній редактор, шрифтовик та художник-ілюстратор. Структура серії включала:

— оправу № 5, на корінці якої розміщені набірний заголовок та марка серії, а сюжетний рисунок разом з набірним заголовком на першій та ілюстративна кінцівка на четвертій сторінці закомпоновані у видовжені прямокутники, облямовані масивними подвійними рамками;

— сюжетний форзац у дві фарби;

— розгорнутий титул з двох частин — сюжетного фронтиспісу зліва та простого набірного титулу справа;

— ілюстративні шмуцтитули з набірними або рукописними заголовками;

— сторінкові або півсторінкові сюжетні ілюстрації, завужені від смуги набору.

Малюнки для оправи та ілюстрацій виконав авторською технікою — туш, перо, акварельна підкладка для фону.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 7

Продовження публікації, 

початок див. блог від 7, 21, 30 квітня, 14, 24 травня 2013 р., 27 лютого 2015 р.

 ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

У роботі над будь-якою книгою надзвичайно важливими є порозуміння між літературним та художнім редакторами. Саме такі стосунки склалися з Леонідом Годованим, завідувачем редакції туристичної і краєзнавчої літератури, фахівцем високого рівня. З самого початку він став для Миколи старшим товаришем та порадником. Впродовж років за участю їх тандема побачили світ краєзнавчі і туристичні видання для кожної з областей зони видавничої діяльності “Карпат” — Закарпаття, Прикарпаття та Буковини. Це були путівники по обласних і районних центрах, найважливіших туристичних об’єктах. Микола розробляв для них макети загальної верстки, макети верстки вкладок з фотоілюстраціями, шрифтово-декоративні обкладинки, титули та шмуцтитули, у яких поєднував фотографії, графічні елементи та власноручно писані або виклеєні фотонабірні заголовкові шрифти.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 6

 Продовження публікації, початок див. блог від 7, 21, 30 квітня, 14, 24 травня 2013 р.

П’ята частина закінчилася автобіографічним нарисом. Продовжуємо публікацію фрагментами науково-аналітичного дослідження творчості

Надії Пономаренко «ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ. Від художньо-технічного оформлення до книжкового дизайну».

ПРО СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЧЕСНОТИ,

«ТВЕРДИЙ» ГУЦУЛЬСЬКИЙ ХАРАКТЕР

ТА ВІРНІСТЬ МИСТЕЦЬКОМУ ОБОВ’ЯЗКУ

     Є  люди, без яких сьогодні важко  уявити культурне середовище Закарпаття, України. Їх не так вже й багато, незважаючи на широку репрезентативність  творчих професій. Ужгородський художник-графік Микола Дем’ян, уродженець с. Богдан Рахівського району, займає тут власне, цілком осібне місце. 

     Його окремішність вимірюється насамперед  фаховою приналежністю, її, скажемо так, стратегічною особливістю. І за освітою (закінчив свого часу Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова у Львові, нині Українська академія друкарства), і за покликанням пан Микола – художник книги. Здавалося б, що тут особливого? Сьогоднішня прагматична доба живе зовсім іншими цінностями. Молодшим генераціям українців важко уявити, що до книжкових крамниць ще двадцять років тому вишиковувалися довжелезні черги. Нині ж, за словами мого творчого побратима, поета, прозаїка, літературного критика з Тернополя Петра Сороки, перебуваємо «на похороні книги». Чому так сталося? Відповідь  однозначна: війна… Жорстока війна, яка ніколи (навіть з настанням Незалежності) не припинялася  супроти України. Викрадення українського інформаційного простору – найхарактерніша її ознака, від якої потерпаємо особливо сьогодні…

"Книга - додому"

ШАНОВНІ РАХІВЧАНИ!

Якщо ви любите читати, але не маєте фізичної змоги завітати до нас у бібліотеку, ми можемо Вам допомогти.

Пропонуємо нову послугу - 

"КНИГА - ДОДОМУ".

Звертайтеся у центральну районну бібліотеку за телефоном 2-29-02, в соціальні мережі  Однокласники (Рахівська районна бібліотека) та Facebook (Рахівська районна бібліотека) або на електронну пошту rakhiv.crb@gmail.com.

Наш земляк - герой!

До річниці пам'яті подій на Майдані, завідувачка методико-бібліографічним відділом Рахівської ЦРБ видала буклет про Героя України, нашого земляка Петра Гаджу.

Рекомендуємо бібліотекарям сільських бібліотек-філій Рахівської ЦБС, використовувати в заходах, присвячених цим подіям.

Під чарами рідної мови

 

Як парость виноградної лози, 

Плекайте мову. 

Пильно й ненастанно 

Політь бур’ян. 

Чистіша від сльози 

Вона хай буде. 

Вірно і слухняно 

Нехай вона щоразу служить вам, 

Хоч і живе своїм живим життям.

М.Рильський.

Міжнародний день рідної мови — день "підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності" проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

     Мова — живий організм, який розвивається за своїми законами. Це нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це - спадкоємність не лише в межах роду, а й народу. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.           

На допомогу фахівцю: Історична довідка до 120-річчя від дня народження Степана Клочурака

 

  „Дякую за кожний новий ранок” 

78.32(4Укр-4Зак)

Д-99

Видання інформує про життєвий шлях громадсько-політичного діяча, журналіста, президента Гуцульської республіки, уродженця Рахівщини Клочурака Степана Степановича.

Розраховано на бібліотекарів та читачів, які цікавляться даною темою.

 Зміст

1. Життєпис
2. Гуцульський зрив
3. Твори, де Степан Клочурак виступає персонажем (образом для нього)
4. Література

1. Народився Степан Степанович Клочурак 27 лютого 1895 р. у с. Чорна Тиса Рахівського району в багатодітній селянській родині. У 1901 р. пішов до сільської народної школи. 1905-го року батько записав його до 4 класу угорської католицької початкової школи в Ужгороді для вивчення угорської мови. Через рік юнак вступив до Ужгородської угорської гімназії, а 1910-го перевівся до класичної гімназії м. Мараморош-Сиґета, яку успішно закінчив 1914 р. У 1915 р. його призвали до австро-угорської армії і відправили на російський фронт. Там йому надано офіцерського звання підпоручика. Після поранення тривалий час лікувався, а в 1917 р. опинився на румунському фронті. Звідти у 1918 р., коли розпалася Австро-Угорщина, С. Кочурака перевели до Праги.

Увага, опитування!

Доброго дня шановний читачу!

Наша бібліотека проводить опитування:

"Який клуб за інтересами для дорослих, зацікавив би Вас у бібліотеці?"

Будь ласка, прийми участь в опитуванні, адже це не займе багато часу, а кожна відповідь для нас є надзвичайно важливою!

Варіанти відповідей залишай у коментарях до допису або надсилай на e-mail: rakhiv.crb@gmail.com. 

Дякуємо!

День професійного спілкування “Бібліотечні клуби та гуртки за інтересами”

19 лютого 2015 року на базі Центральної районної бібліотеки, для бібліотечних працівників району, був проведений День професійного спілкування “Бібліотечні клуби та гуртки за інтересами”. 

Відкрила захід – директор ЦБС Приймак Г.В.Завідувачка методико-бібліографічним відділом ЦРБ Дідик Є.Г. зробила аналіз роботи клубів за інтересами системи. Далі були надані методичні поради з організації творчих об’єднань користувачів.

Заступник директора по роботі з дітьми розповіла присутнім про особливості роботи гуртків та клубів за інтересами з дітьми.

Бібліотекарі філій презентували присутнім роботу своїх клубів за інтересами та ділилися досвідом.

Груповий практикум «Створення та адміністрування бібліотечних блогів»

   17 лютого пройшов практикум для бібліотечних працівників району по створенню та веденню бібліотечних блогів.  Своїм досвідом ділились працівники, що вже мають досвід ведення таких сторінок на платформі Blogger,  автори бібліотечних блогів с. Ділове, Костилівка та Білин. В ході практикуму бібліотекарі разом аналізували стан ведення сторінок, спільно визначали як позитивні, так і негативні моменти. За результатами обговорення були визначені основні рекомендації для бібліотекарів, що недавно створили свої «живі журнали», поради щодо їх адміністрування та наповнювання контентом. Це бібліотеки-філії сіл Ясіня, Водиця, В.Бичків та Б.Церква.

    Для того, щоб блог ефективно функціонував, потрібно визначити не тільки його мету, а і цільову аудиторію, на яку він розрахований. За кількістю користувачів, за статистикою відвідувань, за коментарями до дописів блогер може робити висновки про ефективність свого блогу, корегувати тематичну спрямованість, зважаючи на ті її теми і проблеми, які привернули увагу користувачів.

Рахівська центральна районна дитяча бібліотека: Обласний конкурс дитячого читання "Лицар книги вид...

Рахівська центральна районна дитяча бібліотека: Обласний конкурс дитячого читання "Лицар книги вид...:    70 р. заснувавння Всеукраїнського державного                              видавництва "Карпати"    Положення         ...

Допомога військовим Рахівщини

Бібліотекарі Рахівського району в черговий раз долучились до збору допомоги військовим в зоні АТО.
Для бійців були зібрані кошти та придбано:
- шкарпетки, спідню білизну;
- 3 упаковки одноразових бритв;
- шампуні, мило;
- ліки (парацетамол, спазмалгон, анальгін, ацетил-саліцилова кислота);
- мокрі салфетки, туалетний папір;
- кава, чай;
 - 4 кг цукерок.

Зібрана допомога була передана на передову 14.02.15 через волонтерку Тулик Сніжану.

На допомогу фахівцю: Інформаційно – методичний лист до 110-річчя від дня народження Уласа Олексійовича Самчука

“Я не тому письменник українського народу, 

що вмію писати.
Я тому письменник, що відчуваю обов’язок

 перед народом.
Бог вложив у мої руки перо. 

Хай буде дозволено мені
використати його для доброго, для потрібного” 

Улас Самчук

Багаторівневим і художньо неординарним дослідженням практично однієї теми — випробуванням на живучість та міцність в соціально-політичних струсах XX віку ідеї української державності — Улас Самчук завдячує славою одного з найвизначніших прозаїків, хто творив у вигнанні.

Народився Улас Олексійович Самчук 20 лютого 1905 р. в с. Дермань теперішньої Рівненської області у порівняно заможній хліборобській родині. Згодом, уже в умовах еміграції, Самчук певний час (1929— 1931) навчається у Бреславському університеті та в Українському вільному університеті у Празі.